24 (1)

columnae vertebralis), а при однобічному – обертають хребет (rotatio columnae vertebralis). В

ньому розрізняють три частини:

А. Півостьовий м’яз (musculus semispinalis) представлений довгими косо орієнтованими м’язовими пучками, які перекидаються через 4–6 хребців. Він складається з трьох м’язів (півостьових м’язів грудної клітки, шиї та голови).

Функція: розгинання грудного і шийного відділів хребтового стовпа.

- півостьовий м’яз грудної клітки (musculus semispinalis thoracis);

Початок: від поперечних відростків шести нижніх грудних хребців. Прикріплення: до остистих відростків шести верхніх грудних та двох

нижніх шийних хребців.

- півостьовий м’яз шиї (musculus semispinalis colli);

Початок: від поперечних відростків шести верхніх грудних хребців. Прикріплення: до остистих відростків шести нижніх шийних хребців.

- півостьовий м’яз голови (musculus semispinalis capitis).

Початок: від поперечних відростків шести верхніх грудних хребців і суглобових відростків чотирьох нижніх шийних хребців.

Прикріплення: до потиличної луски (squama occipitalis) і між верхньою та нижньою карковими лініями (lineae nuchales superior et inferior).

Б. Багатороздільні м’язи (musculi multifidi) розміщені в кісткових жолобах з боків від остистих відростків хребців (processus spinosi vertebrarum) уздовж хребтового стовпа (columna vertebralis) від крижової кістки (os sacrum) до другого шийного хребця (axis) м’язові волокна багатороздільних м’язів (musculi multifidi) перекидаються через 2–4 сусідні хребці.

Функція: розгинають та обертають стовбур (extensio et rotatio trunci), нахиляють його у бік.

Топографічно багатороздільні м’язи (musculi multifidi) поділяються на: - багатороздільні м’язи попереку (musculi multifidi lumborum);

Початок: від спинної поверхні крижової кістки (facies dorsalis ossis sacri), частини клубового гребеня (crista iliaca), додаткових і соскоподібних відростків поперекових хребців (processus accesorii et mamillares vertebrarum lumbalium).

Прикріплення: до остистих відростків II–IV вищерозташованих хребців.

- багатороздільні м’язи грудної клітки (musculi multifidi thoracis);

Початок: від поперечних відростків грудних хребців (processus transversi vertebrarum thoracicarum).

11

Прикріплення: до остистих відростків II–IV вищерозташованих хребців.

- багатороздільні м’язи шиї (musculi multifidi cervicis; musculi multifidi colli).

Початок: від суглобових відростків чотирьох нижніх шийних хребців. Прикріплення: до остистих відростків II–IV вищерозташованих хребців.

В. М’язи–обертачі (musculi rotatores) є найглибшим шаром поперечно–остьового м’яза (m. transversospinalis).

Вони залягають у борозні (sulcus) між остистими і поперечними відростками

(processus spinosi et transversi) під багатороздільними м’язами (musculі multifidі). Вони є короткими і довгими.

Початок: від поперечних відростків хребців (processus transversi vertebrarum),

йдуть присередньо і вверх, до вищерозташованого хребця, перекидаються через один хребець (короткі м’язи–обертачі) або два хребцi (довгі м’язи–обертачі).

Прикріплення: до основ остистих відростків вищерозташованих хребців. Функція: розгинають відповідні відділи хребтового стовпа (columna

vertebralis), а при однобічному скороченні обертають хребет у бік (rotatio externae columnae vertebralis), протилежний скороченню.

Топографічно м’язи–обертачі (musculi rotatores) поділяють на: - м’язи–обертачі попереку (musculi rotatores lumborum);

Початок: від соскоподібних відростків поперекових хребців (processus mamillares vertebrarum lumbalium).

Прикріплення: до основ остистих відростків вищерозташованих сусіднього і наступного хребців.

- м’язи–обертачі грудної клітки (musculi rotatores thoracis);

Початок: від поперечних відростків грудних хребців (processus transversi vertebrarum thoracicarum).

Прикріплення: до основ остистих відростків вищерозташованих сусіднього і наступного хребців.

- м’язи–обертачі шиї (musculi rotatores cervicis; mm. rotatores colli).

Початок: від нижніх суглобових відростків шийних хребців (processus articulares inferiores vertebrarum cervicalium), окрім атланта (atlas).

Прикріплення: до основ остистих відростків вищерозташованих сусіднього і наступного хребців.

