электротехника 3476
.pdf11
алгебраїчними операціями з комплексними числами, що істотно підвищує точність одержуваних результатів.
Рисунок 1.7 - Вектор на комплексній площині
Кожному вектору на комплексній площині відповідає визначене комплексне число, що може бути записане в :
Показовій а& = ae jψ ,
Тригонометричній a& = a cosψ + jasinψ , чи
Алгебраїчній a& = b + jc - формах.
Наприклад, ЕРС e = Em sin(ωt +ψ e ) , зображеної на рис. 1.7 обертовим вектором, відповідає комплексне число
Em e j (ωt +ψ e ) = Em cos(ωt +ψ e ) + jEm sin(ωt +ψ e ) = e′ + je
Фазовий кут (ωt +ψ e ) визначається по проекціях вектора на осі
“+1” і “+” системи координат, як
tg(ωt +ψ e ) = ee′ .
Відповідно до тригонометричної форми запису мнима складова комплексного числа визначає миттєве значення синусоїдно змінної ЕРС:
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
|
12 |
. |
e = Em sin(ωt +ψ e ) = Im{Eme j (ωt+ψ e ) } |
Комплексне число Em e j(ωt+ψ e ) зручно представити у виді добутку двох комплексних чисел:
Eme j(ωt+ψ e ) = Eme jψ e ×e jωt = E&me jωt
123
E&m
Параметр, що відповідає положенню вектора для t=0 (чи на обертовій зі швидкістю w комплексній площини), називають
& |
= Em e |
jψ e |
& |
j(ωt+ψ e ) |
- |
комплексною амплітудою: Em |
|
, а параметр Em |
|
комплексом миттєвого значення.
Параметр e jωt є оператором повороту вектора на кут wt щодо початкового положення вектора.
Взагалі говорячи, множення вектора на оператор повороту e± ja є його поворот щодо первісного положення на кут ±а..
Отже, миттєве значення синусоїдної величини дорівнює мнимої
частини без знака "j" добутку комплексу амплітуди E&m и оператора повороту e jωt :
e = Em sin(ωt +ψ e ) = Im{E&me jωt }
Перехід від однієї форми запису синусоїдної величини до іншої здійснюється за допомогою формули Эйлера:
e ja = cosα + j sin α.
Якщо, наприклад, комплексна амплітуда напруги задана у виді комплексного числа в алгебраїчній формі:
& |
¢ |
¢¢ |
, то для запису її в показовій формі, необхідно знайти |
Um |
= U m |
+ jU m |
початкову фазу ψU , тобто кут, що утворить вектор U m з позитивною піввіссю +1:
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
13
ψ = U ′′ tg U m Um′
Тоді миттєве значення напруги:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
jarctg |
U m′′ |
|
|
|
|
|
U = I {U |
e |
jωt |
} = I |
|
{ |
U ′ |
|
+ U ′′ e |
U m′ |
e |
jωt |
} = U |
|
sin(ωt +ψ ) |
||||||||
|
|
e |
& |
m |
|
|
m |
|
|
|
2 |
m |
2 |
|
|
|
m |
U |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
m |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
де ψ |
U |
= arctg(U ′′ |
/U ′ |
). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
m |
|
|
m |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
При запису виразу для визначеності було прийнято, що Um′ > 0 , тобто що вектор знаходиться в першому чи четвертому квадрантах.
