ОЕТ ПЗ№ 4 задача

Місцеве сполучення визначається за відправленням вантажів із станцій та ділянок (без врахування даних напрямку):

= +++;

= +++;

= +++;

= +++;

= +++,

Обсяг перевезень вантажів у місцевому сполученні по дільниці складається з місцевої роботи по станціях і ділянках:

= ++++.

Для розрахунку прямого сполучення слід визначити величину ввозу, вивозу та транзиту.

Ввіз з напрямку „Захід”:

= ++++).

З напрямку „Схід”:

= ++++).

Всього ввезено:

.

Вивіз в західному напрямку:

= ++++.

В східному напрямку:

= ++++.

Всього вивезено:

.

Транзит:

= +.

Таким чином пряме сполучення:

= ++

Розподіл перевезень по видах сполучень необхідний для правильного розрахунку доходів та експлуатаційних витрат, тому що визначає кількість операцій, пов’язаних з перевезенням вантажів. Тільки у місцевому сполученні виконується весь цикл перевізних операцій, тоді як при вивозі відсутня кінцева операція, при ввозі – початкова, при транзиті – немає ні кінцевої, ні початкової. Слід підкреслити що початкова операція являє собою завантаження вантажів, кінцева – розвантаження, система початково-кінцевих операцій означає весь комплекс вантажно-розвантажувальних робіт.

Виходячи з розподілу обсягу вантажів по видах сполучення прийом можна розглядати як суму ввозу і транзиту, здачу – як суму вивозу та транзиту. Відправлення (завантаження) в свою чергу дорівнює сумі вивозу і місцевого сполучення, прибуття (розвантаження) – сумі ввозу та місцевого сполучення. Тобто:

;

;

;

.

Розрахунок показників обсягу перевезень дозволяє визначити обсяг вантажної роботи залізничної дільниці, що можна здійснити трьома способами.

1 спосіб. Як сума завантаження та прийому:

.

2 спосіб. Як сума розвантаження та здачі:

.

3 спосіб. Як сума місцевого та прямого сполучення:

.

Вантажообіг () – це робота по переміщенню вантажу, визначається як добуток маси перевезеного вантажу та відстані перевезення. Вимірюється вантажообіг в умовно-натуральних одиницях – тонно-кілометрах (т-км). Відрізняють вантажообіг-нетто і вантажообіг-брутто. Вантажообіг-нетто () – виражає корисну роботу транспорту та враховує переміщення лише вантажу. Вантажообіг-брутто () враховує переміщення вантажу з масою тари рухомого складу.

Для розрахунку вантажообігу (нетто) дільниці слід побудувати схему вантажопотоків і визначити вантажний потік та густоту перевезень (вантажонапруженість) кожної ділянки залізниці по обох напрямках (західному та східному).

Вантажний потік (густота) розраховується за напрямками як сума спочатку прийому, а потім вхідного вантажного потоку та завантаження за мінусом розвантаження.

Для розрахунку вантажного потоку з напрямку „Схід” (в західному напрямку) використовуються дані, що розташовані під діагональною лінією косої таблиці, дані по строках формують завантаження, по колонках – розвантаження:

=+ (++++) –;

=+ (+++) – (+);

=+ (++) – (++);

=+ (+) – (+++);

=+ () – (++++).

Для визначення вантажного потоку з напрямку „Захід” (в східному напрямку) використовуються дані, що розташовані над діагональною лінією косої таблиці:

=+ (++++) – ;

=+ (+++) – (+);

=+ (++) – (++);

=+ (+) – (+++);

=+ – (++++).

Результати розрахунку відображаються на рис. 3.3.

Вантажні потоки можна визначити графічним способом з використанням схеми рис. 3.3 але з додатковим нанесенням інформації про завантаження та розвантаження по напрямках по всіх стаціях і ділянках. Вказані показники відображаються у вигляді дроби, чисельник якої містить дані про завантаження, знаменник – про розвантаження.

Густота перевезень (вантажонапруженість) – це кількість тон вантажу, перевезеного через один кілометр транспортної мережі за одиницю часу. Характеризує інтенсивність вантажного потоку окремих дільниць і залізничних підрозділів, тому часто називається вантажонапруженістю.

Густота перевезень дільниці визначається як напівсума вхідного та вихідного вантажопотоку по ділянках.

Ділянка А-Б:

на захід:

;

Рис. 3.3. Схема вантажних потоків на дільниці

Ділянка Б-В:

на захід:

;

на схід:

.

