OPI_LR2010_ch1

61

Рисунок 8.3 – Вибір операційної системи для віртуальної машини

На наступному кроці можна вибрати ім'я віртуальної машини й розташування її файлів (рис. 8.4). Можна залишити значення за замовченням.

Рисунок 8.4 – Вибір імені віртуальної машини

62

Конфігурація мережі залежить від обставин. Наприклад, для роботиобох систем (базової і віртуальної) можна вибрати NAT (рис. 8.5).

Рисунок 8.5 – Вибір типу мережі для віртуальної машини

На наступному кроці потрібно вибрати розмір віртуального жорсткого диска (рис. 8.6). Фактично, це файл на жорсткому диску з максимальним розміром, що буде визначено на даному етапі. Однак, клієнт буде бачити його відразу таким, як буде вказано. Іншими словами, якщо буде обрано розмір в 4Гб, то віртуальна машина буде вважати, що розмір її жорсткого диску 4Гб. На реальному жорсткому диску розмір файлу буде залежати від розміру всіх файлів на віртуальному диску, але він буде не більше 4Гб. Слід зазначити, що 4Гб більш ніж адекватно для тестування автоматичної установки. Також рекомендується відзначити чекбокс "Allocate all disk space now" (Виділити весь дисковий простір зараз), оскільки це збільшить швидкодію віртуальної машини.

63

Рисунок 8.6 – Вибір розміру віртуального жорсткого диску

Якщо було відзначено чекбокс "Allocate all disk space now", то VMWare попросить підтвердити це рішення – необхідно натиснути

Yes (рис. 8.7).

Рисунок 8.7 – Підтвердження виділення всього дискового простору

(Allocate all disk space now)

64

На цьому майстер конфігурації завершує свою роботу (рис. 8.8). Конфігурування, однак, на цьому не закінчується.

Рисунок 8.8 – Завершення роботи майстра конфігурації віртуальної машини

Залишилося проробити всього пару маніпуляцій і настроїти завантаження VMWare з ISO образу. Необхідно натиснути "Edit Virtual Machine Settings" зліва (див рис. 8.8). З'явиться вікно, аналогічне тому, що зображено на рис. 8.9.

Після цього потрібно нажати на "CD-ROM" зліва, а справа вибрати опцію "Use ISO image". Потім треба вибрати завантажувальний ISO образ, що буде використовуватися для установки операційної системи.

Для запуску створеної віртуальної машини варто нажати на кнопку із зеленою стрілкою .

65

Рисунок 8.9 – Вікно настройки параметрів віртуальної машини

8.2.3 Налагодження мережі у віртуальній машині

Існує три основні режими підключення віртуальної машини до мережі: Bridged mode, NAT і Host Only.

Bridged mode дає віртуальній машині безпосередній доступ до зовнішнього інтерфейсу хост-машини, на якому віртуальна машина самостійно встановлює або одержує через DHCP власні мережні параметри – такі як IP-адреса, маршрутизатор за замовченням і т.ін. Цей варіант підключення потрібно використовувати для тих випадків, коли на VM встановлюються сервери, які повинні мати певні мережні адреси.

NAT використовує трансляцію адрес вихідного трафіку. В цьому випадку адреса віртуальної машини, отримана по убудованому в NAT DHCP, у момент пересилання на зовнішній протокол підмінюється на адресу хост-машини. При цьому запит поміщується в таблицю запитів. Отримані відповіді від вилучених систем звіряються із цією таблицею – і по ряду параметрів знаходиться відповідність, за типом "у відповідь на ваш лист від такого-то раді вам повідомити...". При пересиланні в VM адреса знову підмінюється, так щоб програма,

66

що запросила інформацію, одержала пакети на свій порт і адресу. У такий спосіб пересилаються запити й у серверні додатки, до яких користувач звичайно не звертається прямо, наприклад DNS.

NAT без проблем працює на вихідному трафіку, але у випадку вхідного запиту всі запити приходять на адресу хост-машини, оскільки в зовнішньому світі всі NAT-адреси були представлені однією адресою хост-системи. Для того щоб віртуальна машина могла одержувати вхідний трафік, на хост-машині необхідно вручну встановити правило ретрансляції, зміст якого приблизно наступний: "вхідні пакети на порту такому-то переводити у VM таку-то на порт такий-то (порт звичайно той же самий)". Тобто доступ до серверу можна здійснювати й через NAT, але це вимагає додаткового настроювання. Більш докладну інструкцію з настроювання NAT під VMWare можна знайти у "Understanding NAT" у довідковому посібнику і файлі

C:\WINNT\system32\vmnetnat.conf.

Третій режим Host Only передбачає, що в хост-машині на додаток до наявних мережних інтерфейсів є ще одна мережна карта (видима в системі й без запуску VM), до якої підключається наша віртуальна машина, утворюючи з хост-машиною маленьку підмережу. Таким чином, можна влаштувати мережу на одному комп'ютері. При цьому хост-машина може виступати як міст між підмережами й переводити пакети на інший інтерфейс, наприклад на модем. У такий спосіб ВМ може одержувати доступ до інших підмереж.

Варто відзначити, що за вказаними принципами можна створити будь-яку кількість мережних інтерфейсів – і на кожному настроїти свій режим, перетворивши ВМ у маршрутизатор, NAT, DHCP і настроївши його, як будь-який сервер.

8.3 Завдання до роботи

8.3.1Ознайомитися з основними теоретичними відомостями за темою роботи, використовуючи ці методичні вказівки, а також рекомендовану літературу.