Якщо U ′ |
< 0 , то при U |
′′ |
> 0 - другий квадрант: |
|||||||||||||||||
m |
|
|
|
|
m |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ψ |
|
|
= π − arctg |
|
U ′′ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
m |
|
, |
|||||||||
|
|
U |
U ′ |
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
а при U ′′ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
m |
|
|
|
|
|
|
|
|
< 0 - третій квадрант |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
m |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ψ |
|
|
= π + arctg |
|
U ′′ |
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
m |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
U |
|
U ′ |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
m |
|
|
|
|
|
|||
чи |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
′′ |
|
|
|||||
|
|
ψ |
|
|
= −π + arctg |
|
U |
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
m |
|
|
|
|||||||||||
|
|
U |
|
U |
′ |
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
m |
|
|
|||||
Якщо |
задано |
миттєве значення струму у виді |
i = Im sin(ωt +ψ i ) , то комплексну амплітуду записують спочатку в показовій формі, а потім (при необхідності) по формулі Эйлера переходять до алгебраїчної форми:
I& |
= I |
m |
e jψ i |
= I |
m |
cosψ |
i |
+ jI |
m |
sin ψ |
i |
= I ′ |
+ jI ′′ |
m |
|
|
|
|
|
|
m |
m |
Варто вказати, що при додаванні і вирахуванні комплексів варто користатися алгебраїчною формою їхнього запису, а при множенні і розділі зручна показова форма.
Отже, застосування комплексних чисел дозволяє перейти від геометричних операцій над векторами - до алгебраїчного над комплексами.
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
14
Так при визначенні комплексної амплітуди результуючого струму i3 по рис.1. 5 одержимо :
I&3m = I&1m + I&2 m = I1m (cos ψ 1 − |
j sin ψ 1 ) + I 2 m (cos ψ 2 − j sin ψ 2 ) = |
= (I1m cos ψ 1 + I 2 m cos ψ 2 ) + j |
( I1m sin ψ 1 + I 2 m sin ψ 2 ) = I 3 m e jψ 3 |
|
|
|
|
|
|
|
де I3m = (I1m cosψ1 + I2m cosψ 2 )2 |
+ (I1m sinψ1 + I2m sinψ 2 )2 |
|||||
|
tgψ 3 = |
I1m sinψ |
1 |
+ I |
2m sinψ 2 |
. |
|
I1m cosψ |
|
+ I |
|
||
|
|
1 |
2m cosψ 2 |
Діюче значення синусоїдних ЕРС, напруг і струмів
Для діючого значення синусоїдного струму запишемо:
|
|
1 |
T |
2 |
2 |
|
|
2 1 |
T |
1- cosωt |
|
|
|
1 Im2 ×T |
|
|
Im |
||||
I = |
|
ò0 |
Im sin |
|
ωtdt = |
Im |
|
ò0 |
|
dt = |
|
|
|
= |
|
|
|||||
T |
|
T |
2 |
T 2 |
|
|
|||||||||||||||
|
2 |
Аналогічний результат можна одержати для синусоїдних ЕРС і напруг. Таким чином, діючі значення синусоїдних струмів, ЕРС і
напруг менше своїх амплітудних значень у 2 раз:
X = X m
2
Оскільки, як буде показано дані, енергетичний розрахунок кіл змінного струму звичайно проводиться з використанням діючих значень величин, за аналогією з попереднім, уведемо поняття комплексу
діючого значення
E& = Ee jψ e = E&m = Em e jψ e
2 |
2 |
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
15
2 ЕЛЕМЕНТИ КОЛА СИНУСОЇДНОГО СТРУМУ. ВЕКТОРНІ ДІАГРАМИ І КОМПЛЕКСНІ СПІВВІДНОШЕННЯ ДЛЯ НИХ
Резистор
Ідеальний резистивний елемент не володіє ні індуктивністю, ні
ємністю. Якщо до нього прикласти синусоїдну напругу u = Um sin(ωt +ψ ) ( рис.2. 1), то струм і через нього дорівнює:
i = Ru = URm sin(ωt +ψ ) = Im sin(ωt +ψ )
Рисунок 2.1 - Ідеальний резистивний елемент
Співвідношення показує, що струм має ту ж початкову фазу, що і напруга. Таким чином, якщо на входи двопроменевого осцилографа подати сигнали и і і, то відповідні їм синусоїди на його екрані будуть проходити (див. рис.2.2) через нуль одночасно, тобто на резисторі напруга і струм збігаються по фазі: Um = RIm , U = RI .
