Istoriya_2_1_-_kopia_1

21

Рушійними силами революції виступалиусі верстви українського суспільства

козацтва і укладенням союзу з кримськими татарами. Розпочинаючи боротьбу проти Речі

середини XVII ст. Роль лідера виконувалокозацтво, під керівництвом якого згуртувалося

Посполитої, Б. Хмельницький

застосував

абсолютно

нову

її ,

умодельякій

селянство, міщанство, православне духовенство, а також дрібна українська шляхта, яка

зовнішньополітичний чинник був одним із центральних.

також потерпала від свавілля польських магнатів.

Переговори

з

Кримським

ханствомбули

надзвичайно

важливими

для

Початком

Визвольної

війни

вважаютьХмельницького, адже

вони

давали змогу забезпечити власний тил і посилити

повстанське

захоплення повстанцями в січні 1648 р. Запорізької

військо мобільною татарською кіннотою, яка могла ефективно протистояти польській. Тому

Січі та обрання гетьманом Війська

Запорізького гетьман

сам

вів

переговори

і

навіть не зупинився перед,

щобтим залишити

в

Криму

Богдана Хмельницького.

заручником свого сина. У середині березня1648 р. союз було укладено, і на допомогу

Хмельницький Богдан (Зіновій) Михайлович

повстанцям вирушило понад 3 тис. татарських вояків на чолі з Тугай-беєм.

(1595–1657) – гетьман України, творець Української

Перші успіхи козацького війська підняли всю Україну. Селянські

повстання

держави. Місцем народження вважається Суботів.

охоплюють Київщину, Волинь, Поділля, Лівобережжя.

Походженням з

дрібної

української

шляхти(по

Здобувши

у вересні 1648

р. блискучу перемогу під

Пилявцями,

Б.

матері – з козацької родини). Освіту здобув в одній

Хмельницький рушає на Львів.

Штурмом було взято фортецюВисокий Замок і у козаків

із київських шкіл та у Львівській єзуїтській колегії,

з’явилася реальна можливість здобути місто, а потім повністю розгромити польську армію і

добре знав декілька мов, історію, юриспруденцію,

захопити Варшаву. Але, обмежившись викупом, повсталі залишають Львів.

військову справу тощо. З юнацьких років– на

Під

Замостям Б.

Хмельницький вступає в переговори з

поляками, укладає

військовій службі. Брав участь у походах проти

перемир’я і повертає свої війська в Україну. Багато вчених називають це доленосною

Кримського ханства, а в часи повстань30-х років

помилкою гетьмана. Проте необхідно враховувати, що на тому етапі війни метою українців

XVII ст. виступав на боці козаків. У січні 1648 р. на

було реформування державного устрою Речі Посполитої, а ніяк не незалежність України.

Запорозькій Січі він піднімає повстання, поклавши

Окрім цього, українські війська були знесилені, союзники-татари повернулись у Крим. А

тим

самим

початок

Українській

національнійвійна на польській території неминуче б викликала активний опір місцевого населення.

революції. Під час національно-визвольних змагань

У грудні 1648 р. козацьке військо на чолі з .БХмельницьким урочисто ввійшло у

виявив себе як видатний державний діяч, досвідчений полководець, тонкий дипломат. До

Київ. І вже тут, критично переосмисливши ситуацію, що склалася, гетьман формулює основні

кінця свого життя Хмельницький проводив незалежну

внутрішню

політику, прагнув

принципи

національної

державної

. ідеїВ

переговорах

з

поляками, які

почалися,

зміцнити міжнародні позиції України. Помер у Чигирині. Похований у Суботові в Іллінській

Хмельницький захищає право українського народу на створення влас, незалежної

від

церкві.

влади польського короля держави. Ця держава розглядала

Безпосереднім приводом до повстання стала особиста кривда, завдана Богдану

ся як спадкоємиця Київської Русі.

дрібним

польським шляхтичем

. ДЧаплинським, який

зі своїми

слугами

зруйнував та

Влітку, зібравши величезне ополчення, королівський уряд розпочинає наступ на

пограбував родинний хутір Хмельницького Суботів, до смерті забив малолітнього сина та

повстанців. Козацькі війська оточили частину польських військ підм. Зборовом. У серпні

захопив дружину. Всі звертання Хмельницького до польського суду та навіть до

самого 1649 р.

відбулася

битва і успіх

був на

боці

козаків, але татари

несподівано

покинули

поле

короля закінчилися безрезультатно: Чаплинського так і не було покарано, а Богдан зазнав

бою, а кримський хан зажадав від

Б. Хмельницького вступити в переговори з Польщею.

нових утисків. Не знайшовши справедливості в офіційних властей, чигиринський сотник

В результаті 8 (18) серпня 1649 р. було підписано Зборівську мирну угоду, згідно з якою

дедалі більше схиляється до думки про повстання. Незабаром він тікає на Січ, де під його

Річ Посполита змушена була визнати існування козацької України

у

кордонах

керівництвом козаки в січні1648 р. вигнали урядовий гарнізон і обрали Хмельницького

Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств. Хоч умови Зборівського договору

гетьманом. З цього моменту Запорізька Січ стала центром збирання повстанських сил, базою

не задовольняли ні поляків, ні українців, проте для останніх дуже важливим було те, що вони

для розгортання визвольного руху. Так особиста драма Хмельницького, яка була епізодом

відвоювали частину своєї автохтонної території, яка послужила основою для розбудови

трагедії поневоленого українського народу, стала тією іскрою, з якої розгорілося полум’я

національної держави. Польща юридично визнала українську гетьманську державу. На цих

великого повстання. Намагаючись „якнайшвидше придушити козацьке свавілля”

у

самому

землях

влада належала

гетьманові та його православній адміністрації. Тут

не

могли

зародку, Польща кинула проти повстанців численні війська. Козаки не тільки витримали удар,

перебувати польські війська та проживати єзуїти і євреї. Київський митрополит одержав місце

а й протягом короткого часу 1648 р. тричі отримали блискучі перемоги: у битвах під

в Сенаті. Польський

сейм

мав розглянути питання про ліквідацію уніатської

церкви

в

Жовтими Водами (4 травня – 4 дні), під Корсунем (16 травня), під Пилявцями (в11-13

Україні.

Козацький

реєстр

зростав

до40 тис.

чоловік, а

всім учасникам

повстання

вересня). Вже в ході цих баталій яскраво виявився

. талантХмельницькогоБ

як

оголошувалася амністія. Проте негативним було ,тещо магнати і шляхта мали право

воєначальника. Успіх досягався завдяки застосуванню різних тактичних заходів: розгрому

повернутися до своїх маєтків, для більшості селян відновлювалось кріпацтво,

а Волинське і

ворога частинами у ході зустрічної битви(Жовті Води); перекриття противнику, що ухилявся

Подільське воєводства, як і до повстання, залишалися під владою польської корони.

від бою, шляху до відступу (Корсунь); створення психологічної кризи у війську противника з

метою його цілковитої деморалізації (Пилявці).

28.Охарактеризуйте воєнні дії1650-1653 рр. в Україні та наслідки Білоцерківського

Успіхи повстанців на початковому етапі боротьби значною мірою пояснюються

двома

вдалими організаційними

кроками

гетьмана: залученням

на

свій

бік

реєстрового

договору.

21

22

Річ Посполита не примирилася з умовами Зборвського договору і улютому 1651 р.

що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.

На цей час і Москва, намагаючись розширити сферу свого впливу і використати

почала воєнні дії, напавши на м. Червоне на Поділлі. Основні сили поляків концентрувалися

Україну в якості буфера проти Туреччини, вирішила взяти Військо Запорізьке„під свою

на Волині під м. Берестечком, де й сталася вирішальна битва 30 червня 1651 р. Татари і тут

руку”. 1 жовтня 1653 р. Земський собор схвалює це рішення, і цар виряджає в Україну

покинули поле бою, ще й захопили в полон. ХмельницькогоБ. Полковникові І. Богуну

посольство на чолі з бояриномВ. Бутурліним. Для підтвердження серйозності своїх

вдалося вивести частину козаків з оточення. В цей час на територію України насуваються

намірів 31 грудня 1653 р. Росія оголошує війну Польщі.

литовські війська під орудоюкнязя Радзивіла.

Перевага залишається на боці поляків і Б.

Хмельницький, визволившись із полону,

був змушений 18 вересня 1651 р.

підписати нову

29.

Проаналізуйте процес державотворення на визволених

територіях України

в ход

мирну угоду ум. Білій Церкві. Автономія козацької держави обмежувалася тепер лише

Київським

воєводством,

чисельність

козаків

скорочувалася

до20

тис.,

гетьман

національно-визвольної війни середини XVII ст.

