2.9. Висновок з огляду літератури

Згідно досліджень багатьох авторів практично немає жодної тварини, яка була б вільною від тієї чи іншої інвазії. Найбільш розповсюдженими серед собак є токсокароз, токсаскароз, унцинаріоз та дипілідіоз [ 3, 4, 5, 6, 12, 16, 21, 32, 40 ].

Як вказують дослідження проведені в багатьох містах країн СНД, екстенсивність інвазії собак може складати 31-72%. Встановлено, що більше схильні до зараження молоді собаки віком до 1 року (34%) та старше 5 років (39%). Суки більш сприйнятливі до інвазії (51,8%) ніж кобелі (48,17%) [ 7, 44, 52].

Літературні дані свідчать про широке поширення кишкових гельмітозів у службових собак різних вікових, породних та робочих груп у всі періоди року. Інтенсивність інвазії та співвідношення видів гельмінтів у інвазованих тварин деякою мірою залежить від виконання службових завдань [ 10, 13, 39 ].

Клінічні ознаки більшості кишкових гельмінтозів собак неспецифічні та залежать від інтенсивності інвазії. Тому діагноз на кишкові гельмінтози собак ставлять на підставі дослідження фекалій за флотаційними методами: Фюллеборна або Котельникова – Хренова, та виявлення яєць збудників [ 11, 16, 41].

Дослідження сироватки крові при асоціативних гельмінтозах свідчать, що паразитичні черви зумовлюють імунодепресію і сприяють розвитку імунодефіцитного стану у хворих тварин. Проте більшість антигельмінтних препаратів у терапевтичних дозах також є імуносупрессорами і все це провокує ускладнення після дегельмінтизації та ранню реінвазію [ 20, 22, 24, 27, 28, 50 ].

Для боротьби з кишковими гельмінтозами собак використовують препарати різних хімічних груп: препарати празиквантелу та його комбінацій, группи бензімідазолів (мебендазол, фенбендазол), левамізолу, нітроксанату,солі піперазину (адипінату, сульфату,фосфату). Останнім часом знаходять поширення комплексні препарати закордонного та вітчизняного виробництва (бровадазол-плюс, брованол-М, дронтал, поліверкан, тенавер тощо) [1, 15, 31, 36, 37].

За даними ряду дослідників високу ефективність при спонтанних змішаних гельмінтозах шлунково-кишкового тракту собак високу (85-100%) терапевтичну ефективність проявили похідні бензімідазолів: альбендазол (атазол, вермітан-20) і фенбендазол (панакур-гранулят 22,2%). Різниця в економічній ефективності всіх антгельмінтиків настільки незначна, що говорити за перевагу одного над іншим неможливо, однак терапевтична ефективність комплексних препаратів дещо вища [ 10, 22, 34, 37].

Для корегування імунодифіцитних станів у тварин рядом дослідників рекомендоване застосування тканинних імуномодуляторів [ 15, 20, 28, 31, 50].

Аналізуючи огляд літератури видно, що кишкові гельмінтози собак є дуже поширеними у всьому світі і провокують епізоотологічно небезпечну для людини ситуацію, яка вимагає розробки нових схем застосування антигельмінтних препаратів.

3. Власні дослідження.

3.1. Матеріали і методи досліджень.

Матеріалом для проведення досліджень були:

1. Службові собаки різних вікових, службових та породних у кількості 64 голів.

2. Результати клінічних, копроскопічних досліджень виконаних автором роботи в Кінологічному Центрі й умовах лабораторії кафедри паразитології ХДЗВА.

3. Ветеринарні препарати: альбендазол 10%, прател, катозал 10%.

4. Літературні джерела стосовно гельмітозів собак.

Робота виконувалася протягом терміну проходження виробничої практики на базі Кінологічного Центру ГУ МВС України в Донецької області.

Одночасно з рішенням поставленої задачі, були проаналізована господарська діяльність, особливості службового використання, умови утримання і годівлі тварин.

Для встановлення потенційних джерел інвазії звертали увагу на умови утримання, зараженість поголів’я собак кишковими гельмінтозами, джерела закупівлі цуценят для подальшої навчання базовим навичкам. З цією метою проводили дослідження проб фекалій за методом Фюллеборна. Цей метод має за основу принцип флотації яєць гельмінтів в розчині солі великої щільності і подальшу мікроскопію проб з поверхневого шару.

