МАКРОЕКОНОМІКА_МетодАПР_Проданова_Литвин

рівнем ВВП при повній зайнятості (потенційним ВВП). Оскільки рівноважний ВВП визначається сукупними витратами на його закупівлю, остільки виникає потреба визначення величини сукупних витрат, необхідних для закупівлі потенційного ВВП. На основі співвідношення сукупних витрат і потенційно необхідних сукупних витрат (необхідних для закупівлі потенційного ВВП) встановлюється розбіжність між рівноважним і потенційним ВВП.

Ідеальним є варіант, коли сукупні витрати дорівнюють потенційному ВВП. За таких умов в економіці забезпечуються рівновага і повна зайнятість. Якщо сукупних витрат не вистачає для закупівлі потенційного ВВП, то в економіці спостерігається явище, яке одержало назву „рецесійний розрив”. Якщо сукупні витрати є надмірними щодо закупівлі потенційного ВВП, то виникає явище, яке одержало назву „інфляційний розрив”. Отже, для того, щоб фактичний рівноважний ВВП економіки відповідав потенційному рівню ВВП: у випадку

екцій льног розриву сукупні витрати повинні зрости; а у випадку інфляційного розриву сукупні витрати повинні скоротитись.

У складі сукупних витрат є автономні витрати, які відіграють особливу роль щодо забезпечення рівноваги в економіці. Тому розбіжність між рівноважним і потенційним ВВП встановлюється на основі співвідношення автономних витрат і потенційно необхідних автономних витрат. Враховуючи сказане: рецесійний розрив – це величина, на яку автономні витрати є меншими порівняно з потенційно необхідними автономними витратами; інфляційний розрив – величина, на яку автономні витрати є надмірними порівняно з потенційно необхідними автономними витратами.

Зміна автономних витрат змінює сукупні витрати і ВВП мультиплікативно. Тому: рецесійний розрив спричинює мультиплікативне відставання фактичного ВВП від потенційного через відставання автономних витрат від потенційно необхідних автономних витрат; інфляційний розрив – мультиплікативне перевищення фактичного ВВП над потенційним ВВП через те, що автономні витрати є надмірними порівняно з потенційно необхідними автономними витратами. В той же час: рецесійний розрив – величина, на яку повинні зрости автономні витрати для мультиплікативного збільшення фактичного ВВП до рівня потенційного ВВП; інфляційний розрив – величина, на яку повинні мультиплікативно скоротитись автономні витрати для мультиплікативного зниження фактичного ВВП до рівня потенційного ВВП.

Розміри необхідного зростання або скорочення автономних витрат (ΔF) для ліквідації на мультиплікативній основі рецесійного або інфляційного розривів (з метою досягнення рівноважного потенційного ВВП) можна розрахувати за формулою:

ΔF =	YP - YF	,	(7.5)
	μ

де ΔF – величина зміни автономних витрат, необхідна для усунення розриву між фактичним рівноважним ВВП (YF) і потенційним рівноважним ВВП (YP) на мультиплікативній основі; μ – мультиплікатор автономних витрат.

50

Графічні інтерпретації рецесійного та інфляційного розривів представлено на рисунках 17 і 18 відповідно.

На вертикальній осі системи координат рис. 17 і 18 позначено рівень сукупних витрат (Е), у тому числі автономних (F), на горизонтальній – рівень ВВП (Y). Графічно рецесійний і інфляційний розрив – це відрізок, який дорівнює відстані по вертикалі між лінією потенційно необхідних сукупних витрат (ЕP) і лінією сукупних витрат (Е1 на рис. 17 і Е2 на рис. 18).

Е			Е
	Y=E		Y=E
				Е2
			Е2
		ЕP	А2	ЕP
	АP		F
ЕP	F	Е1	ЕP
			АP
Е1	А1

	45°				45°
	YF	YP	Y		YP	YF	Y
Рисунок 17. Рецесійний розрив				Рисунок 18. Інфляційний розрив

В умовах рецесійного розриву фактичний рівноважний ВВП (YF) може бути меншим за потенційний рівноважний ВВП (YP) за рахунок скорочення об’ємів виробництва відносно потенціалу. В умовах інфляційного розриву фактично рівноважний ВВП (YF) може перевищувати потенційний рівноважний ВВП (YP) лише номінально за рахунок інфляції.

