Методичка по Вводу данных_укр-2008

•редагування: вміст активної комірки відображається в рядку формул; і, відповідно, ця інформація може редагуватися за звичайними правилами редагування.

1.7. Інтервал комірок

Інтервал комірок – це група комірок, над якою можна робити деякі загальні операції. Звичайно використовують інтервал сусідніх комірок – це комірки, розташовані або в одному рядку, або в одному стовпці, або в сусідніх рядках (стовпцях).

Інтервал сусідніх кліток визначається іменами (координатами) двох комірок, розташованих на діагоналі прямокутника, що визначає цей інтервал комірок; імена цих двох комірок розділяються двокрапкою. Наприклад: A1:C5, D10:B4, C4:K4, і т.д.

Інтервал не сусідніх комірок – це інтервал комірок, що складається з декількох інтервалів сусідніх комірок. Інтервал не сусідніх комірок визначається переліком інтервалів сусідніх комірок, розділених крапкою з комою. Наприклад, інтервал A1:C5;D10:B4 визначає інтервал не сусідніх комірок, що складається з двох інтервалів сусідніх комірок: A1:C5 та D10:B4.

Для виділення інтервалів комірок на робочому полі табличного процесора необхідно:

•натиснути ліву клавішу миші, коли курсор знаходиться на комірці, що задає початок інтервалу;

•рухати мишу, не відпускаючи ліву клавішу, до кінця інтервалу;

•відпустити клавішу миші наприкінці інтервалу комірок.

Для виділення інтервалу не сусідніх комірок необхідно виділяти їх з натиснутою кла-

вішею «Ctrl».

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! NB !

Виділений інтервал заповнюється темним кольором, при цьому активна клітка на початку інтервалу все рівно залишається білої, але вона належить інтервалові.

1.8. Введення даних в комірку

1.8.1 Числові дані

При введенні числових даних необхідно дотримуватися наступних правил:

•числові дані вводяться звичайним чином, тільки необхідно пам'ятати, що за замовчуванням ціла частина від дробової відокремлюється комою (залежить від настойок операційної системи);

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! NB !

Якщо помилково була введена крапка, то дані, що вводяться, будуть далі сприйматися як дата; для виправлення необхідно змінити формат цієї комірки до числового формату.

Необхідно мати на увазі те, що при роботі на комп’ютері використовується декілька видів запису чисел.

Вид запису		Приклад	Яким чином отримано
Стандартний ви-	0,0000747
гляд	31,4159265
	9700000000
Наукове предста-	0,0000747 =7 ,47 10−5		Отримується за рахунок зміщення
влення	31,4159265 = 3,1415965 10		десяткової крапки і привласнення
	9700000000 =9,7 109		відповідного ступеня 10
Число з плаваю-	0,0000747 =7 ,47 Е −05		Отримується за рахунок зміщення
чою комою (крап-	31,4159265 = 3,14Е +01		десяткової крапки, додаванням ма-
кою)1	9700000000 = 9,7 Е +08		нтиси і показника ступеня

1 В Microsoft Excel число в такому форматі можна отримати, застосував до нього форматування і обрав формат числа: Екс-

поненціальний

10

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! NB !

• можна вводити раціональні дроби;	але між цілою і дробовою частиною необхідно
вставляти пробіл; наприклад: 7 1/7,	0 2/8, і т.д.

•дати вводяться в довільній формі, але в наступному порядку: число, місяць, рік; на-

приклад: 01.10.2000, 1.10.00, 1/10/2000, 1 жовтня 2000, і т.д.

•час вводиться в наступному порядку: години, хвилини, секунди і розділяється двокрапкою; наприклад: 15:45:03

1.8.2 Текстові дані

Текст вводиться з клавіатури і може містити будь-які друковані символи.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! NB !

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! NB !

Текст не може починатися зі знака дорівнює, оскільки цей знак є ознакою формули

Якщо текст, що вводиться, не вміщується в комірку, то можливі наступні випадки відображення введеного тексту в комірці:

-якщо комірки праворуч від даної порожні, то текст відображається на цих порожніх комірках (але знаходиться в комірці в яку був введений);

-якщо комірки праворуч – не порожні, то текст у комірці на екрані одрізається, але в самій комірці він залишається в уведеній формі; щоб виводити довгий текст в комірці, необхідно або збільшити ширину комірки, або використовувати форматування.

