З
1. Завдання №5 2
2. Завдання №8 8
3. Завдання №2 11
4. ЗАвдання №4 14
5. ЗАвдання №6 17
6. Психофізіологічний опис роботи юриста 20
7. Професіограма рекрутера 23
Список використаних джерел 32
1. Завдання №5
На основі наведених нижче даних визначте для одного з робітників:
а) ударний і хвилинний об'єм крові;
б) коефіцієнт підвищення систолічного тиску;
в) коефіцієнт підвищення частоти пульсу;
г) коефіцієнт витривалості;
д) коефіцієнт якості реакції;
е) коефіцієнт співвідношення пульс – дихання.
Необхідний математичний апарат і методику розрахунків викладено в [4, с. 70-71].
Проаналізуйте ці показники в динаміці робочого дня та після роботи порівняно з доробочим періодом.
Дані для проведення розрахунків наведено у табл. 1.1.
Таблиця 1.1
Показники серцево-судинної системи робітника (машиніст-оператор ТЕС)
Показник |
До роботи |
Години роботи |
Після роботи |
|||
1-а |
3-а |
6-а |
8-а |
|||
Частота пульсу, уд./хв. |
76 |
82 |
89 |
88 |
84 |
80 |
Артеріальний систолічний тиск, мм рт. ст. |
128 |
135 |
141 |
132 |
128 |
125 |
Артеріальний діастолічний тиск, мм рт. ст. |
80 |
84 |
82 |
76 |
81 |
78 |
Частота дихань за 1 хв |
16 |
19 |
21 |
19 |
18 |
17 |
Розрахуємо необхідні показники серцево-судинної системи робітника.
а) ударний і хвилинний об'єм крові.
Ударний об’єм – кількість крові, яка виштовхується в судини за одне скорочення. Відповідно до важкості роботи та факторів зовнішнього середовища в організмі працівника збільшується кровопотік, мірою якого є хвилинний об’єм крові, тобто кількість крові, яка проходить через систему кровообігу за одну хвилину.
Для визначення систолічного (ударного) об'єму крові можна скористатися формулою Старра:
(1.1)
де Pn та Pg – відповідно пульсовий (систолічний) та діастолічний (мінімальний) тиск, мм рт. ст.;
В – вік, повних років.
Хвилинний об'єм крові Vn розраховується як добуток систолічного об'єму і частоти пульсу п:
Vn = Vс × n. (1.2)
Відповідно до вихідних даних ударний та хвилинний об’єм крові машиніста-оператора ТЕС до роботи становить (вік робітника приймемо – 45 років):
Vс = 90,97 + 0,54 *128 - 0,57 * 80 - 0,61 * 45 = 87,04 мл, тобто за одне скорочення серця робітника до початку роботи в судини виштовхувалося 87,04 мл крові.
Vn = 87,04 * 76 = 6615,0 мл, тобто за одну хвилину серце робітника до початку роботи через систему кровообігу проходило 6615,0 мл крові.
Аналогічним чином проводиться розрахунок ударного і хвилинного об'єму крові машиніста-оператора ТЕС для всіх інших часів роботи та після роботи.
Результати розрахунків узагальнено у табл. 1.2.
Таблиця 1.2
Ударний і хвилинний об'єм крові машиніста-оператора ТЕС протягом робочого дня
Показник |
До роботи |
Години роботи |
Після роботи |
|||
1-а |
3-а |
6-а |
8-а |
|||
Ударний об'єм крові, мл |
87,04 |
88,54 |
92,92 |
91,48 |
86,47 |
86,56 |
Хвилинний об'єм крові, мл |
6615,0 |
7260,3 |
8269,9 |
8050,2 |
7263,5 |
6924,8 |
Порівняння хвилинного об'єму крові під час роботи з належним дає змогу більш точно оцінити специфіку функціональних змін у серцево-судинній системі працівника, зумовлених дією різних факторів.
Різке зниження діастолічного тиску крові під час роботи або його підвищення та повільне повернення до вихідного рівня характеризується як несприятливий симптом. Свідченням недостатності серцево-судинної системи є також повільне відновлення до вихідних значень і систолічного тиску.
б) коефіцієнт підвищення систолічного тиску;
Стан серцево-судинної системи машиніста-оператора ТЕС залежить від трудових навантажень. Для оцінки її адаптованості до цих навантажень порівнюють показники систолічного кров'яного тиску та частоти пульсу під час роботи і в стані спокою.
Коефіцієнт підвищення систолічного (максимального) тиску К1 розраховується за формулою:
(1.3)
де Рс.роб – систолічний тиск під час роботи, мм рт. ст.:
Рс.сп – систолічний тиск у стані спокою, мм рт. ст.
