Пісня про мого Сіда

У центрі поеми — рицар Роланд. Він — ідеальний герой-богатир епосу: молодий, сильний, мужній, сміливий. Роланд — патріот, до останньої миті життя відданий своїй батьківщині, вірний васал і непохитний християнин. Водночас йому властиві й деякі вади, що теж характерно для героїчного епосу. Так, Роланд занадто запальний, упевнений у власних силах. Ще одним ідеальним героєм епосу є Карл. Але це не молодий гарячкуватий богатир, а сивочолий, досвідчений, мудрий керманич, ідеал державної мудрості. Отже, обидва образи ідеалізовані, але кожен по-своєму: Роланд — ідеал епічного богатиря, Карл — ідеал епічного владаря.

У поемі особливо яскраво оспівуються патріотизм і відданість християнству на тлі різкого й категоричного засудження зради державних і релігійних інтересів, феодального свавілля й анархізму, які втілені в образі та сюжетній лінії вітчима Роланда — франкського барона Ганелона.

«Пісня про Роланда» створювалася, коли описувані в ній події — похід Карла в Іспанію — призабулись і почали сприйматись інакше. Насправді у 778 р. один із мавританських володарів, мусульманин, запросив короля Карла як союзника в усобній війні. Щоб подолати Піренеї, війську Карла треба було пройти через володіння басків, до речі, християн. Вони не були в захопленні від присутності на своїй землі іноземних вояків, але пропустили-таки франків. В Іспанії Карл пробув не сім років, як про це написано в поемі, а декілька місяців. Загін маркграфа Бретані Хруотланда пограбував баскське місто. Коли військо франків поверталося назад, ар'єргард (загін прикриття), яким командував Хруотланд, знищили баски. Карл повернувся, проте знайшов тільки трупи франків.

Як бачимо, автор поеми використав для свого твору лише факт походу й загибелі ар'єргарду франків, решта — породження його фантазії. Такий несправжній, «неповний» історизм отримав назву квазіісторгізму. Може виникнути закономірне запитання: навіщо це було зроблено? Справа в тому, що будь-яка героїчна поема на історичну чи квазіісторичну тему створюється не для уславлення минулого, а для утвердження у свідомості сучасників певних ідеалів: треба бути сміливим, мужнім, набожним і вірним, як Роланд, мудрим і справедливим, як Карл, а зрада за будь-яких обставин залишається зрадою, противною Богові, і карається.

Минуло майже тисячоліття відтоді, як уперше прозвучала «Пісня про Роланда», але вона продовжує хвилювати читачів і нині...

15