51

Варіанти типових завдань АПР

Тести (багатоваріантні теоретичні питання)

1.Особливості макроекономічної науки полягають в тому, що в цьому розділі економічної теорії особлива увага приділяється відносинам, які:

а) об’єднують національне господарство в єдине ціле; б) зводять національне господарство країни до діяльності приватних власників;

в) виникають між державою як суб’єктом національної економіки з одного боку й закордоном – з іншого; г) сприяють формуванню домашніх господарств в окрему інституційну одиницю.

2.Предметом макроекономічної науки вважається:

а) механізм функціонування національної економіки; б) міжнародний розподіл праці і процеси глобалізації;

в) процес виникнення, розвитку, боротьби і зміни економічних поглядів; г) процеси соціальної стратифікації суспільства.

3.Об’єкти макроекономічного аналізу здебільшого характеризуються: а) агрегованими величинами і показниками; б) імовірнісними величинами і показниками; в) порівняльними величинами і показниками; г) відносними величинами і показниками.

4.Пізнавальна і освітня функції макроекономічної науки полягають в здатності: а) вирішувати економічні проблеми з позицій загальнолюдського підходу; б) розроблювати рекомендації в галузі макроекономічної політики;

в) формувати систему узагальнених достовірних знань в тому або іншому „фрагменті” дійсності; г) давати інформацію про проблеми, що розглядаються, озброювати більш-

менш достовірними знаннями про предмет дослідження і тим самим підвищувати освіченість людини.

5.Аґреґування в процесі макроекономічного аналізу представляє собою:

а) узагальнення висновків за результатами макроаналізу; б) обґрунтування основних принципів макроаналізу;

в) визначення сукупних макроекономічних показників, величин, параметрів і характеристик; г) систематизацію основних макроекономічних понять та категорій.

52

6. В макроекономічних моделях розрізняють величини і параметри (показники, змінні, чинники, характеристики) двох видів:

а) екзогенні та ендогенні; б) потоку та запасів; в) абсолютні та відносні; г) явні та приховані.

7. Першою відомою в історії економічної думки макроекономічною моделлю вважається:

а) модель простого й розширеного відтворення сукупного суспільного продукту К.Маркса; б) економічна таблиця Ф.Кєне;

в) модель міжгалузевого балансу В.Леонтьєва; г) Система національних рахунків, розроблена Національним бюро

економічних досліджень США під загальним керівництвом С.Кузнєца і вдосконалена Р.Стоуном і Дж.Мідом.

8. Яке з наведених нижче висловлювань слід вважати вірним:

а) економічна політика, що успішно проводиться в одних умовах, може виявитись хибною в інших; б) щоб теорія мала практичне застосування, вона повинна підтверджуватись в

кожному конкретному випадку; в) якщо економісти однаково трактують основні принципи економіки, то вони

обов’язково одностайні і в своїх політичних оцінках; г) порівняно з природничими науками, економічна більше пов’язана з

практичною діяльністю і в меншій мірі спирається на фундаментальну теоретичну основу.

9. До макроекономічних суб’єктів (суб’єктів національної економіки) не можна віднести:

а) сектор домашніх господарств; б) підприємницький сектор; в) державний сектор; г) аграрний сектор.

10. Практична функція макроекономічної науки полягає в здатності:

а) надавати інформацію про економічні проблеми з позицій загальнолюдського підходу; б) розроблювати рекомендації в галузі макроекономічної політики;

в) формувати систему узагальнених достовірних знань в тому або іншому „фрагменті” дійсності; г) давати інформацію про проблеми, що розглядаються.

11. Яке з наведених нижче висловлювань не можна вважати вірним стосовно макроекономічного аґреґування:

53

а) під час макроекономічного дослідження аґреґуванню підлягають не тільки фізичні й юридичні особи, а й характер їх поведінки в господарчому житті; б) в результаті макроекономічного аґреґування функціонування національної

економіки представляється у вигляді господарчої діяльності макроекономічних суб’єктів; в) макроекономічне аґреґування розповсюджується і на ринки;

г) макроекономічний погляд на народне господарство розрізняє в ньому лише два економічні суб’єкти – підприємницький сектор і сектор домогосподарств.

