Кабінет Міністрів України

Національний Аграрний Університет

Курсова робота

Тема: «Особливості хімічного сдладу кобилячого молока. Молочна продуктивність кобил»

Виконав:

Студент ІІІ курсу 2 групи

Факультету ветеринарної медицини

Опенько Юрій Анатійович

2007р.

Зміст

1. Вступ. 3

2. Огляд літератури. 5

3. Основні відомості про склад молока в цілому. 7

4. Морфологічні особливості вим’я кобил. 9

4.1. Форма вим’я. 9

4.2. Місткість вим’я. 9

5. Хімічний склад молока кобили 10

6. Молочна продуктивність кобил і методи її визначення. 12

7. Доїння кобил. 15

8. Роздоювання кобил. 17

9. Виробництво кумису. 18

10. Джерела забруднення молока мікроорганізмами. 20

11. Висновок. 23

12. Список літератури. 24

1.Вступ.

Молоко - секрет молочних залоз, що виробляється під час лактації у ссавців жіночої статі та призначений для годування дитинчат. Молоко є емульсією крапель жиру у воді. Особливо важливим для встановлення іммунної системи є молоко матері на протязі перших днів. Оскільки воно не лише забезпечує поживними речовинами але й допомагає встановленню іммунітету, молоко — є найважливішим продуктом харчування ссавців на протязі перших тижнів життя.

До складу молока входять більше ста компонентів: вода, білки (казеїн, сироваточні білки), лактоза, мінеральні речовини (в тому числі і мікроелементи), гормони , вітаміни ферменти, антитіла (IgA). Деякі компоненти (казеїн, лактоза) не зустрічаються в інших продуктах харчування.

Питне молоко характеризується високими споживними властивостями, які визначаються його хімічним складом, засвоюваністю, енергетичною цінністю, органолептичними показниками, використанням. Вміст білків і цукрів у питному молоці такий як в свіжовидоєному. Кількість жирів в окремих видах питного молока нормується стандартами. Жири питного молока засвоюються краще, ніж свіжовидоєного. Це пояснюється їх дрібнодисперсним станом. Енергетична цінність молока невисока. Вона залежить, насамперед, від вмісту жиру і коливається від 30 до 80 ккал/100 г. Біологічна цінність питного молока визначається вмістом повноцінних білків, поліненасичених жирних кислот, фосфатидів, мінеральних речовин, вітамінів. Молоко забезпечує потребу організму людини у жиророзчинних вітамінах на 20—30%, у вітамінах B2 і B6—на 70%, у вітаміні В12 — майже на 100%. Всі речовини у молоці знаходяться в оптимальному співвідношенні. Молоко характеризується високими органолептичними властивостями: ніжним і приємним смаком, привабливим білим кольором з жовтуватим відтінком. Воно необхідне для функціонування багатьох органів людини, насамперед печінки. Використовують молоко в їжу безпосередньо, для приготування перших, других і третіх страв, у хлібопекарській, кондитерській та інших галузях харчової промисловості.

В умовах ринкової економіки об’єктом бізнесу може бути і кобиляче молоко, його використовують у вигляді кумису, оскільки в натуральному вигляді воно швидко скисає, викликає пронос. За 5 місяців лактації кобили орловської породи дають у середньому 1780 л, російського ваговоза — 1950, радянського ваговоза — 3000, чистокровної верхової — 1177 л молока. За хімічним складом кобиляче молоко близьке до жіночого, тому воно може знайти своє застосування і у виробництві дитячого харчування. Утримання коней в області — стійловоно-пасовищне. У зимовий період коні будуть утримуватись вночі в стайнях, в денні години — в падоках, у літній період доросле поголів’я, молодняк і лошата повинні перебувати на пасовищах, а вночі — на левадах. Жеребним кобилам рекомендується давати в стійловий період: концентратів — 30–40, соковитих кормів — 5–10, грубих — 50–55%; підсосним лошатам, відповідно, — 25–40, 5–15, 55–60%, а в пасовищний період для них потрібно концентратів — 20–25, соковитих кормів — 80–75%. У зимовий період молодняку робочих коней дають: у віці 6–12 місяців концентратів — 50–65, соковитих кормів — 5–10, грубих — 30–40%, у віці 12–18 місяців, відповідно, — 45–50, 5–15, 40–45%, у 18–24 місяці — 35–50, 5–15, 35–50, у 2–3 роки — 35–50, 5–15, 50–45%, а в літній період — 25–50, 25–15, 40–35%. Робочим коням без роботи (зимово-стійловий період) необхідно давати концентратів — 10–20, грубих — 80–90%, на легких роботах, відповідно, — 25–30, 5–20, 60–65%, на середніх роботах — 35–45, 5–20, 45–50%, на важких — 50–55, 5–15, 35–40%. У пасовищний період соковиті корми і частину грубих заміняють травою. В господарствах, де є племінні коні, повинні бути створені культурні пасовища, на яких без зрошування можна отримувати 250–300, а при зрошуванні — 400–500 ц/га. Без використання пасовищ отримати висококласних племінних коней практично неможливо. Структура річного раціону буде складатися: грубі корми — 39,3, соковиті — 2,5, концентрати — 26,6, зелені — 31,6%. [3]