8.3.2Створити віртуальну машину із заданими викладачем параметрами (задаватися може, наприклад, розмір пам’яті, розмір дискового простору, тип шини, тип підключення до мережі та інше).

67

8.3.3Встановити ОС Windows на створену віртуальну машину із заданою викладачем файловою системою та системою логічних дисків.

8.3.4Виконати базове налагодження встановленої віртуальної

системи.

8.3.5Налаштувати взаємодію між віртуальною та базовою операційними системами через мережу.

8.3.6Встановити VMWare Tools та перевірити їх роботу.

8.3.7Оформити звіт з роботи.

8.3.8Відповісти на контрольні питання.

8.4 Зміст звіту

8.4.1Тема та мета роботи.

8.4.2Завдання до роботи.

8.4.3Короткі теоретичні відомості.

8.4.4Копії екрану, що відображають результати виконання лабораторної роботи.

8.4.5Висновки, що містять відповіді на контрольні запитання (5 шт. за вибором студента), а також відображують результати виконання роботи та їх критичний аналіз.

8.5 Контрольні запитання

8.5.1Що таке віртуальна машина та, з якою метою вона використовується?

8.5.2Які програмні засоби можуть використовуватися для створення віртуальних машин?

8.5.3Які параметри треба задати при створенні віртуального комп’ютера?

8.5.4Які апаратні засоби емулює VMWare?

8.5.5Які операційні системи підтримує VMWare?

8.5.6Чи можна встановлювати 64-хрозрядні операційні системи за допомогою VMWare?

8.5.7Які типи мережевих підключень використовуються у

VMWare?

68

8.5.8Опишіть Bridged mode та коли воно використовується?

8.5.9Опишіть NAT та коли воно використовується?

8.5.10Опишіть Host only та коли воно використовується?

8.5.11Які дії треба виконати, щоб віртуальна система завантажувалась з ISO-диску?

8.5.12За допомогою яких клавіш можна вийти з віртуальної системи до базової?

8.5.13Що таке VMWare Tools та для чого вони використову-

ються?

8.5.14Якими засобами можна передавати дані з віртуальної системи до базової та навпаки?

8.5.15Як у віртуальній системі встановити завантаження з CDROM, а не з жорсткого диску?

8.5.16Як обирати параметри при створенні нової віртуальної

машини?

69

ЛІТЕРАТУРА

1. Соммервил И. Инженерия программного обеспечения / Соммервил И. – М. : Издательский дом «Вильямс», 2002. – 623 с.

2. Pfleeger S. L. Software Engineering. Theory and practice /

S.L. Pfleeger. – New Jersey : Printice Hall, 1998. – 576 p.

3.Інформатика: Підручник / Під ред. Н.В. Макаровой. М. : Фінанси й статистика, 1997. – 768 с.

4.Основи сучасних комп'ютерних технологій: Навчальний посібник / Під ред. А.Д. Хомоненко. СПб. : КОРОНА принт, 2002. – 448 с.

5.Гук М. Апаратні засоби IBM PC. Енциклопедія/ М. Гук. –

СПб. : Питер. 2003. – 384 c.

6.Guide to the Software Engineering Body of Knowledge (SWEBOK). – New York : IEEE Publising House, 2004. – 129 p.

7.	Майнази М. Windows 2000 Professional / М. Майнази,
Т. Филипс. – М. : ЛОРИ, 2001. – 662 с.
8.	Воробьев И. А. Новые возможности Microsoft Office 2007.

Теория и практика / И. А. Воробьев. – М. : Интер-Пресс, 2007. – 160 c.

9.	Глушков	С. В. Microsoft	Office /	С. В. Глушков,
А. С. Сурядный. – Харьков : Фолио, 2002. – 500 с.
10.	Васильев А. Microsoft Office 2007 / А. Васильев. – СПб. : Пи-
тер, 2007. – 160 с.
11.	Microsoft	Word 2000:	Справочник	/ Под. ред.
Ю. В. Колесникова. – СПб. : Питер, 1999. – 352 с.

12.Несен А. В. Microsoft Word 2007. От новичка к профессионалу / А. В. Несен. – М. : Солон-Пресс, 2007. – 416 с.

13.Гладкий А. А. Excel. Трюки и примеры / А. А. Гладкий, А. А. Чиртих. СПб. : Питер, 2006. – 368 с.

14.Вальдрат О. Л. Робота з Microsoft Excel 2000: Навч. Посібник

/О. Л. Вальдрат, Р. Б. Чаповська. – К. : ЦУЛ, Фітосоціоцентр, 2002. – 186 с.

15.Шеферд Р. Как облегчить себе жизнь и увеличить производительность в Microsoft Excel с помощью макросов / Р. Шеферд. – М. :

НТ Пресс, 2007. – 352 с.

16. Кузьменко В. Г. Программирование на VBA 2002 / В. Г. Кузьменко. – М.: ООО «Бином-пресс», 2003. – 880 с.

70

Додаток А Приклад оформлення титульного листа звіту з ла-

бораторної роботи

Міністерство освіти і науки України Запорізький національний технічний університет

кафедра програмних засобів

ЗВІТ

злабораторної роботи № 1

здисципліни "Основи програмної інженерії" на тему:

"ОПЕРАЦІЙНА СИСТЕМА WINDOWS"

Виконав:
студент групи ІОТ-419	А. Б. Іваненко

Прийняли:

Є. М. Федорченко О. І. Качан

2010