Gig_ns

міноюнатільноїбілизни, прийняттядушупіслязавершеннямаршуабо навчальних занять з водіння та стрільб, а також видалення пилу із внутрішніх відділень машин.

Хімічнішкідливіречовини. Повітрявтанках, БМПтаіншихмашинах може забруднюватися шкідливими для здоров’я вихлопними і пороховими газами, які складаються із суміші різних речовин, але найбільшу небезпекустворюєоксидвуглецю. Призгоряннівдвигунахважкихвидів пального (солярова олива) вихлопні гази мають різкий неприємний запах і сильно подразнюють слизові оболонки внаслідок дії альдегідів і сірчистого ангідриду, що містяться у них. Вихлопні гази найбільш небезпечні у зачинених приміщеннях з недостатньою вентиляцією (бокси, майстерні) і польових укриттях (окопи, улоговини тощо). Порохові газиможутьпотрапитиувідсікибойовихмашинізстрілянихгільзтаіз каналівстволівкулеметівабогарматпривідкриваннізамка. Їхконцент- раціяпідчасстрільбиперевищуєдопустимунормуу4-5 разів, щорізко погіршуєфункціональнийстантанкістів. Урезультатіцьогопоказники швидкостістрільбизнижуютьсяна40-50 %, ачаснаведеннягарматина ціль збільшується на 20-30 %.

Лазерний промінь. Сучасні танки оснащуються лазерними дальномірами, потужнийвузьконаправленийсвітловийімпульсякихнебезпечний для незахищеного ока людини. Він може спричинити ушкодження зору різного ступеня тяжкості – від тимчасового засліплення до опіку сітківкиістійкоївтратизору. Небезпечненетількипрямевипромінення лазера, алеійогопромінь, щовідбиваєтьсявіддзеркалоподібнихповерхонь чи блискучих предметів. Радіуси небезпечних зон дії прямого та дзеркально-відбитого лазерного випромінення для незахищеного ока сягають до 10 км вдень і до 15 км вночі. Застосування оптичних приладівдляспостереження збільшуєнебезпеку ураження органазорулазернимпроменем. Значнозростаєвірогідністьураженняочейпринедотриманні правил техніки безпеки під час проведення двосторонніх навчань, особливоунічнийчас.

Підводне водіння танків. Одним із специфічних видів навчальнобойової роботи танкістів є підводне водіння танків, яке вимагає спеціальноїпідготовкиекіпажів. Приподоланніводноїперешкодимашиназ попередньо встановленим на ній оснащенням для підводного водіння проходитьподнуводойми. Нацьомувідрізкуекіпажнемаєможливості візуального спостереження за оточуючим простором і механік-водій

241

орієнтується лише за приладами. Якщо будуть допущені помилки при визначеннікурсу руху, танкможепопастинаглибинубільшузадопустимуі, якнаслідок, затонути. Це ж можетрапитися увипадку тривалої зупинкипідводоючерезнесправністьмашини. Створеннятакоїнебез- печноїситуаціїспричиняєзначненервово-психічненапруженнячленів екіпажу. Потонувшийтанквониможутьпокинутичерезлюки, алезовнішній тиск води настільки сильний, що їх відчинити неможливо. Наприклад, притовщинішаруводив1 мтискналюкдорівнює300-400 кг. Відкриваються люки достатньо легко тільки після повного заповнення танка водою, коли тиск її всередині зрівняється із зовнішнім.

Перш, ніж приступити до заповнення танка водою екіпаж повинен ретельнопідготовитись, щобдовиходунаповерхнюдеякийчасдихати підводою. Дляцьогопризначеніспеціальніізолюючідихальніапарати, наприклад, ІП-5, користуватись якими танкістів навчають під час тренувань. Вони забезпечують повну можливість дихання під час виходу екіпажу із затонувшого танка на поверхню, але танкістам треба добре знати і чітко виконувати ряд правил техніки безпеки. Необхідно оберігатидихальниймішокпротигазавідстиснення, томущовнаслідокцьогонаступає порушення дихання, а через 2-3 хв– запаморочення і задуха. Різкі удари по дихальному мішку можуть призвести до баротравми легень (розрив легеневої тканини з тяжкими наслідками).