Рисунок 2.2 – Графіки u, i |
Рисунок 2.3 – Векторна діаграма |
Перейдемо від синусоїдних функцій напруги і струму до відповідних їм комплексів:
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
16
u= Um sin(ωt +ψ ) Þ U& = Ue jψ i = Im sin(ωt +ψ ) Þ I& = Ie jψ .
Розділимо перший з них на другий:
& |
|
|
|
jψ |
|
|
|
|
|
U |
= |
Ue |
= |
U |
= R , |
||||
|
|||||||||
I& |
|
Ie jψ |
|
I |
чи
U& = RI&
Отриманий результат показує, що відношення двох комплексів є дійсна константа. Отже вектори напруги і струму (див. рис.2.3) збігаються по напрямку.
Конденсатор
Ідеальний ємнісний елемент не має ні активного опору (провід-
|
dg |
|
d |
|
du |
|
æ |
π ö |
|
|
æ |
|
π ö |
||
i = |
|
= |
|
(Cu) = C |
|
= ωCU |
çsin ωt +ψ + |
|
÷ |
= I |
|
sinç |
ωt +ψ + |
|
÷ |
dt |
dt |
dt |
2 |
|
2 |
||||||||||
|
|
|
|
m è |
ø |
|
m |
è |
|
ø |
ність), ні індуктивного. Якщо до нього прикласти синусоїдну напругу u = Um sin(ωt +ψ ) (див.рис.2.4), то струм i через нього буде дорівнювати:
Рисунок 2.4 - Ідеальний ємнісний елемент
Отриманий результат показує, що напруга на конденсаторі відстає по фазі від струму на π/2. Таким чином, якщо на входи двопроменевого осцилографа подати сигнали и і і, то на його екрані буде мати місце картинка, що відповідає рис.2. 5:
Um = ω1C Im = X C Im
U = ω1C I = X C I
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
Рисунок 2.5. – Графіки u, i |
Рисунок 2.6. – Графік Xc = f(w) |
Уведений параметр |
X c = 1/(ωC) називають реактивним єм- |
нісним опором конденсатора. Як і резистивний опір, Xc має розмірність Ом. Однак на відміну від R даний параметр є функцією частоти, що ілюструє рис. 2.6. З рис.2.6 випливає, що при f = 0 конденсатор представляє розрив для струму, а при f → ∞ , Xc = 0.
Перейдемо від синусоїдних функцій напруги і струму до відповідних їм комплексів:
u = U m sin(ωt +ψ ) Þ U& = Ue jψ
æ |
π ö |
Þ I& = |
|
i = Im sinçωt +ψ + |
2 |
÷ |
|
è |
ø |
|
æ |
π ö |
|
jçψ + |
|
÷ |
Ie è |
2 |
ø |
Розділимо перший з них на другий :
& |
Ue |
jψ |
|
|
Ue |
jψ |
|
|
|
|
|
π |
|
|
|
|
U = |
|
|
|
= |
|
|
= X |
|
e- j |
2 = - jX |
|
= Z |
|
|||
æ |
|
π |
ö |
|
|
π |
C |
C |
C |
|||||||
I& |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
jçψ + |
÷ |
|
|
j |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
Ie è |
|
2 ø |
|
Ie jψ e |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
& |
|
|
|
& |
= Z C I |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
U |
= - jX C I |
|
|
|
|
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
18
Рисунок 2.7 – Векторна діаграма
В останнім співвідношенні |
Z C |
= - jX C - комплексний опір |
|
конденсатора. Множення на - j = e |
− j |
π |
відповідає повороту вектора |
|
2 |
на кут π / 2 по годинній стрілці. Отже, рівнянню відповідає векторна діаграма, представлена на рис. 2.7.
