Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Методичка по ВСИТИ(Метрология)

.pdf
Скачиваний:
16
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
1.12 Mб
Скачать

21

 

 

Для перевірки систематичної

 

помилки

встановити потрібну

 

еталонну

втулку

5

на

 

контрольну плиту (рис.2.14),

 

мікрометричний

глибиномір

 

поверхню основи 1 встановити

 

на

еталонну

втулку

і

 

обертанням мікрометричного

 

гвинта, за допомогою тріщотки,

 

довести торець вимірювального

 

стержня 4 до дотику з

 

контрольною

плитою.

 

Закріпити

мікрометричний

Рисунок 2.14 - Перевірка систематичної

гвинт стопором 3 і в цьому

положенні перевірити зміщення

помилки мікрометричного глибиноміра

нульової

риски на

барабані

з

осьовою рискою на стеблі.

Конструкція мікрометричної головки глибиноміра така ж як у мікрометра (ціна поділки 0,01мм), але при обертанні мікрогвинта по годинниковій стрільці показання не зменшуються, як у мікрометра, а зростають (рис.2.15).

0,5 + 0,22 = 0,72

17 + 0,5 + 0,34 = 17,84

Рисунок 2.15 – Визначення показників виміру на мікрометричному глибиномірі.

Мікрометричний нутромір (рис.2.16) служить для вимірювання внутрішніх розмірів. Прилад складається з мікрометричної головки 2, наконечника 1 та змінних подовжувачів 3. Комбінація подовжувачів у поєднанні з мікрометричною головкою і наконечником дає можливість змінювати границі вимірювання від 75 до 175 мм.

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

22

Конструкція мікрометричної головки нутроміра така ж як у мікрометра з ціною поділки 0,01мм.

1- Наконечник. 2 - Мікрометрична головка. Комплектуючі мікрометричного нутроміра

3 - Подовжувачі. 4 - Скоба.

Рисунок 2.16 - Мікрометричний нутромір

1- Скоба. 2 - Мікрометрична головка.

3 - Наконечник. 4 - футляр. Рисунок 2.18 Вимірювання

мікрометричним нутроміром

Рисунок 2.17 – Перевірка систематичної помилки нутроміра

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

23

Для перевірки систематичної помилки слід використовувати еталонну скобу 1 розміром 75мм., як показано на (рис.2.17).

При вимірюванні розміру між паралельними площинами слід витримувати перпендикулярність мікрометричного нутроміра до вимірювальних поверхонь.

При вимірюванні циліндричних отворів (рис.2.18) лінія виміру повинна бути найменшим розміром в площині, що проходить через вісь і найбільшим розміром в площині, перпендикулярної до осі отвору.

Мікрометрична головка нутроміра не має таріровочного пристрою і достовірність результатів виміру буде залежить від майстерності контролера.

2.4. Прилади для відносного вимірювання

Для подальшого підвищення точності вимірювання використовується відносний метод вимірювання, при якому контролюється не розмір деталі, а його відхилення від еталонної величини, тобто, визначається різниця між розміром еталона та дійсним розміром деталі. Дійсний розмір деталі підраховується як алгебраїчна сума еталонного розміру та показників відхилення стрілки індикаторної шкали приладу. Для вимірювання відносним методом необхідно, перш за все, налагодити прилад "на нуль" використовуючи еталонну деталь, або набор кінцевих мір довжини.

Кінцеві плоскопаралельні міри довжини це прямокутні стальні бруски (рис.2.19), розмір яких визначається, при температурі +20°С, відстанню між двома робочими площинами.

Кінцеві міри довжини широко використовуються для перевірки та налагодження приладів, верстатів та при порівнювальних вимірах. Основне їх призначення - підтримувати єдність мір в промисловості. Згідно ДСТУ виготовляється 15 різних наборів кінцевих мір (від 4 до 116 плиток у наборі). Найбільш широко використовується набір №1, який складається з 87 мір. На кожній мірі нанесено чисельне значення розміру який вона містить.

Приступаючи до роботи з кінцевими мірами довжини, потрібно попередньо розрахувати, які міри треба взяти для набора еталонного блока. Кількість плиток, що складають блок, повинна бути мінімальна. Розрахунок мір на потрібний розмір необхідно почати з

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

24

підбору мір, розмір яких вміщує останній знак десяткового дробу розміру.

