БЖД

6. .Людині потрібне таке життєве середовище, яке б не створювало надмірного ризику зазнати шкоди від будь-якого з його елементів..

7. .Людина не в змозі протиставити аномальним природним яви­ щам (стихійним лихам) адекватні запобіжні і протидіючі засоби, оскільки небезпеки природного походження є важко прогнозованими й занадто інтенсивними..

8. .Але, створюючи техносферу, людина може і повинна передбачити й відвернути всі небезпеки, джерелами яких є рукотворні машини та механізми, а також вироблена за їхньою допомогою продукція..

9. .Найбільший вплив техносфери на людину та системи її життєзабезпечення відбувається в урбанізованому середовищі..

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

Урбанізація (від лат. .urbanos – міський) – процес зро­ стання міст і міського населення, який супроводжується зростанням їхньої ролі в соціально-економічному та культурному житті суспільства..

10.. Інтенсивний локальний розвиток міст, котрі виникали як спільні поселення ремісників, як центри торгівлі або як військові укріп­ лення (фортеці), розпочався на межі XVIII–XIX століть у Західній Європі. .Цей процес може вважатися початком урбанізації..

11. .Процес урбанізації розгортався неодночасно, набуваючи різної інтенсивності в різних частинах світу. .Після Західної Європи активної урбанізації зазнали Північна Америка, Австралія та Океанія, Східна і Центральна Європа, Латинська Америка, Азія, Африка. .

Зверніть увагу!

1)Ступінь урбанізованості частини світу, регіону, країни тощо прийнято характеризувати за чисельністю міського населення по відношенню до загальної кількості населення­..

2)Упродовж XIX–XX століть кількість міського населення

постійно зростала як в абсолютному, так і у відносному вимірі (табл..3..2):

Таблиця 3.2

Динаміка зростання міського населення світу упродовж останнього століття

	початок XIX	1900 р.	1950 р.	1980 р.	1990 р.	2007 р.
	століття
	3%	13,6%	28,8%	41,1%	41%	понад 50%
	29,3 млн	224,4 млн	729 млн	1 821 млн	2 261 .	понад 3 000 .
					млн	млн

3) На початок XXI ст. .відносна частка міського населен­ ня становила в Європі 73%, у Північній Америці – 75%, Австралії та Океанії – 71%, Латинській Америці – 72%, Азії – 31%, Африці – 32%..

NON MULTA, SED MULTUM

За даними ООН, починаючи з 2007 року понад 50% людей планети мешкають у містах, причому в світі нараховується понад 260 міст із населенням 1 млн осіб і більше (117 із них – в економічно розвинених країнах). .Першим у світі містом, населення якого (станом на 1800 рік) перевищило 1 млн осіб, є Лондон..

З історії відомо, що перші міста-держави Давньої Греції називалися полісами. . Найбільший населений пункт у Стародавній Греції, який утворився внаслідок об’єднання й злиття близько розташованих і тісно пов’язаних між собою 35 менших давньогрецьких полісів, мав назву Мегалополіс (від слова megas, родовий відмінок – megalu, що означало великий плюс polis – місто). .Згодом близько розташовані й тісно пов’язані між собою міста, котрі разом із прилеглою до них територією утворюють особливу форму со- ціально-економічної й політичної організації суспільства, почали називати мегаполісами..

Крім міст Давньої Греції (найвідомішими з яких можна вважати Спарту й Афіни) відомі й найдавніші міста Месопотамії (серед них Ур і Вавилон), Єгипту (Мемфіс, Фіви), Індії (Мохеджо-Даро, Хараппа)..

Сучасні урбанізовані регіони різних країн світу (Філа­ дельфійсько-Бостонсько-Нью-Йоркський у США, Токійсько- Йокогамсько-Осакський в Японії, Кельнсько-Дюссельдорфський у Німеччині, Манчестер-Бірмінгемський у Великобританії та інші) концентрують у собі від 20 до 60 мільйонів міського населення. . Середня щільність населення в цих урбанізованих регіонах становить близько 300–400 осіб на 1 км2..

Зверніть увагу!

1) Зосередження міст та інших населених пунктів на певній території, компактне просторове угрупування поселень отримало назву агломерації (від лат. .agglomero – приєдную, нагромаджую). .Агломерація є формою розселення моноцент­ ричного типу, коли є одне центральне місто, а навколо нього утворюється зовнішня периферійна зона міських поселень. .

2) Різновидом агломерації є конурбація (від лат. .кон... ..префікса, що означає об’єднання, сумісність і лат. .urbs – місто) – міська агломерація поліцентричного типу (типовим прикладом конурбації є скупчення міст у Рурському басейні, що у Німеччині)..

Тісно пов’язані й фактично злиті між собою в конурбацію американські міста, розташовані на невеличкій (1,5% від загальної території США) площі, що на 800 км протягнулася смугою завширшки 100–150 км уздовж Атлантичного узбережжя США, в яких проживає близько 19% населення цієї країни, дістали назву Бос-Ваш..

180

181

12. .Україна залучилася до процесу урбанізації у першій половині XX століття. .Сьогодні вона є великою урбанізованою держа­ вою: в країні (при загальній кількості міст 459) нараховується 5 міст із населенням, що перевищує 1 мільйон осіб, 3 міста з населенням понад 750 тис. .осіб, 61 місто має населення понад. 100 тис. .осіб. .Близько 70% населення України проживає в містах..

