конспект лекций укр 2022

6.Агент контролює надходження грошей за бункерування на свій рахунок, перевіряє правильність виставлених бункерній компанією рахунків та доданих документів.

7.У разі затримки отримання коштів на оплату бункера на рахунок агента, але при наявності телекса судновласника про переведення обумовленої суми, рішення про відпустку судна приймається керівництвом агентства по кожному конкретному випадку.

8.Описані процедури можуть мати ті чи інші відхилення в залежності від порту, виду плавання, стану попередніх ділових відносин агента з бункерувальною компанією і судновласником.

Ефективна робота морського судна значною мірою залежить від організації процесу його постачання. У сучасних умовах господарювання система постачання морських суден зазнала значних змін. Процес постачання морських і річкових суден полягає в оснащенні їх необхідними судновими запасами, включаючи матеріально-технічне постачання, постачання бункером, а також господарсько-продовольче постачання.

Операції з постачання судів стали проводитися практично з моменту зародження мореплавства. Знайдена табличка з описом процесу постачання судна фінікійців, якій 5 тисяч років. Більшість постачання судно отримує в порту приписки. Однак не малу частину його доводиться купувати і в закордонних портах. Матеріально-технічне постачання судна підрозділяється на палубне, судномеханічне і продовольчо-господарське.

Види постачання наведені в табл. 14.1.

Постачання на морське чи річкове судно відбувається згідно із заявками капітана або частіше за замовленням або інструкції судновласника за кілька тижнів до заходу в порт.

Постачання на судно може здійснюватися безпосередньо через постачальників чи спеціалізрованими посередницькими фірмами, найменованими шипчандлерами, або за допомогою морського агента. Бункерування палива здійснюється бункерними компаніями. У всіх постачальницьких операціях важлива роль належить морському агенту.

Таблиця 14.1. Види суднового постачання

Вид постачання
Палубне	Розчинники, фарби, пензлі, скребки, троси, засоби
	кріплення, канати, аварійне постачання, навігаційні карти,
	повідомлення мореплавцям та багато іншого;
Судномеханічне	Запчастини для суднових механізмів і машин, питна вода,
	бункерське паливо та мастильні масла, ганчір'я та багато
	іншого;
Продовольчо-	Питна вода, продукти харчування, свіжі овочі, фрукти,
господарське	одяг та інше.

51

Постачальницькі функції агента охоплюють цілий комплекс заходів, починаючи від отримання заявки капітана або інструкцій судновласника, координації, доставки замовленого на судно і закінчуючи фінансовими розрахунками з постачальниками.

Як правило, більшість судновласників користуються послугами шипчандлерів. Деякі з них займаються як технічним, так і продовольчим постачанням суден, інші займаються лише технічним або продовольчим постачанням.

Учасників процесу постачання можна розділити на дві категорії:

a)Представники судновласника: судновий агент, який є посередником і представником судновласника, і що захищає його інтереси, капітан судна і клієнт, в якості якого може виступати судновласник, фрахтователь або оператор судна.

b)Представники постачальницької організації: шипчандлери, постачальники і експедитор, що відповідає за доставку товарів на борт судна. Постачальники шипчандлерів надають послуги в постачанні необхідних товарів і в поповненні незнижуваного запасу складу. Постачальниками є різні підприємства - виробники товарів або їх представництва на території України, а також торговельна мережа.

15.Фінансові розрахунки агента

15.1.Види фінансових розрахунків агента

Виділяють три види фінансових розрахунків агента:

-інкасація фрахту і переказ його судновласнику;

-оплата всіх дисбурсментських витрат;

-оплата внесків в міжнародні організації, гонорар адвокатам і т.і. Обсяг розрахункових операцій залежить від виду плавання.

У трамповому судноплавстві розрахунки з фрахту здійснюються

зазвичай безпосередньо між власником вантажу (фрахтувальником) і судновласником.

Агент контролює терміни і повноту виконаних платежів. Фрахт може бути оплачений до або після навантаження вантажу, підписання коносаментів, початку або закінчення вивантаження вантажів. Наприклад, порядок оплати фрахту по лісовим вантажам (чартер "Sovietwood") представляє:

50% фрахту за палубний вантаж - до вивантаження палубного вантажу; 40% фрахту за палубний вантаж - після вивантаження палубного

вантажу; 50% фрахту за трюмний вантаж - до вивантаження трюмного вантажу;

40% фрахту за трюмний вантаж - після вивантаження трюмного вантажу;

5% фрахту за весь вантаж - через 30 діб після вивантаження; 5% фрахту за весь вантаж - через 60 діб після вивантаження.