4. Міжостьові м’язи (musculi interspinales cervicis; mm. іnterspinales colli) належать до третього шару глибоких м’язів спини. Ці м’язи прилягають до міжостьових зв’язок і з’єднують остисті відростки суміжних хребців.

Початок: від остистих відростків (processus spinosi) нижчерозташованих хребців (від другого шийного і нижче).

Прикріплення: до остистих відростків (processus spinosi) вищерозташованих

хребців.

Функція: розгинають хребтовий стовп (extensio columnae vertebralis) і

утримують його у вертикальному положенні.

Міжостьові м’язи (musculi interspinales) топографічно розрізняють на:

- міжостьові м’язи попереку (musculi interspinales lumborum), які добре

розвинуті;

- міжостьові м’язи грудної клітки (musculi interspinales thoracis), які розвинуті слабо, інколи відсутні;

- міжостьові м’язи шиї (musculi interspinales cervicis), які розміщені з боків від

12

роздвоєного остистого відростка шийних хребців (processus spinosus bifurcatus vertebrarum cervicalium).

5. Міжпоперечні м’язи (musculi intertransversarii) є короткими і з’єднують поперечні відростки сусідніх хребців.

Розрізняють такі міжпоперечні м’язи (musculi intertransversarii):

- міжпоперечні м’язи попереку (musculi intertransversarii lumborum), які складаються з:

- бічних міжпоперечних м’язів попереку (musculi intertransversarii laterales lumborum). Вони з’єднують між собою поперечні відростки (реброподібні відростки – processus costiformes) сусідніх поперекових хребців;

- присередніх міжпоперечних м’язів попереку (musculi intertransversarii mediales lumborum). Вони з’єднують між собою додаткові відростки (соскоподібні відростки

– processus mamillares) сусідніх поперекових хребців;

- міжпоперечні м’язи грудної клітки (musculi intertransversarii thoracis), які розміщені лише на рівні перших 3–4 грудних хребців (vertebrae thoracicae), частіше відсутні;

- міжпоперечні м’язи шиї (musculi intertransversarii cervicis), які складаються iз:

- передніх міжпоперечних м’язів шиї (musculi intertransversarii anteriores cervicis; mm. intertransversarii anteriores colli). Вони з’єднують передні горбки поперечних відростків шийних хребців (tubercula anteriora processuum transversorum vertebrarum cervicalium);

- задніх бічних міжпоперечних м’язів шиї (musculi intertransversarii posteriores laterales cervicis; mm. intertransversarii posteriores laterales colli). Вони з’єднують задні горбки поперечних відростків шийних хребців (tubercula posteriora processuum transversorum vertebrarum cervicalium);

- задніх присередніх міжпоперечних м’язів шиї (musculi intertransversarii posteriores mediales cervicis; mm. intertransversarii posteriores mediales colli) Вони з’єднують задні горбки поперечних відростків шийних хребців (tubercula posteriora processuum transversorum vertebrarum cervicalium).

Міжпоперечні м’язи (musculi intertransversarii) перекидаються між поперечними відростками суміжних хребців і нахиляють відповідні відділи хребтового стовпа у свій бік.

6. Підпотилична група м’язів, згідно з Міжнародною анатомічною номенклатурою, належить до м’язів шиї і є короткими потиличними м’язами (описана в розділі “М’язи шиї”).

Фасції спини (fasciae dorsi)

Виділяють наступні фасції спини(fasciae dorsi):

13

-каркова фасція (fascia nuchae), що розташовується в задній шийній ділянці (regio cervicalis posterior), а саме у карковій ділянці (regio nuchae) між розміщеними тут м’язами.

Присередньо вона зростається з карковою зв’язкою (ligamentum nuchae), збоку переходить у поверхневу пластинку шийної фасції (lamina superficialis fasciae cervicalis) і прикріплюється до верхньої каркової лінії потиличної кістки (linea nuchalis superior ossis occipitalis);

-грудо–поперекова фасція (fascia thoracolumbalis), яка утворює волокнисту піхву (vagina fibrosa) для власних м’язів спини (musculi dorsi proprii) у поперековому відділі. Ця фасція (fascia thoracolumbalis) складається із:

-задньої пластинки; поверхневої пластинки (lamina posterior; lamina

superficialis), раніше її називали поверхневим або заднім листком;

- передньої пластинки; глибокої пластинки; фасції квадратного м’яза попереку (lamina anterior; lamina profunda; fasciae musculi quadrati lumborum), раніше її називали глибоким або переднім листком.

