Vikova_Psyhologiya_Sergienkova2011

ПСИХОЛОГІЯ ДОРОСЛІШАННЯ І ДОРОСЛОСТІ

!Опанувальна поведінка – тип конструктивного реагування особистості на стресову ситуацію, що передбачає усвідомлення та позитивне розв’язання життєвих суперечностей та труднощів

Спроможність особистості до даної поведінки формується поступово і залежить від ряду факторів, як-от фізичного здоров’я, матеріальних ресурсів, психологічної компетентності, соціальної підтримки, особистісних якостей та обставин життя. Також тип реагування на стресогенні події та використання опанувальної поведінки залежить від внутрішніх настанов особистості, її

вікового годинника.

!Віковий годинник – внутрішній часовий графік життя особистості, за яким вона визначає відповідність своїх життєвих подій ключовим соціальним подіям періоду дорослості

Віковий годинник слугує дорослому свого роду розкладом життя, звірення з яким визначає, наскільки повільно чи швидко особистість рухається вперед співвідносно з соціальними подіями.

	Зараз психоло -	Так, народження дитини в 30 років
		сприймається жінкою та її оточенням
	ги приходять до	зовсім по іншому, ніж аналогічна подія у
	висновку, що від-
		20-річної мами. Одні чоловіки після 40 років
	бувається розми-
	вання меж тради-	вже задумуються про перспективи пенсії,
	ційних соціальних	інші – починають здобувати другу освіту
	подій, таких як	та планувати кар’єру, відчуваючи при цьо-
	професійне навчан-
		му більшу напруженість. Відставання від
	ня, одруження, на-
	родження дітей	соціальної «норми» чи її випереджання
	тощо	викликає ускладнену адаптацію особистості
		до життєвих подій.

На оцінку дорослими ходу свого розвитку впливають очікування суспільства. Останнім часом ці очікування змінились, стали більш лояльними щодо вікових норм тих чи інших традиційних подій дорослого життя.

Позитивна життєва настанова, пов’язана з досягненням фізичної зрілості, що започаткувалась у юності, в цьому

241

Впродовж ранньої дорослості когнітивні навички, якими користуються частіше, зберігаються краще, ніж ті, котрі використовують рідше.

Г.Крайг

Фізичний розвиток в ранній дорослості веде за собою більш зрілі форми сексуальної поведінки і сексуальних стосунків, ніж у юності.

Н.В. Співак

РОЗДІЛ 3

періоді підкріплюється почуттям впевненості в собі, великих можливостей, енергійності, оптимізму, піку життя. Однак, серйозні захворювання і травми викликають подвійну вразливість дорослого через порівняння себе зі здоровими ровесниками та своїм попереднім станом здоров’я.

Смертність в цьому періоді дорослості є найнижчою, в основному через трагічні випадки, а сексуальність найвищою. Відповідно, найвищий рівень сексуальності провокує сексуальну поведінку й інтенсивне інтимне спілкування з протилежною статтю. Даний вік є сприятливим для народження жінками дітей.

Для людей цього віку характерна висока адаптивність організму та психіки, що допо- магає у подоланні стресів, та хороші відновлювальні можли-

вості, які забезпечують високу працездатність людини. Однак образ життя, який властивий людині раннього дорослого віку, визначає стан її здоров’я та інтенсивність старіння в середній та пізній дорослості.

Когнітивна сфера в ранній дорослості

Робота інтелекту не тільки не зупиняється в дорослості, а й внаслідок постійної розумової активності люди до старості набувають значний багаж знань. Однак, відкритим залишається питання, чи розвивається при цьому інтелект чи всього лише зростає компетентність особистості. Однозначним є той факт, що зміни інтелекту в ранній дорослості визначаються

тим змістом особистості, який склався – освітою, життєвим досвідом, настановами, професійною діяльністю тощо.

За думкою ряду дослідників (С.Пако, К.Ховланд та інш.), на початку раннього дорослого періоду (близько 25 років) людина досягає піку розумових функцій. Після 30ти років ймовірним є спад інтелектуального потенціалу, якщо він не підтримується

242

ПСИХОЛОГІЯ ДОРОСЛІШАННЯ І ДОРОСЛОСТІ

систематичною розумовою працею. Для цього віку характерною є компенсація розумових резервів набуттям соціальнопрофесійного досвіду.