52

У лінійному судноплавстві за рахунок судновласника виконуються вантажні роботи і зберігання вантажу на березі. Інкасація фрахту у численних вантажовласників доручається лінійному агенту.

При перевезенні вантажів від дверей до дверей додаються розрахунки за штрафами за затримку контейнерів у вантажовласника, розрахунки із суміжними видами транспорту, розрахунки по оренді, зберігання, ремонту, технічного обслуговування обладнання (засобів укрупнення), повернення знижок з фрахту тим власникам вантажу, які виконують регулярні поставки дрібними партіями.

15.2. Дисбурсментський рахунок агента

Всі численні витрати судна в даному порту в тій чи іншій формі оплачуються агентом і оформляються дисбурсментським рахунком.

Дисбурсментський рахунок являє собою зведений рахунок витрат судна, оформлений за спеціальною формою, розробленою судновласником або агентської фірмою, який супроводжується всіма виправдувальними документами по конкретних витратах, так званих "ваучерів". Ваучери не оформляються на суднові збори, оплачувані за твердими ставками, і на власне агентську винагороду. Решта витрат повинні бути підтверджені капітаном своїм підписом на ваучері. Підпис капітана на ваучері має винятково велике значення - він є остаточним доказом замовлення робіт судном, фактом їх виконання та обсягу робіт.

У деяких випадках капітан має право супроводити свій підпис застереженням "на розсуд судновласника" (subject to owner approval). Таке застереження має другорядне значення, тобто факт і обсяг робіт підписом підтверджуються, але на розсуд судновласника залишається віднесення витрат на свій рахунок або на рахунок своїх контракторів (фрахтувальника, стивідорної компанії, власника вантажу і т.д.).

Капітан зобов'язаний ретельно перевірити відповідність ваучерів і зведеного рахунку фактичного обсягу послуг і робіт, оскільки в цьому відношенні він є останньою інстанцією, служби судновласника можуть перевірити лише правильність застосування тарифів та правомірність їх віднесення на перевізника.

Реальна практика морських перевезень не дозволяє капітанові підтвердити всі пред'явлені судну рахунки, так як деякі з них надходять до агента після відходу судна. У зв'язку з цим прийнято поділяти дисбурсментський рахунок на попередній і остаточний.

Попередній подається капітанові до відходу судна і містить усі до моменту відходу рахунки. Остаточний включає всі рахунки по судну, в тому числі і що надійшли після відходу. Остаточний дисбурсментський рахунок відсилається принципалу і після його перевірки агентської фірмі відшкодовуються правомірно понесені у зв'язку з обслуговуванням судна витрати.

53

Завищені і неправомірно внесені в рахунок суми не відшкодовуються, за такими сумами агенту надсилається рекламаційний лист.

Істотним є питання, з яких коштів агент оплачує витрати судна, складові значні суми. У практиці відомі чотири основні варіанти оплати дисбурсментських витрат судна.

Якщо агентом укладено довгострокову угоду, договором може бути передбачено кредитування агентом судновласника, тобто агент оплачує витрати судна зі своїх оборотних коштів, потім судновласник відшкодовує понесені агентом витрати. Цей варіант найбільш зручний для судновласника, оскільки витрати відшкодовуються агенту тільки після перевірки дисбурсментського рахунку самим судновласником і неправомірно включені в рахунок суми можуть просто не відшкодовуватиметься, однак, при такій формі агент може вимагати відсоток за кредит.

В окремих випадках судновласник дає дозвіл на оплату дисбурсментських витрат з сум зібраного агентом фрахту.

Якщо через епізодичності запливів судна в якийсь порт довгострокову угоду з агентом не укладається, а обслуговування судна здійснюється за стандартними умовами, на основі запиту судновласника, агент не погоджується кредитувати судновласника і або вимагає відкриття безвідкличного акредитива на суму дисбурсментських витрат, або банківського перекладу авансу на цю суму. У трьох останніх варіантах утруднено стягнення з агента неправомірно витрачених сум.

У вітчизняному порту при оплаті портових зборів і надання послуг з вантажних роботам, зняттю вод і баласту, постачання прісною водою, складається дисбурсментський рахунок порту, до якого згодом агент додає витрати по рахунках інших третіх осіб і формує дисбурсментський рахунок агента.