За новою міжнародною анатомічною номенклатурою виділяють ще середню пластинку

грудо–поперекової фасції (lamina media fasciae thoracolumbalis).

Задня пластинка грудо–поперекової фасції (lamina posterior fasciae thoracolumbalis)

прикріплюється:

-знизу до клубових гребенів клубових кісток (cristae iliacae ossium ilii);

-з боків доходить до кутів ребер (anguli costarum);

-присередньо прикріплюється до остистих відростків (processus spinosi) всіх хребців

(vertebrae), окрім шийних хребців (vertebrae cervicales).

Збоку від м’яза–випрямляча хребта (musculus erector spinae) задня пластинка грудо– поперекової фасції (lamina posterior fasciae thoracolumbalis) зростається з передньою пластинкою грудо–поперекової фасції (lamina anterior fasciae thoracolumbalis).

Від задньої пластинки грудо–поперекової фасції (lamina posterior fasciae thoracolumbalis) починається частина пучків найширшого м’яза спини (m. latissimus dorsi) та нижнього заднього зубчастого м’яза (m. serratus posterior inferior).

Передня пластинка грудо–поперекової фасції (lamina anterior fasciae thoracolumbalis)

натянута:

-між поперечними відростками поперекових хребців (processus transversi vertebrarum lumbalium);

-між поперечними зв’язками попереку (ligamenta intertransversaria lumbalia) і

клубовим гребенем клубової кістки (crista iliaca ossis ilii);

-нижнім краєм XII ребра (margo inferior costae duodecimae [XII]) і попереково– ребровими зв’язками (ligamenta lumbocostalia);

-збоку (латерально) зростається із задньою пластинкою грудо–поперекової фасції

(lamina posterior fasciae thoracolumbalis).

Передня пластинка грудо–поперекової фасції (lamina anterior fasciae thoracolumbalis)

вкриває спереду квадратний м’яз попереку (musculus quadratus lumborum) і тому ще називається фасцією квадратного м’яза попереку (fascia musculi quadrati lumborum), тобто є синонімом передньої пластинки грудо–поперекової фасції (lamina anterior fasciae thoracolumbalis).

Від передньої пластинки грудо–поперекової фасції (lamina anterior fasciae thoracolumbalis), а також від місця зрощення її із задньою пластинкою (lamina posterior)

починається поперечний м’яз живота (musculus transversus abdominis).

Середня пластинка грудо–поперекової фасції (lamina media fasciae thoracolumbalis) є

14

тонкою пластинкою грудо–поперекової фасції (lamina gracilis fasciae thoracolumbalis), яка відмежовує квадратний м’яз попереку (musculus quadratus lumborum)) від м’яза–випрямляча хребта (musculus erector spinae).

Спинні ділянки (regiones dorsales; regiones dorsi)

1.Хребтова ділянка (regio vertebralis), що відповідає контурам хребтового стовпа

(columna vertebralis), непарна.

2.Крижова ділянка (regio sacralis), відповідає контурам крижової кістки (os sacrum),

непарна.

3.Лопаткова ділянка (regio scapularis), яка розташовується над задньою поверхнею лопатки (facies posterior scapulae), парна.

4.Підлопаткова ділянка (regio infrascapularis), яка розташованa між лопатковою ділянкою (regio scapularis) та поперековою ділянками (regio lumbalis), парна.

5.Поперекова ділянка (regio lumbalis), що є задньою стінкою черевної порожнини

(paries posterior cavitatis abdominis), парна та обмежована зверху XII ребром (costa duodecima [XII]), а знизу – клубовим гребенем (crista iliaca). У поперековій ділянці (regio lumbalis) виділяють:

- нижній поперековий трикутник – трикутник Петі (trigonum lumbale inferius – trigonum Petiti), обмежований:

-знизу клубовим гребенем (crista iliaca);

-присередньо зовнішнім краєм найширшого м’яза спини (margo externus

musculi latissimi dorsi);

- збоку внутрішнім краєм зовнішнього косого м’яза живота (margo internus musculi obliqui externi abdominis);

- верхній поперековий трикутник – ромб Лесгафта–Грюнфельда (trigonum lumbale superius – rhombus Lesgafti–Grunfeldi), непостійний, через нього можуть прориватись абсцеси або виходити грижі. Цей трикутник обмежований:

- зверху нижнім краєм заднього нижнього зубчастого м’яза (margo inferior musculi serrati posterioris inferioris) та XII ребром (costa duodecima [XII]);

15

- знизу бічним краєм розгинача хребта та заднім краєм внутрішнього косого м’яза живота;

- спереду зовнішнім косим м’язом живота (musculus obliquus externus

abdominis);

-вкритий трикутник найширшим м’язом спини (musculus latissimus dorsi),

айого дном є апоневроз поперечного м’яза живота (aponeurosis musculi transversi abdominis).

