МВ Арх

Для остаточного оформлення креслення плану будинку наносимо необхідні розміри і площі приміщень, позначаємо січну площину зазначеного поперечного розрізу і виконуємо напис над планом «План 1-го поверху». Перед нанесенням розмірів ще раз прочитайте правила нанесення розмірів на планах будинків. Приклад повністю оформленого креслення плану будинку наведено на рис. 26.

Рис. 26

Після виконання плану будинку приступайте до виконання поперечного розрізу. Далі наведений приклад виконання поперечного розрізу для розглядуємого варіанту. У прямокутнику розміром 252 мм на 236 мм розміщаємо спочатку вертикальні осі А, Б, В на відстані 120 мм, тому що розріз виконується в масштабі 1:50. Потім проводимо лінію рівня підлоги першого поверху з відміткою 0.000 на відстані 192 мм від верхньої сторони габаритного прямокутника, тому що відмітка конька даху становить (+9.600). Далі проводимо лінію рівня підлоги другого поверху (+3.000), лінію низу перекриття другого поверху (+5.700), лінію

30

рівня верху карниза (+6.470), лінію рівня землі (-1.100) і лінію підошви фундаменту (-2.200). Таким чином одержимо вертикальну координаційну сітку, на якій безпосередньо будемо будувати розріз (Рис. 27).

Рис. 27

Прив’язку стін до координаційних осей знімаємо із плану будинку, наносимо тонкими лініями зовнішні і внутрішні стіни. На зовнішніх стінах креслимо карниз, розміри якого дані на вузлі 1. Від лінії рівня підлоги другого поверху відкладаємо униз розмір товщини перекриття 300 мм, що містить у собі товщину плити перекриття 220 мм і конструкцію підлоги. Плита перекриття опирається на несучі стіни. Розмір опирання становить 120 мм. Конструкція підлоги не показується .

Від рівня стелі другого поверху вгору відкладаємо товщину горищного перекриття, що включає товщину плити перекриття - 220 мм, утеплювач - 160 мм, вапняно-піщану кірку - 20 мм. Склад і конструкція горищного перекриття дані на кресленні вузла 1 на винесених написах.

Далі наносимо перегородки, що попадають у січну площину. Намічаємо у стінах і перегородках віконні і дверні прорізи відповідно до зазначених розмірів. Над віконними і дверними прорізами зображуємо залізобетонні перемички, висота яких становить 150 мм. Потім зображуємо підлогу на першому поверсі, конструкції фундаментів і горищного даху, сходи, вимощення, ґанок, козирок та балкон. При побудові горищного даху необхідно знати розміри конструктивних елементів даху. Мауерлат, коньковий прогін, нижній прогін приймають розміром 100 мм х 100 мм. Стропильні ноги - 200 мм х 50 мм, бруси обрешітки - 50 мм х 50 мм. На даху креслимо трубу вентиляційних каналів. Ліворуч від зовнішньої стіни зображуємо вимощення шириною 1м. Праворуч – ґанок і козирок шириною 1м. Товщина плити козирка 100 мм. Побудова розрізу по сходах здійснюється в такий спосіб. Нахил сходових маршів становить 1:2. Висота сходинки 150 мм, ширина сходинки - 300 мм. Так як висота поверху 3 м, а сходи двомаршеві, то в кожному марші повинно бути 10 сходинок. Сходові площадки на рівні кожного поверху називаються поверховими, між поверхами - проміжними. Кожний нисходний марш починається верхньою фризовою сходинкою, що служить переходом до площадки. Тому в плані число східців буде на одну менше ніж у марші і складе 9 східців. На рис. 28 дана схема побудови розрізу по сходовій клітці.

31

Довжина сходової клітки становить 5610 мм. Спочатку проводять рівні поверхових і проміжних площадок. Потім відкладають ширину поверхових площадок (1460 мм) від внутрішньої стіни і дев’ять разів по 300 мм. Через отримані точки проводять на розрізі тонкі вертикальні лінії для розбивки східців. Після цього відкладають розмір однієї сходинки (300 мм) убік поверхової площадки другого поверху (точка А) і з’єднують цю точку похилою прямою із крайньою точкою рівня проміжної площадки (точка В) . Із точок перетину прямої АВ з вертикальними лініями проводять горизонтальні і вертикальні лінії сходинок. Таким же чином виконують розбивку сходинок інших маршів.

Рис. 28

Після цього креслять на розрізі сходові площадки і марші відповідно до розмірів, приведених на кресленнях вузлів 1 і 2 рис. 28. Далі тонкими лініями зображують контури сходових поручнів. Висота поручня приймається 900 мм. Після виконання розрізу в тонких лініях, виконують остаточне графічне оформлення розрізу з урахуванням рекомендованих товщин ліній, а також дають умовні графічні зображення матеріалів конструкцій, що попадають у січну площину. Даний етап побудови розрізу наведено на рис. 29.