Евакуаціязатопленоготанкапов’язанаіззначнимитруднощами. Для створення безпечних умов праці водолазам під час проведення підводних робіт з підйому танка необхідно безперебійно постачати повітря і попередитиїхпереохолодженнязарахунокскороченнячасуперебування під водою та використання теплого одягу і гідрокостюмів. Основні правила підготовки танкістів до підводного водіння танків і поведінки екіпажуприподоланніводнихперешкодтаможливомузатопленнітанка викладені у відповідних спеціальних керівництвах.

На медичну службу покладаються завдання щодо ознайомлення членів екіпажів з фізіологічними особливостями діяльності організму приперебуваннітанкістапідводоюуізолюючомудихальномуапараті, вивчення правил техніки безпеки та заходів надання першої медичної допомоги. Крім того, до складу рятувальної групи, яку створюють при подоланні танками водних рубежів, начальник медичної служби виділяє фельдшера або санінструктора з необхідним майном для надання медичної допомоги потерпілим.

242

Проведення паркових днів. Для обслуговування бойових машин і ремонту несправних проводяться паркові дні, у цей час на особовий склад впливають такі несприятливі чинники, як:

–інтенсивніфізичнінавантаженняпризніманнізтанка(БТР, БМП, САУ) та установлення на нього окремих вузлів та деталей, які мають вагу від декількох десятків до сотень кілограмів;

–хімічні речовини – паливно-мастильні матеріали, розчинники, фарби, антифризи, кислоти, вихлопні гази та інші технічні рідини;

–фізичнічинники– низька(висока) температураповітря, шум, елек-

тромагнітне випромінювання, випромінювання електрозварювальної дуги чи дія вогнегазового струменя тощо.

Гігієнічне забезпечення паркового дняполягає уорганізації тапроведенні контролю за дотриманням військовослужбовцями санітарних правиліправилтехнікибезпеки, невиконанняякихпризводятьдотравм таотруєнь. Тому медичніпрацівникиповинніперевірятивідповідність обладнаннявсіхприміщеньдляпроведенняунихробітзгіднозїхпризначенням – парки, пункти технічного обслуговування, акумуляторні, складипаливно-мастильнихтаотруйнихтехнічнихрідин. Вимогищодо них викладені у спеціальних нормативнихдокументах.

Фахівці санітарно-епідеміологічної служби контролюють попередження забруднення довкілля технічними стоками після миття танків, автомобілів, гармат тощо.

Для цього у парках повинна створюватися замкнута система очищення такої води з метою повторного багаторазового використання її для технічних цілей.

ГІГІЄНА ВІЙСЬКОВОЇ ПРАЦІ У РАКЕТНИХ ВІЙСЬКАХ І АРТИЛЕРІЇ

На особовий склад ракетних військ впливає комплекс несприятли- вихвиробничо-професійнихчинників, основнимзякихєнервово-емо- ційнанапруженістьвнаслідокнеобхідностіпідтриманняпостійноїготовності до екстрених дій, що обумовлені характером навчально-бойової діяльності. Також до них належать: проливання, витікання або вибух агресивних технічних рідин; руйнування джерела іонізуючого випромінювання(ДІВ); аваріїтранспортнихзасобів(автомобільного, залізничного, авіаційного); вихід із ладу об’єктів воєнної техніки, спеціальних

243

технічних споруд; виникнення пожежі, а також дія метеорологічних і тектонічнихчинників(урагани, смерчі, морози, жара, землетруси, обвали тощо).

Особливонебезпечнимидляособовогоскладуможутьбутинадзвичайніситуації, щовиникаютьпідчасробіт, якібезпосередньопов’язані із заправкою ракет та зливанням компонентів ракетного палива (КРП), до складу яких входять надзвичайно небезпечні сполуки – гептил та окислювач– аміл. Уприсутностікиснюгептилокислюєтьсяізутворенням формальдегіду, вільного азоту та інших високотоксичних сполук. Граничнодопустимаконцентрація(ГДК) гептилудляробочихприміщень дорівнює 0,1 мг/м3. Легко проникаючи в організм через дихальні шляхи, шкірніпокривиіслизові оболонкигептилпроходитьрядрізнихперетворень. Основначастинайогодиметилюєтьсявмікросомахпечінки, щосупроводжуєтьсявивільненнямвисокотоксичнихгідразиновихгруп. Біохімічна дія гептилу складна і вивчена недостатньо. Деякі дослідники вважають, що внаслідок інактивації фосфопіридоксалю виникають значніпорушенняобміннихпроцесіввуглеводів, білківіжирів. Приотруєнні гептилом практично уражуються всі органи і системи, а переважно потерпають ЦНС, печінка, ендокринні залози тощо.