6.Трикутник вислуховування (trigonum auscultationis) утворюється:

-бічним краєм трапецієподібного м’яза (margo lateralis musculi trapezii);

-присереднім краєм великого ромбоподібного м’яза (margo medialis muscului

rhomboidei majoris);

-верхнім краєм найширшого м’яза спини (margo superior musculi latissimi dorsi).

Воснові трикутника (trigonum auscultationis) розташоване покрите фасцією VII ребро (costa septima [VII]) з прилеглими міжребровими проміжками (spatia intercostalia).

Коли руки підняті над головою (caput), ці трикутники (trigona auscultationis) мають найбільші розміри, що полегшує вислуховування у цих ділянках верхніх сегментів нижніх часток легень (segmenta superiora loborum inferiorum pulmonum).

Лівий трикутник вислуховування (trigonum auscultationis sinistrum) має таку особливість:

через нього можна почути, як капає рідина в кардію шлунка (cardia gastris) при непрохідності стравоходу (oesophagus).

М’ЯЗИ ГРУДНОЇ КЛІТКИ (musculi thoracis)

Вони поділяються на поверхневі та власні (глибокі) м’язи.

До поверхневих м’язів (musculi superficiales) належать:

1. Великий грудний м’яз (musculus pectoralis major) є плоским, товстим,

неправильної трикутної форми, займає значну частину грудної клітки, розташовується поверхнево.

Великий грудний м’яз (musculus pectoralis major)має:

-ключичну частину (pars clavicularis);

-груднинно–реброву частину (pars sternocostalis);

-черевну частину (pars abdominalis).

Початок: від присередніх двох третин ключиці (clavicula medialis) – ключична частина (pars clavicularis); передньої поверхні груднини і II–VII ребрових хрящів – груднинно–реброва частина (pars sternocostalis); передньої пластинки піхви прямого м’яза живота (lamina anterior vaginae musculi recti abdominis) – черевна частина (pars abdominalis).

Прикріплення: до гребеня великого горбка плечової кістки (crista tuberculi majoris humeri).

Функція: приводить плече (adductio brachii) до стовбура; тулуба (truncus) і піднімає ребра (costae), обертає досередини плече (rotatio brachii interna).

2. Малий грудний м’яз (musculus pectoralis minor) є плоским, трикутної форми,

міститься під великим грудним м’язом (musculus pectoralis major).

Початок: окремими зубцями від зовнішньої поверхні III–V ребер. Прикріплення: до дзьобоподібного відростка лопатки (processus coracoideus

scapulae).

Функція: тягне лопатку (scapula) вперед і вниз, а при фіксованій лопатці (scapula) – піднімає ребра (costae). Цей м’яз є допоміжним дихальним м’язом.

16

3. Підключичний м’яз (musculus subclavius) є тонким, видовженим, розташований між першим ребром і ключицею (costa prima et clavicula).

Початок: від ребрового хряща першого ребра (cartilago costalis costae primae).

Прикріплення: до нижньої поверхні надплечового кінця ключиці (facies inferior extremitatis acromialis claviculae).

Функція: тягне ключицю (clavicula) униз та присередньо, зміцнюючи груднинно–ключичний суглоб (art. sternoclavicularis).

4. Передній зубчастий м’яз (musculus serratus anterior) є широким, неправильної чотирикутної форми, лежить на боковій поверхні грудної клітки (facies lateralis thoracis).

Початок: зубцями від зовнішньої поверхні верхніх дев’яти ребер. Прикріплення: до присереднього краю лопатки (margo medialis scapulae). Функція: тягне лопатку (scapula) вбік і вперед, притискує лопатку (scapula) до

стовбура; тулуба (truncus) разом з ромбоподібними м’язами (mm. rhomboidei). Повертає лопатку (scapula) навколо стрілової осі при відведенні (підійманні) верхньої кінцівки (membrum superius) вище горизонтального рівня, при фіксованій лопатці (scapula) підіймає ребра (costae) і розширює грудну клітку (thorax), належить до допоміжних дихальних м’язів.