підпорядковувався владі коронного гетьмана, а польські пани могли повернутися у свої

Уже в перший період української національно-визвольної війни у середовищі

маєтки.

Умови Білоцерківського договору викликали масове невдоволення українського

козацької еліти вперше в історії української суспільно-політичної думки

було

чітко

народу і спровокували численні стихійні виступи. Частина селян переселилася на територію

сформульовані фундаментальні основи національної державної ідеї:

Російської держави.

–

право українського народу на створення власної держави в етнічних межах його

Б. Хмельницький, який також не змирився з поразкою, накопичує сили і втравні

проживання;

1652 р. завдає удару полякам в урочищі Батіг

на

Поділлі. Битва закінчилася

блискучою

– незалежність і соборність Української держави;

перемогою

козаків. Під

Батогом загинула

половина

гусарів

Речі

Посполитої. Такого

–

генетичний

зв’язок козацької державності з Київською Руссю, спадкоємність

нищівного розгрому не зазнавала жодна польська армія протягомXVI–XVIII століть. І хоч це

кордонів, традицій та культури княжої доби.

Б.

не означало кінець війни, Білоцерківська угода втратила свою силу.

Ці положення і лягли в основу державотворчої діяльності

Дуже важливо, що відтепер українські селяни, козаки і міщани домоглися усунення

Хмельницького, еволюція світогляду якого була надто складною –

від ідеї козацького

фільварково-панщинної системи, великого та середнього феодального землеволодіння,

автономізму до створення суверенної незалежної держави. Після взяття під

контроль

кріпацтва

та інших форм феодальної залежності. Було

завойовано право

земельної

значної частини українських земель та ліквідації в них польської адміністрації гостро стало

власності й вступу до козацького стану. Більшість земельного фонду вигнаних феодалів,

питання про власну національну державність. Потрібно було забезпечити регулювання

королівської та католицької церкви перейшла у власністьдержавного скарбу, тобто стала

економічного життя, правопорядок, захист населення та території України. Специфічні засади

народною власністю.

внутрішньої організації козацької держави сформувалися під

впливом

двох основних

Нова велика збройна сутичка між українцями і поляками сталася підм. Жванцем

чинників: традицій та звичаїв суспільного життя українців, насамперед Запорізької Січі,

(осінь 1653 р.), де козацько-татарське військо взяло в облогу польський табір. Але від

яка

стала

своєрідним

зародком новоствореної держави, та складного геополітичного

цілковитої

поразки поляків

знову врятували татари, які

уклали

з ними

угоду.

Вона

становища, що зумовлювало постійну ситуацію надзвичайного стану в державі. Обидва

припиняла воєнні дії і дала можливість татарам збирати данину на західноукраїнських землях.

чинники визначили напіввійськовий характер української державності. Саме

у

цьому

Стосовно України підтверджувались лише права і вольності козацтва. Про автономію на

контексті слід сприймати й назву козацької держави – Військо Запорозьке.

умовах Зборівської угоди навіть не згадувалось.

Функціонування держави виявилося в запровадженнівласного територіального

Цілком очевидно

виникла

проблема

зовнішньополітичної

переорієнтації, бо

поділу, створенні та діяльності органів публічної влади, введенні своєї

податкової

основний військово-політичний союзник – кримський хан – не міг сприяти реалізації ідеї

системи. За часів Хмельниччини територія Української держави простягалася майже на200

державності України.

тис. км2 і охоплювала Лівобережжя, частину Правобережжя та Степу. На цих землях

У цій ситуації перед .БХмельницьким постає необхідність зовнішньої військово-

проживало понад 3 млн. осіб. В основі адміністративного поділу лежала структура козацького

політичної допомоги. Розуміючи, що завоювати повну незалежність можна лише пройшовши

війська. Територія держави поділялася на полки та сотні, що давало змогу в екстремальних

попередній

період протекторату когось із ,сусідівгетьман шукає

сильну

державу-

умовах згуртувати та мобілізувати народні маси на боротьбу. Кількість полків не була

покровителя. В якості найбільш реальних розглядалися варіанти Туреччини і Росії. Контакти

сталою: якщо 1649 р. їх налічувалося 16, то 1650 р. – вже 20.

з останньою почалися ще у1648 р., але через вичікувальну позицію Москви справа нічим

Військово-сотенному територіально-адміністративному поділу відповідала система

певним не закінчилась. Тоді ставка робиться наОсманську Порту, і вже на початку 50-х

органів публічної влади. Ця система фактично дублювала модель управління Запорозької

років з нею підписується нова угода, згідно з якою вона бере Військо Запорізьке під свій

Січі.

Формально основним органом влади була Військова(Генеральна)

рада,

яка

захист.

вирішувала військові, політичні, господарські, правові та інші питання. Проте вона не була

Проте незабаром для . БХмельницького стає очевидним формальний характер

постійно діючою, до того ж Б. Хмельницький, з метою зміцнення гетьманської влади, частіше

підтримки з боку Туреччини і знову активізується проросійська спрямованість зовнішньої

скликав старшинську раду, до якої незабаром перейшла вся повнота влади в державі.

політики

козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї

Гетьман був главою і правителем України. Він очолював уряд і державну

визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність

адміністрацію, був головнокомандуючим, скликав ради, відав фінансами, керував

історичної пам’яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною,

зовнішньою

політикою,

мав право видавати загальнообов’язкові

для всіх

нормативні

22

23

акти – універсали. Система

органів публічної

влади

малатри

рівні –

генеральний,

розуміючи, що основною рушійною силою національно-визвольних змагань є селянство,

полковий і сотенний. Реальна вища влада в державі належалауряду

– Генеральна

намагався гасити виникнення нових соціальних конфліктів, які міг, гальмував зростання

Канцелярія, до якого входилигетьман та генеральна старшина. Повноваження цього

великого землеволодіння новітньої еліти.

органу публічної влади поширювалися на всю територію України. На місцях управляли

Українська держава активно діяла на міжнародній арені, про що свідчать численні

полкові та сотенні уряди. Полковий уряд обирався полковою старшиною і складався з

дипломатичні

контакти

з Росією, Туреччиною,

Кримським ханством, Молдавією,

полковника та полкових урядовців,

а сотенний –

з

сотника

та його

помічників–

(писар,

Валахією, Семиграддям (Трансільванією), Швецією та іншими державами. Ці питання

осавул, хорунжий). У великих містах управління здійснювалосямагістратами, в малих, але

постійно перебували в центрі дипломатичної діяльності . БХмельницького, який усе робив

привілейованих – отаманами, в селах –старостами.

для зміцнення міжнародного становища козацької держави.

Фінансову сферу держави гетьман спочатку контролював особисто, а з 1654 р. було

Отже, в процесі національно-визвольної війни у світогляді козацької еліти

введено посаду

гетьманського

підскарбія, який

контролював

прибутки

та

видатки

відбулася

суверенної

певна

еволюція

від

ідеї

козацької автономії

до створення

військової скарбниці. Поповнення державної скарбниці здійснювали із чотирьох основних

незалежної

держави.

В

основу державотворчого процесу було покладено

модель

джерел: із земельного фонду, з прикордонного торгового мита, з доходів від промислів,

військового територіального поділу та систему організації публічної влади Запорозьк

ої

торгівлі та з податків.

Січі. З часом під впливом обставин у житті козацької держави посилились тенденції

Своєрідним ґарантом успішної розбудови Української держави стала національна

переростання демократії в авторитаризм, а республіки – в монархію.

армія. Вона сформувалася і зросла на організаційних принципах Запорозької Січі, її ядро

становило

реєстрове

та

запорозьке

козацтво, навколо

якого

об’єдналося

повстале

30. Висвітліть перебіг Переяславської ради та основні положення "Березневих статей" у 1654 р.

(„покозачене”)

селянство

та

міське

населення. Під

час

боротьби

талановитими

Природно,

що

погляди Хмельницького й населення України

зверталися

до

воєначальниками виявили себе полковникиМаксим Кривоніс, Іван Богун, Данило Нечай,

одновірної Москви. Після першого листа цареві Олексію Михайловичу від8 червня 1648 р.

Нестор Морозенко, Мартин Пушкар, Матвій Гладкий та .інАрмія формувалася із

Богдан

Хмельницький

протягом усієї війни підтримував зв'язки з

царським,

урядом

добровольців і у вирішальні моменти національно-визвольних змагань її чисельність сягала

домагаючись включення Російської держави у війну з шляхетською Польщею. Хмельницький

100–150, а іноді й 300 тис. осіб.