NON MULTA, SED MULTUM

За статистикою в Україні середня щільність населення, яка щороку знижується внаслідок негативних демографічних процесів, становить 78 осіб на 1 км2. .Але цей показник є неоднаковим для різних територій держави: в Донецькій області середня щіль­ ність населення становить 193 особи на 1 км2 (при цьому ступінь урбанізованості області складає 90%), на Дніпропетровщині середня щільність населення становить 119 осіб на 1 км2 (ступінь урбанізованості 84%), в Луганській області середня щільність населення 103 особи на 1 км2 (ступінь урбанізованості 86%), в Харківській області середня щільність населення 97 осіб на 1 км2 (ступінь урбанізованості 79%), на Волині, Закарпатті, Кіровоградщині, Херсонщині, Чернігівщині середня щільність населення становить менше 50 осіб на 1 км2 (при цьому ступінь урбанізованості цих регіонів складає 61,5%)..

13. .Помітне місце серед українських міст посідає старовинне місто Полтава з населенням близько 305 тисяч жителів (за даними на середину грудня 2008 року)..

Зверніть увагу!

У Полтавській області при загальній чисельності населення 1,533 млн осіб чисельність мешканців міських поселень

становить 933 тис. .осіб. .Таким чином ступінь урбанізованості в області складає . .

14. .Найінтенсивніший демографічний розвиток (зростання чисельності населення майже у 2,5 рази) за останні 30 років. XX століття отримав Київ – столиця України..

15. .Урбанізація в Україні пов’язана з розвитком суспільного виробництва, зокрема важкої промисловості, енергетики, хімічної промисловості тощо..

16. .Урбанізація в Україні супроводжується зосередженням закладів освіти, науки і культури насамперед у великих містах..

17. .Зростання чисельності міського населення забезпечується в Україні міграцією сільських жителів – на неї припадає понад половина приросту населення міст..

Зверніть увагу!

1)Загальновизнаним критерієм віднесення поселення до міського населеного пункту є характер зайнятості насе­ лення: якщо більшість мешканців зайнята поза сферою сільськогосподарського виробництва, поселення вважається міським. .

2)Чисельність мешканців населеного пункту не є визначальною при визначенні його містом: у Данії, згідно із законами цієї країни, містом може бути поселення з чисельністю лише 250 осіб, натомість у Японії статусу міста можуть набути лише поселення з кількістю мешканців понад 30 тис. .осіб. .

3)В Європі прийнята така класифікація міст за чисельністю їхнього населення:

Малі	Середні міста	Великі міста	Дуже вели­	Міста-
міста			кі міста	мільйо­
				нери
до 50	від 50 тис. .осіб	від 100 тис. .осіб	від 500 тис. .	понад 1
тис. .осіб	до 100 тис. .осіб	до 500 тис. .осіб	осіб до 1 000	млн осіб
			тис. .осіб

18. .Розвиток міст тривалий час супроводжувався поширенням уявлень про те, що місто є гарантом високої якості життя. .Але в другій половині XX століття ситуація докорінно змінилася. . Міста залишалися центрами економічного, політичного і культурного життя, але якість життя міського мешканця почала не так сильно відрізнятися від якості життя в сільських населених пунктах..

19. .Сучасні великі міста надають їх мешканцям багато переваг економічного, соціального та суб’єктивного характеру, але разом із тим виявляються джерелом численних небезпек для міського жителя (табл. .3..3)..

Таблиця 3.3

Особливості урбанізованого життєвого середовища

ПЕРЕВАГИ Й НЕБЕЗБЕКИ, ЩО ЇХ НЕСЕ В СОБІ УРБАНІЗОВАНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

	ПЕРЕВАГИ	НЕБЕЗПЕКИ
	1) наявність робочих місць	1) забруднення атмос-
	і можливість знайти гідно	ферного повітря
	оплачувану роботу за фа-
		2) дефіцит питної води
	хом та кваліфікацією
		належної якості
	2) зосередження закладів	3) шумове забруднення,
	освіти, науки і культури,	вібраційні навантаження
	наявність спортивних споруд

182

183

ПЕРЕВАГИ Й НЕБЕЗБЕКИ, ЩО ЇХ НЕСЕ В СОБІ УРБАНІЗОВАНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

3) зосередження медичних	4) скупчення населення, на-
закладів високого рівня	пружений ритм життя
4) найкращі житлові	5) нестача вільного “життєвого”
й побутові умови	простору і транспортні проблеми
5) можливість міжнародних	6) вплив електромагнітних
зв’язків, контакти з	полів та джерел іонізуючих
міжнародними організаціями	випромінювань
	7) проблема утилізації відходів

20. .Якість міського життя значною мірою визначають розташовані в місті промислові підприємства. .Вони є основними споживачами води, тепла, джерелами забруднення навколишнього природного середовища. .Характер забруднення довкілля у шахтарському, металургійному чи хімічному промисловому центрі може бути різним, але всі вони, як правило, є однаково несприятливими для здоров’я людини. .

21. .Якість життя в місті забезпечується також культурою поведін­ ки їх мешканців. .Надміру гучна музика, неправильне паркування автомобілів, збої в системі збору й видалення побутових відходів та багато іншого є такими самими чинниками урбанізованого середовища, як і якість повітря або води..

22. .Будь-яке урбанізоване середовище містить у собі три основні елементи: виробниче середовище, побутове середовище, а також середовище, яке одночасно є і позавиробничим, і позапобутовим (транспорт, сфера розваг і дозвілля тощо). .

