§ 36. Правопис прислівників

Прислівник — самостійна

незмінювана

частина

мови, яка

вира

жає

ознаку

дії

чи

стану

або

ступінь

чи

міру

вияву

іншої

ознаки.

Зазначенням

прислівники

поділяють

на

означальні

та

обставинні.

Означальні

поділяються

на

прислівники:

а) способу

дії: швидко, весело, рішуче, по-вовчому, по-козацьки;

б) міри

або

ступеня

вияву

ознаки: дуже, ледве, абсолютно, страшенно,

зовсім, занадто.

Обставинні

поділяються

на

прислівники:

а) місця: тут, там, здалека, вгору, навколо, всюди, скрізь;

б) часу: тепер, тоді, вранці, ввечері, восени, влітку, вчора;

в) причини: згарячу, спересердя, здуру, зосліпу, зопалу, ненароком;

г) мети: наперекір, навмисно, напоказ, навіщо, нащо.

Відприслівниківна

-о, -е, співвідноснихізякіснимиприкметниками,

творяться

ступені

порівняння

таким

же

чином, як

і

від

якісних

прикметників:

гарно — краще, найкраще (якнайкраще, щонайкраще); більш

(менш) гарно, найбільш (найменш) гарно

тощо.

Найскладнішимєправописприслівників. Написаннядеякихслів

необхідно

просто

зазубрювати, бо

знання

правил

мало

що

дасть

в

особливо

важких

випадках. Такі

прислівники

виділені

шрифтом, на

них

варто

звернути

особливу

увагу. Крім

того, кожен

індивідуально

вибирає

найбільш

уживані

прислівники, з

правописом

яких

виникають

проблеми,

і

шляхом

постійного

переписування

заучує

ці

слова.

І. Разом пишуться:

1.

Складні

прислівники, утворені

поєднанням

прийменника

з

прислівником:

віднині, відтепер, донині, дотепер, забагато, задовго,

занадто, набагато, навічно, надалі, надовго, наза.

вжди, назовсім,

на..

скрізь, насправді, невтямки, негаразд, отак, отам, отут, підтюпцем,

повсюди, подекуди, позавчора, позаторік, потроху,

утричі, якнайкраще.

Примітка. Від

таких

прислівників

варто

відрізняти

сполучення

прийменників

з

незмінюваними

словами, уживаними

в

значенні

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

іменників. Такісполученняпишутьсяокремо: не

відкладайте

на

потім,

на

завтра

(узначенні «на

завтрашнійдень», бо

назавтра

пишетьсяразом,

коли

позначає

те

саме, що «завтра»), до

завтра; за

багато

пропусків

відраховують

і

забагато

гонору; на

багато

уваги

не

розраховуй

і

набагато

простіше; на

добраніч, на

ура.

2.

Складні

прислівники, утворені

поєднанням

прийменника

з

іменником:

безвісти, безперестанку, вбік, ввечері, ввіч, вволю, вголос,

вгорі, вгору, вдень, взимку, взнаки., відразу, вкрай, вкупі, влад,

влітку, внизу, вночі, восени, впам’ятку, впень, вперед, впере.між,

впере.

міш, вплав, вплач, впоперек, впору, враз, вранці, врешті, врізсип,

вро.

вень, врівні, вро.зкид, вро.зліт, вро..зтіч, вряд, всередині,

вслід, всмак, вщерть, дове.

рху, довіку, довкола, доволі, догори, додолу,

додому, докупи, донизу, дотла., дощенту, заміж, замужем,

за.очі, запанібрата, запі.вніч, зараз, заразо.м, зарані, зарання,

за.світла, збоку, зверху, звіку, згори, здуру, ззаду, зісподу, знизу,

зо.зла, зо.кола, зразу, зранку, зрання, зрештою, зроду, зсере.дини,

на...

бік, набір, наверх, наверху, навесні, навиворіт, навиліт, навідліг,

навідріз, навік, навіки, на.

віч, нагору

(але

на-гора), надвечір, надворі,

надголодь, надзелень, надмі..

р, надміру, назад, назахват, навздогад,

назустріч, на.

їздом, наниз, нанизу, наостанок, наостанку,

напам’ять, наперебій, напере.

ваги, наперед, наперекір, напереріз,

напівдорозі, напідпитку, напоказ, наполовину, напо.хваті, напочатку,

наприклад, напровесні, напролом, напропа.ле, нараз, нарешті,

на.рі.вні, наро.зхват, насилу, наскоком., наспід, на.спіх, насподі,

насторожі, наяву, о...