перед московськими послами підкреслював необхідність спільного захисту єдиної

для

Українська держава доби Хмельниччини сформувалася

на

двох

принциповихросійського і українського народів православної віри,

розвінчував перебільшені уявлення про

засадах, які часто вступали між собою в протиріччя – демократії

та

авторитаризму. На

силу шляхетської Польщі, наголошував на великих перевагах, що їх матиме Росія в разі

початковій фазі національно-визвольних змагань переважаютьдемократичні засади, про що

переходу України під владу царя.

свідчить існування таких суспільних явищ та норм:

У Москві розуміли важливість союзу з Україною, бо він передусім відкривав шлях

–

функціонування Військової (Генеральної)

ради,

у

якій

право

голосу

мала уся

на південь — до Чорного моря і на захід. Він послаблював Польщу, розладнував можливий

„чернь”, тобто все військо;

союз

Хмельницького

з

Туреччиною, посилював

Росію випробуваним300-тисячним

– виборність усіх посадових осіб від сотника до гетьмана;

козацьким військом. Але тривалий час, через складні внутрішні й зовнішні умови, а також з

– відсутність жорстких міжстанових розмежувань, що давало змогу міщанам і

розрахунку на ослаблення обох воюючих сторін— Польщі й України, царський уряд займав

селянам „покозачитися” і стати частиною привілейованої верстви – козацтва.

вичікувальну позицію, обмежуючись відправленням в Україну хліба й ,

дсолізволом

З часом, коли ситуація стає критичною, а демократія дедалі більше набуває рис

українцям переселятися на окраїнні землі, обміном посольствами.

класичної охлократії (домінування в політичному житті суспільства натовпу, юрби, всевладдя

6 січня 1653 p. Хмельницький скликав уЧигирині раду старшин, яка вирішила з

та свавілля мас), під впливом

Б. Хмельницького та його однодумців набирають силу

Польщею не миритись, а продовжувати добиватися прийняття України під високу руку

авторитарні начала. Безпосередніми виявами цього процесу були:

московського царя. У квітні — травні 1653 р. переговори в Москві провадило посольство,

– поступове обмеження впливу „чорних” рад та витіснення їх старшинською радою;

очолюване Кіндратом Бурляєм і Силуяном Мужиловським. В свою чергу царський уряд

– зосередження всієї повноти влади в руках гетьмана;

виряджав

своїх

послів

до

Богдана

Хмельницького, з крема наприкінці травня

1653 р.

– домінування командних методів управління в державному житті;

виїхали до Чигирина А. Матвеев та І. Фомін.

– встановлення спадкового гетьманату, тенденція до переростання гетьманської

22 червня 1653 р. в Україну з Москви вирушив стольникФедір Ладижинський з

влади в монархічну. Б. Хмельницький добився уквітні 1657 р. ухвалення розширеною

грамотою царя Олексія Михайловича, в якій давалася згода на перехід України під високу

старшинською радою передачі гетьманської влади своєму сину Юрію.

царську руку.

Соціально-економічна політика Б. Хмельницького та уряду Української держави

Для остаточного

розв'язання питання про відносини України з Росією і початок

залежала від результативності воєнного та політичного протистояння з Польщею, позиції

війни з Польщею. 1 жовтня 1653 р. було винесене на розглядЗемського собору в Кремлі.

козацької старшини та розмаху селянської антифеодальної боротьби. На визволених землях

Земський собор вирішив почати з Польщею війну. Для дальшої долі України важливим було

активно відбувався процес ліквідації великого феодального землеволодіння, фільварково-

визнання Росією України як вільної, незалежної країни.

панщинної системи господарства та кріпацтва й утвердження козацької власності на

9 жовтня 1653 р. з Москви в Україну було виряджено посольство на чолі з ближнім

землю.

боярином Василем Васильовичем Бутурліним. Крім Бутурліна, в складі посольства були

На аграрну політику Б. Хмельницького, крім зовнішніх чинників, активно впливала

окольничий І. Алферов і

думний дяк Л. Лопухін.

А всього в посольстві їхало понад 40

козацька

старшина, яка

сама

прагнула

стати

великим

землевласником. Проте

гетьман,

різних

сановників

і

службовців. Посольство

супроводжували 200

стрільців

з трьома

23

24

офіцерами.

31. Висвітліть основні моменти боротьби за владу в Україні після смерті Б.Хмельницького.

До Переяслава посольство прибуло31 грудня 1653 р. і було урочисто зустрінуте

Дайте оцінку діяльності гетьмана І.Виговського.

старшинами. Богдан Хмельницький, який за кілька днів до цього повернувся з-під Жванця в

Чигирин, прибув до Переяслава 6 січня 1654 р. і 7 січня відвідав Бутурліна..

Смерть Хмельницького 27 липня 1657 р. стала поворотним моментом в історії Української

8 січня 1654 р. на

Переяславській

раді було

вирішено

віддати

Україну

під

національної революції. Перебуваючи при владі, гетьман піклувався про створення такої форми

протекторат Московської держави при збереженні основних прав і вольностей Військадержавності,

яка б забезпечувала єдність еліти,

консолідацію суспільства,

стабільність держави. На

Запорізького. Після закінчення Ради Хмельницький і старшини поїхали до«заїзжого» двору,

думку Хмельницького, цим вимогам оптимально відповідала спадкова монархія. Проте трагічна

де розміщалося російське посольство. Бутурлін урочисто передав Хмельницькому царську

загибель під час молдавського походу його сина Тимоша, т лановитого воєначальника, здібного

грамоту, яку зачитав присутнім військовий писар.

політика, перешкодила здійсненню планів гетьмана. Ситуацію не врятувало і рішення старшинської

Хмельницький і старшини склали присягу цареві за умови, що російські посли

козацької ради (квітень 1657 р.) про встановлення спадковості гетьманства – передачі влади після

гарантували царським словом здійснення висунених ними

вимог— оборони

країни

від

смерті Б. Хмельницького його молодшому сину Юрію.

зазіхань

ворогів, збереження

існуючого

адміністративного

устрою

і

суспільного .

ладу

Хмельницький Юрій (бл. 1641 – після 1681) – гетьман України в 1657 р. та в 1659–

Бутурлін урочисто вручив Хмельницькому привезені з Москви корогву(прапор), булаву,

1663 р.

Син гетьмана Б. Хмельницького.

Отримав добру

домашню освіту,

навчався в Києво-

ферезею (кафтан), шапку,а також подарунки — «соболі».

Могилянській колегії. На посаді гетьмана прагнув продовжити справу, започатковану батьком,

9 січня - тих, хто присягали в Переяславі цього дня цареві, було 284 чол. Бутурлін

шукаючи союзника, який гарантував би цілісність і незалежність України.

та інші посли, крім Переяслава, прийняли присягу на вірність

російському цареві

від

На жаль, спадкоємці Б. Хмельницького не змогли успішно завершити його починання. 60–

населення Чернігова і Ніжина.

80-ті роки XVII ст. увійшли в

історію України як„доба Руїни”.

Початком доби Руїни

стало

Протягом січня-лютого у книгах присяги записано

всього127

338

чол.,

які

усунення

восени 1657 р. Ю. Хмельницького від влади. І.

Виговський

та

його

прибічники

прийняли присягу.

фактично здійснили державний переворот.

Остаточний юридичний статус України у складі Росії був визначений у„Березневих

Порушення принципу спадкового гетьманства породило серед старшини спокусу боротьби

статтях” 14 березня 1654 р. В Україні зберігаласяреспубліканська форма правління і

за владу. Багато вчених вважають цей факт однією з основних причин руйнації тодішньої української

військово-адміністративна система на чолі з гетьманом. Незмінним залишався і

державності.

територіальний поділ, в містах зберігалося право на

самоуправління.. Україні

У внутрішній політиці І. Виговський спочатку виступив за пріоритетну роль шляхти,

надавалася незалежність у проведенні внутрішньої політики. Чисельність козацького

ігноруючи давні принципи соціальної організації України, засновані на традиціях козацтва. Серйозні

війська

встановлювалась 60 тис. Вона

могла

встановлюватидипломатичні

стосунки

з

зміни вніс він іу зовнішню політику. Невдоволений втручанням російських чиновників у справи

іншими державами, крім Польщі й Туреччини.

України,

він

починає мирні переговори

з

Польщею. На

початку1658 р.

Виговський

дає

Декілька статей дещо обмежували суверенітет України. Окрім заборони

на

польському королеві Яну Казимирові згоду на визнання сюзеренітету. Цим фактично було

дипломатичні стосунки з Варшавою і Стамбулом, ішлося

про російський

контроль

над

започатковано розкол в українському суспільстві на прихильників Росії і прихильників Польщі.

збиранням податків в Україні.

