Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Епізоотологія сказу та система антирабічних заходів в умовах Миргородс.doc
Скачиваний:
88
Добавлен:
30.05.2014
Размер:
751.62 Кб
Скачать

Реферат

Дипломна робота «Епізоотологія сказу та система антирабічних заходів в умовах Миргородського району Полтавської області» викладена на 64 сторінках друкованого тексту, містить 9 таблиць, 6 рисунків, ілюстрована великою кількістю фактичного матеріалу, розміщеного у “Додатках”. У роботі використано 38 літературних джерел.

Метою роботи було здійснення детального аналізу епізоотичної ситуації в одному з районів Полтавської області – Миргородському та визначення головних напрямків антирабічної профілактики, найактуальніших за обставин, що склалися.

Необхідно було також проаналізувати ефективність здійснених протиепізоотичних заходів по ліквідації вогнищ сказу як антропоургічного, так і лісового типів та запропонувати шляхи її підвищення.

При виконанні роботи встановлено, що Миргородський район у 2004-2008 рр. характеризувався значним рівнем поширення сказу. Щороку реєстрували приблизно 9 випадків сказу.

У Миргородському районі сказ виявився полігостальною інфекцією. З найвищими показниками поширення та інтенсивності рабічна інфекція перебігала серед популяції кішок: 34,8% усіх випадків.

Профілактика сказу у Миргородському районі направлена, у першу чергу, на контроль поширення сильватичних вогнищ. З 2004 р. у районі проводиться пероральна імунізація дикої фауни вакцинами «Рабівак-ХТТ»та «Броварабіс V-RG».

За 5 років здійснення кампанії з імунізації дикої фауни не вдалося добитися суттєвих зрушень.

Запропоновано поліпшити роботу з профілактики сказу домашніх тварин, збільшивши об’єми превентивних щеплень до 17 тис. доз вакциною «Рабістар».

ЗМІСТ

Стор.

1. Вступ 3

2. Огляд літератури 5

2.1. Визначення захворювання 5

2.2. Збудник сказу 5

2.3. Епізоотологія сказу тварин 9

2.4. Клінічні ознаки сказу 12

2.5. Патологоанатомічні зміни при сказі 15

2.6. Діагностика сказу 16

2.7. Профілактика та заходи боротьби зі сказом 21

2.8. Висновки з огляду літератури 26

3. Власні дослідження 28

3.1. Матеріал і методи досліджень 28

3.2. Характеристика Миргородського району Полтавської області 29

3.3. Охорона праці та довкілля 32

3.4. Епізоотологічні особливості сказу 34

у Миргородському районі Полтавської області 34

3.5. Особливості антирабічних заходів 50

у Миргородському районі Полтавської області 50

3.6. Економічна ефективність ветеринарних заходів 58

4. Обговорення РЕЗУЛЬТАТІВ власних досліджень 60

5. Висновки 65

6. Пропозиції 67

7. Список літератури 68

8. Додатки 73

1. Вступ

Важливою проблемою сучасної медичної біології є дослідження екології природно вогнищевих інфекцій, участі ссавців у циркуляції збудників у стійких, тривало функціонуючих природних вогнищах [15, 30]. Не менш важливим є також з’ясування ролі диких і свійських ссавців у передачі збудників зоонозів до популяції людини та формуванні антропургічних вогнищ, виникнення яких несе загрозу для здоров’я і життя людей [18]. Актуальність цієї теми у тому, що у теперішній час у містах і селищах склалася непроста ситуація з бродячими тваринами — собаками і котами, чисельність яких досягає надвисоких значень. Зростання кількості бродячих тварин провокує зростання кількості вогнищ зоонозів у населених пунктах та їхніх околицях.

Зоонози — хвороби, нерідко небезпечні, якими людина заражається від тварин. Однією з таких смертельно небезпечних хвороб є сказ або гідрофобія. Це гостре інфекційне захворювання зоонозної природи з формуванням природних вогнищ, вірусної етіології, з раневим механізмом передачі, при якому уражається ЦНС і яке завжди закінчується летально. Збудником сказу є вірус роду Lyssavirus, що відноситься до родини рабдовірусів. Відомо чотири його серотипи [16]. Інфекція є однією з найбільш поширених у світі [29], у тому числі на теренах Полтавщини. Формує стабільні постійно діючі вогнища по всій території області. Найбільша кількість реєстрацій відноситься до диких хижих ссавців, а з свійських тварин — до собак і котів. Вірус, що циркулює в популяціях диких хижих і свійських ссавців, відноситься до генотипу RABV [6, 32].

Полтавська область наприкінці тисячоліття, що минуло, займала ІІ місце на Україні за поширенням сказу. Кількість хворих тварин та неблагополучних пунктів зі сказу у межах області перевищувала середні показники по країні у 3,5 рази. На початку нового тисячоліття тенденція посилювалася. Кількість хворих на сказ в області перевищувала середні показники по інших областях вже у 7,7 разів.

У зв’язку з такою напруженою ситуацією зі сказу Полтавська область увійшла однією з перших до зони проведення пероральної вакцинації дикої фауни проти сказу. Це дещо покращило ситуацію зі сказу. Впродовж 5 років здійснення кампанії вже намітилися деякі позитивні зрушення. Але тепер акцент в антирабічних заходах необхідно змістити у напрямку профілактики сказу антропоургічного типу. Адже за останнє десятиріччя частка собак і особливо кішок у загальній захворюваності на сказ в області становила близько 36%.

Тож метою даної роботи було здійснення детального аналізу епізоотичної ситуації в одному з районів Полтавської області – Миргородському та визначення головних напрямків антирабічної профілактики, найактуальніших за обставин, що склалися.

Необхідно було також проаналізувати ефективність здійснених протиепізоотичних заходів по ліквідації вогнищ сказу як антропоургічного, так і лісового типів та запропонувати шляхи її підвищення.