17

До власних м’язів грудної клітки (musculi thoracis proprii) – глибоких м’язів грудей

(musculi profundi thoracis) – належать:

1.Зовнішні міжреброві м’язи (musculi intercostales externi). Вони є товстішими ніж внутрішні міжреброві м’язи (mm. intercostales interni), розташовані у задніх та середніх відділах міжребрових просторів (spatia intercostalia) від хребтового стовпа (columna vertebralis) до реброво–хрящових суглобів (articulationes costochondrales). Ці м’язи розміщені

вміжребрових просторах (spatia intercostalia) від горбків ребер (tubercula costarum) ззаду до переднього кінця кісткового ребра спереду. Далі на рівні ребрових хрящів (cartilagines costales) продовжуються в зовнішню міжреброву перетинку (membrana intercostalis externa), волокна якої паралельні до пучків однойменного м’яза.

Початок: від нижнього краю (margo inferior) вищерозміщеного ребра (costa) і прямують вниз і вперед.

Прикріплення: до верхнього краю (margo superior) нижчерозміщеного ребра

(costa).

Функція: піднімають ребра (costae) і розширюють грудну клітку (thorax), тобто забезпечують вдих (inspiratio); задні пучки укріплюють реброво–хребцеві суглоби

(articulationes costovertebrales).

2.Внутрішні міжреброві м’язи (musculi intercostales interni). Вони розташовані в міжребрових просторах (spatia intercostalia) від груднини (sternum) до кутів ребер (anguli costarum) і залягають глибше від зовнішніх міжребрових м’язів (musculi intercostales externi), волокна їх ідуть під кутом 90о до волокон зовнішніх міжребрових м’язів (протилежним) до них напрямком волокон. Від кутів ребер (anguli costarum) до хребтового стовпа (columna vertebralis) ці м’язи продовжуються у внутрішню міжреброву перетинку (membrana intercostalis interna).

Початок: від верхнього краю (margo superior) нижчерозміщеного ребра (costa), прямують угору і вперед.

Прикріплення: до нижнього краю (margo inferior) вищерозміщеного ребра

(costa).

Функція: опускають ребра (costae) і звужують грудну клітку (thorax), тобто забезпечують видих (exspiratio), а також укріплюють груднинно–реброві суглоби

(articulationes sternocostales).

3.Найглибші міжреброві м’язи (musculi intercostales intimi) є частиною внутрішніх міжребрових м’язів (musculi intercostales interni) – внутрішні їх пучки, що розташовуються глибше від борозни ребра (sulcus costae).

Міжреброві м’язи (mm. intercostales) розміщені таким чином, що борозна ребра (sulcus costae) на нижньому краї ребер (margo inferior costarum) виявляється між внутрішніми та найглибшими міжребровими м’язами (mm. intercostales interni et intimi).

4.Підреброві м’язи (musculi subcostales). Вони непостійні, плоскі і розташовуються на внутрішній поверхні нижніх ребер, ближче до головок ребер (capita costarum).

Початок: поблизу кутів X–XII ребер (anguli costarum decimae–duodecimae [X–

XII]) і направляються догори і вбік, перекидаючись через одне–два ребра.

Прикріплення: до внутрішньої поверхні вищерозташованих ребер (facies interna

costae).

Отже, пучки підребрових м’язів (musculi subcostales) проходять майже паралельно до пучка внутрішніх міжребрових м’язів (musculi intercostales interni), перекидаючись через одне – два ребра.

Функція: опускають ребра (costae), сприяють видиху (exspiratio).

18

5.Поперечний м’яз грудної клітки (musculus transversus thoracis). Він слабо розвинений і є м’язово–сухожильною пластинкою, яка розміщена на внутрішній поверхні передньої стінки порожняви грудної клітки (facies interna paietis anterioris caveae thoracis).

Початок: від задньої поверхні мечоподібного відростка (facies posterior processus xiphoidei) і нижньої частини тіла груднини (pars inferior corporis sterni), йдучи вбік і угору.

Прикріплення: до внутрішньої поверхні ребрових хрящів (cartilagines costales)

II–VII ребер.

Функція: опускає V–VII ребра (costae), сприяє видиху (exspiratio), є

синергістом внутрішніх міжребрових м’язів (musculi intercostales interni).