Рисунок 2.19 - Кінцеві плоскопаралельні міри

Наприклад: Потрібно зробити блок з плоско паралельних кінцевих мір довжини розміром 69,875 мм. Перша міра, з якої складається блок, повинна забезпечити у наборі тисячні долі міліметра – 0,005мм. Оскільки у наборі така плитка відсутня, вибираємо плитку з розміром 1,005мм. Друга міра, з якої складається блок, повинна забезпечити у наборі соті долі міліметра, а по можливості, і десяті. Вибираємо плитку з розміром 1,37мм. Третя міра, з якої складається блок, повинна забезпечити у наборі міліметри і, при необхідності, доповнити десяті долі міліметра. Вибираємо плитку з розміром 7,5мм. Четверта міра, а у разі необхідності і п’ята,

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

25

вибирається щоб доповнити розмір десятками, або сотнями міліметрів. Вибираємо плитку з розміром 60мм.

Перша 1,005 Друга І,37 Третя 7,5 четверта 60,000

69,875

Характерною особливістю плоскопаралельних кінцевих мір довжини є можливість з'єднуватися робочими поверхнями. Для цього плитки притирають одну до одної. Робочі поверхні плиток мають меншу шорсткість.

Притирку мір у блок проводять у визначеній послідовності; до мір більших розмірів послідовно притирають міри менших розмірів, причому меншу міру накладають на край більшої, потім верхню міру насувають зигзагоподібним рухом вздовж довгого ребра міри до спів падання площин обох мір.

Прилади, які використовуються для вимірювання відносним методом, відрізняються один від одного принциповими схемами будови вимірювального механізму і конструктивним оформленням

(рис.2.20).

Важільні мікрометри використовуються для відносних вимірювань зовнішніх розмірів деталей робітником в умовах малосерійного виробництва. Виготовляються з границями вимірювальних розмірів 0...25 мм і 25...50 мм.

Важільні скоби відноситься до такого ж типу приладів, виготовляються тільки для відносних вимірювань з границями вимірювальних розмірів 0...25 мм і 25...90 мм.

Слід акцентувати увагу, що термін ”границі вимірюваних розмірів” у приладах для відносного вимірювання, стосується номінального розміру деталі, а не відхилення, яке контролюється.

Показники ж відхилення розміру деталі, від еталонної величини, зчитуються з індикаторної шкали приладів, де діапазон відхилення стрілки ± 0,030мм. ─ ± 0,100мм. Тобто і допуск на виготовлення деталі, яка контролюється, не повинен перевищувати 0,100мм.

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

26

Важільний мікрометр

Важільна скоба

Мікрокатор,

Мініметр

Оптиметр

Рисунок 2.20 - Прилади для вимірювання відносним методом.

Мікрокатор і мініметр виготовляються як важільно-механічні вимірювальні головки індикаторного типу з діапазонами вимірювання

± 30 мкм.

. Оптиметр, оптико-механічний прилад побудований за принципом оптичного важеля та явища автоколімації (автоколімаційними називаються системи, що проектують зображення

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

27

шкали дзеркалом у площині самої шкали). Діапазон вимірювання ±100 мкм.

Для збільшення діапазону вимірювальних розмірів індикаторні головки установлюють у настільні прилади. Конструкцію такого

приладу розглянемо на прикладі, приведеному на (рис.2.21).

 

 

 

 

 

 

Прилад має масивну основу 8 на

 

 

 

якій монтується колона 5 і

 

 

 

вимірювальний

столик

6.

На

 

 

 

колону одягається кронштейн 2 у

 

 

 

отвір

якого

 

встановлюється

 

 

 

індикаторна

 

головка

 

1

(на

 

 

 

рис.21.2

мікрокатор)

 

і

 

 

 

фіксірується

гайкою

10.

Для

 

 

 

попереднього

 

 

налагодження

 

 

 

приладу

 

кронштейн

з

 

 

 

вимірювальною

 

 

головкою

 

 

 

переміщується

у

вертикальному

 

 

 

напрямку

вздовж

колони

5

 

 

 

гайкою 3, що надає можливість

 

 

 

змінювати

діапазон

 

розмірів

 

 

 

вимірювальних деталей від 0 до

 

 

 

250 мм. Налагодження стрілки

 

 

 

індикатора на «0» виконується

 

 

 

при

наявності

між

робочою

 

 

 

поверхнею

 

столика

 

6

та

 

 

 

індикаторною

 

 

 

головкою

Рисунок 2.21 – Конструкція штативу

еталонної

деталі,

або

блока

для

кріплення

вимірювальних

плоскопаралельних мір довжини,

головок.

 

набраного на еталонний розмір.