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

1)Міста є особливими антропогенними екосистемами, у складі яких є концентровано розміщені промислові й побутові споруди та населення, котре проживає на його території. .Від інших населених пунктів сучасне місто

відрізняють за такими ознаками:

• тут мешкають люди, зайняті, в основному, в сфері промисловості, управління, культури та обслуговування, а

не в сільськогосподарському виробництві; • чисельність населення становить не менше, ніж.

5–10 тисяч­ осіб; • забудова здійснена багатоповерховими спорудами..

2)В умовах міста загострюються всі сторони життєзабезпечення людей, а небезпеки з боку життєвого середовища проявляються найбільш виразно..

23. .Особливістю забудови багатьох міст є зонування міської території, яке полягає у виділенні в межах міста виробничих, житлових і рекреаційних територій, а також передмістя при обов’язковому створенні належної транспортної мережі..

24. .З погляду екології – міста є гетеротрофними системами. . (Гетеротрофний – від гр. .heteros інший + гр. .trophe їжа – той, хто харчується органічними речовинами). . Харчування мешканців міст забезпечується сільськогосподарським виробництвом. .Для забезпечення харчуванням населення міста-міль- йонера (з чисельністю 1 млн осіб) необхідно використати близько 8 000 км2 сільськогосподарської території. .

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

Сучасні міста, постійно розвиваючись, збільшують свої території насамперед за рахунок сільськогосподарської землі, суттєво порушуючи при цьому природні біогеохімічні цикли. .Речовини, необхідні для міських підприємств і будівництва, видобуваються в одному місці, а концентруються (після транспортування їх до міст) в іншому..

§ 3.1.2. Життєве середовище мешканців великих міст

1. .Людина потребує такого життєвого середовища, яке б не створювало надмірного ризику зазнати шкоди від його елементів..

2. .Урбанізоване життєве середовище – специфічна, штучно створена частина світу, де перебуває або може перебувати людина, і де функціонують системи її життєзабезпечення..

3. .В урбанізованому середовищі виділяють природну, техногенну та соціальну складові, кожна з яких окремо і всі разом водночас чинять вплив на здоров’я людини (на кожному його рівні – суспільному, груповому, індивідуальному)..

Зверніть увагу!

§Природна складова урбанізованого середовища охоплює земний ґрунт, атмосферне повітря, розташовані на території міст водойми і питну воду, звірів, птахів, мікроорганізми тощо..

§Техногенна складова урбанізованого середовища охоплює­ розташовані на території міст промислові та

184

185

енергетичні об’єкти, житло, транспорт, знаряддя праці, домашніх і свійських тварин. .

§Соціальна складова урбанізованого середовища охоплює окремі групи людей, розподілені за певними ознаками: віковими, фаховими, цивілізаційними, етнічними, расовими, релігійними та іншими..

4. .Урбанізоване середовище чинить тиск на всі складові здоров’я людини – психічне, фізичне, соціальне..

NON MULTA, SED MULTUM

Вплив міста на здоров’я його мешканців є подвійним. .З одного боку, саме місто забезпечує людині висококваліфіковану та швидку медичну допомогу, з іншого – за значної скупченості населення в містах швидше розвиваються численні хвороби. .Відомо, що під час епідемій першими їх жертвами є жителі міст. .У Середні віки під час епідемій чуми та холери смертність у деяких містах сягала майже 100%..

Технічний прогрес призвів до насичення міського середовища речовинами канцерогенної, мутагенної, ембріотоксичної та імунодепресантної дії. .Багато з них є алергенами (від грецьк. .аллос – . інший та ергон – дія), здатними викликати ураження організму негайного або загальмованого типу. . Значна кількість цих речовин провокує ракові захворювання. .За деякими даними, не менше ніж 75–90% онкологічних хвороб мешканців міст пов’язані зі станом довкілля..

5. .Внаслідок впливу урбанізованого життєвого середовища на людину стан здоров’я мешканців сучасних міст швидко гіршає як в усьому світі, так і в Україні..

6. .Основні причини смертності мешканців великих міст пов’язані з так званими «хворобами цивілізації», до яких належать:

а) серцево-судинні захворювання (у тому числі інфаркти міокарда, атеросклероз, гіпертонічна хвороба та ін. .Щороку в Україні виявляють близько 50 тис. .нових хворих на інфаркт міокарду, 1/3 з них помирає);

б) онкологічні хвороби (від раку в Україні щороку помирає близько 90 тис. .осіб)

в) різні види імунодефіциту (в тому числі СНІД); г) ураження бронхолегеневої системи (у тому числі тубер-

кульоз, хронічні бронхіти, пневмонії, бронхіальні астми тощо);

д) депресивні психічні стани (в тому числі спричинені алкоголізмом, наркоманією та ін..);

е) тяжкі порушення обміну речовин (насамперед ожиріння та діабет)..

7. .В умовах великих міст відсутнім є просторовий комфорт людини, тому еволюція інфекційного паразитизму відбувається значно швидше, ніж еволюція життєвого середовища..

NON MULTA, SED MULTUM

За оцінками вчених, просторовий комфорт людини забезпечується за умови надання кожній особі: 1) 250 м2 площі будівель (до них входять житло, службові й виробничі приміщення, транспортні споруди); 2) 750 м2 лісу чи зелених насаджень; 3) 2 800 м2 оранки; 4) 3 000 м2 пасовиськ, що в сукупності складає близько 7 000 м2. ..

За таких умов можна ефективно захистити людину як від інфекцій, . так і від стану стресу, спричиненого надмірною щільністю людей і надлишковою кількістю анонімних контактів. .

