- •Антропологічна періодизація первісної історії
- •Археологічна періодизація первісної історії.
- •3. Археологічні культури мезоліту на території України. Мистецтво верхнього палеоліту та мезоліту на території України.
- •4. Верхньопалеолітична революція. Кам’яна індустрія первісних людей в
- •5. Верхньопалеолітичні поселення. Побут верхньопалеолітичних людей.
- •6. Гіпотези переходу до екзогамії.
- •7. Господарське життя в епоху пізньої первісної общини. Особливості
- •9. Етапи відокремлення ремесла від землеробства та скотарства. Основні види ремесел епохи палеометалу.
- •10. Етнічний та мовний стан в епоху розкладу первісного суспільства.
- •11. Сімейно-шлюбні відносини.
- •12. Індоєвропейські племена України епохи палеометалу.
- •13. Інтенсифікація відтворюючого господарства. Поява іригації.
- •14. Інтенсифікація привласнюю чого господарства в епоху мезоліту.
- •15. Історична періодизація первісного суспільства
- •16. Історичні джерела як основа відтворення історичного процесу первісної доби. Класифікація джерел.
- •17. Історія антропологічних досліджень. Основні теорії походження людини. Рушійні сили антропогенезу.
- •19. Мистецтво епохи верхнього палеоліту та мезоліту.
- •20. Мовний та етнічний стан за доби пізньої первісної общини.
- •21. Найдавніші центри виникнення відтворюючого господарства.
- •22.Наслідки неолітичної революції
- •23.Неолітична революція. Причини виникнення землеробства і скотарства. Етапи становлення відтворюючого господарства.
- •24.Неолітичні культури України. Археологічні культури доби палеометалу на території України.
- •Основні передумови виникнення цивілізації. Характерні ознаки ранньоцивілізаційних систем. Типологія цивілізацій.
- •29.Особливості общинної організації. Характерні ознаки родоплемінної організації.
- •40. Проблема визначення часу та місця виникнення Homo sapiens.
- •41. Ранні форми соціальної організації первісних людей. Поняття
- •42. Різні підходи щодо визначення структури первісного суспільства
- •44. Розвиток раціональних знань ранніх землеробів та скотарів. Зміни
- •45. Розвиток раціональних знань та мови. Ранні форми релігії
- •46.Рушійні сили та механізми розвитку культури в первісну епоху. Причини походження релігійних уявлень. Специфіка міфологічного світогляду.
- •47.Соціальні норми в пізньопервісній общині.
- •Трипільська культура: формування, локалізація, господарська діяльність, суспільний устрій, спосіб життя, матеріальна та духовна культура.
- •54. Характерні ознаки мистецтва.
- •56. Хронологія розселення неоантропів на інші континенти. Неоантропи Європи періоду верхнього палеоліту.
- •57. Хронологія та періодизація первісної історії людства.
- •58. Шлюбно-сімейні відносини та статевовікова організація. Головні риси обряду ініціації.
Антропологічна періодизація первісної історії
Виділяються кам’яний, бронзовий та залізний віки, які, у свою чергу, поділяються на періоди, етапи тощо. Стародавній кам’яний вік (палеоліт) поділяється, як правило, на ранній (нижній, з олдувайським і ашельським етапами), середній (епоха мустьє) та пізній (верхній). Новий кам’яний вік (неоліт) відокремлюється від палеоліту середньою кам’яною добою (мезолітом), що також називають «післяпалеолітом» (епіпалеолітом) або «переднеолітом» (протонеолітом), а деякі фахівці взагалі не виділяють в окремий період. Розвинутий неоліт, в якому почала використовуватися мідь, одержав назву мідно-кам’яного віку (енеоліт або халколіт). Майже усі археологічні епохи і періоди ще поділяються на культури.
Першим періодизацію історії первісного суспільства запропонував Л.Г. Морган. Користуючись традиційним з епохи Просвітництва XVIII ст. поділом історії на стадії дикості, варварства і цивілізації, він розподілив первісну історію на ступені дикості та варварства, а в кожному з цих етапів виділив по три ступені (нижчу, середню, вищу), які характеризуються певним рівнем матеріальної культури і господарства.
Археолог В.Г. Чайлд сформулював концепцію трьох докорінних поворотів в історії первісності – орудійної, неолітичної (аграрної) та міської революцій. Тим самим він приєднався до наміченого вже Л.Г. Морганом і розвинутого Ф. Енгельсом вчення про членування первісної історії на дві епохи – привласлювального та відтворювального господарства.
Радянський вчений С.П. Толстов у 40-х рр. ХХ ст. вичленив три основних етапи первісної історії: первісне стадо (становлення первісного суспільства), первісну общину (розквіт первісного суспільства) та військову демократію (перетворення первісного суспільства на класове).
Таким чином, у розвитку первісного (докласового) суспільства можна виділити три основних періоди:
· етап раннього первісного суспільства,
· етап пізнього первісного суспільства,
· етап передкласового суспільства.
Археологічна періодизація первісної історії.
Археологічна періодизація – система періодизації культ.-істор. поступу; складається із трьох віків – кам'яного (останнім періодом якого деякі вчені вважають енеоліт – мідно-кам'яний вік), бронз. та залізного (див. Кам'яний вік, Мідний вік, Бронзовий вік, Залізний вік). Розроблена у 1-й пол. 19 ст. на археол. матеріалах Скандинавії. В подальшому блискуче підтверджена на ін. тер. Старого Світу і набула значення заг. культ.-істор. періодизації. Осн. критерій розрізнення віків, який використовується в А.п., – залучення до вироб. та побутового вжитку нових, після кам'яних, природних матеріалів – спочатку міді, а потім бронзи та заліза. А.п. послідовно фіксує найважливіші зрушення у матеріально-тех. розвитку людства, і в цьому полягає її пояснювальне значення. Вона є одним із важливих інструментів систематизації та первинної оцінки археол. пам'яток. До неї не закладено ніяких соціально-екон. критеріїв, а тому в дослідженнях проблем соціального та екон. розвитку людства вона відіграє допоміжну роль.