Котушка індуктивності
Рисунок 2.8 – Ідеальний індуктивний елемент
Ідеальний індуктивний елемент не має ні активного опору, ні ємністного. Нехай струм (див. рис.2.8) через нього визначається виразом
i = Im sin(ωt +ψ ) .Тоді |
для напруги |
на |
затисках |
котушки |
|||||||||
індуктивності можна записати: |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
dψ |
|
d |
|
æ |
|
π ö |
æ |
|
|
π |
ö |
|
u = -e = |
|
= |
|
(Li) |
= ωLIm sinç |
ω +ψ + |
÷ |
= Um sinç |
ωt +ψ + |
|
÷ |
||
dt |
dt |
2 |
|||||||||||
|
|
|
è |
|
2 ø |
è |
|
|
ø |
Отриманий результат показує, що напруга на котушці індуктивності випереджає по фазі струм на π/2. Таким чином, якщо на входи двопроменевого осцилографа подути сигнали u i i, то на його екрані (ідеальний індуктивний елемент) буду мати місце картинка, що відповідає рис 2.9. а також
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
19
Um = ωLIm = X L Im
Рисунок 2.9. – Графіки u, i Рисунок 2.10 – Графік XL=f(w)
U = ωLI = X L I
Уведений параметр X L = ωL називають реактивним індуктивним опором котушки; його розмірність - Ом. Як і в ємнісного елемента цей параметр є функцією частоти. Однак у даному випадку ця залежність має лінійний характер, що ілюструє рис.2. 10. З рис.2. 10
випливає, що |
при f = 0 котушка |
індуктивності |
не |
робить опору |
|||
струму, а при |
f → ∞ , X L ® ¥ |
|
|
|
|
|
|
Переходячи від синусоїдних функцій напруги і струму до відпові- |
|||||||
дних комплексів: |
|
|
|
|
π ö |
|
|
|
æ |
π ö |
|
|
æ |
|
|
|
|
|
è |
2 ø |
|
||
|
u = Um sinçωt +ψ + |
|
& |
= Ue |
jçψ + |
÷ |
; |
|
÷ Þ U |
|
|
||||
|
è |
2 ø |
|
|
|
|
|
i = Im sin(ωt +ψ )Þ I& = Ie jψ
Розділимо перший з них на другий:
|
|
|
|
æ |
ψ + |
π ö |
|
|
j |
π |
|
|
|
|||
& |
|
Ue |
jç |
2 |
÷ |
|
Ue |
jψ |
e |
|
|
π |
||||
|
è |
|
ø |
|
|
2 |
|
|
||||||||
U |
= |
|
|
|
|
= |
|
|
|
= X L e j |
2 = jX L = Z L |
|||||
|
I& |
Ie jψ |
|
|
Ie jψ |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
чи |
|
|
|
|
|
|
|
|
& |
|
|
|
& |
& |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
U = |
jX L I |
= Z L I |
|
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
20
Рисунок 2.11 – Векторна діаграма
В отриманому співвідношенні Z L = jX L - комплексний опір
jπ
котушки індуктивності. Множення на j = e 2 відповідає повороту
вектора на кут π/2 проти стрілки. Отже, рівнянню відповідає векторна діаграма, представлена на рис.2. 11 .
3 СПОСОБИ З’ЄДНАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ КОЛА
Послідовне з’єднання резистивного й індуктивного елементів
Рисунок 3.1 - Послідовне з'єднання R, L елементів
Нехай у вітці на рис 3.1 i = Im sin(ωt +ϕ). |
Тоді : |
|
|
|||
u = uR + uL |
æ |
ωt +ϕ + |
π |
ö |
= |
|
= RIm sin(ωt +ϕ) + ωLIm sinç |
2 |
÷ |
||||
|
è |
|
|
ø |
|
|
|
|
|
|
æ |
|
ωL ö |
|
= |
R |
2 |
+ (ωL) |
2 |
ωt +ϕ + arctg |
= |
||
|
|
Im sinç |
÷ |
|||||
|
|
|
|
|
è |
|
R ø |
|
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com