1.8.3 Формули

При введенні формул необхідно виконувати наступні правила:

•формула починається зі знака дорівнює ( = );

•у записі формули можна використовувати:

o	числа;
o	імена комірок;
o	знаки арифметичних дій;
o	функції;
o	круглі дужки.

Якщо після введення формули не з’являється число (результат обчислення за формулою), то введена формула містить помилки і інформація, що введена розглядається як текстова; необхідно виправити помилки.

При введенні формул характерні наступні помилки:

•на початку формули відсутній знак дорівнює;

•в іменах комірок використано букви російського алфавіту;

•допущені помилки при запису арифметичного виразу.

1.9. Помилки у формулах

Нерідко програма виявляє помилки у формулах, що вводяться. У табл. 1 наведено типові помилки, що з’являються в комірці, що містить формулу. Формули можуть повертати значення помилки і у тому випадку, якщо в комірці, посилання на яку містить ця формула, є присутнім значення помилки. Це – так званий хвильовий ефект: одна єдина комірка, що містить помилку, може вплинути на безліч комірок, в яких розташовано залежні формули.

Таблиця 1.

Типові помилки в Excel

Значення помилки Пояснення

#ДЕЛ/0! (#DIV/0!) Формула намагається зробити операцію ділення на нуль. Це значення помилки виникає також у тому випадку, якщо формула на-

11

	магається розділити значення на порожню комірку.
#ИМЯ? (#NAME?)	У формулі використано ім'я, що Excel не сприймає. Це може від-
	буватися у випадку, якщо ім'я, використовуване у формулі, було
	вилучено, або в запису імені припущено помилку.
#Н/Д (#N/А)	Формула звертається (прямо або побічно) до комірки, в якій вико-
	ристовується функція НД, що служить сигналом виявлення неви-
	значених даних. Це значення помилки може з’являтися також і у
	тому випадку, якщо шукана функція не має відповідності.
#ПУСТО! (#NULL!)	Ця помилка з’являється, коли задано перетинання двох діапазонів,
	що у дійсності не мають загальних комірок.
#ЧИСЛО! (#NUM!)	У формулі виникла проблема зі значенням. Наприклад, введено
	від’ємне значення там, де повинне бути додатне.
#ССЫЛ! (#REF!)	Помилка з’являється, коли використовується неприпустиме поси-
	лання на комірку. Відбувається це, наприклад, коли комірка, на
	яку посилається формула, вилучена з робочого листа.
#ЗНАЧ! (#VALUE!)	Помилка з’являється, коли використовується неприпустимий тип
	аргументу або операнда. Операнд звертається до значення або по-
	силання на комірку, що використовуються у формулі для обчис-
	лення значення.

Якщо комірка заповнюється символами «ґрат» (#########), то це, звичайно, означає, що ширина стовпця не дозволяє розмістити значення. Для виправлення необхідно змінити ширину стовпця або змінити формат комірки.

2. ЗАСТОСУВАННЯ ФУНКЦІЙ В ФОРМУЛАХ

2.1. Поняття «функція»

При створенні формульних виразів доцільно використовувати функції (8), оскільки

вони:

Функція (8)

Функція – в Excel, вбудований інструмент, використовуваний у формулі

•спрощують формули;

•дозволяють робити обчислення, що неможливо здійснити без них;

•прискорюють виконання деяких задач редагування;

•дозволяють накладати умови на виконання формульних виразів, що дає останнім елементарну здатність до прийняття рішень.

2.2. Типи аргументів функцій

Майже всі функції використовують пари дужок. Інформація, наведена в дужках, називається аргументами функції. Кількість аргументів у різних функцій не однакова. Функція може:

•не мати жодного аргументу (наприклад, функція ПИ());

•мати один аргумент;

•мати визначену кількість аргументів;

•мати необмежену кількість аргументів;

•мати аргументи, задавати які необов’язково.