бік, обіч, одвіку, опівдні, опівночі, опліч,

підряд, по..

біч, поблизу, поверх, повік, поволі, позаду, поночі, попліч,

поруч, поряд, посере..

дині, почасти, скраю, спереду, спочатку, убік,

убрід, увечері, увіч, уголос, угорі, угору, удень, узимку, узнаки.,

украй, укупі, улад, улітку, униз, унизу, уночі, упень, уперед, уплав,

уплач, упо.перек, упору, уранці, урешті, урівень, урівні, уро.зкид,

уро....

зліт, урозсип, урозтіч, уряд, усередині, услід, усмак, ушир.

3.

Складні

прислівники, утворені

сполученням

прийменника

з

коротким

прикметником: віддавна, востаннє, вручну, догола,

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

допі.зна, зави.дна, замолоду, заново, звисока, згарячу, зле.гка, зліва,

знову, зрі...

дка, напевне, нарівні, нарізно, нашвидку, помалу, помаленьку,

потихеньку, спо...

вна, спроста, сп’яну.

4.

Складні

прислівники, утворені

поєднанням

прийменника

з

числівником:

вдвоє, втроє, вчетверо

й

под.; вперше, вдруге, втретє

й

под.; на.....

двоє, натроє, начетверо

й

под.; удвох, утрьох, учотирьох

і

под.; водно, заодно, поодинці, спершу.

5.

Складні

прислівники, утворені

поєднанням

прийменника

із

займенником:

внічию, втім, навіщо, на.що, передусім, почім, почому;

але: до

чого, за

віщо, за

що

та

ін. в

ролі

додатків.

6.

Складні

прислівники, утворені

сполученням

кількох

прийменників

із

будь-якою

частиною

мови: вдосвіта, вподовж, завбі.

льшки,

завглибшки, завдовжки, завтовшки, завча.

су, завширшки, знадвору,

навздогін, на..

взнак, навкидьки, навколо, навкруги, навкулачки,

навмисне, навпаки, навперейми, навприсядки, навпростець, на

вряд, на....

.

вскач, навкіс, навскоси, навсправжки, навстіж, навтікача,

навздогін, наздогін, нао..

сліп, напоготові, позавчора, позаторік,

попідвіконню, попідтинню, спідлоба.

7.

Складні

прислівники, утворені

з

кількох

основ (із

прийменником

чи

без

нього): босо..

ніж, водносталь, ліворуч, мимоволі, мимоїздом,

мимохідь, мимохіть, наса.

мперед, натщесерце, нашвидкуруч, обабіч,

обі.

руч, очевидно, повсякчас, праворуч, привселюдно, самохіть,

стрімголов, тимчасово, чимдуж, чимраз.

8.

Складні

прислівники, утворені

поєднанням

часток

аби-, ані-, ні-,

де-, чи-, що-, як-, -сь, чим-із

будь-якою

частиною

мови: абикуди,

аби.

як, аніскільки, анітелень, анітрохи, анічичирк, ніяк, нікуди,

нітрохи, дедалі, деінде

(але: десь-інде), деколи, декуди, чимало,

щовечора, щогодини, щодалі, щоденно, щодня, щодуху, щомісяця,

щомога, щонайбільше, щонайдовше, щоночі, щоправда,

щораз, щоразу, щороку, щосили, щохвилини

(але: дарма

що, поки

що, тільки

що, хіба

що, чи

що), якомога, я..

кось

і

якось

(з

різними

значеннями), якраз, якнайбільше, якнайдужче, десь, колись, чим

далі, чимскоріш, чимдуж

тощо.

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Увага! Варто

розрізняти

прислівники, складені

з

прийменників

абочастокірізнихчастинмови, таприйменникиабочастки, щоокремо

вживаються

від

іменників, прикметників

і

под. Порівняйте:

•

Вивчити

напам’ять

і

На

пам’ять

уже

не

надіюсь.

•

Уродило

овочів

доволі

і

Прагнення

до

волі.

•

Доведеться

зрештою

працювати

і

Доведеться

з

рештою

випускників

попрацювати

додатково.

•

Санки

поїхали

наниз

і

На

низ

плаття

пришию

мереживо.

•

Зайти

всередину

і

Зайти

в

середину

круга.

