M_CI_4

Всередині фігур можна розмістити будь-який текст, будь-яку формулу, а також будь-яку інформацію про те, які дії потрібно виконати на даному етапі виконання алгоритму.

Фігури, звичайно мають послідовну нумерацію. Лінії, які з'єднують фігури, показують в якій послідовності виконуються різні етапи алгоритму. Напрям руху по лінії вважається додатнім, якщо вона направлена вниз, або направо. В цьому випадку стрілки на лінії ставити не обов'язково. В інших випадках напрям потрібно вказувати за допомогою стрілок. Часто фігури графічних алгоритмів називають блоками, а самі графічні алгоритми - блок-схемами алгоритмів або програм.

На рис. 4.1 показано схеми організації розгалуження виконання програми за допомогою операторів if та if-else.

Логічний	Ні	Так	Логічний		Ні
			вираз
вираз		if			else
Так
Оператор		Оператор_1			Оператор_2

а)		б)

Рис. 4.1 Схеми операторів умови ( a) –if, б) – if-else).

На рис. 4.2 показано схеми організації циклів, яким відповідають цикли з передумовою while, цикли з постумовою do-while та параметричний цикл for.

На рис. 4.3 показано схеми організації альтернативного вибору з використанням перемикача.

На рис. 4.4 показано схеми виконання в циклах операторів break та continue: а) цикл з передумовою while; б) цикл з постумовою do-while; в) параметричний цикл for.

На рис. 4.5 та 4.6. показано блок схеми алгоритмів із прикладів 4.12 і 4.14 відповідно. В прикладі 4.15. приведено реалізацію програми обчислення кореня нелінійного рівняння по приведеному алгоритму (приклад 4.14 і рис. 4.6).

Приклад 4.15.

1:#include <stdio.h>

2:#include <math.h>

4: double fFunction(double x); 5:

6:void main(void)

7:{

8:int i = 0;

9:double a = 0.0, b = 1.0, c, d, l, fX0;

10:double fEpsilon = 0.0005;

11:clrscr();

12:

13:if(fFunction(a) < 0.0) ;

14:	else
15:	{

52

16:	l = a;
17:	a = b;
18:	b = l;
19:	}

20:do {

21:	c	= (a +		b)/2.0;
22:	d	= fFunction(c);
23:	if (d ==			0.0) break;
24:	else		if (d > 0.0)		b = c;
25:	else		a =	c;

26:i++;

27:}while(fabs(b - a) >= fEpsilon);

28:fX0 = c;

29:

30:printf("\nКiлькiсть iтерацiй i = %d", i);

31:printf("\nКорiнь fХ0 = %lf", fX0);

32:printf("\nНев'язка = %lf", fFunction(fX0));

33:}

34:

35:double fFunction(double x)

36:{

37:return (x*x*x + 3.0*x*x - 1.0);

38:}

4.13.Робоче завдання.

Увiдповiдностi з завданням скласти i вiдпрацювати програму. В програмі передбачити обробку помилок введення даних. Протокол оформити у відповідності до вимог, приведених

удодатку А.

4.13.1.Завдання по логічних операторах.

Вкожній із програм, написаних по цьому завданню передбачити обробку помилок введення даних.

1.Логiчнiй змiннiй Nachalo присвоїти значення TRUE, якщо початок системи координат попадає всередину трикутника, координати вершин якого визначаються дiйсними змiнними (x1,y1), (x2,y2), (x3,y3). В iншому випадку змiннiй Nachalo присвоїти значення

FALSE.

2.Логiчнiй змiннiй Triangle присвоїти значення TRUE, якщо iснує трикутник, координати вершин якого визначаються дiйсними змiнними (x1,y1), (x2,y2), (x3,y3). В iншому випадку змiннiй Triangle присвоїти значення FALSE.

3.З'ясувати, чи можна прямокутник з сторонами a, b розмiстити всерединi прямокутника з сторонами c, d так, щоб кожна з сторiн одного прямокутника була паралельна або перпендикулярна до кожної сторони iншого прямокутника. Результат присвоїти логiчній змiннiй Rozmist.

4.З'ясувати, чи пройде цеглина з ребрами a, b, c у прямокутний отвiр з сторонами x,y. Результат присвоїти логiчнiй змiннiй Ce.

