Справочники / Глосарій термінів з хімії. Укладачі Й.Опейда, О.Швайка

Латинські скорочення

Акислота

Воснова

Еелектрофіл

Ттемпература (над або під стрілкою)

Основні одиниці системи СІ

Аампер

Ккельвін

мметр

Ввольт

Еерстед

ллітр

Нньютон

Ффарад

5

1 ab initio ab initio

ab initio

У квантовій хімії — група методів розв’язування рівняння Шредінгера для системи ядер та електронів, в яких при розрахунках не залучаються жодні емпіричні параметри, а використовується лише невелика кількість фундаментальних сталих (стала Планка, заряд електрона і т.п.). При цьому для побудови хвильової функції беруться певні базисні набори орбіталей. Методи застостовуються для визначення енергії, електронної структури, оптимальної геометрії хімічних частинок, а також для розрахунку поверхні потенціальної енергії реакцій, енергій дисоціації зв’язків.

2 абео-

абеоabeo-

Складова префікса, що використовується при описі міграції зв’язку. Міграція зв’язку, а саме формальний перенос одного кінця скелетного зв’язку в інше положення з компенсуючим переносом атома H, може бути вказана префіксом у формі 'x(y→z)aбeo-’. Префікс будується так: число, що позначає стаціонарний (незмінний) кінець мігруючого зв’язку (х), за ним йде взятий у дужки локант, що позначає початкову позицію (у), з якої інший кінець цього зв’язку мігрує, стрілка, і локант (z), що позначає нову позицію, до якої зв’язок рухається. За закритими дужками йде курсивом записаний префікс абео-, щоб позначити мігруючий зв’язок. Початкова нумерація залишається і для нової сполуки.

3 абіотичне перетворення

абиотическое преобразование abiotic transformation

Процес перетворення хімічних речовин у довкіллі за небіологічними механізмами. Сюди відносять хімічні реакції окиснення, відновлення, гідролізу, розкладу під дією кислот чи основ, а також фізико-хімічні процеси адсорбції, фотохімічні реакції та інш.

4 абіотичний

абиотический abiotic

1.У хімічній екології термін використовується стосовно процесів чи явищ, що характеризуються відсутністю життя або несумісністю з життям.

2.У токсикології та екотоксикології термін використовується стосовно фізичних чинників (нагрівання, освітлення) чи хімічних процесів (гідроліз, окиснення), що здатні модифікувати хімічну структуру.

5 абіотичний фактор

абиотический фактор abiotic factor

У хімічній екології — фактор, що впливає на процеси в довкіллі, не викликаний діяльністю живих організмів, напр., температура, вологість, вітер, рН середовища та інші фізичні або хімічні чинники.

6 абляція

абляция ablation

Складний процес ерозії та дезінтеграції матеріалів, що відбувається під дією тепла. Може включати павлення, випаровування, сублімацію.

7 абразив

абразив abrasive

Дуже тверда, термостійка речовина, яка використовується для шліфування необроблених чи шорстких поверхонь об’єктів. Пр., карбід бору, алмаз, корунд.

8 абсолютна активність

абсолютная активность absolute activity

У хімічній термодинаміці — величина (λ), що визначається експонентою відношення хімічного потенціалу (μB) речовини В у суміші речовин А, В, С,..., Z до RT:

λ = exp(μB/RT),

де R — газова стала, T — термодинамічна температура.

9 абсолютна вологість

абсолютная влажность absolute humidity

Маса пари води, що припадає на одиницю об’єму.

10 абсолютна границя вияву

абсолютный предел обнаружения absolute detection limit

Найменша кількість елемента або речовини, яка може бути виявлена в конкретній пробі, виражена в одиницях маси або абсолютним числом атомів чи молекул,.

11 абсолютна електронегативність

абсолютная электроотрицательность absolute electronegativity

Властивість хімічної системи (χ), що визначається за теорією функціоналу густини рівнянням:

χ = – (δE/δN)v (I +A)/2,

де E — загальна енергія системи, v — індекс, що показує якого ядра стосується дана величина, N — число електронів в хімічній частинці, I та A є відповідно потенціалом іонізації та спорідненістю до електрона хімічної частинки в основному стані (відрізняється від співвідношення Маллікена, де I та A відносяться до атома з конкретною електронною конфігурацією). Може бути характеристикою реактивності хімічної частинки, а також служити мірою полярності зв’язку.