•

Всередині

розміщений

механізм

і

Потрібне

правило

знайшла

в

середині

розділу.

•

Читати

уголос

і

У

голос

талановитого

співака

можна

закохатися.

•

Бережи

честь

замолоду

і

За

молоду

зміну

не

соромно.

•

Зустрілися

востаннє

і

В

останнє

літо

перед

випуском

помандрував

у

Карпати.

•

Бабуся

йшла

помалу

і

Піди

по

малу

чашечку.

•

Тканину

згорнули

втроє

і

Матуся

ледве

встигала

зносити

речі

в

троє

саней.

•

Пішли

із

стадіону

удвох

і

Не

було

причини

для

суперечки

у

двох

друзів.

•

Матч

зіграли

внічию

і

Поселили

в

нічию

хатину.

•

Почому

Ваші

троянди? і

По

чому

ти

ходиш?

•

Нащо

мені

чорні

брови

і

На

що

потрібно

звернути

увагу

в

першу

чергу?

•

Ми

теж

збираємося

на

екскурсію

до

Харкова

і

Він

не

міг

відповісти

на

те

ж

запитання, що

і

я.

Примітка. Іноді

розрізнити

прислівник

та

прийменник

з

іменникомдопомагаєнаголос:

наві.....

ки — на

віки, надворі — на

дворі, набік — на

бік., насміх. — на

сміх., за..

очі — за

очі.

ІІ. Окремо пишуться:

1.

Прислівникові

сполуки, що

складаються

з

прийменника

та

іменника,

у

яких

іменники

ще

не

втратили

свого

конкретного

значення,

між

прийменником

та

іменником

можна

вставити

узгоджене

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

означення (прикметник, порядковий

числівник, прикметниковий

займенник, дієприкметник): без

відома, без

жалю, без

кінця, без

краю, без

ла..

ду, без

ліку, без

мети, без

наміру, без

пуття, без

сліду,

без

смаку..

, без

сумніву, без

угаву, без

упину, без

черги, в

затишку,

в

міру, в

нагороду, в

ногу, в

о.бмін, в

обрі.з, в

позику, в

цілості,

до

біса, до

вподоби, до

гурту, до

діла, до

загину, до

запита.ння,

до

краю, до

крихти, до

ладу., до

лиха, до

лиця, до

міри, до

ноги,

до

обіду, до

останку

(але

наостанку), до

пари, до

пня, до

побачення,

до

пори, до

пуття, до

речі, до

решти

(але

врешті), до

сих

пір, до

смаку.

(але

всмак), до

смерті, до

снаги, до

сьогодні,

за

години, за

дня, за

кордон, за

кордоном, за

рахунок, за

сві.

тла, з

болю, з-за

кордону, з

переляку, з

радості, з

розгону, на

бігу., на

біс,

на

вагу, на

ве.

.дчай,

сну

(але

навесні), на

вибір, на

видноті, наві.на

відмінно, на

віку, нага..

муз, на

голову, на

диво, на

дозвіллі, на

жаль, на

зло, на

зразок

(але

наприклад), на

льоту, на

мить, на

ніщо

(але

нінащо), на

око, на

поруки, на

прощання, на

радість,

на

радощах, на

руку, на

самоті, на

світанку, на

скаку, на

славу, на

слово, на

сміх, на

совість, на

сором, на

ходу, на

шкоду, на

щастя,

над

силу

(але

насилу), не

з

руки, ні

на

гріш, під

боком, під

гору,

під

силу, по

закону, по

змозі, по

зна..

ку, по

можливості, по

правді,

по

силі, по

совісті, по

сусідству, по

суті, по

черзі, по

щирості, у

вигляді, уві

сні, у

вічі

(але

увіч), у

поміч, у

стократ, через

силу, як

слід, як

треба.

2.

Пишуться

окремо

прислівникові

сполучення, що

складаються

з

двох

іменників (рідше

числівників, займенників) у

різних

відмінкових

формах

з

одним

або

двома

прийменниками

чи

без

них:

•

називний + родовий: плоть

від

плоті; час

від

часу;

•

називний + знахідний: бік

у

бік; день

у

день; душа

в

душу; нога

в

ногу; один

в

один; раз

у

раз; рік

у

рік; рука

в

руку; сам

на

сам; слово

в

слово;

•

називний + орудний: кінець

кінцем; один

одинцем; сама

самотою;

слово

за

словом; честь

честю; чин

чином;

•

називний + місцевий: слово

по

слову;

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

•

родовий + родовий: з

усіх

усюд;

•

родовий + знахідний: від (з) ранку

до

вечора; з

боку

на

бік; з

дня

на

день; з

кінця

в

кінець; з

роду

в

рід; з

рук

у

руки;

•

орудний + називний: одним

один (одно); одним

одна;

•

орудний + родовий: лицем

до

лиця;

•

орудний + знахідний; лицем

у

лице.

