Вікова 12
.docx3. Які методи використовуються в дослідженнях педагогічної психології?
сновні методи накопичення фактів та перевірки гіпотези в педагогічному дослідженні. Педагогічна психологія, використовуючи всі три джерела отримання даних, має свій арсенал наукових методів, таких як спостереження, бесіда, анкетування, експеримент, аналіз продуктів діяльності, тестування соціометрія. Залежно від рівня наукового пізнання, методи визначаються як теоретичні або емпіричні. Упедагогічній психології використовуються емпіричні методи. Біографічний метод - вивчення результатів навчання і виховання людини за відомостями, що містяться в біографічних характеристиках. Метод фотографії, - кіно, - теле і звукозапису - вивчення ходу і результатів педагогічної діяльності, відображених у вигляді фото і т.д. Метод узагальнення незалежних характеристик - виявлення та аналіз думок про результати навчання і виховання, отриманих від різних людей. Метод вивчення літературних джерел, документів - дослідження педагогічних явищ і процесів за їх описів, що містяться в різних джерелах і документах. Метод спостереження - за допомогою цього методу вивчають педагогічні явища без втручання в їх перебіг. Метод експеримент - експеримент передбачає втручання дослідника в діяльність випробуваного з метою створення кращих умов для вивчення явищ, що зустрічаються в процесі навчання. Анкетування - емпіричний соціально - психологічний метод одержання інформації на підставі відповідей на спеціально підготовлені і відповідають основній задачі дослідження питання. Підготовка анкети - відповідальне, що вимагає професіоналізму справи. При складанні анкети враховуються: 1) зміст питань; 2) їх форма - відкриті і закриті; (на останні потрібно відповідь «так» чи «ні». 3) Їх формулювання (ясність, без підказки відповіді тощо). 4) Кількість і порядок проходження питань. У педагогічній практиці на анкетування відводиться не більше 30-40 хвилин. Порядок проходження питань визначається методом випадкових чисел.Анкетування може бути усним, письмовим, індивідуальним, груповим, але воно має відповідати двом вимогам - репрезентативності й однорідності вибірки.Матеріал анкетування піддається кількісній і якісній обробці. Метод аналіз результатів діяльності. - Вивчення педагогічних явищ за результатами навчання і виховання людини. Методи обробки отриманих даних. Теоретичний аналіз - осмислення результатів дослідження на основі теоретичних правил і моделей, розроблених педагогічною наукою. Математичні та статистичні методи - методи математичної та статистичної обробки результатів педагогічних досліджень (контент - аналіз, факторний аналіз,). Методи навчання Це способи спільної роботи навчає і тих, яких навчають, організації пізнавальної діяльності дитини, провідного від незнання до знання. Застосовуючи різні методи, викладач повідомляє учням матеріал для пізнавальної діяльності і керує нею. Методи навчання пов'язані з формами і способами мислення, які забезпечують можливість проникнути в суть явищ і процесів. Методи емпіричного пізнання дуже близькі дітям. Школярі різного віку з захопленням спостерігають за явищами природи, з допомогою дослідів перевіряють справжність своїх спостережень, вчаться на власних помилках, приходять до різних висновків. Необхідність життєвого досвіду робить дітей за природою дослідниками, підходять до пізнавального взаємодії як між собою, так і між дорослими. У результаті сформувалася система педагогічних методів навчання. Усний виклад навчального матеріалу - метод навчання, який передбачає односторонній вплив на учнів. Розповідь - вид усного викладу педагогом або учням, при використанні якого зосереджується увага на фактах, їх взаємозв'язку, що мобілізує слухове сприйняття, уявлення та уяву школяра. У процесі розповіді відбувається засвоєння дітьми фактів, а заразом вони ще вчаться викладати свої думки. Розвиваючий зміст оповідання в тому, що він приводить у стан активності психічні процеси подання, пам'яті, мислення, уяви, емоційних переживань. Пояснення вчителя або учнів - вид усного виклад матеріалу, що забезпечує виявлення суті досліджуваного події або явища. Його функція полягає у розкритті за допомогою логічних прийомів переконливої аргументації і доказів наукової суті законів, правил. У процесі пояснення відбувається навчання учнів формальнологіческомк мисленню, вмінню аргументувати і доводити захищаються пункти. Інструктування - вид усного викладу матеріалу, що передбачає постановку і досягнення завдань