Курсовая работа

11

3 ОРГАНИЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Успішне виконання курсової роботи потребує чіткої організації роботи студента, починаючи з моменту отримання завдання та закінчуючи представленням роботи до захисту.

Після отримання завдання студенту необхідно ознайомитися з рекомендованою літературою і при необхідності самостійно підібрати додаткову літературу для виконання курсової роботи. Далі слід ознайомитися з методикою виконання роботи. Якщо відомостей в завданні недостатньо або виникли сумніви у використанні запропонованої методики, слід звернутися за консультацією до викладача.

При виконанні курсової роботи студенту слід також мати на увазі, що керівник під час консультацій не може давати студенту готових розв'язків, а шляхом порад, питань і додаткової літератури повинен допомогти йому знайти правильний шлях до вирішення питання.

Після виправлення зауважень, що виникли в процесі виконання курсової роботи, оформлену роботу студент зшиває, підписує і здає на перевірку в строк, вказаний викладачем, але не пізніше, ніж за тиждень до початку 3 атестаційного тижня. При відповідності проекту встановленим вимогам і відсутності суттєвих зауважень керівник допускає студента до захисту курсової роботи.

Захист курсової роботи проводиться в письмовій формі. На захисті студент отримує завдання, виконання якого яке схоже з принципом виконання курсової роботи.

12

4 РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

4.1 Загальні методичні вказівки. Рекомендована література

Виконання курсової роботи слід починати з вивчення літератури [1-4]. Виконання цього етапу допоможе студенту глибше вникнути в проблеми побудови алгоритмів і програмування, більш детально вивчити теоретичний матеріал по даним питанням і закріпити знання, набуті під час лекційних занять.

Оформлення курсової роботи слід виконувати необхідно поступово, по мірі виконання окремих завдань.

4.2 Методичні вказівки до виконання основних розділів пояснювальної записки

В ході виконання завдання необхідно здійснити пошук необхідної інформації за літературними джерелами. Набрана інформація повинна сформувати уявлення і розуміння студентом місця вивченого питання у відповідній сфері знань. На основі аналізу цієї інформації студент повинен аргументовано виконати постановку задачі, що вирішується, вказавши:

у якому форматі представляються дані в курсовій роботі і чому такий формат є необхідним;

повний перелік функцій, які повинна виконувати програма, що розробляється в ході курсової роботи;

які методи роботи будуть використані.

Урозділі «Блок-схеми функцій» потрібно привести блок-схеми усіх функцій, які є в програмі. Основні блоки, використані при побудові блок-схем, наведені в додатку Б.

13

Урозділі «Опис підпрограм користувача» студент наводить перелік усіх розроблених функцій, вказує їх призначення і перелік параметрів.

Урозділі «Текст програми» необхідно навести таблицю символьних імен і лістинг програми. Для полегшення читання програми заголовки функцій виділити жирним шрифтом.

Втаблиці символьних імен студент перераховує ідентифікатори програми і пояснює їх (табл. 4.1).

Таблиця 4.1 – Таблиця символьних імен

Позначення в програмі	Пояснення
Записати ім’я змінної	Вказати, що позначає ця змінна
Записати ім’я змінної	Вказати, що позначає ця змінна

Урозділі «Опис програми» проводиться опис структури програми і вимог до неї, описується порядок роботи програми, наводиться інструкція користувача.

Урозділі «Контрольний приклад» необхідно навести приклади зображення екрану при роботі програми за всіма пунктами меню. По можливості продемонструвати роботу програми у виключних ситуаціях.

14

5 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ

КУРСОВОЇ РОБОТИ

5.1 Текстова частина документа повинна бути надрукована з одного боку стандартного аркуша паперу формату А4 з використанням текстового редактора Microsoft Word версії не вище 7. Назва файлу складається за таким принципом:

ПЗ_KР_група_ПрізвищеСтудента.* Параметри документа:

поля:

ліве – 3 см;

верхнє, нижнє, праве – 1,5 см;

нумерація сторінок: знизу сторінки, справа;

оформлення заголовків 1 рівня: Times New Roman, 14пт,

напівжирний; вирівнювання абзацу – по центру, перший рядок – ні, міжрядковий інтервал — 1,5; інтервали до і після абзацу 0 пт; всі літери великі;

оформлення заголовків 2 рівня: Times New Roman, 14пт,

напівжирний, вирівнювання абзацу – по лівому краю, перший рядок – відступ 1,25 см, міжрядковий інтервал — 1,5; інтервали до і після абзацу 0 пт;

оформлення основного тексту: Times New Roman, 14пт,

звичайний, вирівнювання абзацу – по ширині, перший рядок

– відступ 1,25 см, міжрядковий інтервал — 1,5; інтервали до

іпісля абзацу 0 пт.

5.2Пояснювальна записка до курсової роботи компонується в такому порядку.

Титульна сторінка.

Зміст (формується	автоматично засобами текстового
редактора).

1Постановка задачі.

2Блок-схеми функцій.

2.1Функція …

2.2Функція …

…

3Опис підпрограм користувача.

15

4Текст програми і модулів.