Обурена козацька старшина під керівництвом кошового

Я. Барабаша та полтавського

Але головним було те, що угода передусім фіксувала юридичну форму

полковника М. Пушкаря збирає військо і фактично розпочинаєгромадянську війну. Гетьман

незалежності України від Речі Посполитоїі

давала можливість

у

спілці

з

Москвою

розгромив повстання і жорстоко покарав його учасників. У вересні 1658 р. переговори з Польщею

перемогти її та об’єднати українські землі в межах національної держави. Москва ж у свою

були продовжені

і16 вересня

підписується

Гадяцький

трактат, згідно з

яким Україна

як

чергу прагнула з часом перетворити часткову залежність України на цілковиту, відмінивши

„Руське князівство” входила до Речі Посполитої на правах формально рівного суб’єкта

автономні права й вольності.

федерації. Українська

держава

визнавалась

в

межах

Київського, Чернігівського

і

Отже, в результаті Переяславської угоди Україна отримала менше від того, на

Брацлавського воєводств. Органи влади формувалися запольським зразком. На чолі держави

що сподівався

Б. Хмельницький і його оточення, але значно більше того, що мали

стояв виборний гетьман. Україна могла мативласний суд, військо, скарбницю, але при цьому

українці у складі Речі Посполитої, де вони були перед загрозою повної втрати своєї

позбавлялася можливості міжнародних стосунків. Водночас

Гадяцький

договір

передбачав

культурно-історичної ідентичності.

повернення польським магнатам і шляхті маєтків на українських ,земляхвідновлення

Звичайно, це не було об’єднання рівноправних партнерів чи возз’єднання, як це ще

кріпосницьких

повинностей

українського

селянства. Крім

того

гетьманська

держава

недавно вважалося. Насправді козацька держава увійшла до складу Росії на правах автономії.

позбавлялася права на міжнародні відносини. А тому пропольська

орієнтація Виговського

не

Цар – суверен, гетьман – його підданий. Нічого іншого в тих умовах бути й не могло. Це було

знайшла підтримки серед українського народу. А запорожці відкрито готувалися до виступу. В

в той час нормою європейської практики(в середньовічній Європі– формула залежності,

цей час війну проти гетьмана починає Росія. За допомогою кримських татар Виговський улипні

коли потужна держава виступала гарантом територіальної цілісності та суверенітету сусідньої

1659 р. розгромив російські війська під Конотопом. Але скористатися перемогою гетьман не зміг,

країни).

оскільки

проти нього піднімається ще однеповстання – під проводом

.І Богуна та .І Сірка.

Підтримані російськими військами, повсталі завдають поразки Виговському, і той змушений тікати

до Польщі (вересень 1659 р.)

У вересні 1659 р. козаки знову обирають гутьманом18-річного Юрія Хмельницького. 27

жовтня 1659 р. він пішов на укладення нового Переяславського договору з Росією, який істотно

24

25

обмежував суверенітет Української держави. Відмінності від Березневих статей:

договір.

-

раніше російські вйська могли тримати гарнізон лише в Києві, то тепер ще у 5 великих

1660 р. росіяни й українці відновили війну з Польщею, Одна з російських армій була

містах;

оточена поляками біля міста Чуднів. Під тиском старшини Юрій Хмельницький не надав допомоги

-

козакам заборонялося без дозволу царя обирати гетьмана;

оточеним росі1йським військам.

-

гетьман позбавлявся права призначати і зміщати полковників, приймати іноземних

17 жовтня 1660 р. він

підписав з Польщею перемир’я і підписав Слободищенський

послів і проводити зовнішню політику;

трактат, за яким Україна ставала автономною частиною Речі Посполитої. Умови трактату приблизно

-

київський митрополит мав визнати владу московського патріарха.

відповідали Переяславському договору 1659 р. між Україною та Росією.

Це був нерівноправний договір, що надавав право автономії України в складі Росії,

Це викликало неоднозначну реакцію українського народу й Україна фактично

але дуже обмежував козацьке самоврядування. Митрополит відмовився визнати Переяславський

розділилася на дві частини– Правобережну під протекторатом Польщі та Лівобережну

договір.

під протекторатом Росії.

1660 р. росіяни й українці відновили війну з Польщею, Одна з російських армій була

Після того, як Правобережжя обрало гетьманомПавла Тетерю, а Лівобережжя –

оточена поляками біля міста Чуднів. Під тиском старшини Юрій Хмельницький не надав допомоги

оточеним росі1йським військам.

Івана

Брюховецького,

територіальний розкол України доповнився політичним. Як

17 жовтня 1660 р. він

підписав з Польщею перемир’я і підписав Слободищенський

влучно характеризує цей період О. Субтельний – „доба Руїни сягнула свого апогею”.

трактат, за яким Україна ставала автономною частиною Речі Посполитої. Умови трактату приблизно

Отже, з вересня 1657

по 1687 р. починається доба Руїни.. Ця доба принесла

відповідали Переяславському договору 1659 р. між Україною та Росією.

Не маючи видатних здібностей і реальних можливостей реалізувати свою програму, в 1663

жахливе спустошення українських земель, спалахи громадянської війни, загострення

р. відмовився від гетьманства і на деякий часпостригся в ченці.

боротьби за гетьманську булаву, наростання соціальних конфліктів та протистоянь,

Під час боротьби за булаву на Правобережжі Юрій Хмельницький спочатку підтримував

відхід

національної

еліти

від

державної , ідеїсформульованої Б.

Хмельницьким, і

гетьмана П. Дорошенка, а влітку 1669 р. взяв бік його супротивників П. Суховія та М. Ханенка.

повернення до ідеї автономізму1648 р., розмивання моральних норм у суспільному

У жовтні 1669 р. потрапив до рук татар і був відісланий до Стамбула. На початку 1677 р.

житті, тиск та втручання в українські справи Польщі, Росії, Туреччини, Кримського

призначається Портою володарем „Руського князівства” зі столицею в Немирові. Робив невдалі

ханства і розкол України на Правобережну та Лівобережну.

спроби об’єднати Україну. Після укладення Бахчисарайського договору 1681 р. був позбавлений

гетьманства і вбитий турками в м. Кам’янці.

33.З'ясуйте обставини скликання і рішення„Чорної ради" в Ніжині

1663 р. Дайте оцінку

Таким чином за Юрія Хмельницького та Івана Виговського на Україні почалася низка

громадянських воєн та іноземних вторгнень, що увійшла в історію під назвою Руїна. Руїна

діяльності ГБрюховецького.

триватиме з 1657 р. по 1687 р.

У 1660-х роках Лівобережжя, перебуваючи під впливом московських правителів, переживало

тяжкі руйнівні конфлікти, причиною яких, головним чином, були міжстаршинські сутички за гетьманську

32. З'ясуйте обставини поділу

України на

Правобережну й Лівобережну. Що

таке

владу. Каталізатором цієї боротьби, став Чуднівський договір(Слободищенський трактат), який ще

"Руїна"?

більше загострив громадянську війну, що неминуче вела Українську державу до розколу за територіальним

принципом. Вже у квітні 1661 р. наказний (тимчасовий) гетьман на ЛівобережжіЯким Сомко зробив

Намагаючись уникнути громадянської війни, пом’якшити соціальну

напругу,

першу невдалу спробу домогтися на скликаній неподалікНіжина Козацькій раді обрання себегетьманом.

запобігти

територіальному розколу, старшина

у вересні 1659 р. проголошує гетьманом Ю.

Через рік -- у квітні 1662 р. -- на старшинській раді в Козельцівін домігся проголошення його

Хмельницького. Розрахунок

був

на , тещо

„чарівне ім’я Хмельницького” (вислів .І

«повним гетьманом», але цього разу Москва визнала вибори недійсними, оскільки шукала собі

Крип’якевича) стане тією силою, яка забезпечить єдність еліти, консолідацію суспільства та

надійнішого васала. Крім Я. Сомка за гетьманську булаву на Лівобережжі змагалисяніжинський

стабільність держави.

полковник Василь Золотаренко та кошовий Запорізької Січі Іван Брюховецький-- демагог, який

27 жовтня 1659 р. він пішов на укладення нового Переяславського договору з Росією,

створив собі імідж переконаного захисника козацьких прав і вольностей, палкий прихильник московської

орієнтації.

який істотно обмежував суверенітет Української держави. Відмінності від Березневих статей:

17-18 червня 1663 р. під Ніжином зібраласяЧорна рада - виборчі збори, в яких взяли участь

-

раніше російські вйська могли тримати гарнізон лише в Києві, то тепер ще у 5 великих

низове козацтво, селяни та міщанство. За підтримки запорізьких козаків та черні і під тиском московського

містах;

війська на чолі з княземД. Вєліко-Гагіннм гетьманом було обрано .ІБрюховецького. Його суперники

-

козакам заборонялося без дозволу царя обирати гетьмана;

були ув'язнені, а згодом -- страчені.

