4

Національний аграрний університет

Кафедра годівлі тварин та технології кормів

ім. П.Д. Пшеничного

Курсова робота

Тема: «Годівля поросят»

Виконав: студент 2 курсу 6 групи

Факультету ветеринарної

медицини

Хавхун О.А.

Київ-2008

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………3

Розділ 1 Вплив нормованої годівлі поросят на їх ріст……………………………………………………………………………5

1. Потреба свиней в енергії і поживних речовинах…………………….5

2. Біологічні особливості свиней, фізіологія травлення, обмін реччовин………………………………………………………………….8

3. Особливості обміну речовин у поросят на початку постнатального періоду……………………………………………………………………9

4. Розвиток внутрішніх органів у поросят за різних рівнів годівлі……..10

5. Раціони, режим і техніка годівлі поросят………………………………11

6. Стимуляція кормової активності поросят………………………………13

7. Відлучення поросят………………………………………………………14

8. Гігіэна відлучених поросят………………………………………………15

Розділ 2 Годівля поросят і визначення їх річної потреби в ……………...17

кормових добавках і вітамінних препаратах……………………………......17

2.1 Завдання…………………………………………………………………..17

2.2 Виконання завдання……………………………………………………...17

2.2.1 Раціони та їх аналіз……………………………………………………...18

2.2.2 Розрахунок річної потреби в кормових добавках

і вітамінних препаратах……………………………………………………….23

2.2.4 Ознаки неповноцінної годівлі поросят…………………………………26

Розділ 3 Характеристика кормів, технологія заготівлі

та способи їх ефективного використання у годівлі поросят………………..27

3.1 Характеристика кормів які використовуються у годівлі свиней………27

3.2 Підготовка кормів до згодовування………………………………………33

3.3 Мінеральні кормові добавки………………………………………………35

3.4 Вітаміни в годівлі свиней………………………………………………….37

3.4.1Жиророзчинні вітаміни…………………………………………………...37

3.4.1 Водорозчинні вітаміни………………………………………………….. 42

3.5Хвороби тварин повязані з неправильною годівлею……………………..45

Висновки………………………………………………………………………. 48

Список використаних джерел…………………………………………………50

Вступ

Свині - домашні тварини, яких найбільш вигідно розводити в домашньому господарстві. Від інших сільськогосподарських тварин вони відрізняються відносно коротким періодом поросності, великою багатоплідністю, продуктивністю, оплатою корму продукцією, повноцінністю мяса, всеїдністю та широкими адаптаційними можливостями.

Зазначимо, що серед свійських тварин свині найбагатоплідніші. Свиноматка за один опорос в середньому дає 10-14 ( до 30) поросят. Завдяки короткому періоду поросності - 102-128 днів ( в середньому 115 днів) і тривалості лактації 3-4 тижні одна свиноматка може опороситься 2-3 рази в рік, тобто дати 20-30 поросят із загальною живою масою до шестимісячного віку 2- 2.5 т.

Висока біологічна скороспілість свинок дозволяє використовувати їх для відтворення у віці 7-8 місяців і отримувати від них приплід у віці 13-14 місяців Важлива продуктивно-біологічна властивість свиней - їх всеїдність. Як правило, свині поїдають як рослинні, так і тваринні корми та продукти їх переробки, а також використовують в їжу різноманітні харчові відходи і технічні залишки. Порівняно з іншими сшьскогосподарськими тваринами свині краще оплачують корми приростом продукції: для отримання 1 кг приросту живої маси їм потрібно всього 4-5 кормових одиниць, тоді, як, наприклад, великій рогатій худобі - 9-10 кормових одиниць і більше.

Характерно, що свині порівняно з іншими видами домашніх тварин мають самий високий забійний вихід продукції, під яким розуміється співвідношення маси їстивних частин туші до передубійної маси. Приміром, при відгодівлі молодняка до живої маси в 100 кг забійний вихід складає близько 73 відсотка. А при відгодівлі до 130-150 кг живої маси - 80 відсотків і більше.

М'ясо і сало свиней висококалорійне і біологічно повноцінне. Свинний жир порівняно, наприклад, з яловичим містить в 4 рази більше органічних кислот ( лінолева, ліноленова, арахідонова), які сприяють попередженню виникнення у людини склерозу і атеросклерозу.(1)

Дуже слушним і своєчасним є те, що проектом „Національної програми стратегічного розвитку України" пріоритетного значення в нарощуванні виробництва м'яса надається інтенсифікації галузі свинарства. В найближчі роки передбачається довести виробництво свинини до 1.5 млн т, що цілком реально і уже практично досягалось, окрім того, цей показник наближається до науково обгрунтованих норм харчування людей. У перспективі за рахунок інтенсифікації використання наявного поголів'я, покращання кормової бази і удосконалення технології виробничих процесів можливе подальше нарощування виробництва свинини до 2.0-2.2 млн т з використанням її лишків, як додаткового джерела валютних надходжень до бюджету України. При цьому слід підкреслити, що в 1998 році обсяг експорту свинини свіжої, охолодженої і мороженої становив лише 1.5 тис т за ціною 2718 доларів за одну тонну.

Отже, ставиться завдання радикально відродити галузь свинарства, перевести її на інтенсивну технологію і добитися того, щоб вона могла давати дешеву, конкурентоспроможну продукцію і бути відповідно наукоємним виробництвом, яке можна було б порівнювати за ефективністю з передовими країнами. Для цього наша країна має необхідний генофонд і племінну базу свиней, володіє родючими землями, має висококваліфікований потенціал науковців і виробничників (2).