в ході навчання. Застосовується, коли преподу потрібно направити навчальну діяльність учнів в певне русло. Лекція - вид усного викладу навчального матеріалу і навчального взаємодії педагога з учнями. Вона припускає використання в різних пропорціях і викладу фактів, і короткого допоміжного діалогу. Лекція активізує підсвідому діяльність учнів, призводить до роздумів над проблемами досліджуваної дисципліни. Обговорення досліджуваного матеріалу - метод навчання, який передбачає активну взаємодію і вплив препода і учня один на одного. Бесіда - педагога з дітьми - важливий вид обговорення навчального матеріалу. Вона передбачає наявність у дітей знань, для підтримки бесіди. Педагогічнафункція бесіди складається у використанні знань та особистого досвіду, які у цілях активації їх пізнавальної діяльності, залучення їх в активний розумовий процес, розв'язання суперечностей, самостійне формування висновків і спілкувань. За допомогою діалогу в ній здійснюється і проблемне навчання, та обговорення різних питань, важливих для розуміння проблеми, і підведення учнів до самостійних висновків. Бесіда, як метод, не має обмеження за віком, а справа лише, в відмінності змісту і глибині обговорення проблеми. Класно - групове заняття - вид обговорення досліджуваного матеріалу, здійснюваного в складі групи, коли всі учні беруть у ньому участь. Семінар - це найбільш складний вид обговорення. У період підготовки семінарського заняття викладачі проводять консультації. Перед проведенням семінару препод продумує вступну, основну і заключну частини заняття, а так само додаткові запитання. Найбільш складна задача, яка стоїть перед викладачем, - організувати на семінарі творче обговорення проблеми. Демонстрація - метод навчання, що будується на основі показу учням в цілому і деталях реальних подій життя, явищ природи, наукових і виробничих процесів, дії приладів. Суть цього методу, полягає в тому, щоб за допомогою дій та засобів створити в учнів, наочний образ досліджуваного предмета чи явища, сформувати уявлення про його суть і зміст. Демонстрація, як метод навчання забезпечує добре сприйняття і осмислення учнями складних явищ дійсності в їх динаміці. Навчальний результат демонстрації полягає в збагаченні дітей знаннями в їх образної цілісності та емоційної забарвленості. Виховний ефект демонстрації - у величезному емоційному впливі демонстрованих явищ. Демонстрація застосовна в роботі з дітьми будь-якого віку. Вона включає у свою структуру обов'язкове співбесіду з учнями з приводу сприйнятого, що допомагає вчителю діагностувати процес засвоєння знань школярами. Вправа - метод навчання, що передбачає багаторазове повторення розумових і практичних дій з метою закріплення необхідних навичок і вмінь. Функціяметоду вправи полягає в тому, щоб трансформувати частину знань учнів в навички та вміння, сформувати у нього готовність до практичних дій.
Діагностичне значення вправи полягає в тому, що тільки глибоке розуміння дитиною набутих знань забезпечує можливість оволодіння міцними вміннями та навичками. Вправи є обов'язковою частиною будь-якого досліджуваного школярами предмету. Виконанню вправ завжди передує міцне засвоєння теоретичного матеріалу учнями і інструктаж вчителя. Це дозволяє учням здійснювати відтворення дій, необхідних для набуття навичок з поступовим їх ускладненням. Навчальний результат вправ проявляється в озброєнні системою прийомів, способів практичної дії в інтелектуальній і фізкультурних формах. Розвиваючий ефект цього методу виявляється у розширенні можливостей творчого самовираження дитячої особистості і формуванні її різноманітних здібностей. Систематичне виконання вправ зміцнює волю учнів, виховує наполегливість, завзятість, старанність, самовладання. Методична система навчання - це впорядкована сукупність взаємопов'язаних і взаємообумовлених методів, форм і засобів планування та проведення, контролю, аналізу, коригування навчального процесу, спрямованих на підвищення ефективності навчання школярів. Характерні риси сучасної методичноїсистеми навчання: - Науково обгрунтоване планування навчального процесу; - Єдність і взаємопроникнення теоретичної та практичної підготовки школярів; - Високий рівень труднощів і швидкий темп вивчення навчального матеріалу; - Максимальна активність і достатня самостійність навчання; - Поєднання індивідуальної та колективної роботи школярів; - Насиченість навчального процесу технічними засобами навчання; - Комплексний підхід до вивчення різних предметів. Мета