-

гетьман позбавлявся права призначати і зміщати полковників, приймати іноземних

Гетьман Іван Брюховецький(1663--1668) був яскравим представником доби Руїни, одним із

послів і проводити зовнішню політику;

тих авантюристів, про яких козацький літописець С. Величко писав, що «для срібла й злата не тільки кожний

-

київський митрополит мав визнати владу московського патріарха.

із них дав би виколоти собі око, але брата й отця свого не пощадив би; то як би мав жаловати матки

Це був нерівноправний договір, що надавав право автономії України в складі Росії,

погибающої України?» З 1648 р. вія знаходився при дворі Б.Хмельницького в якості«старшого слуги»,

але дуже обмежував козацьке самоврядування. Митрополит відмовився визнати Переяславський

виховуючи гетьманського

сина Юрка

га виконуючи окремі доручення. У 1659 р. І.Брюховецький був

25

26

відправлений на Січ, щоб заручитися підтримкою запорожців Ю.Хмельницького як

претендента на

34. Визначте основні напрямки та цілі внутрішньої і зовнішньої політики П.Дорошенка.

гетьманську булаву. Залишившись на Запорізькій Січі, був обраний кошовим отаманом.

У 1665

р. на Правобережній Україні вибухає антифеодальне повстання проти

Отримавши гетьманську булаву, Брюховецький проводив відвертопромосковську політику.

пропольської політики

гетьмана

П. Тетері,

який у

червні втікає до Польщі, а восени

Став першим з українських гетьманів, який відвідав Москву, у 1665 р. підписав так

званіМосковські

зрікається гетьманства. Фатальний розкол України на Правобережну та Лівобережну

статті, що значно обмежували політичні права України, посилювали її залежність від московського уряду:

поглиблювався. Глибока криза державності викликала бажання у патріотичних сил зупинити

1)

безпосереднє управління військово-адміністративним і фінансово-господарським життям

цю руйнівну тенденцію, об’єднати українські землі в межах однієї

України, за винятком лише козацького стану, передавалося царським воєводам;

держави та відновити її незалежність. Лідером цих сил став новий

2)

військові залоги на чолі з воєводами мали перебувати у всіх великих містах, зокрема у Києві,

правобережний гетьман П. Дорошенко, який прийшов до влади в

Чернігові, Переяславі, Ніжині, Полтаві, Кременчуці, Новгороді-Сіверському, Каневі й навіть у фортеці Кодак

серпні 1665 р.

на Запоріжжі. їх утримання покладалося на українських платників податків;

Дорошенко Петро Дорофійович (1627–1698) – гетьман України

3)

обмежувалося право вільного обрання гетьмана, вибори якого могли відбуватися лише з

(1665 – 1676), один із найвидатніших діячів її історії. Народився в

дозволу царя у присутності московських представників;

Чигирині в козацькій родині. Здобув ґрунтовну освіту. Активний

4)

українському гетьманові заборонялося вступати у дипломатичні відносини

з іноземними

учасник визвольних змагань українського народу, один з найближчих

державами;

соратників Б. Хмельницького і продовжувач його справи. Ставши

5)

податки з українського населення, крім козацького стану, збиралися царськими чиновниками

гетьманом на Правобережжі, він рішуче виступив проти умов

до московської скарбниці;

Андрусівського договору й восени 1667 р. зробив спробу приєднати до

6)

Київська митрополія підпорядковувалася московському патріархові.

Гетьманщини західний регіон. У червні 1668 р. домігся возз’єднання

Московські статті стали важким ударом по українській державності. Всі права, за які так завзято

Козацької України, гетьманом якої був обраний. В умовах спровокованої Запорожжям й

боролися попередні гетьмани, І.Брюховецький легковажно втратив. За зраду національних інтересів він

сусідніми з Україною державами політичної боротьби пішов у березні 1669 р. на прийняття

отримав боярство, численні помістя та задружину -- донькукнязя Долгорукого.

турецького протекторату. Влітку 1672 р. взяв участь у поході турецької армії проти

В Україні почало ширитися загальне невдоволення політикою І.Брюховецького і московськими

Польщі, але невдоволений укладеним між Портою і Польщею Бучацьким договором,

який

порядками.

Чашу терпіння українського суспільства переповнили ,подіїпов'язані

з Андрусівським

перекреслив його політичні плани, переорієнтовується на Росію і Польщу. У розпалі

перемир'ям, укладеним на 13,5 років між Москвою і Польщею30 січня 1667 р. без участі українських

народного обурення спустошенням України турецько-татарською та польською арміями

представників, яке передбачало:

складає гетьманські повноваження. У березні 1677 р. вивезений до Москви, у 1679–1682 рр.

1)

Україна поділялася по Дніпру на дві частини: Лівобережжя залишалося у складі Московії,

– в’ятський воєвода. Останні роки провів у своєму маєтку в . сЯрополче Волоколамського

Правобережжя, крім Києва, а також Білорусь переходили під владу Польщі;

повіту, де й похований. Могила збереглася до нашого часу.

2)

Київ з околицями на2 роки передавався Московії;

Починати реалізацію своїх планів гетьманові довелося в дуже складних умовах:

3)

Запорізька Січ мала перебувати у спільному володінні обох держав;

Правобережжя того часу справді являло собою руїну– від громадянської війни, голоду,

4)

Московії поверталися Смоленськ і Сіверщина.

епідемій, захоплення в ясир, переселення втрати населення сягали65-70%, зазнали значних

Отже, Андрусівське перемир'я фактично узаконювало поділ Україниміж двома хижаками,

руйнувань міста і села, усе господарське життя; безперервно точилася боротьба за владу(на

які прагнули поживитися за чужий рахунок, та створювало величезні перешкоди на шляху до збереження

гетьманську булаву претендували ще двоє– В. Дрозденко і С. Опара); поглиблювався розкол

Української держави й возз'єднання в її межах усіх земель, де проживали українці.

суспільства; ускладнювалася геополітична ситуація.

У відповідь на сваволю московського уряду та промосковську політику гетьмана Брюховецького

Спочатку, заручившись нейтралітетом Польщі, П. Дорошенко зміцнив свої

Лівобережжям прокотилася хвиля повстань проти царських залог та їхніх українських прихильників.

внутрішні позиції й переміг своїх суперників

у

боротьбі

за . владуАле

становище

Відчувши загрозу своїм інтересам, Брюховецький несподівано різко змінив політичну орієнтацію і вирішив

ускладнюється

тим,

що

у 1667

р. Росія

і Польща

укладають

за спиною

України

відкрито виступити проти Москви й очолити антимосковське повстання. У січні 1668 р.

на таємній

Андрусівське

перемир’,я яке, закріпило

поділ

України. У складі Росії залишилася

старшинській раді вГадячі він висловився за ліквідацію московської влади на Лівобережжі перехідта

Лівобережна Україна з Києвом, їй поверталися Смоленськ і Сіверська земля. Правобережна

України під турецький протекторат. Заручившись підтримкою старшини, Брюховецький направив

Україна переходила до Польщі. Запоріжжя перебувало під владою обох держав.

посольства до турецького султана і кримського ,ханатакож активізував зв'язки із правобережним

Аби зміцнити свої позиції всередині країни й забезпечити народну підтримку,

гетьманом Дорошенком. На поч. лютого вибухнуло антимосковське повстання, в результаті якого до сер.

Дорошенко систематично збирає військову раду. Незалежність від козацької старшини

березня більшість території Лівобережжя була звільнена з-під влади московського уряду. Однак це не

мала забезпечуватися найманим військом, так званими сердюцькими полками. Починається

допомогло гетьманові Брюховецькому. 18 червня 1668 р. в с. Будищах на Полтавщинійого замордували

заселення країв Правобережжя, які перед тим були пусткою.

власні козаки, незадоволені попередньою промосковською політикою та відмовою зректися гетьманства на

У зовнішній політиці він проголошує союз з Кримом і Туреччиною. Спираючись

користь

П. Дорошенка.

на підтримку татар, Дорошенко намагається витиснути поляків із Правобережжя. Восени

1667 р. перед лицем об’єднаних козацько-турецьких військпольський король визнає

суверенітет гетьманату на Правобережній Україні.

Закріпившись на Правобережжі, Дорошенко готує похід на Лівобережжя, де у 1668

р. проголошує

себе

гетьманом

всієї України. Але

в

цей час поновлюється

військова

26

27

активність Польщі. Відтак, залишивши на Лівобережжі наказним гетьманом чернігівського

зорієнтований на Москву І. Брюховецький.

полковника

Д. Многогрішного, Дорошенко повертається на Правобережжя.