Розділ 1. Вплив нормованої годівлі поросят на їх ріст

1.1. Потреба свиней в енергії і поживних речовинах

Потреба в енергії. Під енергетичною потребою свиней розуміється сума органічних речовин корму (раціону), необхідних для різних обмінних перетворень в організмі, пов'язаних з підтримкою життя і утворенням продукції.

Енергетичну поживність раціону у свиней оцінюють за вмістом кормових одиниць, обмінної енергії (МДж), сухої речовини і концентрації клітковини в сухій речовині.

Забезпечення свині енергією повинне знаходитися в строгій відповідності з потребою і фізіологічними можливостями споживання сухої речовини. Тому обов'язковою умовою для отримання високої продуктивності у свиней є нормування сухої речовини і концентрації енергії .

Встановлено, що недостатня концентрація енергії в сухій речовині раціону не може забезпечити потребу тварини і лімітуватиме його продуктивність, а надмірна концентрація із-за малого об'єму кормової дачі викличе відчуття голоду і неспокою і також приведе до зниження продуктивності. Так, за даними Віжа, для підсвинків на відгодівлі в групах 20-40 кг, 40-70 і 70-120 кг при середньодобовому прирості 500 г потрібно на 1 кг абсолютно сухої речовини корму обмінної енергії: 13,4; 13,3 і 12,8 МДж. Ефективність використання енергії раціону залежить від її концентрації в сухій речовині. Чим вище концентрація перетравної енергії в сухій речовині раціону, тим вище коефіцієнт використання енергії на утворення продукції.

Із збільшенням середньодобових приростів у свиней витрати енергії на одиницю приросту живої маси знижуються. Дану закономірність необхідно враховувати при організації науково обгрунтованого годування тварин.

Основне джерело енергії для всіх виробничих груп свиней - вуглеводи. До них відносяться крохмаль, лактоза, сахароза, глюкоза, фруктоза і сира клітковина (целюлоза, гемицеллюлоза і лігнін). Всі перераховані вуглеводи, окрім клітковини, досить добре перетравлюються і використовуються свинями.

Вмісту сирої клітковини в раціонах для свиней необхідно надавати велике значення, оскільки надмірна її кількість знижує перетравлюванісь поживних речовин і рівень доступної енергії.

Недостатній вміст клітковини в раціонах свиней також негативно позначається на їх здоров'ї і продуктивності. Пояснюється це роллю клітковини як баластної речовини, сприяючої активізації моторики шлунково-кишкового тракту і профілактиці захворювання свиней виразкою і ерозією шлунку при використанні концентрованих кормів тонкого подрібнення.

Клітковина зелених кормів, коренебульбоплодів, трав'яної муки краще перетравлюється і засвоюється свинями, чим клітковина сіна, сінної муки, силосу і інших кормів.

Доступність енергії раціонів для свиней забезпечується оптимальним вмістом клітковини в сухій речовині: для поросят-сисунів і при ранньому відлученні поросят - 1,6-2,6%, для поросят у віці 2-4 місяців - 3-4, відгодовуваного молодняка - 4-5, ремонтного молодняка - 5-6, свиноматок і кнурів - 6-7, свиноматок неопоросних і поросних - 8-10%.

Окрім вуглеводів, важливим енергетичним джерелом для свиней служить жир. Крім того, жир є і пластичним матеріалом, який входить до складу протоплазми кліток, бере участь в обмінних процесах організму. Для поросят до 2-місячного віку вміст жиру в раціонах необхідно нормувати, оскільки він є одним з основних джерел доступної енергії і незамінних жирних кислот.

Одним з поширених видів недогодівлі свиней, що призводять до зниження продуктивності і перевитрати кормів, є використання раціонів, достатніх за енергетичною поживністю, але незбалансованих за іншими показниками.

Потреба в протеїні і амінокислотах. Протеїн в цілому і його амінокислотний склад - найважливіші структурні елементи тіла і продукції тварин, тому вони займають особливе місце в раціональному харчуванні свиней. При нестачі протеїну в раціонах різко знижуються прирости живої маси і погіршується використання корму.

Протеїновоє живлення свиней нормують за змістом в раціоні сирого і перетравного протеїну.

Біологічна повноцінність сирого і перетравного протеїну обумовлена наявністю в його складі в певному співвідношенні незамінних амінокислот. Недолік якої-небудь з 10 амінокислот, навіть при надлишку перетравного протеїну в раціонах, приводить до порушення азотистого обміну, уповільнення зростання і розвитку, зниження відтвірної здатності у свиней. Тому в нормах приведена потреба всіх груп свиней в протеїні, а також в лізині, метіоніні і цистині.

Саме цих критичних амінокислот найчастіше не вистачає в раціонах. Потреба в решті амінокислот майже завжди задовольняється за рахунок вмісту їх в кормах.

Раціони по амінокислотному складу зазвичай балансують підбором кормів і лише у виняткових випадках додаванням синтетичних амінокислот. Вживані в годуванні свиней корми досить значно розрізняються за змістом особливо незамінних амінокислот.

Найважливішими кормами для балансування раціонів по протеїну і незамінним амінокислотам є корми тваринного походження (знежирене молоко, риба нехарчова, мясокісткова і рибна мука і ін.). Лізину в них міститься в 2 рази більше, ніж в зерні злакових.

З рослинних кормів найбільш цінними за змістом протеїну і незамінних амінокислот є зернобобові, особливо соя і горох. Амінокислоти, що містяться в кормах, не завжди повністю доступні для засвоєння.