12 абсолютна ентропiя

абсолютная энтpопия absolute entropy

Зміна ентропії речовини при її переході від абсолютного нуля до даної температури, розрахована з використанням третього закону термодинамiки за експериментальними калориметричними даними: температурними залежностями теплоємностей кожної з окремих фаз речовини та теплотами й температурами її фазових переходiв.

13 абсолютна жорсткість

абсолютная жесткость absolute hardness

У квантовій хімії — міра опору хімічної системи зміні кількості електронів у ній. Визначається (η) за рівнянням:

η (1/2)(I – A),

де I та A відповідно потенціал йонізації та спорідненість до електрона. За теорією молекулярних орбіталей це рівняння записується так:

η = (ELUMO – EHOMO)/2,

де ELUMO та EHOMO — енергії найнижчої вільної та найвищої зайнятої молекулярної орбіталі, відповідно.

14 абсолютна конфiгуpацiя

абсолютная конфигуpация absolute configuration

Просторове розташування атомів у хіральній молекулі (чи групі) і його стереохімічний опис, пр., R або S. Стереохімiчну конфiгурацiю молекули, яка окреслює просторове розташування атомiв або груп навколо хiральних центрiв, вiдносять до L- або D-ряду, при умові, що вiдноснi конфiгурацiї асиметричних атомiв визначенi зіставленням з L-аланiном, L- i D-глiце- риновим альдегiдом.

7

15 абсолютна летальна доза

абсолютная летальная доза (LD100) absolute lethal dose (LD100)

Найменша кількість речовини, яка викликає смерть у 100% тестованих тварин при певних стандартизованих умовах. Ця величина залежить від числа організмів, використаних при її оцінці. Позначається LD100.

16 абсолютна летальна концентрація

абсолютная летальная концентрация (LC100) absolute lethal concentration (LC100)

Найнижча концентрація речовини в довкіллі, яка є смертельною для 100 % тестованих організмів при певних стандартизоваих умовах. Ця величина залежить від числа організмів при її визначенні.

Позначається LC100.

17 абсолютна похибка

абсолютная ошибка absolute error

Відхилення виміру від справжнього значення, виражене у відповідних одиницях. Включає також неточність виміру. У випадку, коли воно може бути як додатнім так і від’ємним перед ним ставлять знак "±", коли ж воно має лише одне значення, то перед ним ставлять його знак.

18 абсолютна температура

абсолютная температура absolute temperature.

Температура, вимірювана за шкалою, в якій за нульову точку відліку прийнято абсолютний нуль. У системі СІ при вимірюванні абсолютної температури використовується шкала Кельвіна.

19абсолютна швидкiсть pеакцiї

абсолютная скоpость pеакции absolute reaction rate

Константа швидкостi елементарної реакцiї, розрахована за теорiєю абсолютних швидкостей.

20абсолютне оптичне обертання

абсолютное оптическое вращение absolute rotation

Питоме обертання чистого енантіомера.

21абсолютне предконцентрування

абсолютное предварительное концентрирование absolute preconcentration

В аналітичній хімії — операція при аналізі слідів, в результаті якої мікрокомпоненти переносяться від зразка з великою масою до зразка з меншою масою, в результаті чого в останньому концентрація мікрокомпонента зростає. Це може бути зменшення об’єму розчинника при дистиляції чи випаровуванні, або екстракція з водного розчину до меншого за об’ємом органічного розчинника.

22абсолютний активаційний аналіз

абсолютный активационный анализ absolute activation analysis

Вид активаційного аналізу, де концентрація елемента в матеріалі розраховується за даними ядерних сталих випромінення та вимірюваного параметра, а не шляхом порівняння з відомим стандартом.

23 абсолютний електродний потенціал

абсолютный электродный потенциал absolute electrode potential

Електродний потенціал металу, виміряний відносно універсальної системи порівняння (без жодної іншої додаткової поверхні поділу фаз метал/розчин).

24 абсолютний метод

абсолютный метод absolute method

У хемометриці — метод, де використовуються лише фізично (абсолютно) визначені стандарти.