До портових зборів, відповідно до ст. 84 КТМ України, відносяться:

-корабельний;

-канальний;

-маяковий;

-вантажний;

-причальний;

-якірний;

-адміністративний;

-санітарний.

Дисбурсментський рахунок (ДС) складається за кожен захід судна. До нього додаються так звані виправдувальні документи:

-оригінали рахунків за обслуговування;

-розписки капітана судна;

-Таймшит;

-Statement of facts і інші документи, необхідні для перевірки рахунків.

54

Структура основної частини дисбурсментського рахунку представлена в табл.15.1.

Таблиця 15.1. Структура дисбурсментського рахунку

Групи витрат		Debit	Credit
Портові збори			Знижки з тарифів
Вантажні роботи:			Знижки зі ставок плат
завантаження,
вивантаження
Агентування			Знижки зі ставок агентської
			ввинагороди
Послуги судну	(судові		Знижки з тарифів або ставок
витрати)			плат
Інші		Диспач	Фрахт, демередж, повернення
			помилково сплачених сум з
			рекламацій і оплата претензій
Разом

Уграфі "Debit" показують витрати судновласника, в графі "Credit" - надходження на користь судновласника.

Улінійному судноплавстві частину витрат важко віднести до певного суднозаходу. Тому щомісяця або щокварталу формується так званий генеральний рахунок або рахунок на обладнання. У нього включають витрати по ремонту, оренді, обслуговування контейнерів, трейлерів, роллтрейлерів, рекламі лінії.

15.3. Перевірка дисбурсментських витрат

Для скорочення витрат судновласника проводиться перевірка дисбурсментських рахунків (ДС). Вона проводиться на декількох рівнях:

-судна (капітан перевіряє і акцептує проформу рахунку або сам дисбурсментський рахунок);

-агента (перевіряє правильність включення рахунків в ДС);

-представника судновласника (судновласник направляє свого представника в агентську компанію для перевірки діяльності агента та контролю витрат);

-протектінг-агента, судновласник наймає іншу агентську компанію для перевірки діяльності агента та контролю витрат;

-підрозділи судноплавної компанії, яка займається контролем дисбурсментських витрат (фінансово-валютний відділ або відділ фінансових розрахунків);

-спеціальної аудиторської компанії, яку наймає судновласник для контролю за витратами.

55

У невеликих судноплавних компаніях прийом дисбурсментських рахунків, їх перевірку і розрахунки по ним веде бухгалтер.

Перевірка може бути наступних видів:

-"формальна перевірка" (перевіряється наявність оригіналів рахунків за кожну з послуг, які були виконані обслуговуючими компаніями, наявність належних реквізитів і підписів);

-"перевірка по суті понесених витрат" (чи були замовлені і виконані дані послуги фактично з урахуванням умов виконання рейсу, варіанти розподілу оплати за вантажні роботи по чартеру;

-перевірка на відповідність тарифів (перевіряється, чи всі розрахунки зборів і плат відповідають чинним на час виконання послуг тарифам з урахуванням знижок і пільг);

-перевірка на відповідність умовам контрактів та угод

(стивідорний і тальманський контракти, договір купівлі-продажу предметів постачання і ін.);

-"арифметична перевірка" (перераховуються розміри зборів і плат за діючими на час виконання послуг тарифам з метою пошуку випадкових або навмисних арифметичних помилок);

-звірка з обліковими та оперативними даними щодо виконання рейсу, які можуть виявити деякі розбіжності, на які потрібно звернути більшу увагу.

При великій кількості дисбурсментських рахунків, їх перевірку виконують на всіх рівнях і за всіма видами. Особливо важка перевірка стивідорних витрат в іноземних портах.

15.4. Форми розрахунків агента з судновласником

Форма розрахунків агента з судновласником по дисбурсментских рахунках залежить від виду валюти, строків оплати, дозволу влади, розміру банківської комісії за переказ грошових сум, виду плавання. До форм оплати відносяться: акредитив, банківський переказ, інкасо (застосовується рідко). Використовується також погашення дисбурсментських витрат за рахунок фрахту.

Акредитив (Letter of credit) - банк за вказівкою клієнта (судновласника) здійснює платіж третій особі (агенту) проти обумовлених документів і умов. Найбільш сприятливим для судновласника є списання коштів з акредитива проти пред'явленого оригіналу дисбурсментских рахунків і оригіналів виправдувальних документів. При цьому агент кредитує судновласника. Тому часто використовується списання коштів під проформу дисбурсментских рахунку. При цьому з акредитива списується до 80% витрат до приходу судна в порт, а залишок коштів виплачується після пред'явлення оригіналів рахунків за послуги. Іноді списання коштів з акредитива проводиться під комп'ютерний список дисбурсментських витрат щотижня (в портах Японії).

