- •Отруєння карбамідом (сечовиною)
- •Нітрати і нітрити
- •Рослини, що містять глікоалкалоїди – глікозиди, агліконом яких є алкалоїд соланін(міститься в картоплі).
- •Мікотоксикози
- •Рослини, що містять глікозиди – це ефіроподібні речовини, що складаються з гелікона і аглікона.
- •Рослини, що містять серцеві глюкозиди
Отруєння карбамідом (сечовиною)
Небілкова синтетична сполука азоту. Білий кристалічний порошок без запаху, солонувато-гіркий, добре розчинний у воді. Містить 46% азоту. По азоту 1г карбаміду еквівалентно 2,87г сирого протеїну
Отруєння виникає при грубому порушенні інструкції із згодовування(особливо завищення дози).
Оптимальна доза сечовини – добова доза, що заповнює 30% дефіциту перетравного протеїну в раціоні, 0,25г/кг маси тіла.
Етіологія : згодовування такої дози за 1 раз або випоювання викликає отруєння легкого ступеня.
Отруєння 1 ступеня – 0,4г/кг, 2 - 0,5г/кг, 3 – 0,6г/кг(смерть).
Патогенез : сечовина після потрапляння в травний канал, під впливом мікробів, ферменту уреази, дуже швидко гідролізується з утворенням вуглекислого газу та аміаку. Аміак, маючи лужну реакцію, підвищує Ph шлунку до 8, що сприяє швидкому всмоктуванню аміаку в кров, бо у лужному середовищі аміак знаходиться у вільному стані.
Концентрації аміаку ↑ в 10р дуже швидко. З крові він потрапляє у клітини органів, де виникає різке гальмування окисно-відновних процесів, блокуючи цикл Крепса.
При хронічному отруєнні – тривале порушення окисних процесів призводить до розвитку кетову, ацидозу, білкової і жирової дистрофії паренхіматозних органів, порушення відтворної функції, народження нежиттєздатних телят.
Лікування: легкий ступінь-органічні кислоти в рубець 1-2л(оцтова,пропіонова кислоти). Для зв’язування аміаку в тканинах-10% натрію глутамату в/в до 100 мл. 5% трьохзаміщеного натрію цитрату до 150мл, глюкоза до 200мл.
Важка ступінь-5-10%р формаліну 30мл/100кг вводять в рубець троакаром. 40%(150мл) для припинення гідролізу. Від тетанічних судом – 10%р магнію сульфату 50-100мл, 10%р хлоралгідрату(до 100мл).
Від зневоднення-20л води. + засоби для стимулювання серця і дихання.
Лаб діагностика: Принцип методу ґрунтується на утворенні сполуки, яка має жовте забарвлення в результаті взаємодії сечовини з диметилгліоксином під час нагрівання в ислому середовищі. Інтенсивність забарвлення визн за допомогою фотоелектроколориметра з синім світлофільтром у кюветі шириною 5мм.
В пробірку наливають дим етил діоксин + реактив Ратнера. Ставлять на баню і з’являється жовтий колір.
Визн аміаку у вмісті рубця мікродифузним методом: Принцип методу ґрунтується на витісненні аміаку лугом із зовнішньої камери чашки Ковея та зв’язуванні його сірчаною кислотою у внутрішній камері. За к-тю зв’язаної кислоти вохрах концентрацію аміаку.
В чашку вносимо 1-2к індикатора Ташина й титрують 0,02н розчином їдкого натру (індикатор в кислому середовищі червоний в лужному-зелений)
Визначення в крові – поташ або карбонат калію. Вик реактив Неслера
Нітрати і нітрити
Внесення азотних добрив в грунт сприяє накопиченню в кормових культурах солей азотної(нітрати) і солей азотистої(нітрити) кислот.
Дозволені азотні мінеральні добрива:
1 група(нітрати) - натрієва, калійна, кальцієва селітри.
2 група(аміачні) – аміак рідкий(безводний), аміак водний, амоній хлористий, амоній сірчасто-кислий.
3 група(аміачно-нітратні) – аміачна і аміачно-вапняна селітри, амонію нітрат сірчано-кислий.
4 група(амідні) – карбамід(сечовина), кальцію ціанамід.
5 група(комбіновані або повні) – амофос, амофосна, нітроамофоска.