Гептил викликає у людей гострі та хронічні інтоксикації. При гострихотруєнняхуперебігупатологічногопроцесувиділяютьсяперіоди: первинна реакція, латентний період, виражений прояв хвороби і закінчення її. Вираженість і тривалість цих періодів залежить від кількості отрути, щопоступилаворганізм. Первиннареакціяспостерігаєтьсячастішеприінгаляційнихураженняхіпроявляєтьсякашлем, сльозотечею, блюванням, головним болем.

Латентний період, у тому числі і при важких отруєннях, триває 2- 4 години. Вінзмінюєтьсяперіодомвираженихпроявів. Напершийплан виступаєураженняЦНС, щопроявляєтьсярозвиткомбезладноїрухової реакції, яка переходить у напад клоніко-тонічних судомин, а пізніше – розвивається коматозний стан. Тривалість цього періоду – 8-12 годин. Вжеупершудобуможерозвинутисятоксичнийбронхітабопневмонія. Через5-6 діб з’являються ознаки розвитку токсичного гепатиту.

Симптоматика хронічного отруєннягептиломдосить різноманітна. На перший план виступають астено-невротичний синдром, вегетосудинна дистонія, потімз’являютьсяознакиураженняпечінки. Упрацюючих з гептилом часто виявляють хронічні кон’юнктивіти, атрофічні

244

ринітиіфарингіти. Проявихронічноїінтоксикаціївиникають, зазвичай, при стажі роботи більше одного року.

Аміл– рідиназрізкимудушливимзапахом, якадимитьнаповітріз виділенням бурих парів оксидів азоту. Граничнодопустима концентрація амілу 5 мг/м3. При попаданні на шкіру він викликає опіки. Навіть короткотривале вдихання амілу призводить до ураження дихальних шляхівілегеньзрозвиткомтоксичногонабряку. Триваладіяневеликих концентраційамілусупроводжуєтьсярозвиткомхронічноїінтоксикації, що є результатоммісцевої (подразнюючої) ірезорбтивної дії.

Клінічні прояви хронічних інтоксикацій амілом характеризуються: ураженням бронхо-легеневого апарату (хронічні бронхіти, емфізема легень, пневмосклероз); неврологічнимирозладамитипуастено-невро- тичногосиндрому; порушеннямифункціїсерцево-судинноїсистемита шлунково-кишковоготрактуітоксичним ураженням печінки.

Дляпопередженняшкідливоїдіїкомпонентівракетногопаливаособовий склад, що бере участь у їх зливанні або переливанні, повинен одягати засоби захисту органів дихання та шкіри типу ЗК-1 (захисний комплект) або КР (костюм ракетчика). При виконанні операцій зі стиковки та розстиковки металорукавів (вага їхбіля 10-25 кг), атакож при виникненні аварійних або технологічних проливів КРП з метою захисту органів дихання застосовують протигази типу ПРВ (протигаз ракетних військ).

На частину особового складу ракетних військ, яка призначена для проведенняспеціальнихробітзядернимибоєприпасами(ЯБП), навсіх етапахїхексплуатації(технічнеобслуговування, забезпеченнязберігання, підготовка до бойового застосування, транспортування, підтримка спеціальногоозброєннянаустановленомурівніготовності) впливаєіонізуючевипромінювання.

Крім військовослужбовців, котрі працюють з КРП і ядерними боєприпасами, виділяютьвокремугрупуособовийсклад, якийнесепостійне бойовечергування успеціальнихпідземнихспорудах.