Гетьман П. Тетеря намагався відвоювати Лівобережну Україну в союзі з Польщею,

У березні 1669 р. на Глухівській раді Многогрішний обирається гетьманомі

але

його

похід1664 р.

закінчився поразкою. Він не зміг перешкодити розміщеним на

водночас

затверджуються Глухівські

статті,

згідно

з

якими

в

Україні

зменшуваласяПравобережжі

польським

військам нещадно грабувати і знищувати місцеве населення. Як

чисельність російських воєвод, а українські делегати могли брати участь у дипломатичних

наслідок цього на Правобережжі1665 р. спалахнуло антипольське повстання. П. Тетеря

справах Москви. Многогрішний і частина козацької старшини переходять на бік Росії.

змушений

був

скласти

гетьманські повноваження і втекти в Польщу. Правобережним

А на Правобережжі, окрім зіткнень з польськими військами, у Дорошенка з’явилися

гетьманом був обраний Чигиринський полковник Петро Дорошенко.

додаткові проблеми – нові претенденти на гетьманську булаву: Я. Суховій, який спирався на

Тим часом на Лівобережній Україні. БрюховецькийІ усіма силами намагався

запорожців, і Михайло Ханенко – ставленик Речі Посполитої. У цій ситуації П. Дорошенко

відстоювати інтереси козацької старшини, сприяв отриманню нею земель та посиленню

змушений був посилитипротурецьку орієнтацію, офіційно прийнявши

у1669

р.

утисків рядових козаків і .селянОскільки це викликало

невдоволення

народу, І.

протекторат Стамбула. 1672 року Туреччина починає війну проти Польщій за

Брюховецький підтримував тісніші зв'язки з московським урядом. З цією метою1665 р. в

допомогою козаків здобуваєперемогу. Підписана того ж рокуБучацька мирна угода

Москві він підписав новийдоговір з царським урядом, так звані Московські статті (Іван

означала входження Правобережної України до складу Туреччини. Петро Дорошенко

Брюховецький). В них зазначалися такі умови;

проголошувався правителем України в межах Брацлавщини та Київщини.

В

цей час

• вибори гетьмана мали проводитися за згодою царя і в присутності царських послів;

міняється влада на Лівобережній Україні. Замість засланого до Сибіру Д. Многогрішного у

• митрополит української православної церкви призначався Москвою;

1672 р. гетьманом обраний Іван Самойлович.

• збільшувалася кількість царських військ, розміщених в Україні;

Поява турків в Україні позбавила П. Дорошенка народної підтримки. В 1674 р. до І.

• царські урядовці дістали право власноручно збирати податки в Україні в царську казну.

Самойловича перейшло 10 правобережних

полків. Авторитет гетьмана

слабшає, він

1667 р. Росія і Польща, виснажені боротьбою за українські землі, в селі Андрусові

втрачає підтримку мас, оскільки мусив виступати союзником турків та татар, які нещадно

під Смоленськом уклали угоду про перемир'я на13,5 років. Згідно з Андрусівською

плюндрували Україну. У середині 1675 р. ситуація стає критичною: спроби дійти згоди з

угодою українські землі на Лівобережжі і Київ залишалися у складі Московської держави.

Росією та відмовитися від протурецької орієнтації закінчуються безрезультатно. Гетьмана

Правобережні землі і Східна Галичина перейшли під контроль Польщі. Запорозька Січ була

покидають один за одним соратники, родичі і навіть його надійна опора– сердюцькі

оголошена територією спільного управління Росії і Польщі.

збройні формування. До того ж помирає радник та найближчий друг– митрополит Й.

Таким чином, був закріплений розділ українських земель між сусідніми державами.

Тукальський. Перебуваючи в безвихідному становищі, П.

Дорошенко

у вересні

1676

р.

Це стало можливим багато в чому через боротьбу між старшинськими угрупованнями, які

приймає

рішення скласти гетьманські повноваження

і

здатися

Росії, присягнувши

на

перетворили Україну на арену громадянської війни, що дістала назву Руїни.

вірність російському цареві. Йому так і не вдалося реалізувати державну ідею, за яку так

1681 р. Росія, Туреччина і Крим уклали договір в Бахчисараї. Росія визнавала

послідовно, наполегливо і результативно боровся Б. Хмельницький.

захоплення турками південного Причорномор’я і Поділля. Туреччина і Крим визнавали

Лівобережжя

і

Київ

володіннями Росії. Передбачалося,

що розорені

землі

не будуть

35. З'ясуйте, в чому проявлялося поступове обмеження автономії України в другій половинізаселяться протягом 20 років.

XVII ст.

6 травня 1686 р. Річ Посполита і Росія підписують так званий„Вічний мир”,

згідно з яким до складу Московської держави входили Лівобережжя, Київ і Запоріжжя, а до

Після втечі Виговського гетьманом знову був проголошенийЮрій Хмельницький.

Речі

Посполитої – Правобережжя, Галичина, Північна

Київщина

і

Волинь. Туреччина

На козацькій раді в Переяславі 1659 р, йому царським указом був нав'язаний новий договір

отримувала Поділля, а Південна Київщина і Брацлавщина залишалися нейтральними.

з Росією, який містив значно гірші умови у порівнянні з договором, підписаним його батьком.

Після укладення „Вічного миру” центр політичного і культурного життя українських

Зокрема, російські війська мали розміщатися в Києві та інших великих містах України, без

земель зосереджується на Лівобережжі, яке українці називали Гетьманщиною, а росіяни –

схвалення російського царя не можна було обирати гетьмана і вести міжнародну політику.

Малоросією.

1660 р. відновилися воєнні дії між Росією та Польщею. У ході цієї війни російські війська

Якщо на Правобережжі, яке відійшло до Польщі, зразу було знищено залишки

зазнали поразки під Чудновом на Житомирщині. Розгублений Ю. Хмельницький за цих умов

автономії українців, то на Лівобережжі ще тривалий час зберігалися певні елементи

змушений був перейти на бік поляків і погодився на приєднання України до Польщі. Будучи

державності:

виборність

гетьмана та старшини, система місцевого самоврядування,

не в змозі контролювати ситуацію, Ю. Хмельницький 1663 р. зрікся гетьманства.

судочинство, козацьке військо тощо.

Після зречення .ЮХмельницького гетьманом був

обраний

переяславський

Петро I проводив явно централістсько-шовіністичну політику щодо України, як у

полковник П. Тетеря, який відстоював інтереси пропольськи налаштованої старшини. Але

плані форсованого наступу на її автономію, так і в економічній сфері(значну частину

Лівобережжя та Запоріжжя його владу не визнали. У Ніжині на так званійЧорній Раді (де

українських товарів дозволялося вивозити за кордон лише через російські порти, водночас

брали участь не тільки козаки, а й представники селян і міщан— «черні») був проголошений

українців зобов’язували купувати певні товари на російських фабриках; російські купці мали

гетьманом І. Брюховецький, який роздавав щедрі обіцянки полегшити становище народу,

великі пільги у торгівлі з Гетьманщиною, а на українські товари накладалось велике мито при

зменшити побори, обмежити загарбання старшиною земель. Таким чином, українські землі

торгівлі з Росією) тощо.

були

розділені

ворогуючими

старшинськими

угрупованнями

на

дві.

Начастини

Правобережжі укріпився ставленик Польщі П. Тетеря, а Лівобережжям з Києвом правив

27

28

власний кошт він напрявляв найбільш обдарованих дітей козаків навчатися за кордон. Фінансово

підтримував Києво-Могилянську академію. Було засновано Чернігівський колегіум. З держвних та

власних коштів будує церкви і монастирі.

Промосковська і простаршинська політика українського гетьмана викликала не лише

незадоволення простолюддя та запорожців, але й призвела доповстання під проводом Петра

Іваненка (Петрика), який закликав трудовий люд повстати проти старшини, яка „смокче народну

36. Охарактеризуйте політику І. Мазепи. Дайте оцінку його гетьманування.

кров“ і „визволити Україну з-під влади Москви“, а згодом і до повстання на чолі з полковником

Мазепа Іван Степанович(гетьман - 1687-1709) – видатний

Семеном Палієм. Скориставшись тим,

що в цей час у Польщу вторгається найбільший ворог

політичний

,діяч гетьман

Лівобережної

. УкраїниПетра I – шведи, Мазепа переконує

царя дозволити йомуокупувати Правобережжя, де діяли

повстанці Палія. Щоб гарантувати себе від загрози з боку авторитетного в народі. ПаліяС , І.

Мазепа за згодою ПетраI наказує заарештувати того й заслати до Сибіру. Уперше за тривалий

час основна частина території України була об’єднана під владою українського гетьмана.

Але в політичні плани російської влади не входило створення єдиної України.