Підвищене накопичення нітратів і нітритів в грунті і кормах обумовлене:
1) Внеснням в грунт великої кількості азотистих добрив 150кг/га
2)Посуха, недостатня інсоляція, ↓ температури грунту і повітря
3)Нестача мікро і мікроелементів
4)↑ кислотності і засоленість
5)Внесення великих доз органічних добрив
Патогенез: механізм дії нітратів – перетворення їх у шлунку в нітрити, гіпонітрити, гідроксиламін, окиси азоту та аміаку по природному метаболічному шляху, за участі окисно-відновних ферментів(нітрит редуктази, редуктази окисів азоту).
Основний механізм токсичної дії – блокада залізовмісних дихальних ферментів. За рахунок хімічної взаємодії отрути з 2валентним залізом гемоглобіну крові, міоглобіну серця, скелетних м’язів і цитохрооксидази нервової тканини з перетворенням заліза до 3валентної форми. В результаті, всі вони втрачають здатність транспортувати кисень. В крові ↑ метгемоглобін, що викликає гостру гіпоксію. Блокада ЦХЛ веде до порушення ЦНС, нітрити пригнічують судинно-руховий центр, що веде до ↓ кров’яного тиску. Накопичення аміаку викликає збудження і параліч ЦНС, що веде до швидкої загибелі.
Лікування:
Антидоти:
1)5% водний розчин аскорбінової кислоти 0,1мл/кг.
2)1% водний розчин аскорбінової кислоти на 40% глюкозі 0,1мл/кг.
3)30%р натрію тіосульфату 1-100мл.
4)1% водний розчин метиленового синього в/в 0,5 – 1мл.
5)Хромосмон + глюкоза
Для відновлення нітритів – 10%р меляси або цукру ДРХ – до 1л, ВРХ-3л + 3%р оцтової кислоти.
При хронічному отруєнні – препарати магнію(магнію сульфат), фосфор, кальцій, віт А, корми багаті каротином.
Лаб діагностика:
1)Дефеніламін реактив – синє кільце.
2)Реактив Гріса – рожевий колір
Визначення метгемоглобіну: аміак+ 0,2 мл крові змішують і черз 5хв визн оптичну густину на ФЕК довжина хвилі 670нм.
Рослинні корми
Бавовник – це технічна культура, основне джерело волокна і може бути джерелом кормового білку.
Отрута – госинол – міститься в усіх частинах рослини, найбільше у: корі, ядрах, насінні. В процесі отримання олії все залишається в макусі і шроті.
Госинол – кристалічна,лимонно жовта речовина, добре розчинна в органічних розчинниках і практично нерозчинна у воді. При зберіганні утворюється зв’язаний госиптол.
Чутливі: свині,коні,ВРХ,птиця. Особливо молодняк.
Патогенез: кумулятивна здатність госинолу підтверджується місцевою подразнюючою дією, яка обумовлює запальні явища, гемолітичну і нейротропну дію в зв’язку з доброю розчинністю в жирах.
Некротична, ембріотоксична, тератогенна дії.
В тканинах піддається метаболізму, незначна частина виділяється з сечею і молоком. Накопичується у м’язах, печінці,жирі і крові.
Лікування: видаляємо отруйні речовини, 1%р перекису водню всередину, марганцівка, проносні, пом’якшуючі, в’яжучі засоби. 40% глюкоза, кордіамін підшкірно.
Лаб.дослід: мікрохімічний метод заснований на тому що госипол під дією сірчаної к-ти зафарбовується в яскраво-червоний колір
Рицина – цінна технічна культура з насіння якої отримують олію. Застосовують як проносне і в техніці.
Отрута – токс-альбумін рицин, алкалоїд рицинін. Міститься в усій рослині, а особливо в насінні. Оруєння виникає при згодовуванні макухи чи шроту.
Патогенез: основне значення має місцева подразнююча дія, яка вражає травний канал. Після всмоктування відмічають аглютинацію і гемоліз еритроцитів, пряма дія на ЦНС, паралічі, дистрофії внутрішніх органів.
Лікування: звільнити травний канал(блювотні, проносні). Обволікаючі, в’яжучі, дезінфікуючі засоби. Стимуляція дихання і серцевої діяльності.
Лабюдіагнос:
1. біопроба на кролях, ПШ введення екстракту 5мл, викл отруєння чи смерть
2. виявленя подрібненого насіння рецини в кормі чи вмісту шлунка проводять шляхом виявлення шкірочок насіння. Розглядають під мікроскопом при збільшенні у 100-200разів. Виявляють продовгуваті клітинні оболонки.