На нього діє ряд чинників, які створюють значне емоційне напруження: перебування у замкнутому просторі приміщень для чергування на глибині до 30 м; штучне освітлення (часто у 3-5 раз нижче допустимих норм); наявність примусової вентиляції (особовий склад дихає неіонізованим повітрям); надлишковий тиск повітря; насиченість апаратурою та наявність НВЧ-випромінення; перепади температури і воло-

245

гостіповітря; порушенняприроднихдобовихбіоритмів; морально-пси- хологічненавантаження(роботанаапаратурібезправанапомилку, систематичні напруженітренування тощо).

Відповідно показники захворюваності військовослужбовців ракетнихвійськвищіпорівнянозсереднімипоказникамиїїувійськовослужбовців інших видів Збройних сил, причому в загальній структурі пере- важаютьзахворюваннясерцево-судинноїсистемитаіншіхронічніхво- роби, які можна віднести до професійно-зумовлених.

Тому за станом захворюваності умови праці військовослужбовців (група ДІВ і група КРП) можна охарактеризувати як шкідливі, що потребуютьрозробкиівпровадженнянизкиоздоровчихзаходів: зрежиму праціівідпочинку, медичноїреабілітації, організаціїлікувально-профі- лактичної допомоги і диспансеризації. Багаторічні спостереження свідчатьпронеобхідністьпроведеннякомплекснихфізіолого-гігієнічних

іорганізаційнихзаходів, направлених на поліпшенняумовпрацітакож

ідля інших професійних груп військовослужбовців ракетних військ.

Гігієна праці в артилерії

Особливостями проходження служби в артилерії є великі фізичні навантаження івпливнаорганслухупострілівзгармат тавибухів снарядів, мін, авіабомб тощо.

Фізичне напруження супроводжує артилеристів постійно – під час обслуговування гармат у парку; на марші; на вогневих позиціях, коли під гармати треба швидко викопати окопи і замаскувати їх; при обладнанні командних та спостережних пунктів, бліндажів та сховищ; при проведенні стрільб – перенесення снарядів до гармат; при зміні вогневих позицій; при чищенні гармат тощо.

Томувиходячизцихвимог, требапроводитивідповіднийвідбірпризивників– фізичносильних, зміцноюстатурою, зрозвинутоюгрудною кліткою, гостримслухомігостримзором.

Медичному персоналу військових частин необхідно контролювати поступове збільшення фізичного навантаження при тренуванні молодихбійців, щобзапобігтиуподальшомуїхтравматизаціїпідчасобслуговування гармат та проведення стрільб тощо.

Під час пересування на інші позиції, особливо по бездоріжжю, на артилеристів діють струс і вібрація, а також пил, вихлопні гази та погодні чинники.

246

Припостріліізгарматиутворюютьсятрихвилі: дульна, балістична

та вибухова.

Угарматєдульнегальмо, томунайбільшийтискповітряпісляпострілу створюєтьсяпосторонамвіднього. Крім того, пристрільбізгарматвеликогокалібруутворюютьсяінфразвуки, якіусукупностіздульноюхвилеюможутьтравмувативуха. Розрізняютьтритипиреакціїоргана слухунастрільбу ізгармат:

–механічна, коливідрізкогопідвищеннязовнішноготискупошкоджується барабанна перетинка;

–больова, яку спричиняє різке подразнення нервових закінчень у барабанній перетинці;

–акустична, що обумовлює травматичне ушкодження кортієвого

органа, якесупроводжуєтьсягучнимдзвономувухах.

Артилеристамнеобхіднозастосовуватипротишумипідчасстрільби, навчитисяховатисяпідчаспострілузащитгармати(захиствіддульної хвилі), відривати окопи і щілини для захисту від вибухів снарядів та авіабомб ворога.

При веденні вогню із закритих об’єктів або корабельних казематів, коливітердмезфронтуізадуваєпороховігазивсерединуприміщення, існуєнебезпекаотруєннягарматноїобслугипороховимигазами, уяких багато оксидів азоту. Причому треба враховувати, що клінічна картина отруєння ними може розвинутися після скритого періоду (через 12-20 год) і призвести до смерті. При тривалій дії невеликих концентрацій оксидівазотуможутьрозвиватисяхронічнізапаленнядихальнихшляхів.