3.

Словосполуки, які

в

реченні

виконують

роль

прислівника

та

складаються

з

узгоджуваного

прикметника (числівника, займенника) і

наступного

іменника: другого

дня, таким

чином, темної

ночі, тим

разом, тим

часом

(але

складений

сполучник

тимчасом

як) іт.

ін. Пор.: Тимчасом

як

інші

хлопці

билися

між

собою, немов

півні,

або

гралися

та

пустували

хорошенько, Остап

тим

часом

усе

походжав,

та

поглядав, та

замишляв (Марко

Вовчок).

4.

Сполучення

прийменника

з

прикметником: в

основному, в

цілому;

та

прийменника

по

зі

збірним

числівником: по

двоє, по

троє, по

четверо.

Через дефіс пишуться:

1.

Прислівники, утворені

приєднанням

до

прикметників

та

займенників

одночасно

префікса (колишнього

прийменника) по-та

суфікса

(колишнього

закінчення) -ому, -єму

чи

-(к)и: по-східному,

по-сусідському, по-материнському, по-бойовому, по-божому, полицарськи,

по-простацьки, по-людськи, по-міщанськи, по-царськи,

по-отецьки, по-парубоцьки, по-твоєму, по-своєму, по-всякому, понашому.

Пор.: говорити

по-українському

і

по

українському

рушнику

рясно

вишитий

барвінок.

2.

Прислівники, утворені

від

порядкових

числівників

з

прийменником

по: по-перше, по-друге, по-шосте

і

под.

3.

Прислівники

на-гора, по-латині.

4.

Неозначені

прислівники

із

частками

будь-, -будь, -небудь, казна-,

хтозна-, бозна-, невідь-, -то: будь-коли, будь-де, куди-будь,

коли-будь, де-небудь, як-небудь, казна-коли, казна-як, хтозна-де,

хтозна-куди, бозна-як, бозна-коли, невідь-як, невідь-коли, такто,

куди-то.

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

5.

Складні

прислівники, утворені

повторенням

однакових, синонімічних

або

антонімічних

компонентів:

без

кінця-краю

з

давніх-давен

потроху-потроху

більш-менш

з

діда-прадіда

просто-напросто

видимо-невидимо

зроду-віку

рано-вранці

вранці-рано

ледве-ледве

рано-пораненьку

врешті-решт

ледь-ледь

рано-ранісінько

вряди-годи

любо-дорого

спідтиха-тиха

ген-ген

мало-помалу

сяк-так

геть-чисто

навік.-віки.

так-сяк

гидко-бридко

наві.к-віків.там-сям

давним-давно

наві.ки-віків.тишком-нишком

де-де

ось-ось

тільки-тільки

десь-інде

от-от

трохи-потроху

десь-інколи

пові.к-віки.

хрест-навхрест

десь-колись

поволі-помалу

часто-густо

6.

Через

два

дефіси

пишуться

прислівники, утворені

повторенням

однакових

слів, між

якими

вживається

службове

слово (частка

чи

прийменник):

будь-що-будь

всього-на-всього

коли-не-коли

хоч-не-хоч

віч-на-віч

де-не-де

пліч-о-пліч

як-не-як

десь-не-десь

пів-на-пів

При

цьому

в

трьох

прислівниках

повторюється

однакова

форма

родового

відмінка

з

прийменником

посередині: пліч-о-пліч, віч-на-віч,

всього-на-всього.

Увага! Не

плутайте

з

російською

мовою

написання

прислівника

всього-на-всього — рос.: всего-навсего.

7.

Через

дефіс

або

кому

пишуться:

багато-багато

далеко-далеко

ніжно-ніжно

темно-темно

близько-близько

довго-довго

рано-рано

тепло-тепло

високо-високо

дуже-дуже

рідко-рідко

тихо-тихо

давно-давно

низько-низько

рясно-рясно

швидко-швидко

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Вправа 113

І. Запишіть

прислівники

та

прислівникові

сполучення, розкривши

дужки, поясніть

орфограми.