До 25 років сенсорно-перцептивні характер-ристики дорослого досягають максимального розвитку, зберігаючись на цьому рівні у більшості людей до 40 років. Зокрема, зорова, слухова та рухова чутливість найкраще виявляються на початку періоду, а обсяг поля зору – у тридцятирічному віці. Особливо добре сенсорно-перцептивні властивості функціонують за умови їх систематичного оптимального навантаження.

Вивчення Г.Еббінгаузом динаміки мнемічних якостей людини дозволило виокремити наступний онтогенез пам’яті:

до 25 років		від 25
• поступовий		до 60 років
		• стабіліза -
прогрес мне-
		ція функцій
мічних якос-
		пам’яті
тей

від 60 років

істарше

•р е г р е с и в - ні тенденції мнемічної діяльності

Рис. 3.36. Фази розвитку пам’яті за Еббінгаузом

Дослідження короткочасної вербальної пам’яті дорослих виявили високі показники її роботи в періоді з 18 до 30 років, далі простежується тенденція зниження продуктивності. Дещо ширший діапазон працездатності довготривалої вербальної пам’яті – від 18 до 35 років, тоді як образна й асоціативна пам’ять людини зменшують продуктивність після 20 років.

	…Мислення до-	Впродовж раннього дорослого віку
		мислення особистості набуває комплексного
	рослої людини – це
		характеру мислених операцій та високого
	сплав чуттєвого
	(наочно-образного)	рівня інтеграції різних видів мислення. Так,
	і теоретичного (ло-	результати роботи теоретичного мислення
	гічного) видів.
		перевіряються практикою. В свою чергу,
	А.Г. Маклаков

243

РОЗДІЛ 3

практичне мислення відштовхується від понять теоретичного, і цим вони взаємно збагачуються. Наукові дослідження свідчать, що впродовж всього періоду ранньої дорослості різні види мислення розвиваються нерівномірно.

Мислення людини раннього дорослого віку характеризується значною гнучкістю – здатністю використовувати попередній життєвий досвід у нових незнайомих ситуаціях. Саме критичність і гнучкість мислення дозволяє людині даного віку будувати адекватні смислові системи, які містять прийнятні життєві цінності.

Вважаючи розуміння та розв’язування суперечностей рушійними силами когнітивного розвитку дорослої людини, К.Рігель доповнює теорію Ж.Піаже п’ятою стадією – діалектичною. За думкою психолога, сильною стороною мислення дорослого є вміння знайти компроміс при аналізі несхожих чи й протилежних точок зору, синтезуючи та інтегруючи їх. Важливим аспектом діалектичного мислення є інтеграція ідеального та реального тобто узгодження:

			штучним,
	практичного,		абстрактним
			формально-
	звичайного	з
			логічним
	світу
			мисленням
	(реальне)
			(ідеальне)

Якщо К.Рігель пропонує критерієм когнітивної зрілості дорослої людини вважати діалектичне мислення, то Г.Лейбоуві-Віф наполягає на поєднанні логіки, обов’язковості та відповідальності. Саме розвиток навичок самостійного прийняття рішень та відповідальності за них уможливлює подолання суперечностей та непевностей життєвого шляху дорослої людини. Тут мислення у поєднанні з волею виступає засобом самореалізації особистості.

Очевидно, що динаміка мислення впродовж раннього дорослого віку залежить від інтелектуальної активності особистості. Професійно спрямоване навчання студентів передбачає високий рівень задіяності їх мислення. Зміни

244

ПСИХОЛОГІЯ ДОРОСЛІШАННЯ І ДОРОСЛОСТІ

мислення, зафіксовані американським психологом У.Перрі щодо студентів, мають стадіальний характер:

початковий

дуалізм

• інтерпретація світу авторитарним способом за п р и н ц и п о м « і с т и н а - п о - милка»

концептуаль-			самостійно
ний реляти-			обрана
візм			концепція
• визнання,		•	критичний
			аналіз про-
сприймання
			блеми та від-
та аналіз аль-
			повідальний
тернативних
			вибір рішен-
точок зору
			ня

Рис. 3.37. Стадії розвитку мислення студентів за Перрі

Найбільш суттєві зміни розвитку мовлення людей, що досягнули ранньої дорослості, полягають у вдосконаленні якісних параметрів мовлення. Прогрес стосується зростання лексичного запасу (поповнення загальнокультурними та професійними термінами) і граматичних перетворень. Так, дорослі здійснюють перехід від простих речень до складних, з декількома складовими. Відтак, досягнення зрілості супроводжується зростанням мовномислених можливостей людини.

