Індивідуальна по ЦП

Висновок

Зважаючи на викладене, можна зробити висновок про те, що понятійні рамки визначені ЦК України є недостатніми для сучасного розуміння і застосування  способів забезпечення виконання зобов’язань.

 Зобов'язання осіб, що сформульовані в договорі того чи іншого виду, передбачають належне і реальне їх виконання в установлений строк. Проте практика доводить: укладення договору ще не гарантує його виконання. Далеко не кожний підприємець має перевірених часом надійних партнерів, тому в умовах ринкового господарства існує велика ймовірність невиконання боржником своїх зобов’язань. Це може відбутись як через недобросовісну поведінку самого боржника, так і в разі його неплатоспроможності.

Порядок та основні принципи забезпечення виконання зобов'язань визначаються Цивільним кодексом України. Так, згідно зі ст. 546 ЦК зобов'язання можуть забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Крім того, договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання (вчинення певних дій з боку боржника, страхування тощо).

Основні умови забезпечення виконання зобов'язань: забезпеченню підлягає лише дійсне зобов'язання (вимога), тобто те, яке вже виникло, реально існує і ґрунтується на передбачених законом підставах. Недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Зауважимо, недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення (винятком є гарантія). Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, недодержання якої означатиме нікчемність (недійсність) правочину.

Треба зазначити, що хоч чинне законодавство України і дозволяє одночасно застосовувати різні способи забезпечення виконання зобов'язання, але вони все одно не можуть бути сто відсотковим гарантом забезпечення виконання зобов’язань. 

         На мою думку з кожним наступним роком з`являються все нові й нові відносини, і важливою прерогативою є те, що після революції, яка відбулась 20014 р., можна передбачити, що наша держава з роками буде піднімати законодавчу систему нашої країни, тобто заповнювати всі прогалини в майбутньому, а не виключено, що і способи забезпечення виконання зобов`язань зазнають змін і нових удосконалень для більшого задоволення учасників правовідносин.

Список джерел

 

1.Конституція України. – К.: Преса України, 1997. – 80 с.

2.Цивільний кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 3003 р. №435 /У Кодекси України.- 2005.- №5.- С.13-14.

3.Господарський кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України      16 січня 2003 року N 436-IV/ ВВР, 2003, N 18, N 19-20, N 21-22, ст.144

4.Про заставу: Закон України від 02.10.1992р. №2654 // 36. систематизованого законодавства.-2005.- №8.- С.26-32.

5. Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю: Закон України від 19.06. 2003 р. ВВР, 2003, N 52, ст.377

6.Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати: Закон Украї­ни від 19.06.2003 р. ВВР, 2004, N 1, ст.1

7.Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень: Закон України  від 18.11.2003р., ВВР, 2004, N 11, ст.140

8.Про фінансові послуги га дер­жавне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12.07.2001, ВВР, 2002, N 1, ст. 1.

9. Про іпотеку: Закон України від 5 червня 2003 р. ВВР, 2003, N 38, ст.313

10. Про практику вирішення спорів, пов’язаних із забезпеченням виконання зобов’язань: Лист ВАСУ від 30 травня 2001 р. № 01-8/637,  п. 6

11. Про деякі питання вирішення спорів, пов’язаних із застосуванням Закону України Про заставу: Роз’яснення Президії ВАСУ від 24 грудня 1999 р. № 02-5/602  п. 4

12.Порядок ведення Державного реєстру застав рухомого майна, затверджений постановою Кабінету Міністрів Укра­їни від 30 липня 1998 р. №1185.

13. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затверджена постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 р.

14.Про результати узагальнення судової практики вирішення спорів, пов’язаних з укладанням та виконання кредитних договорів: Лист ВГСУ від 26 жовтня 2000 р. № 01-3/578

15. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2-х томах/ За відповід. Ред. О.В. Дзері, Н.С.Кузнєцової, В.В.Луця. Т.2.- К.: Юрінком Інтер, 2005.- С. 45-117.  

16. Харитонов Є.О., Саніахметова Н.О. Цивільне право України: Підручник.- К.: Істина. 2003.-С.386-408.

17.Антонюк Р. Сторони при посвівдченні договорів застави // Юридична Україна.- 2006.- №8.-С.51-57.

18.Бершадська І. Правова природа застави в цивільному праві // Підприємництво, господарство і право.- 2006.- №4.- СІ8-21.

19. Договори в підприємницької діяльності: Метод."пос/ Авт. Войцеховський М. Та ін.- К,: Нова бухгалтерія (Спец. Додаток до тижневика "Дебет-Кредит"'), 2004.-№9.- С127-142.  

20. Домбругова А. Завдаток як спосіб забезпечення виконання зобов'язань // Юрид. вісник Укр,-2006.-№7.-С12:   №8.-С12.

21.Домбругова А. Завдаток як спосіб забезпечення виконання зобов'язань 7 Юрид. вісник Укр.-2005.-№37.-С14.  

22. Домбругова А. Договір поруки: укладення, виконання, припинення          // Юрид. вісник   Укр.- 2005,-№34.- С14.

23.Майданик Р. Попередній договір і завдаток (цивільно-правові аспекти) // Бюллстень Мін. юстиції Укр.- 2006.- №9.- С.28-35.

24.Майданик Р. Місце зобов'язань в праві України // Підприємництво, господарство і право.- 2006.- №4.- С С.3-6.

25.Молодико К. Юридичні особливості договорів про надання гарнтії // Підприємництво. господарство і право.- 2006.-№7,- СІ07-111.

26.Молодико К. Платіж за гарантією: юридичні аспекти // Право Укр.- 2006.- №11.- С.50-55.

27.Рогач О. Притримання як спосіб забезпечення виконання зобов'язань // Підприємництво, господарство і право.- 2003.- №12.- С.З1-33.