В нашому випадку для 1-ої години роботи отримаємо наступне значення коефіцієнту підвищення систолічного (максимального) тиску К1 для машиніста-оператора ТЕС: К1 = (135 - 128) / 128 = 0,055
3-а година: К1 = (141 - 128) / 128 = 0,102
6-а година: К1 = (132 - 128) / 128 = 0,031
8-а година: К1 = (128 - 128) / 128 = 0,000
після роботи: К1 = (125 - 128) / 128 = -0,023
в) коефіцієнт підвищення частоти пульсу:
Коефіцієнт підвищення частоти пульсу К2 розраховується за формулою
(1.4)
де nроб – частота пульсу під час роботи;
nсп – частота пульсу в стані спокою.
В нашому випадку для 1-ої години роботи отримаємо наступне значення коефіцієнту підвищення частоти пульсу К2 для машиніста-оператора ТЕС:
1-а година: К2 = (82 - 76) / 76 = 0,079
3-а година: К2 = (89 - 76) / 76 = 0,171
6-а година: К2 = (88 - 76) / 76 = 0,158
8-а година: К2 = (84 - 76) / 76 = 0,105
після роботи: К2 = (80 - 76) / 76 = 0,053
Якщо К1 > К2, то регуляція серцево-судинної діяльності відбувається нормально: якщо К1 < К2, то має місце серцева недостатність.
г) коефіцієнт витривалості:
Про рівень тренованості серцево-судинної системи працівника до фізичних навантажень свідчить коефіцієнт витривалості Кв, що вираховується за формулою (1.5):
Кв = n / Pn. (1.5)
Збільшення коефіцієнта витривалості у зв'язку зі зменшенням пульсового тиску є показником детренованості серцево-судинної системи працівника.
В нашому випадку отримаємо наступне значення коефіцієнту витривалості Кв для машиніста-оператора ТЕС:
до початку роботи: Кв = 76 / 128 = 0,59
1-а година: Кв = 82 / 135 = 0,61
3-а година: Кв = 89 / 141 = 0,63
6-а година: Кв = 88 / 132 = 0,67
8-а година: Кв = 84 / 128 = 0,66
після роботи: Кв = 80 / 125 = 0,64
д) коефіцієнт якості реакції:
Пристосування серцево-судинної системи до фізичних навантажень оцінюється за показником якості реакції Кр. Він конкретніше характеризує відновлення кров'яного тиску й частоти пульсу після виконання інтенсивної роботи:
(1.6)
де Рn1 та Рn2 – пульсовий тиск до та після роботи;
n1 та n2 – частота пульсу до та після роботи.
У нормі Кр < 1. Збільшення цього показника свідчить про несприятливу реакцію серцево-судинної системи людини на навантаження.
В нашому випадку отримаємо наступне значення коефіцієнту якості реакції Кр для машиніста-оператора ТЕС:
Кр = (125 - 128) / (80 - 76) = -0,75
е) коефіцієнт співвідношення пульс – дихання:
Існує певний зв'язок між серцево-судинною та дихальною системами під час роботи. Цей зв'язок виражається коефіцієнтом співвідношення пульс-дихання, Кс.п.д., і визначається за формулою (1.7):
(1.7)
де nп – частота пульсу, ударів/хв;
nд – частота дихань/хв.
В нашому випадку отримаємо наступне значення коефіцієнту співвідношення пульс-дихання, Кс.п.д. для машиніста-оператора ТЕС:
до початку роботи: Кс.п.д. = 76 / 16 = 4,75
1-а година: Кс.п.д. = 82 / 19 = 4,32
3-а година: Кс.п.д. = 89 / 21 = 4,24
6-а година: Кс.п.д. = 88 / 19 = 4,63
8-а година: Кс.п.д. = 84 / 18 = 4,67
після роботи: Кс.п.д. = 80 / 17 = 4,71
У стані спокою Кс.п.д.становить 4-5, під час роботи він збільшується. Чим більше Кс.п.д. наближається до вихідних значень, тим більш злагоджено працюють системи кровообігу й дихання. Різке збільшення Кс.п.д. свідчить про перенапруження серцево-судинної системи, зниження – про процеси декомпенсації в дихальній системі.
Отже, показники серцево-судинної системи працівника, що відбивають реакцію організму на навантаження, характеризують рівень його фізичної працездатності. Якщо частота пульсу пісня навантаження невисока й швидко відновлюється її вихідний рівень, а також чим менше зростання артеріального тиску, тим вища працездатність працівника.