Вантажообіг на напрямках і в цілому по дільниці визначається в табл. 3.12 як добуток дальності перевезень (довжини ділянки) та середньої густоти по напрямках та в цілому.

Таблиця 3.12. Середня густота та вантажообіг по ділянках і напрямках

Показник	Ділянка		Всього по дільниці
	А-Б	Б-В
Дальність перевезень, км
Середню густота перевезень, тис. т
на схід
на захід
разом
Вантажообіг-нетто, тис. т-км
на схід
на захід
разом

Середня вантажонапружність дільниці визначається шляхом співвідношення сумарного вантажообігу та загальної довжини дільниці (суми довжини ділянок).

.

Середня дальність перевезень 1 т вантажу – це відстань, на яку перевозиться кожна тонна вантажу в середньому, тобто середня відстань від станції відправлення до станції призначення вантажу. Вимірюється в кілометрах. Визначається діленням вантажообігу-нетто на обсяг перевезень вантажів у тонах:

.

Задача 14.

Завдання.

Надати характеристику пасажирським перевезенням залізничного транспорту. Для цього:

5. визначити структуру об’ємних показників за видами сполучення;

6. розрахувати якісні показники;

7. зробити висновки.

Вихідні дані наведено в табл. 3.14. Варіант обирається згідно з порядковим номером студента в списку групи.

Методичні рекомендації.

На залізничному транспорті пасажирські перевезення поділяються за видами сполучення на:

• пряме – перевезення у межах двох та більше залізниць;

• місцеве – перевезення у межах однієї залізниці;

• приміське – перевезення у межах приміських зон з врахуванням внутрішніх міських перевезень.

Перевезення в прямому та місцевому сполученнях мають назву перевезення дальнього сполучення.

Поділ пасажирських перевезень по видах сполучення має важливе практичне визначення для організації перевезень, планування та аналізу експлуатаційної роботи, встановлення і удосконалення тарифів. Структура пасажирських перевезень по видах сполучення впливає на економічні показники роботи залізниць через різний рівень собівартості і оплати приміських та дальніх перевезень.

До об’ємних показників виконання пасажирських перевезень відносяться наступні:

• відправлено пасажирів;

Таблиця 3.14. Об’єми перевезення пасажирів на залізничному транспорті

Варіант	Пасажирообіг, млн. пас-км			Перевезено пасажирів, тис. чол.			Відправлено пасажирів, тис. чол.			Пробіг вагонів, тис. ваг.-км		Відправлено поїздів
	пряме	місцеве	приміське	пряме	місцеве	приміське	пряме	місцеве	приміське	дальнє	приміське	дальнє	приміське
10,20,30	24950	3310	24300	93175	14945	428215	33830	14945	427975	1081870	428725	172500	728050
9,19,29	24940	3320	24350	93170	14955	428210	33930	14955	427970	1081880	428700	172600	728000
8,18,28	24930	3330	24400	93165	14965	428205	34300	14965	427965	1081890	428775	172700	728050
7,17,27	24920	3340	24450	93160	14975	428200	33830	14975	427960	1081900	428750	172800	728000
6,16,26	24910	3350	24500	93155	14985	428195	33930	14985	427955	1081910	428725	172900	728050
5,15,25	24900	3360	24550	93150	14995	428190	34300	14995	427950	1081920	428700	172500	728000
4,14,24	24890	3370	24600	93145	15005	428185	33830	15005	427945	1081930	428775	172600	728050
3,13,23	24880	3380	24650	93140	15015	428180	33930	15015	427940	1081940	428750	172700	728000
2,12,22	24870	3390	24700	93135	15025	428185	34300	15025	427935	1081950	428725	172800	728050
1,11,21	24860	3400	24750	93130	15035	428170	33830	15035	427930	1081960	428700	172900	728000

• перевезено пасажирів;

• пасажирообіг;

• пробіг пасажирських вагонів;

• відправлено поїздів.

Відправлення пасажирів () – це суму відправлення пасажирів по всіх станціях за визначений проміжок часу.

Обсяг перевезень пасажирів () – це кількість пасажирів, перевезених за визначений проміжок часу.

Показники відправлення та перевезення пасажирів вимірюються у кількості чоловік (чол.).

Обсяг перевезення пасажирів складається з відправлення пасажирів, кількості пасажирів, що прибули на станції залізниці зі станцій інших залізниць (), і кількості пасажирів, які прослідували транзитом (). Отже: