методика.
...docІснує вісім операцій формально-логічного мислення: порівняння, класифікація, аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування, конкретизація й систематизація. Формування формально-логічного мислення починається з операції порівняння, де можна використати порівняльну таблицю, в якій буде порівнюватись якась подія чи явище. Такі завдання варто виконувати на уроці під безпосереднім керівництвом учителя, при цьому не слід лякатися над витрат навчального часу, тому що йдеться про формування важливого навчального уміння порівнювати. Практика навчання доводить, що в міру формування цього вміння витрати навчального часу на виконання такої операції формально-логічного мислення, як порівняння, будуть скорочуватись. Після опрацювання таблиць між учителем і учнями має відбутися бесіда, під час якої будуть розглядатися питання стосовно теми, але якщо вони будуть надто складними для семикласників, не варто від них відмовлятись, адже добре відомо, що навчання повинно сприяти розумовому розвитку учнів.
Створення дидактичних ситуацій відіграє провідну роль на шляху розвитку логіки у школярів. Для підвищення ефективності навчання вчитель не повинен прагнути полегшити учням процес засвоєння нових знань шляхом прямого розкриття істотних ознак вивченого матеріалу й докладної регламентації дій з цими ознаками.
З точки зору розвитку логічного мислення учнів ефективними слід вважати такі види завдань:
1. Вибір зайвої позиції у переліку однорідних за певною ознакою понять(явищ);
2. Вибір узагальнювальної назви для групи однорідних об'єктів;
3. Визначення складових частин об'єкта, що вивчається;
4. Аргументований вибір із запропонованого переліку позицій, що мають відношення до певної події (явища);
5. Побудова структури об'єкта із зазначенням підпорядкованості;
6. Встановлення зв'язку між предметами (явищами);
7. Визначення причини явища;
8. Визначте, який із запропонованих фактів по відношенню до іншого є причиною, а який – наслідок.
9. Заповнити таблицю за схемою (явище, причини, наслідки).
10. Визначити спільність та відмінність рис явищ та процесів одного порядку;
11. Аргументована оцінка суспільної діяльності певного діяча;
12. Аргументоване визначення позитивних та негативних ознак явища (процесу);
13. Постановка проблемного питання, відповідь на яке учні мають знайти в процесі вивчення нового матеріалу;
14. Оцінка правильності запропонованого висновку;
15. Виправлення логічних помилок у запропонованій структурі або висновку;
Застосування таких видів завдань можливе під час вивчення нового матеріалу, самостійної роботи учнів над домашнім завданням, перевірки засвоєння знань.
Вміння логічно мислити вважається важливим компонентом освіти, й навчання цього вміння є не менш важливим завданням, ніж передача знань. Спрямовані на розвиток логічного мислення зусилля мають результат лише за умов, що вони використовуються не час від часу, а систематизовано поряд з іншими цілями і завданнями курсу. Формулюючи завдання кожного уроку, слід обов'язково передбачати також завдання, спрямовані на розвиток логічного мислення учнів. Діяльність вчителя з формування учнів навичок логічного мислення має базуватись на принципах системності, послідовності та доступності.
Розвиток логічного мислення в учнів 7 класу на уроках історії передбачає формування таких основних вмінь: аналізувати інформацію, виділяти головне, синтезувати засвоєну інформацію, порівнювати однотипні явища, оцінювати окремі факти, події, аналізувати та узагальнювати, будувати доказ чи спростування, визначати головне та другорядне, давати порівняльну характеристику явищ, процесів. Все це досягається шляхом створення відповідних дидактичних ситуацій, застосування завдань, які вимагають встановлення причин явищ, зв'язку між предметами та процесами, узагальнення, побудову структури об'єктів, порівняння явищ одного порядку тощо.
Таким чином, формування формально-логічного мислення учнів на уроках історії здійснюється на двох рівнях – фактологічному (від порівняння до узагальнення) і понятійному ( від узагальнення до систематизації).
Можна сказати, що формування розумових умінь та навичок відбувається в наслідок цілісного особистісного розвитку учнів, залучення до різних видів діяльності, реалізації сукупності організаційних, педагогічних та соціальних умов.
ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ
Уміння та навички відіграють дуже важливу роль у діяльності людини. Вони дають їй змогу успішно досягти поставлених перед собою завдань. Наявність у людини великої кількості вмінь і навичок є підґрунтям володіння нею своїми силами, що дозволяє їй зберігати ці сили, доцільно їх використовувати, збільшувати продуктивність діяльності, запобігати втомі.