25абсолютний нуль

абсолютный нуль absolute zero

Найнижча температура, яка досягається (теоретично) при цілковитій відсутності поступального руху. Абсолютний нуль є нулем за шкалою Кельвіна (0 K), –273.15 °C за шкалою Цельсія та –459.67 °F за шкалою Фаренгейта.

26абсолютний показник заломлення

абсолютный показатель преломления absolute refractive index

Вiдношення швидкостi свiтла у вакуумi до швидкостi свiтла в даному середовищi; є функцiєю частоти свiтла.

27 абсолютно чиста вода

абсолютно чистая вода absolute purity water

У хімії води — ретельно очищена вода з питомим опором 18.3 мегом см-1 при 25 °С.

28 абсолютно чоpне тiло

абсолютно чеpное тело black body

Тіло, що є ідеальним вимпромінювачем та поглиначем електромагнітного випромінення, абсорбтанс якого α(λ) = 1 при всіх довжинах хвиль, напрямках та температурах. Густина енергії та спектральний склад випромінення одиницею поверхні такого тіла, залежать тільки від його температури.

29 абсорбанс

оптическая плотность absorbance,

Міра (А) непрозорості речовини — здатності її абсорбувати світло. Визначається як від’ємний логарифм величини пропускання T (при умові відсутності відбивання чи розсіювання світла у зразкові та люмінесценції). Залежно від основи логарифма розрізняють:

Синоніми — оптична густина, екстинкція.

IUPAC не рекомендує використовувати термiни absorbancy, extinсtion, optical density.

30 абсорбтанс

относительное поглощение, [фактор поглощения] absorptance, [absorption factor]

Величина (α), що визначається як відношення поглиненого зразком світлового потоку Фа до світлового потоку Ф0, який початково падає на даний зразок:

α= Фа/Ф0.

Успектроскопії ця величина визначається через відповідні

спектральні інтенсивності Ia, I0, які залежать від частоти. Якщо відсутні поверхневі ефекти, ефекти кювети (втрати внаслідок відбивання), розсіяння, люмінесценція, величину Ia/I0 називають внутрішнім абсорбтансом αі, який використовується при розрахунку абсорбансу за умови:

αі + Ti = 1,

де Ti - пропускання.

Синоніми — фактор поглинання, відносне поглинання.

31 абсорбційна спектроскопія

абсорбционная спектроскопия absorption spectroscopy

Метод визначення хімічної структури речовин та їх концентрацій, заснований на вимірюванні кількості електромагнітного

випромінення, яке поглинає зразок при різних довжинах хвиль.

32 абсорбційний резонансний метод

абсорбционный резонансный метод resonance absorption technique

Фізико-хімічний метод, заснований на реєстрації генерованих у газовій фазі атомів чи радикалів шляхом спостереження за послабленням характеристичного для даних хімічних частинок випромінення.

33 абсоpбцiя

абсоpбция absorption

1.У колоїдній хімії — об’ємне поглинання pечовини (найчастіше газу або рідини) усiм об'ємом iншої — рідкої або твердої — фази. Може вiдбуватися за рахунок фiзичних і специфічних хімiчних взаємодiй.

2.У спектрохімії — поглинання світла при характеристичній довжині хвилі. Використовується для ідентифікації природи молекулярних частинок і для вимірювання концентрацій.

3.В екстракції — перенос компонента з одної фази в іншу.

4.У радіохімії — поглинання частини або всієї енергії радіації речовиною.

Синонім — поглинання.

34автоінгібування

автоингибирование autoinhibition

Явище гальмування реакції її продуктами.

35автоініціювання

автоинициирование (в реакции окисления) autoinitiation

Генерування вільних радикалів з продуктів, що утворюються в радикально-ланцюговому процесі. Є характерним для реакцій окиснення органічних речовин, де такими продуктами є пероксидні сполуки, при розкладі яких утворюються радикали. Якщо швидкість утворення радикалів має перший порядок по пероксиду, а ланцюги обриваються за реакцією другого порядку, то кінетика процесу описується параболічним законом — кількість витраченого субстрату є прямо пропорційною до квадрату часу окиснення.

36 автойонiзацiя

автоионизация autoionization

1.У мас-спектрометрії: спонтанна йонізація атома, молекули або молекулярної частинки, що знаходиться у збудженому стані. Для молекул використовується ще термін предйонізація.

