- •2. Огляд літератури
- •3. Власні дослідження
- •3.1. Матеріал і методи досліджень
- •3.2. Характеристика економічного стану
- •3.3. Результати власних досліджень
- •Динаміка екстенсивності інвазії при диктіокаульозі овець с %ооо “Роздільнянський” Роздільнянського району Одеської області
- •3.4. Економічні збитки внаслідок захворювання тварин на диктіокаульоз та ефективність ветеринарних заходів
- •4. Обговорення результатів власних досліджень
- •5. Охорона праці.
- •6. Висновки і пропозиції виробництву.
- •Пропозиції
- •Протокол № 1 патологоанатомічного розтину від 15.09.2003 року.
- •Анамнестичні дані
- •Зовнішній огляд
- •Внутрішній огляд
- •Патологоанатомічний діагноз
- •Протокол №3 патологоанатомічного розтину від 24.09.2003 року
- •Протокол №4 патологоанатомічного розтину від 02.10.2003 року
6. Висновки і пропозиції виробництву.
На підставі проведених комплексних досліджень ми мали змогу зробити наступні висновки:
Основні патологоанатомічні зміни у ягнят, загиблих від диктіокаульозу, спостерігаються у бронхах, трахеї, легенях при гострому перебігу хвороби:
а) лобулярні і сублобулярні осередки у каудальних долей легень;
б) катарально-гнійний бронхіт і трахеїт;
в) гіперплазія середостінних і бронхіальних лімфатичних лімфовузлів.
В паренхіматозних органах зміни характеризувались альтеративно-дистрофічними процесами:
а) зерниста і жирова дистрофії;
б) некротичні осередки і атрофія в окремих ділянках слизової оболонки кишечнику і печінки.
Гістологічними дослідженнями встановлено запальні та репаративні процеси в легенях (при гострому перебігу) і сильно виражені альтеративні процеси (вплоть до некрозів) при хронічному перебігу диктіокаульозу. Наряду з цим – ателектази і компенсаторна емфізема на межі здорових і ушкоджених ділянок.
Найбільш ефективним антигельмінтиком при диктіокаульозі в умовах СООО “Роздільнянський” виявився нілверм (тетрамізол гранулят 20%). Ефективність проведених лікувально-профілактичних заходів на 1 грн. витрат склала 2,68 грн.
Пропозиції
Проводити диспансеризацію поголів’я овець з обов’язковим застосування гельмінтолярвоскопічних методів дослідження на наявність збудників паразитарних хвороб.
З лікувально-профілактичною метою при диктіокаульозі викоритовувати нілверм у дозі 0,01 г на 1 кг живої ваги дворазово, як найбільш ефективний антигельмінтик. Поряд з цим проводити симптоматичне лікування з застосуванням антибіотикотерапії, імуностимуляторів та вітамінів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.
Артеменко Ю. Гельмінтози – підступний ворог. // Ветеринарна медицини України. – 1996.- №2. – С.26-27.
Абуладзе К.И. Паразитология и инвазионные болезни сельскохозяйственных животных. – М.: Агропромиздат, 1990. – С. 203-209.
Анабаев М.Ш. Паразитология болезней животных. – М.: Колос,1998. – 132 с.
Акбаев М.Ш. Паразитология. // Паразитология и инвазионные болезни животных. Под ред. М.Ш.Акбаева. – М.: Колос, 1998. – С. 165-168.
Архипов И.А. Эффективность ивомека плюс при паразитарных болезнях овец. // Ветеринария. - 1996. - №8. – С. 53.
Архипов И.А. Эффективность вальбазена против основных гельминтозов овец. // Ветеринария. – 1996. - №6. – С. 31-34.
Арапов В.В. Левокс при диктиокаулезе овец и токсокарозе собак. // Ветеринария. – 2001 . - №5. – С.34.
Березовський А.В. Паразитологія та інвазійні хвороби тварин. – К.: Вища освіта, 2003. – С. 84-86.
Березовський А.В., Грицик О. Бровадез 20 як дезінвазійний засіб. //Ветеринарна медицина України. – 2002. - №6. – С. 27-28.
Боль К.Г., Боль Б.К. Основы патологической анатомии сельскохозяйственных животных. – М.: Сельхозгиз, 1961. – С. 544.