Просторовий і санітарно-гігієнічний комфорт житлових помешкань громадян забезпечується за умови: житлової площі не менше ніж 17,5 м2 на людину, а висоти приміщень – не менше 3 м. . Таким чином, житловий об’єм, що припадає на одну людину за таких умов, має бути не менше, ніж 52 м3. .

Висота приміщень мінімум у три метри визнана фахівцями не випадково. .В житлових помешканнях під стелею збирається шар так званого «зіпсованого» повітря завтовшки близько 0,75 м, насичений надлишковою вологою, шкідливими мікроорганізмами, двоокисом вуглецю та іншими шкідливими речовинами. . Життєдіяльність людини має відбуватися в межах недосяжності цього шару. .Приймаючи середній зріст людини 1,75 м з урахуванням запасу висоти над головою 0,5 м, маємо мінімально необхідну висоту приміщення 1,75+0,5+0,75=3 м. .В будинках з поганою вентиляцією, у непровітрюваних приміщеннях шар забрудненого під стелею повітря збільшується. .Збільшення кількості «зіпсованого» повітря відбувається також узимку в умовах, коли приміщення слабо опалюються і мешканці змушені економити тепло, герметизуючи вікна і двері. .

Враховуючи той факт, що в Україні стандартна висота житлових кімнат у панельних і крупноблочних будинках (2,5 м) була встановлена майже півстоліття тому і з того часу не змінювалась, можна зробити висновок, що побутові умови більшості наших громадян не сприяють їх безпечній і комфортній життєдіяльності..

Якщо порівняти житлові умови пересічного українця з відповідними показниками громадян в інших країнах, ситуація теж явно не на користь наших співвітчизників:

	Середня загальна	Середня кількість
Країна	площа житла	кімнат на
	(м2/люд.)	1 мешканця
Великобританія	34,5	1,8
Німеччина	41,5	2,2
Франція	40,0	1,6
Швейцарія	45,5	1,8

186

187

	Середня загальна	Середня кількість
Країна	площа житла	кімнат на
	(м2/люд.)	1 мешканця
Швеція	52,0	2,0
США	51,0	2,2
Болгарія	21,0	1,2
Угорщина	24,0	1,4
Польща	20,5	1,1
Україна	16,3	0,8

Зверніть увагу!

За сучасних умов життя для мешканців великих міст звичним стає так званий „третій стан” – проміжний стан між повним здоров’ям та повною хворобою. .Це синдром перенапруження, свого роду передхвороба..

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

Життєдіяльність в урбанізованому середовищі все частіше супроводжується розвитком специфічних, так званих «екологічних» захворювань. . Для всіх них характерними є швидка втомлюваність, легка ураженість інфекціями, алергічний синдром. . Наявність цих хвороб пояснюється, перш за все, зменшенням імунної резистентності організму людини, котрий уже не справляється з хронічними несприятливими впливами з боку дов­ кілля. .

§ 3.1.3. Атмосферне повітря великих міст та джерела його забруднення

1. .Основними показниками фізичного забруднення атмосфери міст є:

• перевищення середньої температури атмосферного повітря (порівняно із сільською місцевістю) на 1.....2 0С;

• підвищена кількість опадів (на 5…10% більша порівняно із сільською місцевістю);

• меншашвидкістьвітру(на2…3м/сменшапорівняноізпозаміською місцевістю);

• недостатня прозорість атмосферного повітря (на 15…25% менша, ніж у сільській місцевості)..

2. .Хімічне забруднення атмосфери міст проявляється в наявності в природній суміші газів речовин, яких немає в чистому атмосферному повітрі (речовин-полютантів). .

3. .Один із найнебезпечніших хімічних забруднювачів повітря міст – оксид Карбону (хімічна формула СО), який також має назву­ чадний газ. .

4. .Найбільший внесок до забруднення атмосфери чадним газом робить промисловість. .Загальні об’єми його промислових викидів у повітряний простір міст є колосальними: понад 3,5•108 тонн (табл. .3..4)..

Таблиця 3.4

Антропогенні надходження деяких забруднювачів в атмосферу, тонн на рік

	№№	Забруднювачі атмосфери	Антропогенні
			викиди
	1	Оксид Карбону СО (чадний газ)	3,5·108
	2	Двооксид Сульфуру SО	1,45·108
		2
	3	Двооксид Нітрогену NО	(1,5.....2,0)·107
		2
	4	Галогеноорганічні сполуки	2,0·106
	5	Вуглеводневі сполуки	1,0·106
	6	Свинець (важкий метал)	2,0·105
	7	Ртуть (важкий метал)	5,0·103
	8	Аерозолі	(9,6.....26,0)·1010

Зверніть увагу!

1)Чадний газ – це газ без кольору і без запаху, який утворюється за неповного згоряння пального: кам’яного вугілля, газу (пропану, бутану, метану тощо), деревини, нафти, бензину, гасу. .

2)При концентрації в повітрі понад 1% чадний газ негативно впливає на здоров’я людини, а за концентрації. понад 4% – спричиняє смерть. .

3)Механізм ураження чадним газом полягає у тому, що, потрапивши у кров, він позбавляє еритроцити (червоні кров’яні тільця, червонокрівці) здатності транспортувати кисень. .Як наслідок – спостерігається кисневе голодування тканин, задуха, запаморочення і навіть смерть..

5. .Крім чадного газу, найнебезпечнішими забруднювачами атмосфери вважаються кислотоутворюючі оксиди – оксиди Нітрогену і оксиди Сульфуру..