За даними Д.Векслера, прогресування вербальних інтелектуальних функцій охоплює період до 30 років. Вершина лексичних функцій досягає свого максимуму в 40 років. Після 30 років спостерігається зниження інтелектуальних функцій, пов’язаних не з мовою, а з моторикою.

		Експериментальні дослідження діагносту-
	У педагогів якості	вали нерівномірність проявів різних власти-
	уваги зберігають	востей уваги в ранньому дорослому віці.
	високу продуктив-	Зокрема, зростання продуктивності обсягу,
	ність і по завер-
		переключення та вибірковості уваги людини
	шенню ранньої до-
	рослості	досягає її 33-річного віку з орієнтовним піком
		в 27-33 роки, надалі фіксується зниження

245

Хоча багато граней дорослої ідентичності може с ф о р м у в а т и с я уже на початку дорослості, іншим її граням ще тільки належить оформлятись.

Г.Крайг

РОЗДІЛ 3

показників. Стійкість та концентрація уваги впродовж періоду суттєво не змінюються. На функціонування уваги в ранньому дорослому віці суттєво впливають ті види діяльності, якими займається людина.

Отже, когнітивний розвиток людини впродовж раннього дорослого віку має індивідуально зумовлений характер і регулюється її запитами, настановами, прагненнями та конкретними діями.

Побудова родинних взаємин людиною раннього дорослого віку

Започатковані у юності пошуки ідентичності тривають і в ранній дорослості. Завершення професійного навчання та початок трудової діяльності визначають професійну ідентичність, а налагодження близьких взаємин з протилежною статтю викликає активізацію родинної ідентичності особистості. Якщо у молодої людини нема відчуття того, що вона зайнята своє справою чи має благополучну родину, то натомість приходить переживання

незавершеності, незбалансованості життя.

Формування ідентичності стає підґрунтям для вирішення центрального завдання психіки людини раннього дорослого віку

–самореалізації.

!Самореалізація – конструктивне виявлення та втілення людиною свого особистісного потенціалу, його розвиток та збагачення

За З.Фройдом, самореалізація – це вміння любити і трудитись. Відповідно, успішність життєвого шляху людини раннього дорослого віку здебільшого визначається самореалізацією в двох важливих напрямках – професійному та родинному.

Еріксон тісно пов’язує досягнення ідентичності в дорослості з розвитком близьких взаємин з друзями, дружиною чи чоловіком.

246

ПСИХОЛОГІЯ ДОРОСЛІШАННЯ І ДОРОСЛОСТІ

!Близькість – тип тісних позитивних емоційних стосунків особистості з іншою людиною, що приносить взаємне задоволення, сприяє формуванню ідентичності та збереженню індивідуальності

Психолог наголошує, що неспроможність до встановлення особистістю близькості впродовж раннього дорослого віку викликає почуття самотності, пригніченості, підозрілості та ускладнює соціальну адаптацію.

Найсприятливішим підґрунтям для встановлення близьких взаємин з особами протилежної статі є почуття закоханості й кохання. Американський психолог Р.Стернберг, автор відо- мої трикомпонентної теорії кохання, вважає, що дане почуття характеризується наявністю трьох складових:

інтимність (симпатія до людини як до особистості, близькість у спілкуванні з нею, емпатія та підтримка)

пристрасть (фізичний потяг та сексуальна поведінка)

рішення / зобов’язання (рішення про довготривалість почуттів та їх спрямованість на одну людину)

Рис. 3.38. Компоненти кохання за Стернбергом

В залежності від наявності у людини цих складових компонентів існують такі різновиди почуттів:

247

РОЗДІЛ 3

Таблиця 3.3

Різновиди кохання за теорією Р.Стернберга

	Компоненти кохання
Типи близьких
	Інтим-	При-		Зобов’я-
взаємин
	ність	страсть		зання
Симпатія	+	–		–
Пристрасне кохання	–	+		–
Вигадане кохання	–	–		+
Романтичне кохання	+	+		–
Товаришування	+	–		+
Сліпе кохання	–	+		+
Досконале кохання	+	+		+
У таблиці позначка	« + » означає наявність			компоненту,

« – » – його відсутність.