5.З'ясувати, чи є рiк високосним. Порядковий номер року визначається змiнною Rik. (Рiк є високосним, якщо його номер дiлиться нацiло на 4, однак з рокiв, що дiляться нацiло на 100, високосними є лише тi, якi дiляться нацiло на 400, тобто 1700, 1800 - невисокоснi роки, 2000 - високосний рiк).

53

Таблиця 1

Найменування

Позначення та розміри

Функція

Виконання

операції

або

групи операцій, в резуль-

a

Процес

таті яких змінюється зна-

чення форма представлен-

ня або розміщення даних

b

Рішення

Вибір напряму

алгорит-

a

му або програми в залеж-

ності від деяких умов, які

змінюються

b

0,15a

Використання

раніше

Попередньо

створених та окремо опи-

саних алгоритмів та про-

визначений

a

грам: підпрограм, зовніш-

процес

ніх підпрограм користува-

ча, бібліотечних модулів

b

0,25a

Перетворення

даних

в

Введення-

форму, пристосовану для

обробки (введення)

або

виведення

a

відображення

результа-

тів обробки (виведення)

b

Введення-виведення

да-

Неавтономна

a

них в

випадку

викори-

пам’ять

стання

запам’товуючого

пристрою,

яким керує

b

безпосередньо процесор

0,25a

Введення-виведення даних

Автономна пам’ять

у випадку

використання

пам’яті, яка безпосередньо

a

не керується процесором

60

54

Продовження табл. 1

Найменування

Позначення та розміри

Функція

a

a

Документ

Введення-виведення да-

них, носієм яких є папір

R = a

R

a

R

b

R

Магнітний

R

Введення-виведення да-

R

диск

них, носієм яких є маг-

b

нітний диск

R=a

R

a

0,15 а

Оперативна

Введення-виведення да-

пам’ять

них, носієм яких є чіп

оперативної пам’яті

0,15 а

a

Дисплей (монітор)

Введення-виведення да-

R

них, якщо безпосередньо

a

під’єднаний до процесу

пристрій копіює дані і до-

a

зволяє вносити зміни в

b

процесі їх обробки

Лінії зв’язку

Показ послідовності зв’яз-

ку між символами

55

Продовження табл. 1

Найменування

Позначення та розміри

Функція

Файл

3

0,5a

Представлення

організо-

ваних на основі загаль-

них ознак даних, які ха-

рактеризують

загалом

деякий об’єкт обробки

3

даних. Символ викорис-

товується разом з симво-

0,5a

лами

конкретних носіїв

даних,

які

виконують

0,5а

введення-виведення да-

них

З’єднувач

Показ зв’язку між пере-

рваними лініями потоку,

які зв’язують символи

0,5a

Міжсторінковий

Показ зв’язку між роз’єд-

наними

частинами

схем

з’єднувач

алгоритмів

та

програм,

розташованих

на різних

0,2a

0,6a

аркушах

R=0,25a

Початок, кінець, зупин-

Пуск - зупинка

ка процесу обробки да-

R

0.5a

них або виконання про-

b

грами

0,75a

Ручне введення

Введення

даних за допо-

a

могою неавтономних при-

строїв: з клавіатури, пе-

ремикачів, кнопок

b

Модифікація

Виконання операцій, які

a

міняють

команди

або

групи команд, які міня-

ють програму (напри-

a

клад

зміна

значення

b

змінної циклу і т.ін.

56

		Ні
Логічний
вираз							Тіло циклу
	Та								Та
Тіло циклу							Логічний
				Вираз 1			вираз
				(і = 0)
	а)						Ні
								б)

Логічний Ні

вираз

(і≤10)

Та

Тіло циклу

Вираз 3

(і++)

в)

Рис. 4.2 Схеми організації циклів, яким відповідають цикли: а) з передумовою while; б) з постумовою do-while; в) параметричний цикл for.

Вираз
					М_1:				Оператор_1
					М_2:				Оператор_2
									···
					М_N:				Оператор_N
			default:						Оператор_1

Рис. 4.3 Альтернативний вибір з використанням перемикача: М_1 - М_N —

значення_Виразу

57

Логічний Ні вираз

Так

Тіло циклу

…

break;

…

continue;

…

Вираз 1

а)

(і = 0)

Логічний Ні

вираз

(і≤10)

Так

Тіло циклу

…

break;

…

continue;

…

Вираз 3

(і++)

в)

Тіло циклу

…

break;

…

continue;

…

Логічний Так вираз

Ні

б)

Рис. 4.4 Схеми виконання в циклах операторів break та continue: а) цикл з передумовою while; б) цикл з постумовою do-while; в) параметричний цикл for.