Методика вимірювання деталі за допомогою мікрокатора, мініметра та оптиметра:

відповідно до нормального розміру деталі набрати блок кінцевих мір;

впевнитись, що кронштейн 2 опирається на гайку 3 і відпустити гвинт фіксації кронштейна;

встановити блок на столик 6 приладу;

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

28

повільно обертаючи гайку 3 перемістити кронштейн так, щоб між вимірювальним кінцем приладу і площиною блока залишився зазор 0,5. ..1 мм і закріпити кронштейн на колоні стопорним гвинтом;

відпустити стопорний гвинт 9 і обертанням мікрогвинта 7 піднімати столик 6 доки площина блока кінцевих мір не торкнеться вимірювального кінця приладу, а стрілка приладу не співпаде з нульовим штрихом шкали, після чого закріпити столик;

кілька разів натиснути та відпустити аретир 4. Якщо стрілка приладу зміститься з встановленого положення, повторити наладку;

натиснути на аретир та зняти блок мір зі столика;

встановити деталь на столик під вимірювальний кінець приладу і зробити відлик за шкалою приладу. При вимірюванні діаметра циліндричної поверхні деталь необхідно переміщувати або перекочувати по столику приладу, а відлік за шкалою приладу робити

умомент, відповідний максимальному показникові. Звернути увагу на знак відхилення. Вимірювати деталь слід не менш трьох разів;

Важільний мікрометр має мікрометричну головку 4 (рис.2.22), як у звичайного мікрометра, та індикаторну шкалу 1 з ціною поділки

0,002мм.

Методика вимірювання деталі за допомогою важільного мікрометра:

ввести блок кінцевих мір проміж вимірювальними поверхнями мікрометра і обертанням мікрометричного гвинта досягти співпадіння стрілки з нулєвою відміткою шкали;

застопорити гвинт мікрометричної головки від обертання;

натиском кнопки 8 відвести рухому вимірювальну поверхню мікрометра і виснути блок кінцевих мір;

ввести проміж вимірювальними поверхнями мікрометра деталь, розмір якої необхідно перевірити і відпустить кнопку 8;

по показникам відхилення стрілки, в плюс або мінус, визначити відхилення розміру деталі від еталонної величини;

підрахувати дійсний розмір деталі.

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

29

 

 

Налагодження

 

 

 

важільного

 

мікрометра

 

 

можна

виконати

з

 

 

використанням

показників

 

 

шкали

мікрометричної

 

 

головки,

 

 

попередньо

 

 

перевіривши систематичну

 

 

помилку

 

інструменту.

 

 

Систематична

 

помилка

1-індікаторна шкала. 2- подвижна вимірювальна

відсутня коли

при розмірі

нуль

на

 

шкалі

поверхня. 3-еталон. 4-мікрометрич- на головка.5-

мікрометричної

головки

ключ. 6-корпус. 7-указники допустимих

стрілка індикаторної шкали

відхилень розмірів деталі.

8-кнопка відводу

подвижної вимірювальної поверхні.

важільно

механічного

Рисунок 2.22 - Важільний мікрометр

пристрою

співпадає

з

нульовим штрихом.

 

Важільна скоба (рис.2.23), має індикаторну шкалу з ціною

поділки 0,002мм. і мікрометричну головку без будь якої шкали.

 

 

 

1-індікаторна

шкала.

 

 

2-кнопка відводу подвижної

 

 

вимірювальної поверхні.

 

 

 

3-стрілка

 

індикаторної

 

 

шкали.

 

 

 

 

 

4-корпус

 

 

 

 

 

5-мікрометричний гвинт.

 

 

 

6-регулюуєма

 

 

 

вимірювальна поверхня.

 

 

 

7-подвижна

 

вимірювальна

 

 

поверхня.

 

 

 

 

 

8-указники

 

допустимих

 

 

відхилень розмірів деталі.

 

Рисунок 2.23 – Важільна скоба

Методика вимірювання деталі за допомогою важільної скоби, така як і для важільного мікрометра.

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

30

3.РОЗРАХУНОК ТА ПРИЗНАЧЕННЯ ПОСАДОК

3.1.Структура побудови системи допусків і посадок

Згідно ДСТУ 2500 95 (ГОСТ 25346–82) окремі деталі розподіляються на отвори і вали.

Отвір і вал, складові з’єднання, повинні мати спільний розмір. Цей розмір прийнято називати номінальним розміром з’єднання - D, (рис.3.1), при графічному зображенні допусків і посадок номінальний розмір зануляється.

D – номінальний розмір

Рисунок 3.1 – Зображення нульової лінії

Розміри – Dmax, Dmin, dmax і dmin (рис. 2.3) прийнято називати

гранично допустимими розмірами деталі, а різниця між найбільшим і найменшим граничними розмірами деталі – допуском на її виготовлення.

Допуск отвору – TD = Dmax – Dmin Допуск валу – Td = dmax – dmin

Допуск задається на виготовлення розміру і повинен більш менш рівномірно розподілятися по обидві сторони деталі. На рис. 3.3 ми умисне змальовуємо його зміщеним, щоб наочніше показати, звідки виходить при графічному зображенні допуск на діаметральний розмір. Допуск завжди задається в тіло деталі, тобто:

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com