56

Документарний акредитив під проформу дисбурсментського рахунку найбільш часто використовується в даний час у вітчизняних портах як форма оплати дисбурсментських витрат.

Банківський переказ - це доручення банку країни судновласника банку країни агента виплатити відповідну суму бенефіціару (агенту) на підставі отриманого та акцептованої дисбурсментские рахунку. Агент направляє дисбурсментський рахунок з виправдувальними документами судновласнику поштою. Спеціальний відділ судноплавної компанії перевіряє рахунки, і судновласник дає вказівку своєму банку відправити зазначену суму в банк країни агента для видачі агенту. Для судновласника цей спосіб зручний, а для агента - немає, так як перевірка і оплата можуть бути виконані протягом 30-60 діб.

Погашення дисбурсментських витрат за рахунок фрахту. У деяких випадках, коли агент інкасує фрахтові платежі, можлива оплата дисбурсментських витрат за рахунок фрахту. Цей спосіб оплати підходить для агента, але він незручний для судновласника, так як призводить до безконтрольності агента.

16. Трампове та лінійне судноплавство

За формою організації розрізняють регулярне лінійне та нерегулярне трампове судноплавство, які утворюють відповідні фрахтові ринки:

-фрахтовий ринок лінійного тоннажу, у якому реалізуються послуги лінійного судноплавства;

-фрахтовий ринок трампового тоннажу, крізь який реалізуються послуги трампового судноплавства.

Деякі фахівці виділяють також проміжну форму судноплавства. Її визначають як роботу судів послідовними рейсами. Даної формі організації роботи тоннажу притаманні риси як лінійного, і трампового судноплавства.

Форми організації роботи флоту накладають певні обмеження характер транспортного і технологічних процесів.

Лінійне судноплавство (lineshipping) – це специфічна форма надання транспортних послуг, за якої перевізник організує регулярний рух суден між встановленими портами за заздалегідь оголошеним розкладом, здійснюючи перевезення дрібних партій генеральних вантажів різних власників на основі типового договору (коносамента) та з оплатою за певними цінами – тарифних ставок.

У трамповому судноплавстві (trampshipping) «…робота вантажних суден пов'язані з постійними районами плавання, портами навантаження і розвантаження, не обмежена певним видом вантажу, а вартість перевезення встановлюється за узгодженням сторін». Судна трампового судноплавства

57

працюють без розкладу, у режимі, узгодженому лише між перевізником та вантажовласником.

Коли йдеться про комерційні операції у трамповому судноплавстві, то на практиці найчастіше використовують термін «фрахтування». Під фрахтуванням розуміється надання за обумовлену плату (фрахт) всього судна або його частини для перевезення вантажів, пасажирів або виконання інших робіт з метою одного або декількох рейсів, а також передача судна на певний час у розпорядження фрахтувальника.

При лінійних перевезеннях виконання таких операцій отримало назву «бронювання місць на судні».

Робота флоту послідовними рейсами – це така форма організації перевезень, у якій одне чи кілька судів певний період працюють на перевезеннях масових вантажів між постійними портами.

Класифікація морських ліній

Нині дедалі більше зростає значення систем із узгодженими процесами виготовлення та збуту продукції, з транспортним забезпеченням та інтеграцією в комплексні транспортні процеси.

Сьогодні у розвитку транспортного морського флоту проглядаються такі тенденції.

Збільшення вантажопідйомності морських транспортних суден відбувається поруч із збільшенням дальності перевезень, поліпшенням технічної оснащеності портів та інших.

Значну частку світового фрахтового ринку займає ринок лінійних перевезень, якими реалізуються послуги лінійного судноплавства.

Рисунок 16.1 – Сучасні тенденції розвитку морських суден

Лінійне судноплавство – це регулярна форма організації перевезень, при якій судна працюють між встановленими портами за попередньо оголошеним розкладом, здійснюючи перевезенням дрібних партій генеральних вантажів на підставі типового договору - коносаменту і зі платою за визначеними цінами – тарифними ставками.