навчання - визначаються викладачами з кожного навчального предмету. Зміст навчання - визначається програмами навчання з кожного предмету і коректується вчителями в залежності від цілей навчальних занять. Планування навчального процесу - сукупність дій органів освіти та викладачів, що припускає розстановку занять школярів з предметів, часу і місця проведення. Контроль, аналіз та корегування навчального процесу - діяльність представників органів освіти та вчителів з управління, регулювання та підвищенню ефективності навчальних занять. Метод виховання Методи виховання - способи педагогічної взаємодії з дітьми, організації та самоорганізації їх життя, психолого - педагогічного впливу на їх свідомість і поведінку, стимулювання їх діяльності та самовиховання. Різноманітні методи виховання можуть впливати на всі сторони життя дітей і педагогів. Методи ефективні, якщо педагог враховує сприяння самих дітей його зусиллям, якщо вихованці долають у собі опір та свідома протидія виховним заходам, прагнуть до активного освоєння духовних цінностей. Метод виховання, як педагогічна категорія характеризується низкою ознак. Кожен окремий метод, тобто організована педагогічна діяльність, спрямована на вирішення специфічних завдань. Метод обумовлений об'єктивними, соціальними і природними властивостями людини, її психіки. Цьому методу властива специфічна педагогічна функція, пов'язана з його можливостями, що дозволяють вирішувати лише певну частину його завдань. Кожен з методів виховання, роблячи вплив на формування особистості, відіграє головну роль у зміні, усунення лише певних якостей. Жоден з методів виховання не є універсальний, і не вирішує всіх завдань. Метод переконання - основний метод виховання, що представляє собою вплив вчителя на сферу свідомості учнів. Він забезпечує вирішення головного завдання виховання школярів - формування їх мірровозренія, високих громадянських і політичних якостей, свідомої переконаності. Особливе значення переконання набуває в умовах трансформації усіх сфер життя нашого суспільства. Метод переконання апелює до розуму, логіки, досвіду і почуттям молодого чоловічка, забезпечуючи добровільне прийняття ним ідей, їх осмислення й перетворення на мотиви поведінки. Важливо, щоб у результаті переконання, у дітей формувалися, своя тверда впевненість, здатність захищати свої ідеї, боротися з помилковими поглядами. Метод переконання передбачає систематичну об'єктивну інформацію, роз'яснення та гласність з найважливіших питань з усіх сфер суспільного життя. Великою силою переконливості мають факти. Переконання на практичному досвіді може здійснюватися шляхом особистого показу, або за допомогою спільної діяльності або показом досвіду інших. Метод вправи - у вихованні зазвичай розуміють таку систему організації повсякденного життя, процесу навчання, діяльності., Яка дозволяє школярамнакопичувати досвід правильної поведінки, самостійності у вирішенні завдань, розвивати їх індивідуальні якості, почуття і волю, формувати позитивні звички, забезпечувати єдність знань, переконань і поведінки, слова і діла. Вправа, як метод виховання забезпечує залучення дітей до суспільно корисну роботу. Вчителі повинні звертати особливу увагу на розвиток у школярів здібності орієнтуватися в навчальній обстановці, проявляти самостійність, домагатися своїх цілей. Виконанню вправ завжди передує міцне засвоєння теоретичного матеріалу учнями і ретельний інструктаж вчителя. Це дозволяє учням здійснювати систематичне відтворення дій, необхідних для формування певних якостей. Методи самовиховання Основні методи 1) Самообязательство, 2) Самоствердження, 3) Самоорганізація, 4) Самоконтроль, самопримушування. Самовиховання здійснюється за допомогою загальних і специфічних методів, таких, як, самообязательства, самоорганізація особистого життя та професійної діяльності. Самообязательства - включає, усвідомлення цілей і завдань самовдосконалення, вироблені, продумані. Відповідно до самообязательствамі, розробляються принципи і правила особистої поведінки, як основи високої самоорганізації особистого життя, навчальної, і суспільно політичної діяльності людини. Це такі правила, як: «Якщо я знаю, що знаю мало, я доб'юся того, щоб знати більше». Часто людина сама формує для себе правила, яких прагне дотримуватися з метою самовдосконалення. У практичній діяльності по самовихованню можна керуватися наступними правилами - завжди і в усьому: - Вмій зосередити свою увагу на початій справі, - Не відволікайся під час роботи.