Для приготування робочого розчину на 1 л гарячої води взяли 400 г кухонної солі, прокип'ятили. Одержаний розчин профільтрували через марлевий фільтр і охолоділи. Щільність такого розчину складає приблизно - 1,2 г/см³.

Власно техніка дослідження: у склянці 5 г. фекалій ( об'ємною величиною з лісовий горіх) і при помішуванні скляною або дерев'яною паличкою змішували з насиченим розчином хлориду натрію (на одну частину фекалій 15 - 20 частин розчину солі. Суспензію фекалій профільтрували через металеве ситечко в чисту склянку і залишали і для флотації на 40 хв. Яйця гельмінтів з низькою щільністю спливають і концентруються на поверхні флотаційного середовища. За допомого металевої петлі діаметром 0,8 - 1,0 см з поверхневого шару рідини відбирали 3 краплі на предметне скло, після чого їх досліджуювали при малому збільшенні мікроскопа (ок. 7 х об. 8).

Для виявлення імагінальних форм нематодозів та члеників дипілідіозу застосовували гельмінтоскопічний метод послідовних змивів. Для цього фекалії поміщали у сосуд з водою і відстоювали. Через 5 хвилин верхній шар рідини зливали, а до осаду приливали нову порцію чистої води. Цю маніпуляцію повторювали кілька разів, до просвітлення надосадової рідини. Відмитий від фекалій осад досліджували макроскопічно, Виявлених гельмінтів відбирали та ідентифікували.

Була вивчена антигельмінтна дія препаратів Альбендазол, Прател самостійно та у сукупності з імуномодулятором Катозал 10%.

Характеристика препарату Альбендазол.

Альбендазол у таблетках по 0,5 г: Таблетки з фаскою та рискою сіро-білого або синювато-білого кольору з специфічним запахом і часниковим присмаком.

Склад: альбендазол, цукор молочний, кальцій стеариновокислий, крахмаль картопляний.

Фармакологічні властивості: альбендазол -5-(пропіл-тіо)-1-п-бензімідазол-2-іл-карбамат похідна бензімідазолу. Механізм дії альбендазолу полягає у впливі на енергетичний метаболізм паразитів, а саме на цикл Кребса, шляхом гальмування фумаратредуктази. Це в свою чергу призводить до виснаження і загибелі гельмінтів. Таблетки альбендазолу 0,5 г є ефективним антгельмінтиком при паразитарних хворобах у різних видів тварин.

Показання до застосування: альбендазол застосовується при нематодозних паразитарних гельмінтозах різних видів тварин. Насамперед при аскаридозі свиней, трихоцефальозі і езофагостомозі поросят, токсокарозі, токсаскаридозі і анкілостоматидозі собак, аскаридозі і скрябініозі курей, кишково-шлункових стронгілятах телят, коней і свиней.

Дозування та спосіб застосування: таблетки задаються до годування тварин. На тварину з вагою тіла 20-30 кг – 1,5 таблетки, собакам з вагою тіла 30-40 кг – 2 таблетки, понад 40 кг – 2,5 таблетки.

Велика рогата худоба 0.5 г на 50 кг

Коні 0,5 г на 100 кг

Дрібна рогата худоба 0,5 г на 80 кг

Свині 0,5 г на 40 кг

Птиця 0,5 г на 50 кг

Протипоказання та побічні явища: Невідомі. Після введення таблеток альбендазолу масою 0,25 г та 0,5 г м'ясо і молоко тварин не дозволяється використовувати для харчових цілей протягом 14 і 2 днів відповідно.

Форма випуску: Таблетки по 0,5 г

Зберігання: Таблетки альбендазолу 0,5 г повинні зберігатися при температурі від+5 'С до +20 'С. Відносна вологість складських приміщень повинна становити 75%. Термін зберігання — 3 роки.

Виробник: "Натуропрепарат" м. Київ, вул. Миру 17.

Характеристика препарату Прател.