Поступово Петро І втягує Україну в Північну війну, в ході якої дедалі більше утискалися

інтереси України. Тисячі українців гинули у походах, на будівництві фортець та нової столиці–

Санкт-Петербурга.

У 1708 р. перед Україною виникла загроза нападу Польщі та Швеції. На прохання

Мазепи про допомогу Петро І відповів відмовою.

********************************************************************

Отут Мазепа робить свій історичний вибір і починає переговори зі Швецією. В кінці

Протягом майже 22-річного гетьманування

Іван Мазепав основному проводив

жовтня 1708 р. Мазепа

виступає

з

Батуринаназустріч шведам. Пізніше між Україною і

традиційну для гетьманів Лівобережної України проросійську політику. Як стверджує доктор

Швецією було укладено угоду, згідно з якою остання виступала гарантом козацьких вольностей і

історичних наук Олександр Бойко, з самого початку царювання Петра I (1689 р.) „ І. Мазепа,

недоторканності українських кордонів. Заклики Мазепи підняти повстання проти російського царя

добившись аудієнції в царя, щедрими дарами (тільки шабля, подарована Петру I, коштувала тис.

не знайшли підтримки серед селян і козаків, які уже не довіряли гетьману і боялися знову

крб.), демонстрацією покори (стояв навколішки перед царем, доки його силою не підвели),

потрапити у нове іноземне ярмо, і продовжували допомагати царському уряду в боротьбі проти

охаянням його попередніх патронів(„лютий

ворог князь Голіцин„ – він, до

речі, допоміг І.

шведських загарбників. Тому замість обіцяних 50 тис. війська, Мазепа зміг привести з собою до

Мазепі захопити гетьманську владу), гетьман досягає

своєї

мети

і

завойовує

прихильність Карла XII лише кілька тисяч козаків. У відповідь на це Петро І здійснює рішучі заходи. Збирається

російського царя. Пізніше Петро I скаже в розмові з Мазепою: „Коли б у мене всі слуги були схожі

Глухівська

рада, де обирається новий

гетьман – І. Скоропадський. І. Мазепу

оголосили

на тебе, я був би найщасливішою людиною на землі“.

зрадником і піддали церковній анафемі.

Гетьманська булава та підтримка царя

відкрили шлях. МазепіІ

для швидкого

Було зруйновано козацьку столицю Батурин, а її мешканці повністю винищені. За

збагачення. Заволодівши майже 20 тис. маєтків, він стає одним із найбагатших феодалів Європи.

те, що на бік Мазепи пристали запорожці на чолі з кошовим отаманом К. Гордієнком, Петро І у

На той час становище переважної більшості українців за гетьманування. МазепиІ значно

1709 р. ліквідував Запорізьку Січ.

27 червня (8 липня) 1709 р. під

погіршилося і не лише завдяки централізаторсько-шовіністичній політиці

Петра I, волею якого

Вирішальний бій між супротивниками стався

тисячі українських козаків гинули у виснажливих воєнних походах, у північних болотах на

Полтавою. Війська Карла XII і Мазепи були розбиті, і вони з рештками розгромленої армії втекли

будівництві фортець і нової російської столиці – Санкт-Петербурга, несли важкий тягар утримання

в межі володінь турецького султана. Тут у передмісті Бендер 22 вересня 1709 р. І. Мазепа помер.

усезростаючої кількості царських військ на території Укр, аїниле

й

із-за проросійської,

І так, Мазепа був цікавим, суперечливим, розумним політиком.

холуйської політики українського гетьмана, який ще й сам, як найбагатший землевласник,

сприяв своїми універсалами прикріпленню селян до панської землі, надав право українській

37. Розкажіть, що ви знаєте про П.Орлика та його Конституцію.

шляхті закріпачувати своїх селян. Така політика І. Мазепи породжувала соціальне напруження,

негативно впливала на його імідж. Народ називав

І. Мазепу „вітчимом“ України. А

російські урядники заявляли, підкреслює канадський професор Орест Субтельний, що „ніколи ще

Після смерті .І Мазепи на загальній раді старшина та Військо Запорізьке під головуванням

не було гетьмана кориснішого і вигіднішого для царя, як Іван Степанович Мазепа“.

кошового отамана К. Гордієнка 5 квітня 1710 р, обрали гетьманом України(в еміграції) Пилипа

У липні 1687 р. Мазепа підписує з російською владою Коломацькі статті. Як основу

Орлика. Він

походив

із

чесько-польського роду. Закінчив

Києво-Могилянську академію, працював

для угоди було взято Глухівські статті, які доповнили забороною старшині зміщувати гетьмана без

спочатку в

канцелярії

київського митрополита,

згодом -

у

гетьманській канцелярії.

Відомий як

царського указу. Гетьман не міг зміщати старшин без дозволу царя. У місті Батурині, що був

письменник і поет.

столицею Мазепи, розташовувалися російські війська, гетьману заборонялося мати дипломатичні

контакти з іноземними державами. Гетьман повинен

був

сприяти

згоді

між

росіянами

та

українцями і навіть схвалювати шлюби між ними.

Мазепа багато уваги приділяв підготовці адміністративних кадрів для України. За

28

29

Рада прийняла своєрідні статті- «Пакти і Конституцію прав і вольностей Війська

Завзятий мазепинець не зневірився. Живучи впродовж десятиліть в еміграції(у Швеції,

Запорізького», згодом названі «Конституцією Орлика», які були договором між гетьманом і Військом

Німеччині, Туреччині, Греції), він до самої смерті(1742) не припиняв боротьби, використовував кожну

Запорізьким про державний устрій України після її визволення від московського панування. Цей

нагоду на пошуки нових союзників проти Москви, прагнув зацікавити їх українською справою. Багато

документ ніколи, не був втілений у життя, але увійшов в історію як одна з перших в Європі

робив для того, щоб європейські держави отримували правдиву інформацію про життя України. Справу

конституцій демократичного суспільства (у той час лише Англія, Нідерланди і Швейцарія втілювали

Орлика продовжили йогосин Григорій та мазепинці-емігранти, яких називали в Європі апостолами

принципи конституціоналізму в політику й правову практику), став свідченням передової української

Української незалежної держави.

суспільно-політичної думки:

38. Проаналізуйте політику російського уряду щодо України у першій половині XVIII ст.

Після переходу І. Мазепи на сторону шведів Петро І різко посилив тиск на українців.

Прихильників І. Мазепи було репресовано.

•

Україна обох боків Дніпра (по р.Случ) мала бути вільною від чужого панування;

За часів правління І. Скоропадського посилюється контроль Москви над Україною.

•

гетьманська влада обмежуваласяГенеральною радою, яка

збиралася тричі

на

рікі

У липні 1709 р. цар Петро І підписує так звані Решетилівські статті. Відповідно до них

українські війська у походах повинні були перебувати під командуванням російських генералів, в

складалася з представників генеральної і полкової старшини, генеральних радників (депутатів), які

українських містах знаходились російські війська і чиновники. Російським чиновникам заборонялося

обиралися по одному від кожного полку, а також послів від Війська Запорізького;

втручатися в управління Гетьманщиною, але контролювати старшину вони були зобов’язані. До

гетьмана

був

приставленийрезидент – стольник

А. Ізмайлов, що повинен був

стежити

за

•

виборність усіх посадових осіб із наступним

затвердженням

їх

;гетьманом• виконанням

указів

царя на

Україні..

розпорядженні резидента були два

російських

. полки

недоторканність особи та її відповідальність лише перед судом;

Гетьманських

та

слобідських

козаків

тепер використовували як безкоштовну робочу силу на

будівництві укріплень і каналів. Величезних жертв зазнали козаки-будівельники під час робіт на

• встановлювався строгий розподіл між державною скарбницею й особистими коштами

Ладожському каналі та каналі Дон-Волга. Фактично Україна перетворилася на внутрішню

колонію Російської держави.

гетьмана;

•

ревізія захоплених старшиною земельних маєтків та скасування всіх тягарів, накладених на

У 1715 р. Петро І ліквідував виборність старшини і полковників. У 1721 р. Росія

простий народ;

проголошена імперією.

•

православ'я проголошувалося державною релігією, а також

передбачалася автокефалія

Після закінчення Північної війни Петро І вживає додаткових заходи з ліквідації автономії

української

церкви при формальному підпорядкуванні константинопольському

патріархові

України.

тощо.

У квітні 1722 р. створюється

Малоросійська колегія(1722–1727 рр.) на

чолі з

бригадиром С. Вельямивим. Вона складалася з шести російських офіцерів і прокурора та поділяла

Документ

містив 16 статей. Головне – після визволення

Україна

буде

козацькою

владу з гетьманом. Колегія повинна була спостерігати за збором податків і станом російських військ в

Україні, але фактично її головною метою був нагляд за діяльністю гетьмана і старшини. Вельяминов

республікою. Генеральна рада – законодавча влада, гетьман – виконавча (не втручався у справи

міг втручатися в будь-яку сферу діяльності гетьманського .урядуСкоропадський був обурений

судової влади (генерального суду), не міг вільно розпоряджатися фінансами країни…).