Якщо функція має більше одного аргументу, вони відокремлюються друг від друга крапками з комами. Наприклад у функції НАИБОЛЬШИЙ, яка повертає n-е найбільше значення з безлічі даних, використовуються два аргументи. Перший аргумент задає діапазон значень, а другий – значення для n. Наведена нижче формула повертає третє по величині значення комірок діапазону А1:А100.

=НАИБОЛЬШИЙ (А1:А100;3)

12

Вякості аргументів функції можуть виступати:

•імена;

•рядки або стовпці (адреси комірок);

•точні значення;

•математичні вирази;

•функції;

•масиви.

2.3. Введення функцій у формули

Ввести функцію у формулу можна як вручну, так і за допомогою діалогового вікна

Майстер функцій (9).

Майстер функції (9)

Майстер функцій – це спеціальний модуль (підпрограма), що допомагає ввести функцію та її аргументи у формулу без помилок.

2.3.1. Ручне введення функцій

Якщо відомо скільки аргументів повинна мати функція і до якого типу ці аргументи відносяться, то можливо просто ввести функцію та її аргументи безпосередньо у формулу. Найчастіше цей метод виявляється найбільш ефективним.

Якщо при введенні функції пропущено закриваючу дужку, Excel поставить дужку автоматично. Наприклад, якщо було введена функція підсумовування =СУММ(А1:С12 і натиснуто <Enter>, програма виправить помилку, вставивши закриваючу дужку =СУММ(А1:С12).

Після того як функцію введено, Excel завжди перетворить записані символи у верхній регістр. Тому доцільно записувати усі функції символами нижнього регістру. Якщо після натискання клавіші <Enter> програма не перетворить текст у верхній регістр, це означає, що Excel не розпізнав уведений запис як формулу. Так відбувається в тому випадку, якщо при введенні функції була допущена помилка або дана функція є недоступною.

2.3.2. Вставка функції за допомогою Майстра функцій

Діалогове вікно Майстер функцій дозволяє ввести функцію та її аргументи напівавтоматично. Використання діалогового вікна Майстер функцій дозволяє уникнути помилок у написанні функцій. Крім того, функція, вставлена за допомогою цього діалогового вікна, буде мати відповідне число аргументів, розташованих у правильному порядку.

Для того щоб вставити функцію, оберіть потрібний пункт у списку діалогового вікна Майстра функцій (рис. 9). Викликати діалогове вікно можна декількома способами:

•обрати команду Вставка Функція.

•клацнути на кнопці Майстер функцій, що знаходиться поруч з рядком формул.

•натиснути комбінацію клавіш <Shift+F3>.

Коли обирається категорія в розкривному меню, то у вікні списку відображаються тільки функції цієї категорії. У категорії 10 недавно использовавшихся представлено функції, що використовувалися останнім часом. У категорії Полный алфавитный перечень представлено функції всіх категорій.

Для пошуку функцій використовується текстове поле, розташоване вгорі діалогового вікна Майстер функцій. Якщо ввести у вікно одне або декілька ключових слів і клацнути на кнопці <Знайти> Excel видасть список функцій, що задовольняють умовам пошуку.

Обравши потрібну функцію, клацніть на кнопці ОК. З’явиться діалогове вікно Аргументи функції, наведене на рис. 10. У цьому діалоговому вікні необхідно задати аргументи функції. Для того щоб задати аргумент діапазону зручно натиснути на кнопку згорнутого вікна (значок у правому куті поля кожного аргументу). Excel тимчасово згортає діалогове вікно Аргументи функції, що дозволяє виділити діапазон на робочому листі.