188

189

6. .Основним джерелом надходження в атмосферу сірки (як власне речовини, так і її сполук) є металургійне виробництво, а також спалювання кам’яного вугілля та інших видів палива, в котрих, як правило, міститься сірка. .При спалюванні пального близько 96% Сульфуру, що був у ньому, потрапляє в атмосферу..

Зверніть увагу!

1)Сульфур може надходити в атмосферу в складі сірчисто-

го газу SO2 (інші назви цієї речовини –двооксид Сульфуру, оксид Сульфуру (IV), сірчистий ангідрид), який легко взає­

модіє із водяною парою, утворюючи нестійку кислоту се-

редньої сили H2SO3: H2O+SO2→H2SO3. .Водночас двооксид Сульфуру в атмосфері поступово окислюється до триокси-

ду SO3 (інші назви: сірчаний газ, оксид Сульфуру (VI), сірчаний ангідрид). .Утворений триоксид Сульфуру, взаємоді-

ючи із водяною парою, утворює сильну двоосновну сірчану кислоту: SO3+H2O→H2SO4. .

2)І сірка як індивідуальна речовина у вигляді твердих частинок пилу, і Сульфур у складі сірчистої та сірчаної кислот викликають подразнення слизових оболонок, уражають органи дихання, насамперед — легеневу систему..

7. . Надзвичайно, у десятки разів небезпечнішими для людини, ніж чадний газ, є оксиди Нітрогену NO та NO2, джерелом викиду яких є металургійні та хімічні підприємства. .З’єднуючись із водою в дихальних шляхах людини (наприклад, за схемою NO2 + H2O → HNO3), оксиди Нітрогену утворюють азотисту та азотну кислоти, які здатні серйозно уражати слизові оболонки, бронхи й легені людини. .

8. .Небезпечним забруднювачем повітря міст є смог (від англ. .слів smoke — дим та fog — туман). . Смог являє собою аерозоль із диму, туману й пилу, що виникає в результаті складних фотохімічних реакцій у повітрі, забрудненому вуглеводнями, пилом, сажею та іншими полютантами (забруднювачами). .Утворенню смогу сприяє вплив сонячного світла, підвищена температура нижніх шарів повітря й велика кількість озону (хімічна формула О3). .

Зверніть увагу!

У сухому загазованому й теплому повітрі смог виникає над містом як синюватий прозорий туман, наповнений озоном (концентрація якого може сягати понад 3 мг/м3) та іншими речовинами, утвореними з інших забруднювачів, але значно токсичніших за них. .Смог має неприємний запах,

він подразнює очі, горло, спричиняє задуху, бронхіальну астму, емфізему легень, порушення вітамінного обміну, розлади сну в дітей. .

9. . Існує три основні джерела забруднення повітря над містами: транспорт (легковий, вантажний та громадський), енергетичні системи міст (ТЕЦ, котельні тощо), промислові підприємства. .

10. .В Україні транспорт спричиняє близько 70% усіх забруднень атмосфери міст (в Ужгороді — 91%; у Полтаві, Ялті — 88%; у Києві — 75%). .

Зверніть увагу!

Підраховано, що один автомобіль у середньому за 1 рік поглинає з атмосфери близько 1 тонни кисню, викидаючи при цьому в повітря 600…800 кг вуглекислого газу, близько 40 кг оксиду Нітрогену та 200 кг незгорілих вуглеводнів..

NON MULTA, SED MULTUM

В умовах урбанізованого середовища близько 80% свого життя людина проводить у будинках. .Тому цілком закономірною є увага до якості повітряного середовища наших помешкань. .За санітар- но-гігієнічними оцінками фахівців на якість повітря, яким українці дихають у власних оселях, впливають:

1)зовнішнє повітря і речовини, які разом із ним надходять у приміщення;

2)сполуки, що виділяються з будівельних конструкцій і ґрунту, на якому стоїть будинок (особливо це стосується перших і підвальних поверхів, де підвищена концентрація Радону – радіоактивного газу, що має канцерогенні властивості);

3)продукти деструкції полімерних матеріалів, з яких виготовлені меблі, лінолеум, покриття стін тощо;

4)продукти неповного згорання природного газу, що виникають при користуванні газовими плитами або пічним газовим опаленням при поганій вентиляції;

5)продукти тютюнопаління;

6)речовини, що виділяються в процесі термічної обробки їжі;

7)речовини, що утворюються при користуванні миючими засобами, предметами побутової хімії;

8)інсектициди, які застосовують у приміщеннях для боротьби зі шкідливими комахами (тарганами, мурахами, комарами, мухами);

9)сполуки, які утворюються вдома в процесі індивідуальної трудової діяльності або „хобі” (наприклад, випалювання по дереву, ремонт радіо- і телеапаратури);

10)речовини, що виділяються із забрудненого робочого одягу людини, яка змушена зберігати цей одяг удома;

11)леткі речовини, що надходять з водопровідною водою (хлор, діоксин);

12)антропотоксини – речовини, що виділяються в результаті життєдіяльності організму людини;

190

191

13) алергени (побутовий пил, пір’я з подушок, шерсть домашніх тварин, екскременти комах тощо)..

Через безліч джерел забруднення у повітрі приміщень містяться сотні шкідливих і небезпечних сполук. .Нині кількість хімічних і біологічних агентів, знайдених у повітрі приміщень, перевищило 900, і цей перелік продовжує зростати. .Характерним є те, що в умовах обмеженого простору забруднюючі речовини всередині житлового приміщення накопичуються в концентраціях зазвичай вищих, ніж у зовнішньому повітрі. . В деяких випадках ця різниця може сягати 100-кратної величини і перевищувати подекуди гранично допустиму концентрацію (ГДК) для виробничих приміщень..