створенням колегії, оскільки це було порушенням всіх укладених угод між Україною та Росією.

Після обрання гетьманом П.Орлик розробив широкийплан визволення України, уклавши

Влітку 1722 року гетьман помер. По смерті І. Скоропадського вводиться

заборона

на

союз зі Швецією(шведського короля було визнано протектором України), Кримом, Туреччиною.

вибори

гетьмана Українські питання

з Колегії

іноземних справ переходять

до

російського

Навесні 1711 р. з 16-тисячним запорізьким військом і татарським допоміжним корпусом він рушив в

Сенату.

Україну. На

Правобережжі його з

прихильністю зустрічало населення, під

його булаву переходили

Наказний гетьман Павло Полуботок очолив боротьбу за збереження залишків

автономії

правобережні

полки.

Розбивши під

Лисянкою армію

лівобережного

гетьмана

І.Скоропадського,

Гетьманщини і домігся від Сенату

певного обмеженняфункцій Малоросійської колегії.

П.Орлик підійшов до Білої Церкви. Але подальші його плани були перекреслені фактичною зрадою

Миргородський полковник Д. Апостол спільно зі старшиною складають так званіКоломацькі

татарських союзників, які почали грабувати місцеве населення. Тому він змушений був відступити та

чолобитні, у яких скаржаться на дії Малоросійської колегії, на важкі повинності на користь армії, і

повернутися до своєїштаб-квартири у Бендерах. Після підписання у1713 р. Андріанопольського

просять дозволу обрати гетьмана. Цар був обурений текстом документа, наказав заарештувати

миру між

московським і турецьким урядами П

Орликзрозумів, що його надії на визволення

Полуботка, якого звинуватили у державній зраді та контрактах з Пилипом Орликом. В середині 1723

України відкладаються у далеку перспективу.

29

30

р. він був заарештований і ув’язнений в Петропавлівській фортеці, де й скінчив своє життя 18 грудня

1724 р.

Смерть Петра І у 1725 р. та загроза війни з Туреччиною змінили політичну ситуацію в Росії. Під тиском О. Меншикова, який володів значними маєтками в Україні, в 1727 р. Петро II

ліквідував Малоросійську колегію і дозволив вибори гетьмана. Гетьманом обраноД. Апостола.

Новий гетьман прагнув відновити систему керування країною і зробити свою владу реальною. У відповідь на свої пропозиції він одержав царську резолюцію, відомою як „Рішительні пункти” (1728

р.), які визначали статус України у складі Росії. Причому вперше цей документ виник у формі не угоди, а царського указу. Влада гетьмана частково відновлювалася.

Гетьман	не	мав	права	дипломатичних	стосунків, старшина	і	полковники
затверджувались	імператором, а		сотників – гетьманом, усі		митні прибутки		України мали

надходити у державну скарбницю. Вищою судовою інстанцією був Генеральний ,судщо складався з трьох росіян і трьох українців. Відтепер дозволялося росіянам вільно купувати землі в Гетьманщині. Як і раніше, гетьман не мав права здійснювати зовнішню політику, за винятком вирішення дрібних прикордонних суперечок з Польщею та Кримом.

Тобто мова йшла лише про формальне відновлення автономії, хоч це і затримало цілковиту інтеграцію Гетьманщини у структуру Російської імперії. Після смерті Д. Апостола у

1734 р. імператриця Анна Іоанівна (1730— 1740 рр.) не дозволила обрати нового гетьмана і всю владу в Україні передала князеві Шаховському й так званому Правлінню гетьманського уряду.

39. Розкрийте причини і суть відновлення Гетьманщини у середині XVIII ст. Дайте оцінку діяльності К.Розумовського.

У	середині XVIII	ст. козацька		старшина	почала
клопотатися про відновлення гетьманства. За рішенням
Єлизавети	Петрівни Правління		гетьманського уряду
було розпущено і 22 лютого 1750 року			гетьманом обрано
Кирила	Розумовського –	молодшого		брата	фаворита
імператриці.
Розумовський Кирило Григорович (1728-1803 рр.) –

останній гетьман України(1750-1764 рр.). Народився на хуторі Лемеші (тепер село Чернігівської області) у сім’ї козака Григорія Розума. Отримав домашню початкову освіту. Згодом навчався в Європі: у математика Еймера в Берліні, в університетах Геттінгена, Кенігсберга, Страсбурга. У 18-річному віці призначенийпрезидентом

Імператорської Академії наук (1746 р.) і перебував на цій посаді майже 20 років.

У лютому 1750 р. на козацькій раді уГлухові К. Розумовського обрано гетьманом

України. Влітку	1751	.р Розумовський	переїхав	з	Петербурга	в Україну. Столицю
Гетьманщини він	знову	переносить із	Глухова	до	зруйнованого	Меншиковим1708у р.

Батурина, де збудував собі розкішний палац. Багато уваги приділяв боротьбі за відродження автономних прав Гетьманщини. У 1762 р. брав участь у двірцевому перевороті на користь Катерини II, проте через два роки саме вона заставила. РозумовськогоК зріктися

гетьманства.

Після ліквідації гетьманства Розумовський деякий час був членомДержавної ради (1768-1771 р.), а згодом відійшов від державних справ. Останні 9 років життя провів у Батурині, де і помер у 1803 р. Похований там само.

Хоч К. Розумовський більше часу проводив у російській столиці, ніж в Україні, проте йому вдалосярозширити автономію України, повернувши її справи з Сенатудо іноземної колегії. Київ і Запоріжжя знову підпорядковувалися гетьманові. Відновив

Розумовський і склад генеральної старшини і суду.

Для вдосконалення діючої системисудочинства Розумовський провів у1760-1763

рр. судову реформу,	внаслідок	якої було створено		шляхетські	суди– земський (для
вирішення цивільних справ) і підкоморський (для земельних справ).
Провів також реформування			козацького	війська: вдосконалено артилерію,
введено однакове	озброєння	та	уніформу. Гетьман	запровадив	обов’язкове навчання

козацьких дітей, вживав заходів до відкриття в Батурині університету.

Намагаючись забезпечити собі підтримку козацької старшини– найвпливовішої частини українського суспільства, К. Розумовський йде їй назустріч і забороняє переходи селян без письмової згоди пана, починає скликати з’їзди старшини – Генеральні Збори, які мали тенденцію до перетворення на шляхетський парламент на зразок польського сейму.

Проте така політика гетьмана йшла врозріз з антиукраїнською політикою царизму і вона не могла довго продовжуватися. Після закінчення правління Єлизавети Петрівни (1761 р.) К. Розумовський втрачає і „режим особливого сприяння“, централізаторський тиск на Україну посилюється. Ще у 1754 р. була ліквідована одна з важливих ознак автономії – державна митниця на кордоні між Гетьманщиною та Росією . А в 1761 р. Київ переходить

під пряме імперське правління.

Отже, тотальний наступ російського царату на українські земліXVIIIу							ст.
характеризувався	прогресуючим	обмеженням		українських прав		та	;	вольностей
посиленням тенденцій централізації, уніфікації, русифікації; цілеспрямованим розколом
українського	суспільства (заохоченням		чвар	між	старшиною	та	,	гетьманом

підбурюванням селян проти старшини); хижацькою експлуатацією людських та матеріальних ресурсів, українських земель.

40. Розкрийте причини та наслідки остаточної ліквідації Гетьманщини та зруйнування Запорозької Січі. В чому історичне значення Запорозької Січі, яке її місце в історії українського народу?

З приходом до влади в Росії Катерини II (1762–1796)	було завершено справу,
розпочату в Україні ПетромI по остаточній ліквідації	української автономії. Нова
імператриця Катерина II, прагнучи уніфікації та централізації державного управління, у 1764

р. після звернення К. Розумовського з проханням запровадження спадкового гетьманства в Україні та розширення його прав викликала його в Петербург і примусила подати рапорт про

відставку. 10 листопада 1764	р. імператриця	видалауказ про ліквідацію інституту
гетьманства в Україні.		рукахпрезидента Другої Малоросійської
Уся повнота влади	зосередилась у

колегії (1764–1786 рр.) генерал-губернатора П. Румянцева. Колегія складалася з чотирьох російських представників, чотирьох українських старшин, прокурора, двох секретарів (росіянина і українця). Було взято жорсткий курс нацентралізацію та русифікацію. Суть

30