13

Рис. 9 Діалогове вікно Майстер функцій

Рис. 10 Діалогове вікно Аргументи функції (на прикладі функції СУММ)

2.4. Деякі найбільш часто використовувані функції

			Таблиця 2
	Деякі найбільш часто використовувані функції
Функція	Описання функції	Синтаксис	Примітка
ABS	Повертає модуль (абсо-	ABS(число)	Число – це дійсне число, мо-
	лютну величину) числа.		дуль якого потрібно знайти
КОРЕНЬ	Повертає додатне зна-	КОРЕНЬ(число)	Число – число, для якого об-
	чення квадратного коре-		числюється квадратний ко-
	ня		рінь (у випадку коли число
			від’ємне, то функція КО-
			РЕНЬ повертає значення по-
			милки #ЧИСЛО!)
COS	Повертає косинус зада-	COS(число)	Число – це кут у радіанах,
	ного кута		для якого визначається ко-
			синус (якщо кут задано в
			градусах, необхідно його
			помножити на ПИ()/180 або
			використати функцію РА-
			ДИАНЫ, щоб перетворити
			його в радіани)
		14

ACOS	Повертає арккосинус чи-	ACOS(число)	Число – це косинус шукано-
	сла. Арккосинус числа –		го кута, значення повинне
	це кут, косинус якого до-		знаходитися в діапазоні від -
	рівнює числу. Кут визна-		1 до 1
	чається в радіанах в інте-
	рвалі від 0 до π
SIN	Повертає синус заданого	SIN(число)	Число – кут у радіанах, для
	кута		якого обчислюється синус
ASIN	Повертає арксинус чис-	ASIN(число)	Число – це синус шуканого
	ла. Арксинус числа – це		кута, значення повинне бути
	кут, синус якого дорів-		в діапазоні від -1 до 1
	нює числу. Кут визнача-
	ється в радіанах у діапа-
	зоні від −π /2 до π /2.
TAN	Повертає тангенс зада-	TAN(число)	Число – кут у радіанах, для
	ного кута		якого визначається тангенс
ATAN	Повертає арктангенс чи-	ATAN(число)	Число – це тангенс шуканого
	сла. Арктангенс числа –		кута
	це кут, тангенс якого
	дорівнює числу. Кут ви-
	значається в радіанах у
	діапазоні від −π /2 до
	π /2.
EXP	Повертає число «e», зве-	EXP(число)	Число – це число, для якого
	дене в зазначений сту-		обчислюється експонентна
	пінь. Число «e» дорів-		функція з підставою «e»
	нює 2,71828182845904 і
	є основою натурального
	логарифма
LN	Повертаєнатуральний	LN(число)	Число – додатне дійсне чис-
	логарифмчисла. Натура-		ло, для якого обчислюється
	льнийлогарифм– цело-		натуральний логарифм.
	гарифмпооснові«e»
	(2,71828182845904)
LOG	Повертає логарифм чис-	LOG(число;основа)	Число – додатне дійсне чис-
	ла по заданій основі		ло, для якого обчислюється
			логарифм. Основа – основа
			логарифма. Якщо основа ві-
			дсутня, то вона покладається
			рівною 10.
LOG10	Повертає десятковий ло-	LOG10(число)	Число – додатне дійсне чис-
	гарифм числа		ло, для якого обчислюється
			десятковий логарифм
СТЕПЕНЬ	Повертає результат зве-	СТЕПЕНЬ(число;	Число – основа. Вона може
	дення числа в ступінь	ступінь)	бути будь-яким дійсним чи-
			слом. Ступінь – показник
			ступеня, в який зводиться
			основа
СУММ	Підсумовує всі числа в	СУММ(число1;чис	Число1, число2, ... – від 1 до
	інтервалі комірок	ло2; ...)	30 аргументів, для яких пот-
			рібно визначити підсумок
			або суму.