58

Невід'ємною частиною системи лінійного судноплавства є сукупність вантажних ліній. Їх особливості необхідно враховувати при прийнятті рішень, пов'язаних з організацією та управлінням роботою судів під час освоєння регулярних вантажопотоків.

Лібералізація системи лінійного судноплавства, обмеження існуючої монополістичної практики лінійних конференцій, зниження їх значущості та заміна новими організаційними формами інтеграції лінійних перевізників призводить до створення нових та розбудови існуючих схем регулярних транспортних комунікацій. Це зумовлює необхідність переосмислення та уточнення низки теоретичних положень щодо роботи лінійних судів. Зокрема, аналіз літературних джерел, пов'язаних з питаннями лінійного судноплавства, відображає необхідність розширення та уточнення існуючих науковотеоретичних знань фундаментального рівня щодо сучасних класів судноплавних ліній та приведення цих знань у відповідність до емпіричного рівня.

Регулярне сполучення між заздалегідь встановленими та зафіксованими портами за заздалегідь оголошеним розкладом називається морською вантажною лінією. Лінія обслуговується, зазвичай, спеціалізованими судами однієї чи кількох судноплавних компаній, зокрема різних країн.

При вивченні специфіки функціонування вантажних ліній першорядним аспектом є встановлення їх класифікаційної власності, що визначається груповими та індивідуальними ознаками. Це дозволяє дати більш чітке та наочне уявлення про окремі класи судноплавних ліній без докладного опису їх ознак.

Просторова групова ознака включає такі індивідуальні класифікаційні ознаки як вид та район плавання. Тимчасова групова ознака як індивідуальні класифікаційні ознаки містить період функціонування лінії та стадію розвитку. Вантажний - приналежність вантажів та врівноваженість вантажопотоків. Технологічний - спеціалізацію транспортних засобів та способів перевезень вантажів. Організаційний - статус лінії, кількість учасників, складність схеми руху суден, обсяг та дальність перевезення вантажів, форма закріплення, послідовність та якість обслуговування портів.

По виду плавання лінії поділяться такі класи: каботажні - лінії, що обслуговують порти однієї країни. Розрізняють лінії малого та великого каботажу.

Лінії малого каботажу передбачають роботу судів з освоєння вантажопотоків у межах або двох суміжних морських басейнів без заходу до територіальних вод інших держав.

Лінії великого каботажу характеризуються заходами судів в іноземні територіальні води і передбачають роботу тоннажу між морськими портами, що у різних морських басейнах, розділених береговими територіями інших країнах; закордонні – лінії, які забезпечують економічні зв'язки із зарубіжними державами.

59

По району плавання лінії класифікуються так:

-регіональні - лінії, що обслуговують порти одного регіону (одного морського басейну);

-міжрегіональні – лінії, які передбачають роботу судів між портами суміжних регіонів (суміжних морських басейнів);

-трансокеанські (міжконтинентальні) - лінії, що обслуговують порти континентів, розділених океанами.

За періодом функціонування та строками дії розкладу лінії поділяються

на:

-постійні – лінії, що функціонують протягом цілого року з постійним складом флоту та постійним режимом його роботи;

-періодичні (сезонні) – лінії, які працюють протягом певного сезону (наприклад, лінії, організовані для перевезення свіжих фруктів та

овочів).

По стадії розвитку лінії поділяться на:

-що встановилися;

-що розвиваються;

-експериментальні – лінії, які організуються для відпрацювання нових способів перевезення вантажів, нових форм організації руху, і навіть вивчення можливості відкриття нових ліній.

По приналежності вантажів лінії поділяються на лінії, основу яких лежать:

-вітчизняна вантажна база;

-вантажна база іноземних фрахтувальників;

-змішана вантажна база.

По врівноваженості вантажопотоків лінії поділяються такі класи:

-врівноважені;

-неврівноважені;

-в одному напрямку.

За технологічною ознакою лінії поділяються на: конвенційні та спеціалізовані.

Конвенційні - це звичайні вантажні лінії, які обслуговуються універсальними судами.

Спеціалізовані – судноплавні лінії, які обслуговуються судами спеціалізованого флоту. Спеціалізовані лінії, як правило, є частиною відповідних транспортно-технологічних систем: контейнерної, ролкерної, поромної тощо.

Щодо організаційної ознаки, то на океанських напрямках, де діють об'єднання лінійних перевізників, кожен судновласник визначає статус своєї лінії:

-член конференції – лінія, яка неухильно дотримується правил конференції та повністю дотримується її тарифів;

60