Настанова по застосуванню Пратела (Pratel) – у 1 таблетці міститься 144 мг пірантелу ембонату та 50 мг празіквантелу. Прател має за себе таблетки світло-жовтого кольору, круглої форми зі скошаними краями та хрестоподібною фаскою з однієї сторони. Фасують у блістери по 10 таблеток, які вкладають по 1 блістеру чи по 10 блістерів в картонні коробки.

Фармакологічні властивості: празіквантел та пірантел проявляют синергизм дії і в комплексі мають широкий спектор антигельмінтної дії на ларвальні та імагінальні форми нематод та цестод, у том рахунку Toxocara canis, Toxocara cati, Toxascaris leonina, Uncinaria stenocephala, Ancylostoma caninum, Hydatigera taeniaeformis, Dipylidium caninum, Echinococcus spp., Taenia spp., Mesocestoides spp. Празіквантел діє переважно на стьожкових червів (цестод). Первинно він викликає м’язове збудження, що призводить до спастичного параличу м’язів паразита. Це призводить до вакуолізації мембран клітин гельмінту, що дає змогу кишковим ферментам діяти на паразита, викликаючи його загибель. Празіквантел добре всмоктується з їшлунково-кишкового тракту, в організмі поддається біотрансформаці та виводиться с сечею і калом. Пірантел активен по відношенню до кишкових нематод. Он є нейром’язовим гангліоблокатором, викликающим стійку деполярізацию и спастичний паралич м’язів круглих червів, після чього вони легко виводяться з перистальтикою з кишечника. Пірантела эмбонат погано всмоктується з шлунково-кишкового тракту та виводиться з калом.

Показання до застосування: нематодозы и цестодозы у собак.

Дозування та спосіб застосування: таблетки задають внутр цілком чи у подрібненому виді з кормом чи примусово на корінь язику. Дози: собакам вагою до 2 кг — ¼ таблетки, собакам вагою від 2 до 5 кг — ½ таблетки, собакам вагою від 5 до 10 кг — 1 таблетка, собакам вагою від 10 до 20 кг — 2 таблетки, собакам вагою від 20 до 30 кг — 3 таблетки, собакам вагою від 30 до 40 кг — 4 таблетки. Препарат вводят одноразово. Прател можна застосовувати цуценятам починаючи з 30-денного віку.

Побічні явища: при застосуванні препарату згідно з настоновою, не має.

Протипоказання до застосування препарату: підвищена індивідуальна чутливість до препарату. Забороняється застосовувати прател вагітним та сильно виснаженним тваринам. Не можна вводити одночасно з препаратами піперазину. Не підвищувати і не занижувати рекомендуєми дози препарату.

Умови зберігання: зберігати за списком Б в сухому, захищеному від світла і недоступному для дітей і тварин місці за температурою не більше 25°С. Термін придатності – 3 роки.

Виробник:Лек Фармасьютикалс д.д. (Lek Pharmaceuticals d.d.), Словенія.

Характеристика препарату Катозал.

Катозал® 10% - стимулятор обміну речовин та тонізуючий засіб.

Склад: 100 мл розчину містить собі:

• Бутафосфану……………………………………………….10 г

• Ціанкобаламіну…………………………………………….5 мг

• Метил-4-гідроксибензонату………………………………0,1 г

• Фосфору……………………………………………………1,73 г

Опис: позора рідина рожевого кольору.

Форма випуску: Катозал® випускають у вигляді стерильного розчину, розфасованого по 100 мл в герметично закритих скляних флаконах.

Фармакологічні властивості: діючі речовини, що входить до складу Катозал®, проявляють стимулюючу дію на всі процеси обміну в організмі (білковий, вуглеводний та жировий обміни), підвищують резистентність організму до впливу несприятливих факторів, сприяють росту і розвитку тварин.

Показання до застосування:

• порушення обміну речовин, викликані поганою годівлею, утриманням, різними захворюваннями;

• порушення розвитку тварин та хвороби молодняку;

• для стимуляції родової діяльності та як допоміжний засіб при гіпокальціємії;

• післяродові захворювання, виснаження, після важких родів, а також як допоміжний засіб при лікуванні неплідності;

• тетанічні судоми і парези;

• вторинні анемії, зокрема анемії при гельмінтозах;

• для підвищення резистентності організму;

• для прискорення і скорочення процесу линьки у птиці, а також при канібалізмі;

• для підвищення м’язової активності здорових тварин;

• як тонізуючий засіб при перенапрузі і підвищеній фізичній активності у спортивних коней (за 2-3 дні до змагань).