ІІ. Випишіть

прислівники, омонімічні

до

сполучень

прийменників

або

часток

із

змінними

самостійними

частинами

мови (іменниками, прикметниками,

числівниками, займенниками), придумайте

на

кожен

випадок

по

два

речення, щоб

продемонструвати

різницю

написання

залежно

від

контексту.

(Мало) (по) (малу), (день) (у) (день), (на) гора, (пліч) (о) (пліч), (в)

(основному), (на) (завтра) [у

значенні «на

завтрашній

день»], (по) (кабардино)

(балкарському), (всього) (на) (всього), (на) (відмінно), (мимо)

(волі), (з) (вечора), (в) (четверо), (с) (під) (споду), (до) (побачення), (на)

(добра) (ніч), (в) (ні) (чию), (з) (давніх) (давен), (на) зло, (в) (тім), (без)

(кінця) (краю), (з) (ранку) (до) (вечора), (давним) (давно), (на) (решті),

(по) (кримсько) (татарськи), (кінець) (кінцем), (в) (цілому), (сам) (на)

(сам), (по) (вашому), (сама) (самотою), (чим) (далі), (у) (сто) (крат), (за)

(кордон), (тим) (часом), (з) (роду) (віку), (хрест) (навхрест), (на) (приклад),

(в) (соте), (на) (зразок), (по) (старо) (слов’янському), (до) (решти),

(на) (швидку) (руч), (ні) (на) (що), (на) (силу), (на) (виплат), (на) (ніщо),

(над) (силу), (у) (віч), (на) (завтра) [у

значенні «завтра»], (у) (вічі), (де)

(інде), (чим) (дуж), (чим) (швидше), (у) (вісьмох), (на..

) (сміх), (на) (сміх),

(по) (волі), (з) (гори), (на) (останку), (за) (тепла), (до) (речно), (до) (речі),

(до) (останку), (перед) (усім), (с) (під) (лоба), (в) середині.

Вправа 114

Перепишіть, розкриваючи

дужки, поясніть

написання

прислівників

та

прислівникових

сполучень.

І. 1. У

вічі.

— як

лис, а (по) (за) (очі) — як

біс (Народна

творчість).

2. Слово «учитель» (з) (давніх) (давен) користується

великою

пошаною

в

народі (М. Рильський). 3. Незвичайно

здатна

дитина

научалась

в

сільській

школі

читати (по) українському, (по) польському, (по) німецькому

(М. Коцюбинський). 4. Коні (час) (від) (часу) били

копитами

в

землю, і

від

того

вона

аж

гула, як

велетенський

дзвін (За

І. Цюпою). 5. (З) (дня)

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

(на) (день) усі

чекали

закінчення

війни (О. Гончар). 6. (Раз) (у) (раз)

пришвартовуються

океанські

пасажирські, вантажні, промислові

судна

(З

газети). 7. До

колодязів-журавлів (з, с) (покон) (віку) ходять

люди

по

воду (Є. Гуцало). 8. Це

нам

було

все ’дно, що (по) латині (Л. Костенко).

9. (Мало) (по) (малу) вони

розговорилися, і

Бачура

дізнався

у

хлопця

про

деякі

подробиці

його

дитинства (М. Чабанівський). 10. Так

вони

і

мовчали

майже

весь

обід, перекидаючись (коли) (не) (коли) незначними

короткими

словами (В. Собко). 11. Я

забарюся, не

тривожся

дуже, то

буде

значити, що

зберемось (де) (інде) (Леся

Українка).

ІІ. 1. (Ліво) руч

і (право) руч

понад

берегами

річечки

вже

заструмував

тонкими

пелюстками

надвечірній

туманець, повиснув

над

жовтими

травами (Є. Гуцало). 2. За

ці

чотирнадцять

діб

балансування

над

урвищем,

(віч) (на) (віч) із

смертю, він, поминувши

голубе

дитинство, одразу

став

дорослим (Б. Олійник). 3. Її

гонили (день) (у) (день) на

трудову

повинність (В. Кучер). 4. За

своє

довговічне

існування

Києву

доводилося

не

раз

боронитись

і

бути (до) щенту

зруйнованим (П. Панч).