Томуутакихприміщенняхтребаподбатипрообладнанняналежної припливно-витяжної вентиляції.

Не повинно залишатися поза увагою медичної служби і забрудненняодягуташкіриартилеристівмастилами, якимизмащуютьстволигарматпісляїхчистки, атакожгільзиснарядівдлязахистувідіржі, щопри відсутностірегулярногомиттятілаіпранняодягупризводитьдогнійничкових захворювань шкіри і втрати боєздатності.

ГІГІЄНА ВІЙСЬКОВОЇ ПРАЦІ В ІНЖЕНЕРНИХ ВІЙСЬКАХ

Доскладуінженернихвійськвходятьчастинитапідрозділирізного призначення: інженерно-саперні, штурмові, загороджень та розгороджень, інженерно-шляхові, мостобудівельні, понтонно-мостові, перепра-

247

вочно-десантні, позиційні, маскувальні, польовоговодопостачання, інже- нерно-будівельнітощо. Організаційноінженернівійськавходятьдоскладувсіхоб’єднань, з’єднаньтачастинвидівЗбройнихсилУкраїни. Вони виконуютьпідчасбоюнайскладнішізавданняінженерногозабезпечення, які вимагають спеціальної підготовки особового складу, застосування інженерної техніки та інженерних боєприпасів.

Інженерне забезпечення – це комплекс інженерних заходів, які здійснюютьзметоюствореннясприятливихумовдлядійсвоїхвійськв бою, підвищеннязахистувійськтаоб’єктіввідусіхзасобівураження, а також нанесення втрат противнику інженерними боєприпасами та утруднення йогодій.

Яквидноіззавдань, якітребавиконувативійськовослужбовцямінженерних військ, від них часто буде вимагатися проведення за короткий термін часу великого обсягу робіт, часто пов’язаних зі значними затра- тамифізичноїтанервово-психічноїенергії, наприклад, припроведенні розмінування. На особовий склад будуть діяти залежно від пори року і кліматичних зон такі несприятливі погодні умови як спека або холод, дощ, сніг, вітер тощо. Часто прийдеться виконувати роботи (наведення мостів, створення понтонних переправ) перебуваючи у холодній воді, підвогнемпротивника, завідсутностідостатньогочасутасприятливих умов для відпочинку, обходитися без гарячої їжі, а харчуватися сухим пайкомтощо.

Керування інженерною технікою, її обслуговування та ремонт теж вимагаютьвідособового складу затратизначнихфізичних зусиль.

Томуувійськовослужбовцівінженернихвійськбудутьчастовиникати простудні захворювання, хворобиопорно-руховогоапарату, травми, порушення діяльності шлунково-кишковоготракту, виснаження тощо.

Це потребує від військово-медичних комісій відбору для служби у цих військах осіб, які поряд зі спеціальною освітою повинні мати ще й хороший фізичний розвиток, міцну статуру. Під час служби особливу увагутребазвертатинанабуттянимидостатньоїфізичноїсилиметодом поступового збільшення навантажень та послідовного загартовування організму.

Виконання робіт у НС за несприятливих погодних умов потребує контролю за вибором найбільш раціонального одягу та взуття, обладнання сушилень для їх висушування, а також пунктів обігріву для особовогоскладунавітьневдужехолоднупору року.

248

Забруднення обмундирування та шкіри тіла можуть спричиняти шкірно-гнійничкові захворювання, тому необхідно частіше буде митисятапратиодяг, використовуватиначасйогосушінняпідміннийфонд.

Важка робота, яка часто буде виконуватися у темну пору доби, потребує зміни режиму харчування, видачідодаткових продуктівічаюта підвищення в їжі вмісту вітамінів А, В1, В2, В6 тощо.

Узв’язкузтим, щоінженерніроботибудутьвиконуватисяпідрозділами, вякихнебудемедичногоперсоналу, назначнихвіддаляхвідсвоєї частини і у різних місцях, їх треба забезпечувати польовими кухнями або переносними плитами для приготування їжі, а також засобами для очищенняізнезараженняводи. Крімтого, середособовогоскладунеоб- хіднопроводитисанітарно-просвітнюроботущодонебезпеки, якабуде створюватися при вживанні ягід та грибів, їжі, що отримана від місцевих жителів, та води із неперевірених джерел.