Ветеринария. Большой энциклопедический словарь. // Гл. ред. В.П.Шишков: М.: НИ «Большая российская энциклопедия», 1997. – С. 198.
Диренко П.М. Хвороби овець та кіз. – К.: Урожай, 1983. – С. 68-70.
Даугалиев Э.Х. Особенности иммунитета животных при гельминтозах. // Ветеринария. – 1996. - №7. – С.28.
Демидов Н.В. Справочник гельминтозов животных. – М.: Агропромиздат, 1997. – С. 198.
Кривутенко О.І./Алгоритми (патологоанатомічні діагнози) і диференційна діагностика нозологічних форм сільськогосподарських тварин. – Методичний посібник для студентів і лікарів ветеринарної медицини. – Одеса, 1999. – С. 176.
Кортнев В.Д. Состояние и прогноз развития легочных гельминтов овец и коз.//Овцы и козы. – 2004. - №1. – С. 25.
Кравчук В. Про гельминтозы овец. // Ветеринарная медицина. – 1997. - №1. – С. 20-21.
Кузнецов Ю.А. Роль легочных стронгилят и кокорой микрофлоры в етиопатогенезе бронхопневмоний у овец в условиях Крыма. // Научн. тр. Крымского гос.аграрн.университета. «Ветеринарные науки», вып. 64. – Симферополь, 2000. – С. 191 – 197.
Липницкий С.С. Зависимость течения экспериментального диктиокаулеза ягнят от заражающей дозы личинок Dictyocaulus filaria. // Ученые записки. – Белорусь, 1998. – С. 151-152.
Меркулов Г.А. Курс патологогистологической техники. – Л.: Медицина, 1969. – С. 158-159.
Манджиев О.Х. Авермектинсодержащие препараты против гельминтозов овец. // Ветеринария. – 2004. - №2. – С.11-12.
Николаев А.И. Овцеводство. – М.: Агропромиздат, 1987. – С.3-15.
Налетов Н.А. Гельминтозы. // Патологическая анатомия с/х животных. / А.В.Жаров, В.П. Шишков, М.С. Жаков и др. Под. ред. В.П.Шишкова, А.В.Жарова. 4-е изд. – М.: Колос, 2001. – С. 521-529.
Поживіл А. Концепція боротьби з гельмінтозами тварин. //Ветеринарна медицина України. – 2002. - №4. – С. 20-21.
Пономаренко А.Н. Изучение вопросов эпизоотологии стронгилятозов пищеварительного тракта коз: Проблемы зооинженерии и ветеринарной медицины. Вып.8 (32), ч.2. «Ветеринарные науки». – Харьков, 2001. – С. 282-283.
Пономар С.І. Про необхідність впровадження в лабораторну практику ветеринарної медицини методів кількісних гельмінтологічних досліджень. // Проблеми і перспективи паразитології. – Харків, Луганськ, 1997. – С. 138.
Сигачев Ю.П. Оценка схем дегельминтизации при диктиокаулезе овец.// Ветеринария. – 1986. - №1. – С. 38-39.
Степанов А.В. Словарь ветеринарных паразитологических терминов. – М.: Россельхозиздат, 1986. – С. 150.
Терентьев Ф.А. Инфекционные и инвазионные болезни овец и коз. – М., 1951. – С. 427-437.
Шишков В.П. Вскрытие и патологоанатомическая диагностика болезней сельскохозяйственных животных. – М: Колос, 1993. – С.526-527.
Шишков В.П. Патологическая анатомия сельскохозяйственных животных. – М: Колос, 1993. – С.526.
Шишков В.П., Жаров А.В. Патологоанатомическая диагностика сельскохозяйственных животных. – М.: Агропромиздат, 1987. – С.258-259.
Шульц Р.С. Гельминтозы овец и крупного рогатого скота. – М.: Сельхозгиз, 1959. – С. 127- 128.
Шишков В.П., Жаров А.В. Вскрытие и патологоанатомическая диагностика болезней сельскохозяйственных животных. – М: Колос, 1999. – С.132.
Ятусевич А.И., Абрамов С.С. и др. Дифференциальная диагностика болезней животных. – Л.: Урожай, 1995. – С. 383.