Дані різновиди є межовими випадками, що фігурують у теорії Стернберга, а більшість реальних стосунків є проміжними між цими різновидами. Показовим є існування значної кількості варіацій почуттів та людських стосунків, що випливає з теорії Стернберга.

Кохання, тим паче взаємне, може стати потужним сти-

мулом для формування пари. Однак вчені, що досліджували розповсюджений під час ранньої дорослості процес зближення чоловіка та жінки, виявляли зовсім різні його механізми.

Теорії тлумачення механізмів утворення пари

	Перенесення по-		Інструменталь-
	тягу до одного з	Теорія комплемен-
			на теорія підбору
	батьків на партне-	тарних потреб
			партнера
	ра в дорослості	(Уінч)
			(Сентерс)
	(Фройд)

Рис. 3.39. Підходи щодо тлумачення механізмів утворення пари

248

ПСИХОЛОГІЯ ДОРОСЛІШАННЯ І ДОРОСЛОСТІ

Так, засновник психоаналітичної теорії спирається на припущення щодо перенесення дитячого потягу до одного з батьків на партнера в дорослості. Отже, на основі складного несвідомо-

го переносу хлопець шукає собі дівчину, схожу на його матір, а дівчина нареченого, що нагадує їй батька.

Згідно теорії Уінча процес зближення молодих людей відбувається на основі добре відомого принципу про притягування протилежностей. Відповідно, владного чоловіка привабить спокійна, поступлива жінка, а м’який чоловік шукатиме енергійну та рішучу жінку.

Альтернативу попередній теорії становлять дослідження Сентерса, який, надаючи першочергової уваги потребам потенційної пари, визначає механізмом зближення молодих людей схожість чи доповнення потреб.

Формування пари є початком для подальшого розвитку взаємин. Те, наскільки успішно ці взаємини складуться, залежить від результатів взаємної триетапної фільтрації переваг та недоліків молодих людей:

•оцінка зо-

вн і ш н о с т і ,

р о з у м у т а адекватності поведінки

знайомство

	залицяння
	• аналіз інтере-	• з’ясування ро-
		льової суміс-
	сів, цінностей
		ності
		рольова
		стадія

Рис. 3.40. Етапи фільтрації якостей партнера

Американський психолог Б.Мурштейн вважає, що підбір шлюбного партнера вмотивований прагненням кожного з пари зробити найкраще придбання з усіх можливих варіантів. Цим і зумовлюється триетапна фільтрація переваг та недоліків моло-

249

Так званий громадянський шлюб

РОЗДІЛ 3

дих людей в ході їх зближення. Якщо перше враження під час знайомства є сприятливим, пара переходить до подальшого вивчення більш глибинних особистісних якостей один одного під час залицяння. По мірі з’ясування

узгодженості інтересів, цінностей чоловіка та жінки, вони продовжують зближення з метою виявлення рольової сумісності в незареєстрованому чи офіційному шлюбі.

Внаслідок більш лояльного ставлення суспільства багато сучасних молодих пар не поспішає офіційно реєструвати стосунки, а обирає громадянський шлюб. Різниця між ним та зареєстрованим шлюбом виявляється у ступені свободи, відповідності, взаємодомовленості та юридичної захищеності.

Рішення пари одружитись може бути вмотивоване різними чинниками. Найбільш типовими з них є:

		кохання
	«узаконення» сек-	практичні
		розміркування
	суальних стосун-
		(економічна
	ків або дітонаро-
		вигода)
	дження
	наслідування	спосіб відриву
		від батьківської
	соціальних
		родини
	стереотипів
	поновлення	подолання
	батьківського	вакууму
	комфорту	самотності

Рис. 3.41. Типові мотиви одруження

250