Найчутливими до шкідливого впливу внутрішнього середовища житла є ті категорії громадян, котрі в силу обставин змушені перебувати вдома більшу частину свого часу (діти, жінки-домогос- подарки, пенсіонери, хворі, інваліди). .

11. .Питомий внесок різних галузей промисловості в забруднення атмосфери міст оцінюється так: металургія — 33%, енергетика — 30%, вугільна промисловість — 10%, хімічна промисловість — 7%. .Джерела викидів забруднювачів в атмосферу наведені в табл. .3..5..

				Таблиця 3.5
Джерела викидів забруднюючих речовин
	в атмосферу та їх характеристика
Забруднювачі	Основні джерела			Середня річ­
				на концентра­
(полютанти)	природні	антропогенні
				ція у повітрі
Пил, попіл	Вулканічні вивер-	Спалювання палива		У містах сягає від
	ження, пилові бурі,	у промислових і по-		3
	лісові пожежі	бутових установках		0,04 до 0,4 мг/м
	Вулканічні ви-
Двооксид	верження, окис-	Спалювання палива		У містах ся-
Сульфуру	лення Сульфуру	у промислових і по-		3
	і сульфатів, роз-	бутових установках		гає 1,0 мг/м
	сіяних у морі
		Промисловість, ав-		У районах із роз-
				виненою про-
Оксиди Нітрогену	Лісові пожежі	тотранспорт, тепло-
		електростанції		мисловістю ся-
				гає 0,2 мг/м3
	Лісові пожежі, ви-	Автотранспорт, про-
Оксиди Карбону		мислові енергоуста-		У містах становить
	ділення океанів	новки, підприємства		від 1 до 50 мг/м3
		чорної металургії
Леткі вуглевод-	Лісові пожежі,	Автотранспорт, ви-		У районах із роз-
				виненою про-
		паровування наф­
ні сполуки	природний метан			мисловістю ся-
		топродуктів
				гає 0,3 мг/м3
Поліциклічні	Природні дже-	Автотранспорт, хі-		У районах із роз-
				виненою про-
ароматич-		мічні і нафтопе-
	рела відсутні			мисловістю ся-
ні вуглеводні		реробні заводи
				гає 0,01мг/м3

§ 3.1.4.  Шумове забруднення великих міст

1. .Шум – це сукупність звуків різної частоти та інтенсивності, яка зашкоджує психофізіологічному сприйняттю людиною корисних звукових сигналів. .

NON MULTA, SED MULTUM

Людина живе у світі звуків. .Звук з фізичної точки зору являє собою механічні коливання, які поширюються у пружному сере­ довищі, – звукову хвилю. .Звукова хвиля характеризується такими фізичними величинами:

• довжиною хвилі (найменшою відстанню між двома точками середовища, які коливаються в однаковій фазі, синфазно);

• амплітудою хвилі – найбільшим зміщенням точки середовища від рівноважного положення;

• періодом – часом, упродовж якого кожна точка середовища здійснює одне повне коливання;

• частотою звуку – кількістю повних коливань, здійснених коливною точкою середовища за 1 секунду. .Частота звуку відповідає суб’єктивній характеристиці звуку, яку ми називаємо висотою звуку;

• інтенсивністю звуку – величиною енергії, яка припадає щосекунди на поверхню площею 1 м2, розташовану перпендикулярно до напряму поширення хвилі. .Інтенсивність звуку відповідає суб’єктивній характеристиці звуку, яку ми називаємо гучністю звуку;

• надлишковим звуковим тиском, який виникає внаслідок згущення частинок середовища, в якому поширюється звукова хвиля. .На сприймання надлишкового тиску повітря у звуковій хвилі налаштоване вухо людини..

Тривала і сильна дія шуму призводить до зниження продуктивності розумової праці на 60–65%, фізичної праці – на 30–35%. . У великих містах тривала й сильна дія шуму скорочує тривалість

життя людини на 8–12 років..

Зверніть увагу!

1) Особливістю органів слуху (так само, як й усіх інших органів чуттів людини) є те, що вони оцінюють дію зовніш­ нього подразнення у логарифмічному масштабі: приріст сили відчуття є прямо пропорційним десятковому логарифму відношення інтенсивностей двох подразнювачів, що порівнюються. . Це твердження має назву закону Вебера–Фехнера..

192

193

NON MULTA, SED MULTUM

Цей психофізіологічний закон виведений емпірично Ернстом Генрі Вебером (1795–1878), німецьким психофізіологом і анатомом і Густавом Теодором Фехнером (1801–1887), німецьким пси­ хологом, засновником психофізіології. .Іноді його формулюють по іншому: інтенсивність відчуття пропорційна логарифму інтенсивності стимулу.

2. .Згідно із законом Вебера–Фехнера, для розрахунку рівня гуч­ ності L (рівня шуму) використовують формулу:

,

(3..1)

де – поріг чутності – найменша інтенсивність звуку, що її сприймає вухо людини; J – інтенсивність шуму, що досліджується. .Розрахункова величина L при застосуванні цієї формули вимірюється у децибелах (дБ)..

NON MULTA, SED MULTUM

Децибел – це десята частина бела. .Бел – це безрозмірна одиниця, що застосовується для виміру відношень деяких енергетичних величин (співвідношення рівнів) у логарифмічному масштабі. .Свою назву бел отримав на честь Александера Грейама Белла (1847–1922), одного з винахідників телефону, який у 1876 році отримав патент на перший практично придатний телефон..