6.М’язи–підіймачі ребер (musculi levatores costarum). Вони є плоскими, у вигляді видовжених пластинок і розташовані в задніх частинах міжребрових просторів (partes posteriores spatiorum intercostalium) присередньо від зовнішніх міжребрових м’язів (mm. intercostales externi) під м’язом–випрямлячем хребта (m. erector spinae). Ці м’язи поділяються на:

-довгі м’язи–підіймачі ребер (musculi levatores costarum longi);

Початок: від поперечних відростків VII–XI грудних хребців, йдуть донизу, перекидаючись через нижчерозташоване ребро.

Прикріплення: до наступного ребра (costa) присередніше від його

кута (angulus costae).

- короткі м’язи–підіймачі ребер (musculi levatores costarum breves);

Початок: від поперечних відростків VII шийного і I–II грудних

хребців.

Прикріплення: до нижчерозміщених ребер. Функція: піднімають ребра (costae), сприяють вдиху (inspiratio).

ФАСЦІЇ ГРУДНОЇ КЛІТКИ (fasciae thoracicae)

Виділяють такі фасції грудної клітки (fasciae thoracicae):

- поверхневу фасцію грудної клітки (fascia superficialis thoracica) – дуже тонка,

виражена слабо. Вона охоплює грудну залозу (glandula mammaria), переходячи у глибині грудної залози у волокнисті (фіброзні) перегородки (septa fibrosa), які розділяють грудну залозу (glandula mammaria) на частки (lobi).

Від передньої поверхні поверхневої фасції грудної клітки (facies anterior fasciae superficialis thoracicae) відходять сполучнотканинні пучки до шкіри (cutis) та грудного соска

19

(papilla mammaria), утворюючи підвішувальні зв’язки груді; тримач шкіри груді (ligamenta suspensoria mammaria; retinaculum cutis mammae);

-грудну фасцію (fascia pectoralis), яка має:

-поверхневу пластинку (lamina superficialis);

-глибоку пластинку (lamina profunda), які охоплюють великий грудний м’яз

(musculus pectoralis major) спереду та ззаду;

-ключично–грудну фасцію (fascia clavipectoralis), що вкриває:

-малий грудний м’яз (musculus pectoralis minor);

-підключичний м’яз (musculus subclavius).

-фасцію грудної клітки (fascia thoracica), або власну грудну фасцію (fascia thoracica propria), або грудну фасцію (fascia thoracica) – покриває ззовні зовнішні міжреброві м’язи

(musculi intercostales externi), а також ребра (costae). Тобто, ця фасція вкриває зовнішню поверхню стінки грудної клітки;

-внутрішньогрудну фасцію; пристінкову фасцію грудної клітки (fascia endothoracica; fascia parietalis thoracis), що вистеляє стінки порожняви грудної клітки (cavеа thoracis) зсередини, тобто прилягає зсередини до найглибших міжребрових м’язів (musculi intercostales intimi), поперечного м’яза грудної клітки (musculus transversus thoracis),

внутрішніх поверхонь ребер (facies internae costarum) та ззовні покриває пристінкову плевру

(pleura parietalis).

Частина внутрішньогрудної фасції (fascia endothoracica), що вкриває купол плеври

(cupula pleurae), називається надплевральною перетинкою (membrana suprapleuralis), або перетинкою Сибсона (membrana Sibsoni).

Частина внутрішньогрудної фасції (fascia endothoracica), яка переходить на верхню поверхню діафрагми (facies superior diaphragmatis), називається діафрагмово–плевральною фасцією (fascia phrenicopleuralis).

ДІАФРАГМА (diaphragma)

Це м’язово–сухожилковий орган, який відмежовує порожнину грудної клітки (cavitas thoracis) від порожнини живота (cavitas abdominis).

Уній розрізняють:

-м’язову тканину (textus muscularis) – діафрагмовий м’яз (musculus phrenicus);

-волокнисту (фіброзну) тканину (textus fibrosus) – сухожилковий центр (centrum tendineum).

М’язова тканина діафрагми (textus muscularis diaphragmatis) – діафрагмовий м’яз

(musculus phrenicus). М’язові пучки діафрагми (fasciculi musculares diaphragmatis)

розташовуються по периферії, мають м’язовий початок:

-від кісткової частини ребер (pars ossea costarum) або ребрових хрящів (cartilagines

20