Дозування та спосіб застосування: Катозал® застосовують тваринам один раз на добу внутришньовенно (повільно), внутришньом’язево і підшкірно або з питною водою (птиці). Тривалість лікування складає 4 – 5 днів.

Разові дози препарату при гострих хворобах:

• Коні і велика рогата худоба…………………………10,0 – 25,0 мл

• Лошата і телята………………………………………..5,0 – 12,0 мл

• Вівці та кози…………………………………………....2,5 – 8,0 мл

• Ягнята, козенята………………………………………..1,5 – 2,5 мл

• Свині…………………………………………………….2,5 – 10,0 мл

• Поросята……………………………………………………1 – 2,5 мл

• Собаки……………………………………………………0,5 – 5,0 мл

• Коти та хутрові звірі……………………………………0,5 – 2,5 мл

Для птиці Катозал® додається до питної води з розрахунку:

Кури і курчата – 1,0 – 1,5 мл на 1 л питної води, бройлери і кури-несучки – 2,0 – 3,0 мл на 1 л питної води. При хронічних захворюваннях та здоровим тваринам вводити половини дози від вказаної вище. При необхідності курс лікування повторюють через 1 – 2 тиждні.

Протипоказання: немає.

Побічні явища: побічних явищ та ускладнень при застосуванні препарату згідно з настановою не спостерігається. Забій тварин на м’яса та використання в їжу м’яса, молока і яєць після застосування Катозалу® дозволяється без обмежень.

Зберігати при температурі від 5°С до 25°С в сухому, захищеному від світла, недоступному для дітей місці.

Термі придатності – 5 років.

Власник реєстраційного посвідчення: Bayer Animal Health GmbH

Виробник: КВП Фарма і Ветеринар-Продукт ГмбХ Німеччина

На початку першого кварталу гельмінтоскопічними та гельмінтоовоскопічними методами було обстежено 64 тварини у віці від 5 місяців до 10 років. Кишкові гельмінтози були виявлені у 36 тварин. Таким чином екстенсивність інвазії (ЕІ) склала 56,25%. Вражених тварин розділили на чотири дослідних групи.

Собакам першої дослідної групи в кількості 9 голів застосовували утром перед годівлею Альбендазол у таблетках по 0,5 г з розрахунку 1 таблетка на 15 кг ваги тварини одноразово.

Собаки другої дослідної групи (9 голів) отримували Альбендазол у таблетках по 0,5 г з розрахунку 1 таблетка на 15 кг ваги тварини одноразово, та Катозал у дозі 1 мл/10 кг ваги тварини на протязі 5 днів, включаючи день дегельмінтизації.

Собакам третьо дослідної групи (9 голів) з кормом згодовували Прател з розрахунку: собакам вагою від 10 до 20 кг — 2 таблетки, собакам вагою від 20 до 30 кг — 3 таблетки, собакам вагою від 30 до 40 кг — 4 таблетки (1 таблетка містить 144 мг пірантелу ембонату та 50 мг празіквантелу) одноразово.

9 собакам четвертої групи з кормом згодовували Прател з розрахунку: собакам вагою від 10 до 20 кг — 2 таблетки, собакам вагою від 20 до 30 кг — 3 таблетки, собакам вагою від 30 до 40 кг — 4 таблетки одноразово та Катозал у дозі 1мл/10 кг ваги тварини на протязі 5 днів, враховуючи день дегельмінтизації.

Через три та шість тижнів після застосування препаратів провели повторні гельмінтоскопічні та гельмінтоовоскопічні дослідження собак дослідних груп з метою визначення екстенс- та інтенсефективності випробуваних препаратів та строків реінвазування.

Економічну ефективність ветеринарних заходів визначали за методикою розрахунку ефективності ветеринарних заходів, яка викладена в “Методичних вказівках по виконанню дипломних робіт студентами факультету ветеринарної медицини” (Сумський ДАУ, 2002).