2.Термiн iнодi вживається як синонiм автопротолізу для позначення дисоцiацiї самого pозчинника внаслiдок обмiну пpотонами мiж його молекулами, якої зазнають амфіпpотонні розчинники, напр.,

2СH3СOOH СH3СOOH2+ + СH3СOO–

37 автокаталiз

автокатализ autocatalysis

Явище прискорення реакцiї її продуктом або промiжною речовиною. Швидкiсть реакцiї у цьому випадку в початковий перiод зростає з часом, досягає максимуму, а далi поступово зменшується (кiнетична крива має S-подiбний вигляд). Для таких реакцій є характерним iндукцiйний перiод.

38 автокаталiтична реакцiя

автокаталитическая реакция autocatalytic reaction

Хімічна реакція, в якій продукт (чи інтермедіат) діє як каталізатор, прискорюючи її. У таких реакціях спостережувана швидкість реакції стрімко зростає з часом.

39 автокаталітична реакція Перкіна

реакция Перкина, автокаталитическая autocatalytic Perkin reaction

С–С-Приєднання ангідридного залишка по кратному зв'язку (пр., С=N+) ацетатів катіоноїдних сполук (пр., гетероциклічних) в оцтовому ангідриді (чи його аналогах), що автокаталізується субстратним аніоном солі, як основним агентом. Реакція супроводиться подальшою рециклізацією гетероциклу.

Крім ацетатів так можуть реагувати аналогічні солі інших слабких кислот, аніони яких є сильними основами.

40 автоколивання

автоколебания autooscilations

Коливання в системі, які підтримуються за рахунок внутрішніх властивостей самої системи.

41 автомеризація

автомеризация automerization

Див. вироджене перегрупування.

42 автоокиснення

автоокисление autooxidation

1. Окиснення речовини RH з участю сполук (найчастiше пероксидiв чи гiдропероксидів як iнiцiаторiв), що утворюються з тiєї ж сполуки або з iншої, присутньої в сумiшi, внаслiдок радикальної реакцiї з киснем за схемою:

ROOH → RO• + HO•,

RO• + RH → ROH + R•,

HO• + RH → HOH + R•, R• + O2 → ROO•,

ROO• + RH → ROOH + R•,

ROO• + ROO• → неактивнi продукти.

2. Більш загально — самочинне окиснення речовин, спричинене контактом з повітрям. Пр., іржавіння, утворення пероксидів у етерах при їх тривалому зберіганні.

43 автоотруєння

автоотравление autopoisoning

Явище гальмування реакції її продуктами.

44 автопротолiз

автопpотолиз autoprotolysis

Реакцiя переносу протона мiж ідентичними молекулами (звичайно розчинника), одна з яких дiє як донор протона (кислота Бренстеда), а iнша — як акцептор (основа Бренстеда). Властива зокрема молекулам амфiпротонних розчинникiв H2O, NH3, H2SO4 (в цьому випадку часто використовується синонім автойонізaція).

2HOH H3O+ + HO–,

2NH3 NH4+ + NH2– 2CH3OH CH3OH2+ + CH3O–

У випадку води рівноважні концентрації гідроній іона й гідроксид-іона задовольняють рівняння:

Kw = [H3O+][OH–],

де константа автопротолізу Kw = 1.01 × 10–14 при 25 °C.

9

45 авторадіоліз

авторадиолиз autoradiolysis

Радіоліз радіоактивних матеріалів, що є прямим чи непрямим результатом їх радіоактивного розпаду.

46автохтонне вугілля

аутохтонный уголь autochthonous coal

Вугілля, що походить від нагромаджених залишків рослин, які (в протилежність до алохромного) росли там, де знаходяться поклади цього вугілля.

47агент

агент agent

1.Сполука чи реактивна індивідуальна частинка, введення якої в систему викликає певну дію.

2.В екологічній хімії — фізичний, хімічний чи біологічний чинник, що може бути шкідливим зокрема для організму.

агент, алкілюючий 211 агент, відновлюючий 883 агент, дегідратуючий 1534 агент, емульгуючий 2116

48 агент зародження

агент зарождения* nucleating agent

Матеріал, доданий в систему чи присутній в ній, який індукує гомогенний чи гетерогенний процес появи зародків.