5. (Трохи) (по) (троху) та

й

зробився

таким

славним, що

всі

бандити

боялися

його, як

огню (Збірник «Легенди

та

перекази»). 6. Ні, я

не

буду

спочивати, Бо

й

ти

приснишся. І

в

малий

Райочок

мій (з, с) (під) (тиха)

(тиха) [прислівник] Підкрадешся, наробиш

лиха… (Т. Шевченко).

7. Ковалишину

хату, кузню

і

кусень

городу

купив (тишком) (нишком)

Микита (П. Козланюк). 8. Марта

Кирилівна (зо) (зла) зирнула

на

йо.

го

[Ломицького], неначе

п’ятака

дала (І. Нечуй-Левицький). 9. Так, танець

(за) (давніх) (давен) На

меті

мав

благочестя (Леся

Українка). 10. Прийшли

двоногі

звірі — убили

матір, пограбували, спалили, в

руїни

перетворили

його (з) (діда) (пра) (діда) рідну

землю (А. Головко). 11. Бронко

багато [грошей] відклав

на

свої «кавалерські

видатки»… — Ти

що — (пів) (на) (пів)? — з

обуренням

спитав

Завалка, злий

на

Бронка

(І. Вільде).

ІІІ. 1. — Боже

мій! Яке

зерно, (одне) (в) (одне) (М. Чабанівський).

2. Без

тачки

йти

було

легше, та

Анрі-Жаку

більш

хотілося

лежати, ніж

ото (без) (кінця) (краю) переставляти

ноги (Ю. Яновський). 3. — Гляньте-

но, скільки

в’юнів

наловили. Та

все (один) (в) (один), — дивується

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

і (в) (одно) (час) підхвалює

рибалок

Левко (М. Стельмах). 4. (Мимо)

волі

ловлю

себе

на

тому, що

милуюся

своїм

сином — його

манерою

незалежно,

майже (по) дорослому

триматись, умінням

гордо

підносити

голову, скупувато

всміхатись (Є. Гуцало). 5. Принцесо

Анно, Ви

іще

(коли) (не) (будь) У

Київ

завітайте (за) любки… (І. Драч). 6. (По) малу,

(по) волі

сходяться (до) купи

дві

половини

воріт

гігантичної

брами, яка

ще

ніби

зовсім (не) (що) давно

здавалася

прочиненою (на) (в) (стіж)

(О.Ірванець). 7. День

був

вітряний, небо (де) (не) (де) проглядало

серед

хмар

блакитними

березневими

вікнами (О. Гончар). 8. Спостерігаючи

за

піаністом, я

зловив

себе

на

думці, що

моє

порівняння

музиканта-виконавця

з

тим, хто

виконує

підрядник

поетичного

твору, теж

кульгає, і

то

(не) (аби) (як) (А. Содомора). 9. Ситуація

ж

виняткова: діяти

доводиться

(часто) (густо) навздогад, бо — перші

прокладаєм

дорогу… (О. Гончар).

10. (Рано) (по) (раненьку) він

виїхав

і

довго

їхав

усе

полем (Марко

Вовчок).

11. Бабуся

той

город (сяк) (так) обгородила, а

потім (що) весни

білила

той

паркан (Л. Костенко).

ІV. 1. Товариш

його — людина

літ

під

сорок — (на) (сам) (перед) бив

у

вічі

буйним

рудим

волоссям

на

голові (М. Коцюбинський). 2. (Рік) (за)

(роком) проминув

час, хлопець

байдиків

не

бив

та

й

закінчив

школу

робітничої

молоді, ставши

вже

кваліфікованим

робітником (Ю. Збанацький).

3. Мрії (давним) (давно) вивітрилися

з

голови (І. Вільде). 4. Не

(сьогодні) (завтра) до

неї

прийдуть

старости (І. Нечуй-Левицький).

5. (Там) (сям) були

розкидані

хати

під

солом’яною

стріхою (З

газети).

6. (Раз) (у) (раз) натягав

тятиву, не

тямлячи

себе

від

гніву, — доки

сотий

бранець

не

звісив

чубату

голову

під

його

стрілами (М. Пригара). 7. Я…

іду

просто

на

нього, [сонце] (лице) (в) (лице) (М. Коцюбинський). 8. Пісенька

якось

незавважливо

ввірветься, цибатий

журавель

зостається

на

дорозі, а

Галя

засипа

в

меншого

брата

на

руках. (Нудно) (нудно)! (Холодно)

(холодно)! (Темно) (темно)! (Марко

Вовчок). 9. Любов

спалила

(до) (чиста) Буденність

і

суєту (В. Малишко). 10. І (на) перед

не

треба

ворожити, і

за

минулим

плакати

не

варт (Л. Костенко). 11. (Десь) (не)

(десь), в

якомусь

царстві, дзвони

били

по

лицарству, дзвони

били

й

перестали,

бур’яном

позаростали… (Л. Костенко).

