Хімічний метод дезінфекції

Хімічний метод дезінфекції зводиться до знезараження об'єктів за допомогою хімічних засобів. Речовини цієї групи найбільш широко використовуються у зв'язку з доступністю, простотою застосування, широким вибором хімічних засобів. Однак швидке забруднення ними навколишнього середовища потребує вдумливого підходу до їх використання. Наприклад, на дезінфекцію свинокомплексу на 108 тис. свиней потрібно 500 т сухого лугу. З такою кількістю хімічних речовин екосистема справитися не в змозі. Надлишок хімічних засобів, у кінці-кінців, потрапляє у світовий океан, викликаючи загибель фітопланктону, який виробляє до 70 % кисню атмосфери землі. Тому застосування хімічних речовин для дезінфекції мусить бути суворо регламентоване й науково обґрунтоване. Для дезінфекції, як правило, підбирають речовини із широким спектром дії з тим, щоб для досягнення потрібного ефекту необхідна була їх мінімальна кількість, притому, щоб вони швидко розкладалися у навколишньому середовищі. Більшість хімічних препаратів, що застосовують для дезінфекції, не мають явно вираженої специфічності і згубно діють не лише на шкідливі мікроорганізми, а й на корисні, які, як правило, більш чутливі, й гинуть у першу чергу. Це призводить до появи в біоценозі біологічних пустот, які відразу ж заповнюються більш активними паразитичними видами. Тривале використання одного й того ж хімічного препарату призводить до появи стійких форм. Так, уже нині нараховується до 130 видів шкідників сільськогосподарських культур і збудників хвороб тварин, стійких проти хлорорганічних і фосфорорганічних сполук. Останнім часом для дезінфекції запропоновано ряд хімічних речовин, до складу яких входять домішки-Детергенти (англ. очищувальний, дезінфікуючий). Маючи мийні властивості, вони добре очищають поверхню об'єкта, посилюють дію основної речовини та знижують поверхневий натяг, що забезпечує краще їх проникнення до об'єкта дезінфекції.

Основні вимоги до дезінфекційних речовин:

• Спектр антимікробної дії. Дезінфекційні засоби, наскільки це можливо, мають бути ефективними проти всіх мікроорганізмів, у тому числі мікобактерій, вірусів, спор. їх дія на мікроби мусить бути швидкою й безповоротною, викликаючи загибель останніх. Якщо ж препарат не відповідає цим вимогам, то мікроорганізми стають резистентними, з'являються мутанти, тобто, препарат не повинен бути мутагеном. За цією ознакою зараз перевіряють усі препарати. Антимікробна дія препаратів у певних межах не повинна зменшуватися при низьких температурах, змінах рН.

• Безпека для людей і тварин. Ця вимога особливо важлива при інтенсивній технології тваринництва, коли дезінфекцію необхідно проводити в присутності тварин. У зв'язку із споживанням людиною продуктів тваринництва, препарати не повинні бути токсичними під час їх застосування (гостра токсичність), не нагромаджуватися в організмі тварин і продуктах. Тому деззасоби ретельно перевіряють на канцерогенність, тератогенність (виродливість), ембріотоксичність, алергенні та кумулятивні властивості, шкірнорезорбтивну здатність та ін.

• Деззасобу бажано мати мінімальний показник корозійної активності, чи агресивності до інших матеріалів. Ця властивість дуже важлива, особливо при дезінфекції металевих, гумових, пластикових і фарбованих поверхонь.

• Деззасоби повинні легко розчинятись у воді або ж утворювати стійкі емульсії. Наприклад, використання хлорного вапна, хлорізоціанурових кислот, параформу в деяких випадках утруднено через їх слабку розчинність.

• Не мати різкого запаху, особливо при використанні на молокозаводах, м'ясокомбінатах, тому що м'ясо й молоко легко його адсорбують.

• Бути стійкими при зберіганні, використанні, придатними до транспортування.

• Активність - не повинна знижуватися у присутності "твердої" води й органічних речовин. Звичайно, будь-якою дезречовиною неможливо провести ефективну дезінфекцію при недостатньому механічному очищенні, але дезінфектанти повинні мати високу проникну здатність, щоб знезаразити поверхню під шаром крові, слизу та ін.

• Швидкий розпад у навколишньому, середовищі до нешкідливих речовин. Це головна вимога щодо охорони навколишнього середовища. Якщо цієї вимоги не дотримуватися, то дезінфектанти проникають у грунт, рослини, організм .

• Ціна й доступність. Бути відносно дешевшими і вироблятись з місцевої сировини.

• Не фарбувати і не забруднювати об'єкт дезінфекції.

Сила знезаражуючої дії хімічних речовин залежить від:

• ступеню стійкості мікроорганізмів;

• специфічності деззасобу;

• його концентрації;

• температури розчину й поверхні об'єкта;

• експозиції (часу дії дезрозчину);

• фізичної й хімічної природи об'єкта дезінфекції - від його структури (щільна, пориста), поверхні (гладенька чи шорстка), матеріалу (пластик, дерево чи бетон).