12. Роль засновника макроекономічної науки визнана за: а) Дж.М.Кейнсом; б) А.Маршаллом; в) М.Фрідменом; г) К.Марксом.

13. Змішана економіка – це:

а) економічна система, в якій матеріальні ресурси перебувають у державній власності, а основним регулятором економіки є ринковий механізм.

Б) економічна система, в якій матеріальні ресурси перебувають у приватній власності, а основним регулятором економіки є директивний план.

В) економічна система, в якій співіснують приватна та державна власність і яка спирається на ринковий механізм і державне регулювання.

Г) економічна система, в якій матеріальні ресурси перебувають у державній власності, а регулятором економіки є державне регулювання.

14. Позитивна функція макроекономіки спрямована на вивчення: а) фактичного стану економіки; б) шляхів подолання спаду виробництва;

в) шляхів забезпечення економічного зростання; г) методів макроекономічного регулювання.

15. Нормативна функція макроекономіки спрямована на обґрунтування: а) рекомендацій щодо подальшого економічного розвитку; б) причин спаду виробництва; в) наслідків економічної кризи; г) макроекономічного аналізу.

16. Згідно з методологією СНР секторальна структура національної економіки не включає:

а) сектор „домашні господарства”; б) аграрний сектор; в) сектор „нефінансові корпорації”;

г) сектор „фінансові корпорації”.

54

17. Згідно з методологією Системи національних рахунків, для врахування результатів економічних відносин резидентів з нерезидентами виділяється сектор:

а) тіньовий; б) аграрний;

в) військово-промисловий; г) решта світу.

18. Згідно з методологією СНР, всі операції (що віддзеркалюють виконання інституційними одиницями різноманітних економічних дій) являють собою:

а) обмін або трансферт економічних цінностей; б) зміну форм власності і господарювання; в) обмін ринковою інформацією; г) сукупність секторів, галузей та регіонів.

19. Згідно з прийнятою (в рамках СНР) методикою, показник „валовий внутрішній продукт” за виробничим методом обчислюється як:

а) сума валової доданої вартості всіх галузей плюс чисті продуктові податки; б) сума первинних доходів, створених резидентами;

в) сума всіх видів кінцевого використання (кінцевого споживання, валового нагромадження і чистого експорту); г) сума валового нагромадження основного капіталу, зміни запасів оборотних

коштів та чистого придбання цінностей.

20. Згідно з прийнятою (в рамках СНР) методикою показник „валовий внутрішній продукт” за методом кінцевого використання обчислюється як:

а) сума валової доданої вартості всіх галузей плюс чисті продуктові податки; б) сума первинних доходів, створених резидентами;

в) сума всіх видів кінцевого використання (кінцевого споживання, валового нагромадження і чистого експорту); г) сума валового нагромадження основного капіталу, зміни запасів оборотних

коштів та чистого придбання цінностей.

21. Згідно з прийнятою (в рамках СНР) методикою показник „валовий внутрішній продукт” за розподільчим методом обчислюється як:

а) сума валової доданої вартості всіх галузей плюс чисті продуктові податки; б) сума первинних доходів, створених резидентами;

в) сума всіх видів кінцевого використання (кінцевого споживання, валового нагромадження і чистого експорту); г) сума валового нагромадження основного капіталу, зміни запасів оборотних

коштів та чистого придбання цінностей.

22. Згідно з прийнятою (в рамках СНР) методикою, показник „валовий національний дохід” дорівнює:

а) валовому внутрішньому продукту за вилученням амортизації;

55

б) валовому внутрішньому продукту плюс первинні доходи, які отримують одиниці-резиденти від одиниць-нерезидентів, мінус первинні доходи, які виплачуються нерезидентам; в) валовому внутрішньому продукту плюс поточні трансферти, які надходять у

країну від нерезидентів, мінус поточні трансферти, які надаються в розпорядження нерезидентів; г) частині валового внутрішнього продукту, яка не використана на кінцеве

споживання, а може бути спрямована на нагромадження.