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

Вправа 115

Перепишіть, розкриваючи

дужки, поясніть

правопис

прислівників,

прислівникових

сполучень

та

інших

частин

мови, омонімічних

з

ними.

І. 1. (В) друге

він

уже

не

важився

покоряти

серця

відважних

трактористок

(І. Микитенко). 2. (З) рештою

пропозицій

під

час

зборів

усі

погодилися. 3. Плин

часу

на

різних

людей

впливає (по) різному: розумним

додає

розуму, дурним — дурості (Є. Дудар). 4. О

люди! Люди

небораки!

(На) що

здалися

вам

царі? (На) що

здалися

вам

псарі? (Т. Шевченко).

5. (В) друге

вікно

хтось

постукав. 6. І

встане

правда

і

любов

на

світі, і (на) сторожі

правди

стане

труд (В. Симоненко). 7. У

сонця

не

стало

настрою, Щоками

занурилось

в

подушку. Йому

б

розколотися

(на) (троє), Та

в

світі

без

того

повнісінько

залишків (В. Балдинюк).

8. (На) що.

сподіватися? 9. (Де) далі (з) гори [іменник] відкривався

все

ширший

довколишній

простір, і

коли

зійшли (на) верх [гори], (із) відси

(на) (всі) (біч) прослалося

у

майві

городів

та

садків

село, наче

проллялося

вулицями, наче

вродило

хатами (Є. Гуцало).

ІІ. 1. (З) рештою, не

так

уже

й

погано

склалося (Ю. Яновський). 2. (На)

скільки

років

сестра

старша

від

тебе? 3. Ви, (на) скільки

мені

відомо,

ще

до

війни

закінчили

університет. 4. Командир

велів

бути (на) сторожі,

пильнувати (І. Ле). 5. (По) різному

життєвому

шляху

пішов

кожен

із

трьох

братів. 6. Не

завжди

прийдуть

на

допомогу (в) (мить) тяжку

ті,

хто

співали

тобі

дифірамби, сподіваючись

на

твою

дружбу

чи

протекцію.

7. [Меценат]. Нехай (тим) (часом) тут

поскачуть

міми (Леся

Українка).

8. Коли

мене

питають: «Любиш

ріки, річки, і

річечки, і

потічки?» — відмовчуюсь:

вони

в

мені (на) ві..

ки, а

для

мого

народу (на) віки… (В. Підпалий).

9. В

сухих

його

очах

блищить

віддзеркалене

світло, яке (по) (де)

(куди) блимає

по

вікнах, та (в) мить

це

віддзеркалене

світло

наче

бризкає

росою, що

починає

струмувати, ручаїтись (Є. Гуцало).

Вправа 116

Із

теоретичної

частини

цього

параграфа

випишіть

усі

приклади

прислівників

та

прислівникових

сполучень, через

день

напишіть

за

цим

переліком

диктант, виділіть

окремо

ті

слова

чи

сполучення, у

яких

Ви

допустили

помилки, постійно

працюйте

над

запам’ятовуванням

правопису

складних

для

Вас

прислівників

та

прислівникових

сполучень.

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Вправа 117

Виправте

помилки

в

написанні

прислівників

та

прислівникових

сполучень.

Врізнобіч, повсякчас, по-закарпатському, де-небуть, чимраз, вцілому,

зсередини, дочиста, тишком

нишком, по-моєму, всього-навсього,

десь-не-десь, раз-по-раз, спід

споду, заодно, нажаль, куди

завгодно,

напрочуд, по

латині, надобраніч, до

запитання, восновному, безвісти,

досмаку, в

смак, по

чому, мабудь, всеодно., мимохіть, позаторік, видимо-

не-видимо, по-приятельськи, десь

інколи, щодуху, на

багато, на

ура, пліч-о-пліч, вобріз, зкраювкрай, спідтихатиха, одним-одно, один

одинцем, нарівні, на

віки-віків, в

щерть, по

вінця.

Якщо

Ви

не

склали

сесію, не

засмучуйтесь, бо

це

ще

не

кінець

світу,

а

всього-на-всього

Вашого

життя.