15

	ПРОИЗВЕД			Перемножує числа, за-				ПРОИЗ-	Число1, число2, ... – від 1 до
				дані як аргументи і по-				ВЕД(число1;число2	30 перемножуваних чисел
				вертає їх добуток				; ...)
	МАКС			Повертає найбільше				МАКС(число1;числ	Число1, число2, ... – від 1 до
				значення з набору зна-				о2; ...)	30 чисел, серед яких необ-
				чень					хідно знайти найбільше.
	МИН			Повертає найменше зна-				МИН(число1;число	Число1, число2, ... – від 1 до
				чення з набору значень				2; ...)	30 чисел, серед яких необ-
									хідно знайти найменше.
	СРЗНАЧ			Повертає середнє ариф-				СРЗНАЧ(число1;	Число1, число2, ... – це від 1
				метичне своїх аргумен-				число2; ...)	до 30 аргументів, для яких
				тів					обчислюється середнє
	ОКРУГЛ			Округляє число до за-				ОКРУГЛ(число;чис	Число – заокруглюване чис-
				значеної кількості деся-				ло_розрядів)	ло. Число_розрядів – кіль-
				ткових розрядів					кість десяткових розрядів, до
									якого потрібно округлити
									число (приклад застосування
									наведено в табл. 5.4)
	ЗВЕРНІТЬ				Для функції ОКРУГЛ:
	УВАГУ!				Якщо число_розрядів більше 0, то число округляється до зазначеної
	NB !				кількості десяткових розрядів праворуч від десяткової коми.
					Якщо число_розрядів дорівнює 0, то число округляється до найближ-
					чого цілого.
					Якщо число_розрядів менше 0, то число округляється ліворуч від де-
					сяткової коми.
									Таблиця 3
					Приклад використання функції ОКРУГЛ
	№	Формула					Описання (результат)
	п.п.						Округляє число 2,15 до одного десяткового розряду (2,2)
	1.	=ОКРУГЛ(2,15; 1)
	2.	=ОКРУГЛ(2,149; 1)					Округляє число 2,149 до одного десяткового розряду (2,1)

3.=ОКРУГЛ(-1,475; 2) Округляє число -1,475 до двох десяткових розрядів (-1,48)

4. =ОКРУГЛ(21,5; -1)	Округляє число 21,5 на один розряд уліво від десяткової
	коми (20)

16

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

1.Створити нову робочу книгу Microsoft Excel.

2.Зберегти цю книгу давши їй назву у вигляді свого прізвища1

3.Дати листу 1 назву «Введення даних».

4.Починаючи з комірки А1 написати прізвище, ім’я, по батькові.

5.На наступному рядку - назву групи.

6.На наступному рядку - номер варіанта.

7.На наступному рядку - «Лабораторна робота №1».

8.На наступному рядку – тема роботи «Введення і корегування даних»2 .

9.Через один рядок «1. Введення текстових даних».

10.Пропустивши один рядок написати чотири рядки улюбленого вірша.

11.Через один рядок «2. Введення числових даних».

12.Пропустивши один рядок записати в трьох сусідніх комірках по горизонталі три числа: десяткову дріб, раціональну дріб, число із плаваючою крапкою.

13.Через один рядок «3. Введення дати».

14.Пропустивши один рядок записати у двох сусідніх комірках по горизонталі дві дати: поточну дату і дату народження (одна з дат обов’язково у форматі: день. місяць. рік.).

15.Через один рядок «4. Введення часу».

16.Пропустивши один рядок записати у двох сусідніх комірках по горизонталі два значення часу: поточний час і час початку улюбленої телепередачі (одне зі значень обов’язково у форматі: години:хвилини:секунди).

17.Через один рядок «5. Загальні формули».

18.Пропустивши один рядок записати 20 чисел у форматі: 3 знаки в цілій частині і 3 знаки в дробовій (мінімум п’ять чисел повинні бути від’ємними). Таким чином, на листі буде розташовано 23 числові значення, які будуть використані в подальших обчисленнях: 20 чисел у розділі «Загальні формули» і 3 числа в розділі «Введення числових даних».

19.Праворуч від чисел визначити суму 23 записаних чисел, їх добуток, максимальне з них, мінімальне з них та їх середнє арифметичне, використовуючи вбудовані функції

Microsoft Excel.

20.Пропустивши один рядок послідовно округлити отримане середнє арифметичне до сотих, до десятих, до цілих, до десятків.

21.Зберегти отримані результати.

22.Запросити викладача для перевірки результатів. При необхідності внести виправлення і знову зберегти результат.

1Дана робоча книга зберігається студентом до кінця семестру. Усі роботи виконуються в одній робочий книзі.

2Пункти 3-8 будуть повторюватися у всіх наступних роботах із зміною порядкового номера роботи та її теми.

17

18

Рис. 11 Приклад виконання роботи «Введення і корегування даних» в Microsoft Excel

(фрагмент 1)

19

Рис. 12 Приклад виконання роботи «Введення і корегування даних» в Microsoft Excel

(фрагмент 1)