23.Згідно з прийнятою (в рамках СНР) методикою, показник „валовий національний наявний дохід” дорівнює:

а) валовому внутрішньому продукту за вилученням амортизації; б) валовому внутрішньому продукту плюс первинні доходи, які отримують

одиниці-резиденти від одиниць-нерезидентів, мінус первинні доходи, які виплачуються нерезидентам; в) валовому національному доходу плюс поточні трансферти, які надходять у

країну від нерезидентів, мінус поточні трансферти, які надаються в розпорядження нерезидентів; г) частині валового внутрішнього продукту, яка не використана на кінцеве

споживання, а може бути спрямована на нагромадження.

24.Згідно з прийнятою (в рамках СНР) методикою, показник „чистий внутрішній продукт” дорівнює:

а) валовому внутрішньому продукту за вилученням амортизації; б) валовому внутрішньому продукту плюс первинні доходи, які отримують

одиниці-резиденти від одиниць-нерезидентів, мінус первинні доходи, які виплачуються нерезидентам; в) валовому національному доходу плюс поточні трансферти, які надходять у

країну від нерезидентів, мінус поточні трансферти, які надаються в розпорядження нерезидентів; г) частині валового внутрішнього продукту, яка не використана на кінцеве

споживання, а може бути спрямована на нагромадження.

25. В СНР розрізняють певні групи національних рахунків, серед яких немає рахунків для:

а) окремих інституційних одиниць. Б) економіки в цілому.

В) інституційних секторів економіки. Г) окремих економічних операцій.

26. При обчисленні ВВП подвійний рахунок виникає тоді, коли підсумовують: а) вартість кінцевих і проміжних продуктів; б) вартість лише кінцевих продуктів; в) вартість лише проміжних продуктів;

г) додану вартість, створену на всіх стадіях виробництва продукції.

56

27. Індекси цін в макроекономічному аналізі використовують для: а) оцінки розбіжностей рівнів цін в двох різних країнах;

б) оцінки динаміки номенклатури продукції, що випускається в країні; в) оцінки розбіжностей між оптовими та роздрібними цінами в економіці країни;

г) оцінки динаміки рівня цін, вартості „кошика споживача” і вартості життя населення країни.

28. Якщо обсяг номінального ВВП і рівень цін підвищилися, то: а) реальний ВВП не змінився; б) реальний ВВП збільшився, але в меншому ступені, ніж ціни; в) реальний ВВП скоротився;

г) ця інформація не дозволяє визначити динаміку реального ВВП;

29. Індекс Ласпейреса характеризується тим, що:

а) фіксує набір споживчих товарів та послуг за базовим роком; б) усереднює показники індексів споживчих цін; в) фіксує набір споживчих товарів та послуг за поточним роком;

г) приймає до уваги кількість товарів та послуг, які споживалися в поточному періоді.

30. Індекс Пааше характеризується тим, що:

а) фіксує набір споживчих товарів та послуг за базовим роком; б) усереднює показники індексів споживчих цін; в) фіксує набір споживчих товарів та послуг за поточним роком;

г) приймає до уваги кількість товарів та послуг, які споживалися в базовому періоді.

31. За методологією СНР сектор „нефінансові корпорації” об’єднує інституційні одиниці, які:

а) на комерційній основі займаються фінансовим посередництвом або допоміжною фінансовою діяльністю.

Б) крім виконання своїх політичних функцій і здійснення регуляторної діяльності в економіці надають і неринкові послуги для індивідуального чи колективного споживання та перерозподіляють доходи і багатство.

В) створені окремими групами домашніх господарств для забезпечення їхніх політичних, релігійних і професійних інтересів, а також для надання соціальнокультурних послуг.

Г) займаються виробництвом товарів і нефінансових послуг на ринкових засадах.

32. Величина “чистий експорт” (як одна з агрегованих величин ВВП) буде мати позитивне значення в разі, коли:

а) експорт менше імпорту.

