Тезисы / ТАЙМ-МЕНЕДЖМЕНТ ЯК ДІЄВИЙ ІНСТРУМЕНТ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ЧАСОМ УСПІШНОГО МЕНЕДЖЕРА
.docxГуменюк В.А.
Студент 56 гр. ФЕУП
Бабій О.М.
к.е.н., доцент
ТАЙМ-МЕНЕДЖМЕНТ ЯК ДІЄВИЙ ІНСТРУМЕНТ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ЧАСОМ УСПІШНОГО МЕНЕДЖЕРА
З появою і активним розвитком інформаційної моделі суспільства темп його життя невблаганно прискорюється, що викликає необхідність у розумному управлінні часом, який є одним з найбільш обмежених ресурсів.
Тайм-менеджмент, або управління часом, представляє собою сукупність способів планування та організації роботи працівників підприємства, які використовуються менеджерами для підвищення ефективності використання робочого часу та підконтрольності зростаючого обсягу завдань за допомогою встановлення пріоритетів, розбиття великих завдань та проектів на окремі дії та делегування іншим людям [1].
Метою статті є дослідження існуючих методів тайм-менеджменту, а також виявлення основних проблем, які перешкоджають менеджеру ефективно організовувати та використовувати свій час на практиці, з обгрунтуванням основних напрямків їх вирішення.
Для контролю над власним часом на практиці застосовуються різноманітні методи тайм-менеджменту. Існує достатньо широкий перелік методів та технологій щодо ефективної організації та управління часом, які відрізняються тим, що розглядають робочий процес з різних сторін [2-3]:
1. Принцип Парето або принцип 80:20. Стверджує, що 20% зусиль приносять 80% результату і навпаки. Цей метод допомагає працівникові визначити, яка робота приносить найбільшу віддачу, щоб у майбутньому направляти на її виконання більше зусиль.
2. Метод прискореного аналізу за принципом Ейзенхауера. Суть цього методу полягає в тому, що на основі таких критеріїв, як терміновість і важливість, завдання ділять на 4 групи:
справи А (важливі і термінові). Завдання такого типу потрібно виконувати без зволікань, і вони принесуть вагомий ефект;
справи Б (важливі, але ще не термінові). Саме ці справи дають найбільшу віддачу. Якщо відкласти їх виконання, то вони перейдуть у групу А;
справи В (термінові, але не важливі). Виконання цих справ не дуже результативне і може негативно вплинути на ефективність роботи, оскільки вони.
справи Г (неважливі і не термінові). Справи з цієї групи негативно впливають на робочий процес і не приносять ніякого позитивного результату. Цей метод дозволяє поєднувати два критерії - "важливість" та "терміновість". Застосування методу Ейзенхауера на практиці підвищує ефективність діяльності людини шляхом розстановки пріоритетів.
3. Правило "6П". Правильне Попереднє Планування Запобігає Поганим Результатам. Складений перелік справ дає нам більш чітке розуміння обсягу робіт, який необхідно виконати, і дозволяє визначити кінцевий результат від цього.
4. Метод ALPEN. Застосування цього методу передбачає виконання 5 послідовних етапів: складання переліку справ на завтра, розподіл часу на реалізацію кожного окремого завдання, співвідношення 60:40 (досвід показує, що план краще складати лише на 60% робочого часу), розстановка пріоритетів та делегування, оцінювання і переноски.
5. Методика "Помідора". Передбачає розподіл роботи на 25-хвилинні періоди, між якими є невеликі перерви. Перерви під час робочого процесу дадуть можливість відпочити, що підвищує продуктивність роботи.
6. Personal Efficiency Program. Система методів, спрямована на упорядкування робочої інформації. Основою є набір принципів, які оптимізують методи роботи. Автор даного методу підкреслює важливість формування у працівників певних корисних звичок, оскільки це є ключовим фактором у результативній діяльності.
Тайм-менеджмент є одним з першочергових інструментів, які використовує менеджер у своїй діяльності. Методи тайм-менеджменту, які використовуються з метою упорядкування робочого часу, є ефективними при систематичному дотриманні відповідних принципів, використання яких допомагає менеджеру успішно виконувати свої завдання та раціонально розподіляти свій час таким чином, щоб виконувати все вчасно. Варто підкреслити, що ефективність зазначених методів проявляється лише в тому випадку, коли менеджер буде свідомо налаштований на роботу, буде мотивований і готовий рішуче вирішувати виникаючі проблеми.
Оскільки професіоналізм менеджера безпосередньо впливає на організацію роботи всього підприємства, то невід'ємною і важливою частиною його професійної діяльності і розвитку є сам менеджмент як постійне удосконалення своїх навичок та ефективне використання часу.
Список використаних джерел
1. Гаврилюк А. М. Тайм-менеджмент як складова успішної комунікативної взаємодії в індустрії туризму України [Електронний ресурс]. А. М. Гаврилюк, Х. В. Плецан. Ефективна економіка. 2016. № 1. Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/1_2016/14.pdf
2. Буняк Н. М. Самоменеджмент як мистецтво саморозвитку особистості. Н. М. Буняк. Глобальні та національні проблеми економіки. 2017. Вип.18. Режим доступу : http://global-national.in.ua/archive/18-2017/36.pdf
3. Прищак Н. Д., Лєско А. І. Психологія управління в організації: навчальний посібник. 2-ге вид., перераб. та дод.. Вінниця, 2016. С. 150.Начало формы