ГІГІЄНА ВІЙСЬКОВОЇ ПРАЦІ У ПОВІТРЯНИХ СИЛАХ (ПС)

Авіаційна гігієна є самостійною галуззю авіаційної медицини, що об’єднує ряд медичних дисциплін. Особливості санітарно-гігієнічних заходів, щопроводятьуПС, зумовленірядомуказанихнижчечинників.

Під час польотів на екіпажі впливає зниження атмосферного тиску всередині літаків, внаслідок чого може виникати кисневе голодування, якезнижуєбоєздатність(працездатність) людиниіпорушуєїїжиттєдіяльність. Швидкезменшеннябарометричноготискуприпошкодженнілітака запевних умов спричиняє розвиток гострої декомпресійної хвороби.

У військовій авіації, особливо винищувальній, на льотчика під час польотудіютьзначніпришвидшення, щочастостворюютьдужевеликі навантаженнянайогоорганізм. Вонивиникаютьпризбільшеннішвидкості польоту або при різкій зміні його напрямку.

Крімпришвидшеньізмінбарометричноготискунаорганізмльотчикатакож впливають: інтенсивний шум, що утворюється під час роботимоторів, гвинтівабореактивнихдвигунів; вібраціялітака; значні перепадитемператури; забрудненняповітрявідпрацьованимигазами, продуктамипіролізу, компонентамипаливнихімастильнихматеріалів. Виконання військової праці як льотчиками, так і іншими фахівцями ПС часто вимагає великого нервово-емоційного напруження. Герме-

249

тичні кабіни і висотні засоби життєзабезпечення (ВЗЖ) дозволяють долати фізіологічний бар’єр висоти івакууму космічного простору та виключати гостругіпобаричнуоксигенацію(ГГОГ). АлеВЗЖ затруднюють рухи льотчиків у кабіні, вживання їжі та води, фізіологічні відправлення, обмежують поле зору, погіршують теплообмін, сприяють розвитку фізичної і психічної перевтоми. У випадку розгерметизаціїкабінипідчасвисотногопольтуВЗЖнезабезпечуютьдостатнього рівнязахисту. ТомувумовахГГОГпотребуєвирішенняпроблемазбереженняфізичноїпрацездатності, якаєумовоювиконаннязавдання, а нерідкоізбереженняжиттяльотчика. Впливнесприятливихчинників налюдину можна значно зменшити, а деякі чинники повністю усунути за допомогою технічних та медико-профілактичних заходів, в обгрунтуванні і розробці яких беруть участь лікарі-гігієністи. Наприклад, дляспроможностільотчикадіятивумовахГГОГ йомупроводять “висотне” тренування у барокамері йекспрес-метод, при якомуздійснюють ступінчасті підйоми протягом трьох днів, а також інтервальнийпринципадаптаціїубарокамері. Головноюланкоюусистеміпрофілактичнихзаходівєгігієнічненормуванняцихчинниківзметоюзахисту людини від їх шкідливого впливу.

Зметоювиявленняівивченняпричинзмінустаніздоров’яфахівців ПС і особливо льотного складу медична служба здійснює регулярний медичний контроль. За станом здоров’я льотного складу він проводиться у:

–період організації і проведення польотів;

–міжкомісійний період;

–процесі спеціальної підготовки на пілотажних тренажерах;

–період фізичної підготовки.

Збереженняздоров’ятапідтримкависокоїпрацездатностільотного складуєпередумовоюпідвищеннябезпекипольотів. Забезпечуєтьсяце систематичнимздійсненнямпослідовновиконуванихмедичнихзаходів, що включають:

– відбірнанавчанняульотнихзакладахтількитихосіб, станздоро- в’я яких відповідає вимогам льотної професії і дозволяє виконувати в подальшомупольотинаперспективнихлітальнихапаратахзабудь-яких умов;

– повсякденне спостереження за станом здоров’я курсантського і льотногоскладівупроцесінавчаннятальотноїдіяльності, атакожпері-

250