57

Б) імпорт більше експорту. В) імпорт менше експорту. Г) імпорт дорівнює експорту.

33. Згідно термінології СНР трансфертами не можна назвати:

а) економічні операції, в результаті яких одні інституційні одиниці передають іншим інституційним одиницям безоплатно товари, послуги, активи; б) перерозподільні платежі, за допомогою яких здійснюється перерозподіл доходів;

в) поточні податки на доходи та майно, страхові премії, штрафи, пенсії, пожертвування; г) виробництво та споживання цілі товарів та послуг.

34. Якщо упродовж року фізичний обсяг національного продукту не змінився, а ціни за цей період подвоїлися, тоді:

а) реальний ВВП подвоївся, а номінальний ВВП не змінився; б) реальний ВВП зменшився, а номінальний ВВП подвоївся; в) реальний ВВП не змінився, а номінальний ВВП подвоївся; г) реальний і номінальний ВВП подвоїлись.

35. „Індекс споживчих цін” ураховує ціни на товари (і послуги): а) як на вітчизняні так і на імпортні; б) лише на вітчизняні; в) лише на імпортні;

г) як проміжні так і кінцеві.

36. Що з переліченого не можна вважати правильним стосовно визначення показника „індекс-дефлятор ВВП”:

а) відображує зміни цін на всі вироблені товари і послуги, що входять до складу ВВП; б) ураховує лише ціни на вітчизняні товари та послуги;

в) обчислюється як співвідношення номінального і реального ВВП одного (поточного) періоду; г) ураховує ціни як на вітчизняні так і на імпортні товари.

37. Повний перелік складових елементів сукупного попиту на ринку товарів можна представити наступним чином:

а) попит домогосподарств, попит держави, попит підприємницького сектору; б) попит домогосподарств, попит закордонних споживачів експортованої продукції;

в) попит домогосподарств, попит підприємницького сектору, попит державного сектору, попит закордонних споживачів; г) попит домогосподарств й інвестиційний попит підприємств.

58

38.Крива сукупної пропозиції на ринку товарів віддзеркалює взаємозв’язок між:

а) рівнем цін і обсягом кінцевих товарів та послуг, який національні виробники здатні виготовити та представити на ринки країни; б) рівнем цін і рівнем сукупних витрат всіх макросуб’єктів на придбання кінцевих товарів і послуг;

в) рівнем цін і рівнем оподаткування економічних суб’єктів; г) рівнем виробництва і рівнем споживання в національній економіці.

39.Крива сукупного попиту на ринку благ (товарів і послуг) віддзеркалює взаємозв’язок між:

а) рівнем цін і рівнем споживання, сукупними витратами всіх макросуб’єктів на придбання кінцевих товарів і послуг; б) рівнем цін і рівнем безробіття;

в) рівнем цін і рівнем оподаткування економічних суб’єктів; г) рівнем безробіття і рівнем виробництва в національній економіці.

40.Кейнсіанський відрізок кривої сукупної пропозиції:

а) має від’ємний нахил; б) віддзеркалює обернену залежність сукупної пропозиції від рівня цін;

в) представлений вертикальною лінією; г) представлений горизонтальною лінією;

41.Класичний відрізок кривої сукупної пропозиції: а) має від’ємний нахил; б) має додатний нахил;

в) представлений вертикальною лінією; г) представлений горизонтальною лінією;

42.Коли стан економіки відповідає кейнсіанському відрізку кривої сукупної пропозиції, то зростання сукупного попиту:

а) спричинить підвищення цін, але не вплине на об’єм виробництва; б) спричинить збільшення об’ємів виробництва, але не вплине на рівень цін; в) знизить ціни, але не вплине на об’єм виробництва; г) скоротить об’єми виробництва, але не вплине на рівень цін;

43.Коли стан економіки відповідає класичному відрізку кривої сукупної пропозиції, то скорочення сукупного попиту:

а) спричинить підвищення цін, але не вплине на об’єм виробництва; б) спричинить збільшення об’ємів виробництва, але не вплине на рівень цін; в) знизить ціни, але не вплине на об’єм виробництва; г) скоротить об’єми виробництва, але не вплине на рівень цін;

59