32

Рис. 29

На закінчення наносять всі необхідні розміри і відмітки, винесені написи, позначення вузла і назву розрізу (Розріз 1-1). Перед нанесенням розмірів ще раз повторіть основні правила нанесення розмірів. Остаточне оформлення розрізу наведене на рис. 30.

Після виконання плану і розрізу можна приступити до побудови фасаду будинку. Фасад будинку виконується в проекційному зв’язку із планом. У габаритному прямокутнику розміром 107 мм х 156 мм проведемо лінію землі уздовж нижньої сторони довжиною приблизно 220 мм. Із плану через кути будинку проводимо вертикальні лінії і креслимо ряд горизонтальних ліній відповідних рівням вимощення (на відстані 1 мм від рівня землі), цоколя, низу і верху вікон, звису і конька даху. Потім із плану переносимо ширину віконних прорізів. При кресленні контуру даху необхідно мати на увазі, що звис даху над стіною становить 250 мм, кут нахилу скатів даху той же, що на розрізі. Вимощення виступає за кути будинку на 1000 мм. Цоколь утоплений стосовно стіни на 50 мм. Даний етап побудови фасаду зображено на рис. 31.

33

34

Рис. 30

Рис. 31

Далі проводимо деталізацію фасаду. Креслимо рисунок віконних рам і карнизу, наносимо балкони. Низ балконних плит на 70 мм вище низу перекриття поверху, товщина балконних плит 100 мм, висота огородження балкона 900 мм, Ширина балкона 2800 мм. Балкони розташовані симетрично щодо прорізів. На даху креслимо слухові вікна і вентиляційні труби, відповідно до заданих висотних відміток. Після креслення усіх архітектурних елементів приступаємо до остаточного обведення фасаду. Перед обведенням ще раз уважно прочитайте рекомендації щодо товщин ліній для оформлення фасаду. На фасаді показують лише крайні осі і наносять висотні відмітки зліва і справа від зображення фасаду. Над зображенням виконують напис – назва фасаду (Фасад 1-4). Приклад остаточного оформлення фасаду наведено на рис. 32.

Рис. 32

35

Останнім етапом виконання завдання є креслення вузла. На даному кресленні виконаний вузол 1, позначений на розрізі. Вузол виконується в масштабі 1:25. У габаритному прямокутнику креслимо вузол. Розміри елементів даху, карниза і перекриття зазначені на винесених написах. На вузлі показуються умовні зображення матеріалів усіх елементів, що попадають у січну площину. При обведенні необхідно особливу увагу звернути на товщини ліній, тому що масштаб досить значний. Самою товстою лінією наводиться контур цегельної стіни (0.8...1 мм), плити перекриття – 0.8 мм, утеплювач – 0.6 мм, дерев’яні елементи - мауерлат, обрешітка, дошки щита – 0.5 мм, вапняно-пісчана кірка – 0.5 мм. Контури елементів, що не попадають у січну площину – 0.3 мм. Для позначення вузла над зображенням креслять кружок діаметром 12 мм у якому ставиться номер вузла 1. Креслення вузла наведене на рис. 33.

Рис. 33

По завершенню роботи заповнюється основний напис.

У графі 1 – позначення документа ставиться наступна позначка: МІГ-26-АБ,

де:

МІГ – абревіатура назви кафедри («Містобудування та інженерна графіка»), 26 – номер варіанту, АБ – назва основного комплекту креслень (Архітектурно-будівельні рішення)

В графі 2 – наводиться назва мікрорайону, в якому ведеться будівництво даного житлового будинку (обирається довільно).

Всі останні графи заповнюються згідно зразку завдання даного на рис. 34. Сподіваємося, що виконавши дане завдання, Ви засвоїли основні правила і особливос-

ті виконання архітектурно-будівельних креслень і можете переходити до вивчення наступної теми.

36

37

Рис. 34

Список рекомендованої літератури

1.Государственные стандарты Союза ССР, ЕСКД. Общие правила выполнения чертежей, - М.: Издательство стандартов, 1984. – 239 с.

2.Державні стандарти України (Система проектної документації для будівництва):

ДСТУ Б А.2.4-4:2009 (ГОСТ 21.101-97), ДСТУ Б А.2.4-7:2009 (ГОСТ 21.501-93),

ДСТУ Б А.2.4-8:2009 (ГОСТ 21.205-93).

3.Короев Ю.И. Строительное черчение и рисование. – М.: Высшая школа, 1983. – 288 с.

4.Русскевич Н.Л., Ткач Д.И., Ткач М.Н. Справочник по инженерно-строительному черчению. – 2-е изд., переработанное и дополненное. – Киев: Будівельник, 1987. – 264 с.

38

Додаток

(варіанти завдань)

39