ПРИКЛАД

У скільки разів зросла інтенсивність звуку J, якщо рівень звуку L збільшився на 3 дБ (10 дБ, 20дБ, 30 дБ)?

Розв’язання

За умовою задачі:; тобто.

Звідси .

Відповідь: інтенсивність звуку J, Вт/м2, зросла вдвічі. Аналогічно, при збільшенні рівня звуку на 10, 20, 30 дБ,

інтенсивність звуку зростає в 10,100,1 000 разів.

Отже, природа дуже невигідно «сконструювала» органи чуття людини: небезпека з боку навколишнього середовища (в даному випадку, інтенсивність звуку) зростає на кілька порядків ( в десятки і сотні разів), а відчуття небезпеки збільшується лише на кілька . поділок..

3. .Гранично допустимим для нормального сну людини вважається шум, рівень гучності якого становить 30 дБ. .

4. .У приміщеннях установ, де більшість працівників зайнята розумовою працею, згідно з чинним ГОСТ 12..1..003-83 «Система стандартов безопасности труда. .Шум. .Общие требования безопасности» допускається шум, рівень гучності якого не перевищує 55 дБ..

Таблиця 3.6

Рівні шуму від різних джерел

Джерело шуму	Рівень шуму, дБ
Шелестіння листя дерев	10
Шепіт на відстані	15
Тиха розмова	40
Шум легкового автомобіля	60
Крик на відстані 1 м	80
Шум вантажного автомобіля	90
Автомобільна сирена (алярм)	110
Літак під час злітання	130

NON MULTA, SED MULTUM

У статті 24 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту населення від впливу шуму» (2004 р..) сказано:

«…у нічний час, із 22-ї до 8-ї години, на захищених об’єктах забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів.

Проведення на захищених об’єктах ремонтних робіт, що супроводжуються шумом, забороняється у робочі дні з 21-ї до 8-ї години, а у святкові та неробочі дні – цілодобово. Власник або орендар приміщень, в яких передбачається проведення ремонтних робіт, зобов’язаний повідомити мешканців прилеглих квартир про початок зазначених робіт. За згодою мешканців усіх прилеглих квартир ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися також у святкові та неробочі дні. Шум, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарних норм цілодобово.

За порушення вимог щодо додержання тиші та обмежень певних видів діяльності, що супроводжуються шумом, установа, організація, громадянин – суб’єкт господарської діяльності сплачує штраф у розмірі від 50 до 450 неоподаткованих мінімумів доходів громадян».

5. .Згідно з чинними нормами, рівень шуму в межах житлових кварталів міста вдень не повинен перевищувати 55 дБ..

NON MULTA, SED MULTUM

Вухо людини здатне реєструвати звуки і шуми в широкому, але обмеженому діапазоні частот (від 20 Гц до 16.....20 кГц) та

194

195

інтенсивностей (від 10-12 Вт/м2 до 10 Вт/м2). .Ці звуки й шуми називають власне звуком, відрізняючи від інфразвуків та ультразвуків)..

Звуки найменшої інтенсивності J0 (в інтервалі частот від 20 Гц до 16.....20 кГц), котрі сприймаються вухом людини, називаються порогом чутності людини. .Вухо людини є найчутливішим до звуків, що належать діапазону частот від 1 000 Гц до 3 000 Гц..

Для вуха людини, що має неоднакову чутливість до звуків і шумів різної частоти, найшкідливішими є шуми, що належать до діапазону високих (понад 5 000 Гц) частот..

6. .Надмірне шумове забруднення в шумних цехах викликає тимчасову втрату працездатності у 1,5.....2 рази частіше, ніж на виробництві з нормальним рівнем шуму. . Надмірне шумове на­ вантаження закономірно призводить до зниження гостроти слуху і туговухості працівників (табл. .3..7)..

7. .У працівників шумних цехів захворювання шлунково-киш- кового тракту (зокрема гастрити й виразки) спостерігаються у. 4 рази частіше, ніж на виробництві з допустимим рівнем шуму..

8. .За останні 30 років рівень шуму (шумового забруднення) у великих містах зріс у середньому на 12…15 дБ..

9. .Критерії нешкідливості шуму: 1) діючи упродовж тривалого часу, він не повинен викликати зниження гостроти сприймання корисних звукових сигналів; 2) шум не повинен заважати задовільній розбірливості мови на відстані 1,5 м від мовця..

Таблиця 3.7

Шкідливі наслідки шумового забруднення

Рівень шуму, дБ	80	90	90	90	100	100	100	110	110	110
Стаж роботи	25	5	15	25	5	15	25	5	15	25
працівника, років
Частка хворих на	0	4	14	17	12	37	43	26	71	78
туговухість, %

10. .Основними джерелами шуму в сучасному місті є:

1)усі види транспорту (легкові автомобілі, вантажівки, громадський транспорт);

2)промислові підприємства;

3)гучномовні пристрої, музичні інструменти;

4)юрби людей та окремі особи..

11. .Для захисту від шуму мешканців сучасних міст використовують:

1) шумопоглинаючі екрани, зелені насадження (наприклад, уздовж автомагістралей);

2) шумопоглинаючі оздоблення стін і шумопоглинаючі­ фільтри; 3) малошумні виробничі технології з використанням малошум-

них механізмів, машин, пристроїв тощо..

12. .Для розрахунку рівня гучності L (рівня шуму) використовують математичні формули, що випливають із закону Вебера– Фехнера, і за яким вухо людини (як і всі інші органи відчуттів) оцінює зовнішнє подразнення у логарифмічному масштабі. .