агент, комплексуючий 3285 агент, маскувальний 3742 агент, оксидуючий 4699 агент, осушуючий 4863 агент, пінний 5153 агент, хелатуючий 7968 агент, цитоксичний 8177

49 аглікон

агликон aglycon

Невуглеводна частина глікозиду, або сполука, що залишається після заміщення глікозильної групи глікозиду на водень. Може належати до аліфатичного, ароматичного або гетероциклічного ряду сполук. Звичайно зв‘язана з вуглеводною частиною через її аномерний атом.

50 агломерат

агломерат agglomerate

1.Продукт укрупнення суспендованих частинок, в якому такі первинні частинки зв’язані досить сильно. Він звичайно легше відфільтровується.

2.Коагуляційна структура, що утворюється з первинних частинок у результаті точкових контактів.

51 агломерація

агломерация agglomeration

Утворення та ріст агрегатів, що неодмінно ведуть до поділу фаз шляхом осідання частинок, більших за колоїдні.

52 аглютинація

агглютинация agglutination

Імунохімічна реакція, що веде до агрегації бактерій, еритроцитів чи інших клітин, або синтетичних частинок, таких як полімерні гранули, покриті антигенами чи антитілами.

53 агоніст

агонист agonist

1.Ендогенна речовина або медикамент, що зв’язується з клітинними рецепторами, які певним чином відкликаються на природні речовини, і викликає в цих рецепторах фізіологічну чи фармакологічну реакцію (контракцію, секрецію, активацію ферменту і т.п.), подібну до таких природних речовин.

2.Ліганд, що зв’язує рецептор з центром, який є сусіднім з активним центром.

54 агостична взаємодія

агостическое взаимодействие agostic interactions

Взаємодія координаційно ненасиченого металічного атома з електронами одного або кількох зв’язків ліганда. Зокрема взаємодія С–Н-зв’язку ліганда з атомом металу (М) в комплексах. Структура, де є така взаємодія, нагадує перехідний стан у реакціях оксидативного приєднання чи відновного елімінування. Така взаємодія звичайно супроводжується наявністю в ЯМР спектрі лінії Н, що є зсунутою у порівнянні з її положенням в алканах (–5 до –10 мч) і знаходиться в області від +25 до –60 мч. Стала надтонкої взаємодії також замість 125 Гц для Н, зв’язаного з атомом С у sp3 гібридизації, має значення 70 — 100 Гц. Типові відстані М—Н лежать у границях 1.85 — 2.4 ангстрем.

55аґостична структура

агостическая структура agostic structure

Структура, в якій є атом H, що зв'язаний з атомом як C, так i металу. Термiн вживається для описання взаємодiї мiж зв'язками C–H, Si–H i ненасиченими металiчними центрами перехiдних металiв.

56агостичний

агостический agostic

Термін стосується структури, в якій атом H зв’язаний одночасно з атомами С та металу. Також використовується для характеристики взаємодії С–Н-зв’язку з ненасиченим металічним центром, та для опису подібного зв’язку перехідних металів з Sі–H-сполуками.

Синонім — μ-гідридо-містковий.

57 агранулярний вуглець

агранулярный углерод* agranular carbon

Моногранулярний та монолітний вуглецевий матеріал з гомогенною мікроструктурою, в якому не проявляються структурні елементи при спостереженні за допомогою оптичної мікроскопії.

58 агрегат

агрегат aggregate

1.Група частинок — атомів, молекул чи інших молекулярних частинок, які утримуються разом за рахунок дії певних міжмолекулярних сил, напр., у колоїдній хімії — структури, такі як міцели, утворювані зчепленням колоїдних частинок. Первинні частинки агрегатів визначаються як найменші дискретні ідентифіковні одиниці, метод ідентифікації повинен зазначатися (напр., скануюча електронна мікроскопія). Ансамблі таких первинних частинок, проявляючи ідентифіковну колективну поведінку (пр., хімічну природу первинних частинок, текстуру агрегатів, стійкість до механічної сепарації при розтиранні), складають агрегат. Сильно зв’язані агрегати називають агломератами.

2.У каталізі — певний матеріал, що використовується як каталізатор чи носій, має вигляд сфероїдів менших, ніж 10 нм у діаметрі.