58

	Початок			Початок
1	і = 0		1	f(a)
2	U = a0		2		Ні	3
				f(a) < 0		l = a; a = b; b = l;
3		Ні		Так
	i < n
			4
	Так		c = (a + b)/2;
4	U ≥ai	Так	5		Так
				f(c) == 0
5	Ні
	U = aі			Ні
			6		Так
				f(c) > 0
6	і++			Ні
			7			8
				a = c
						b = c
	Кінець
		Так	9	|b – a| ≥ ε
Рис. 4.5 Блок-схема алгоритму
знаходження максимального числа в
послідовності (приклад 4.12).				Ні

10

x0 = c

Кінець

Рис. 4.6 Блок-схема алгоритму знаходження кореню рівняння f(x)=0 (приклад 4.14).

59

6.Логiчнiй змiннiй Pole присвоїти значення TRUE, якщо поля (Hor1, Ver1) i (Hor2, Ver2) шахової дошки мають однаковий колiр (Hor1, Ver1, Hor2, Ver2 - цiлi вiд 1 до 8).

7.Логiчнiй змiннiй Boj присвоїти значення TRUE, якщо ферзь розташований на полi (Hor1, Ver1) "б'є" поле (Hor2, Ver2) шахової дошки (Hor1, Ver1, Hor2, Ver2 - цiлi вiд 1 до 8).

8.Логiчнiй змiннiй Boj присвоїти значення TRUE, якщо кiнь розташований на полi (Hor1,

Ver1) "б'є" поле (Hor2, Ver2) шахової дошки (Hor1, Ver1, Hor2, Ver2 - цiлi вiд 1 до 8).

9.З'ясувати, чи можна за один хiд перемiстити туру з поля (Hor1, Ver1) на поле (Hor2, Ver2). Вважати що тура знаходиться на дошцi одна. Результат присвоїти логiчнiй змiннiй L.

10.З'ясувати, чи можна за один хід перемiстити слона з поля (Hor1, Ver1) на поле (Hor2, Ver2). Вважати, що слон знаходиться на дошцi один. Результат присвоїти логiчнiй змiннiй S.

11.Скласти програму, яка б для заданих трьох різних змінних a, b, c виконала б послідовність операторів присвоєння, внаслідок виконання яких значення змінних a, b, c помінялися місцями.

12.З'ясувати, чи можна за один хiд перемiстити туру з поля (Hor1, Ver1) на поле (Hor2, Ver2). Вважати що на полі знаходяться ще дві фігури в позиціях (Hor3, Ver3) та (Hor4, Ver4) знаходиться на дошцi одна. Результат присвоїти логiчнiй змiннiй L.

13.Дано три числа a, b, c. Подвоїти кожне із цих чисел, якщо a ≥ b ≥ c та замінити числа їх модулями в противному разі.

14.Якщо сума трьох попарно різних цифр x, y, z менше одиниці, то найменше із них замінити їх напівсумою цих чисел, в противному разі найбільше із них замінити подвійною сумою цих чисел.

Приклад 4.16:

Логiчнiй змiннiй PointIn присвоїти значення TRUE, якщо значення дiйсної змiнної Х належить вiдрiзку [-1.0, 1.0] або [2.0, 5.0].

Рiшення:

1: #include <stdio.h>

2:

3:#define TRUE 1

4:#define FALSE 0

5:#define logical int

6:

7:void main(void)

8:{

9:float x;

10:logical PointIn = FALSE;

11:printf("x?: ")

12:scanf("%f",&x;

13:if((x >= -1.0 && x<= 1.0) || (x >= 2.0 && x <= 5.0))

14:	{
15:	PointIn = TRUE;

16:else ;

17:if (PointIn == TRUE)

18:	printf("Точка належить вказаним відрізкам");

19:else

20:	printf("Точка не належить вказаним відрізкам");

21:}

4.13.2. Завдання по оператору if.

60

Дiйснi числа X,Y вводяться з клавiатури. Визначити, чи належить точка з координатами X,Y заштрихованiй областi (див. рис. 4.7).

61