Зверніть увагу!

Сумарний рівень інтенсивності шуму Lсум, створеного кількома джерелами шуму з однаковою їх інтенсивністю, складає

,

(3..2)

дерелL1шуму..– рівень шуму від одного джерела; N – кількість дже-

ПРИКЛАД

Розрахуйте сумарний рівень шуму, створенийN = 10 мовцями, кожний із яких окремо створює шум, рівень якогоL1 = 65 дБ.

РОЗВ’ЯЗАННЯ:

(децибел).

13. .За медичними показниками, природною є втрата гостроти слу­ ху у віці близько 60 років, але у великих сучасних містах люди подекуди починають страждати на вади слуху вже з 30-літньо- го віку..

Зверніть увагу!

Разом із шкідливими існують шуми, які чинять позитивну, благотворну дію, не викликаючи при цьому ані надмірного подразнення нервової системи, ані порушення нормальних фізіологічних функцій людського організму. .Це слабкі шуми природного походження (шелест листя, дзюрчання струмка тощо). .

§ 3.1.5.  Кількісна оцінка шумового забруднення від автотранспорту

1. .Переважна частина транспортних засобів нині зосередже­ на в містах. .Це легкові автомобілі різноманітного призначення й класу, вантажівки та громадський транспорт (тролейбуси, трамваї, автобуси, метрополітен тощо). .Упродовж останніх

196

197

десятиліть усе помітнішою є тенденція до зростання (як у розвинених країнах, так і в країнах, що розвиваються) парку приватних легкових автомобілів. .

2. .Автомобільний транспорт, окрім механічного, фізичного й хімічного забруднення (пил, тепло, отруйні хімічні речовини), спричиняє шкідливе для людини шумове забруднення довкілля. .Воно особливо помітне поблизу автомагістралей з інтенсивним рухом. .

3. .Рівень шуму, створеного щільним транспортним потоком, залежить від: 1) швидкості руху; 2) інтенсивності руху (кількості одиниць автотранспорту, що проходить повз місце спостереження за одиницю часу); 3) типу автомобілів та їхнього технічного стану; 4) стану дорожнього покриття та інших чинників..

4. .Проблема планування й оптимізації транспортних потоків –

одна з найскладніших у сучасному містобудуванні. .Її вирішення вимагає: 1) правильного розташування автомагістралей відносно житлових та виробничих міських зон; 2) винесення найбільш інтенсивних потоків вантажного транспорту за межі міста на ізольовані кільцеві дороги; 3) якісного покриття проїжджої частини дороги; 4) спорудження вздовж автомагістралей захисних шумопоглинаючих екранів тощо..

5. .У великих містах уздовж автодоріг з найбільш інтенсивним рухом на відстані 10…20 метрів від них розташовують природні (чагарники, невеликі дерева) або штучні протишумові бар’єри. .На відстані до 30 метрів від краю проїжджої частини дороги зводять переважно малоповерхові будівлі (як правило, не житлові). .

6. .Житлову забудову в сучасних містах здійснюють замкнутими або напівзамкнутими кварталами, всередині яких основну шумопоглинаючу роль відіграють зелені насадження. .При зведенні будівель з метою зменшення шкідливого впливу шуму використовують шумопоглинаючі оздоблювальні матеріали, склопакети з подвійними чи потрійними рамами. .

7. .Шумове забруднення міст оцінюють за 12-бальною шкалою (табл. .3..8)..

Таблиця 3.8

Класифікація рівнів шумового забруднення у містах

	Характеристика зони	Рівень	Оцінка сту­
		шуму,	пеня шу­	Примітки
	шумового забруднення		мового за­
		дБ
			бруднення
	Шумове забруднення	до 35	1 бал	Це є звичайним для
	відсутнє			людини і не турбує її

	Характеристика зони		Рівень	Оцінка сту­
			шуму,	пеня шу­	Примітки
	шумового забруднення			мового за­
			дБ
				бруднення
	Дуже слабке шумове		35–40	2 бали
	забруднення				Допускається вдень
	Слабке шумове забруд-		45–50	3 бали
					у межах житло-
	нення
					вих кварталів міст
	Незначне	шумове за-	50–55	4 бали
	бруднення
	Мале шумове забруд-		55–60	5 балів
	нення
	Помірне шумове за-		60–65	6 балів
	бруднення
	Велике шумове забруд-		65–70	7 балів
	нення
	Значне шумове забруд-		70–75	8 балів
	нення
	Сильне шумове забруд-		75–80	9 балів	При тривалій дії
	нення				викликає втра-
	Небезпечне шумове за-		80–85	10 балів	ту слуху – профе-
	бруднення				сійну туговухість
	Дуже небезпечне шумо-		85–90	11 балів
	ве забруднення
	Особливо	небезпечне	понад 90	12 балів	Потребує викорис-
	шумове забруднення				тання індивідуаль-
					них засобів захисту

Зверніть увагу!

Дослідним шляхом установлено, що за рівнем створювано­ го шуму автотранспорт слід поділяти на три основні групи:

1) легкові автомобілі всіх класів;

2) вантажні автомобілі, оснащені карбюраторними та інжекторними двигунами;

3) вантажні автомобілі, оснащені дизельними двигунами..

8. .Емпірична формула, яка дозволяє розрахувати рівень шуму автотранспортного потоку, має вигляд

(3..3)

де N1, N2, N3 – відповідно кількості легкових автомобілів, вантажівок із карбюраторними і вантажівок із дизельними двигунами, які проходять повз місце спостереження упродовж 1 години;.

198

199