5Контрольний приклад.

5.3Аркуші курсового проекту слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації по всьому тексту роботи. Номер сторінки проставляють в нижньому правому кутку. Нумерацію аркушів тексту проставляють, починаючи з другої сторінки (зі змісту).

Титульний аркуш включають в загальну нумерацію сторінок роботи. Номер сторінки на титульному аркуші не проставляють. Зразок оформлення титульної сторінки наведений в додатку А.

Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках, також включають в загальну нумерацію сторінок курсового проекту.

5.4Суть проекту викладають, розділяючи матеріал на розділи. Розділи можуть ділитися на підрозділи.

5.5Розділи слід нумерувати арабськими цифрами.

Розділи роботи повинні мати порядкову нумерацію в межах роботи і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2, 3 і т.д.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номеру розділу і порядкового номеру підрозділу, відділеного крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2, 1.3 і т.д.

Структурний елемент «ЗМІСТ» не нумерують.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Переноси слів у заголовку тексту не допускаються.

Відстань між заголовком і наступним або попереднім текстом повинна бути не менше двох пустих рядків.

Відстань між двома заголовками різних рівнів - один пустий рядок.

Не допускається розміщувати найменування розділу чи підрозділу у нижній частині сторінки, якщо після нього розміщений тільки один рядок тексту.

5.6 Ілюстрації (креслення, малюнки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розміщувати в роботі безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На усі ілюстрації повинні бути дані посилання .

16

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. При необхідності під ілюстрацією розміщують пояснюючі дані (підмалюнковий текст).

Ілюстрація позначається виразом “Рисунок – “, яке разом з назвою ілюстрації розміщують одразу після пояснюючих даних, наприклад, “Рисунок 3.2 – Схема розміщення”.

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за виключенням ілюстрацій, наведених в додатку.

Номер ілюстрації складається з номеру розділу і порядкового номеру ілюстрації, розділених крапкою, наприклад, Рисунок 3.2 – другий рисунок третього розділу.

5.7Помилки, описки і графічні неточності допускається виправляти зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці виправлення чорного кольору. Кількість таких виправлень не повинно бути більше п’яти.

5.8Таблицю слід розміщувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці.

На усі таблиці повинні бути посилання в тексті роботи (рис. 5.1). Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою

нумерацією в межах розділу.

Номер таблиці складається з номеру розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою, наприклад: «Таблиця 2.1» означає перша таблиця другого розділу.

Таблиця може мати назву, яку друкують маленькими літерами (окрім першої великої) і розміщують над таблицею. Назва повинна бути короткою і відображати зміст таблиці.

Таблиця				-
		номер					назва таблиці
Заголо-									Заголовки граф
вок									Підзаголовки граф
									Рядки
									(горизонтальні
									ряди)

Боковик (графа для

Графи (колонки)

заголовків рядків)

Рисунок 5.1 – Приклад оформлення таблиці

17

Якщо рядки чи графи таблиці виходять за формат сторінки, таблицю ділять на частини, переносять частину таблиці на наступну сторінку. При цьому в кожній частині таблиці повторюють її заголовок і боковик. Перед продовженням таблиці зазначають рядок «Продовження табл. ...».

Заголовки граф таблиці друкують з великих літер, а підзаголовки – з маленьких літер, якщо вони складають одне речення із заголовком.

Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять.

5.9 Формули і рівняння розміщують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки.

Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не більше одного вільного рядка.

Формули і рівняння в роботі слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу.

Номер формули або рівняння складається з номеру розділу і порядкового номера формули або рівняння, розділених крапкою, наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу.

Номер формули або рівняння вказують на рівні формули або рівняння в дужках в крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять в формулу або рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони дані у формулі або рівнянні.

Пояснення значень кожного символу і числового коефіцієнту слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки.

18

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1.Вирт Н. “Алгоритмы + структуры данных = программы”.- М.,

Мир, 1985.

2.Фридман А.Л. Основы объектно-ориентированного программирования на языке С++. – М.: Горячая линия – Телеком, Радио и связь, 1999. – 208 с.

3.Шпак З.Я. Програмування мовою С. – Львів: Оріяна-Нова,2006. – 432 с.

4.Шилдт Г. С++: руководство для начинающих. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2005. – 672 с.

19

Додаток А

(обов’язковий)

ТИТУЛЬНА СТОРІНКА

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КАФЕДРА КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК

СЕКЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРОЕКТУВАННЯ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до курсової роботи

з дисципліни «Алгоритмізація та програмування»

Виконав:	студент групи …
	Прізвище, ініціали
Варіант:	……….
Перевірив:	Ващенко С.М.

2015

20

Додаток Б

(обов’язковий)

ПОЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ СИМВОЛІВ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ПРИ СКЛАДАННІ БЛОК-

СХЕМ Таблиця Б.1 – Основні позначення в блок-схемах

Позначення

Пояснення

Блок обчислень

Логічний блок (перевірка умови)

Циклічний блок

Обчислення за підпрограмою

Введення даних

Виведення даних

Початок, кінець, вхід в підпрограму, вихід з підпрограми