Скачиваний:
53
Добавлен:
30.05.2014
Размер:
111.1 Кб
Скачать

9

Проект

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник Департаменту ветеринарної

медицини міністерства АПК України

П. П. Доотоєвський "___"____________________1997р.

Інструкція про заходи профілактики і ліквідації бруцельозу тварин

Бруцельоз - небезпечна інфекційна хвороба тварин переваж­но з хронічним перебігом.

Збудник бруцельозу - бактерії роду Вгисеllа. Визначають 6 самостійних видів бруцел; Вг.melitensis /козячо-овечий/ - З біовари, Вг.аbогtus /великої рогатої худоби/ - 9 біоварів, Вг.suis /свинячий/ - 5 біоварів, Br.ovis /баранячий/, Вг.canis /собачий/, Вг.пеоtоmае /чагарникових пацюків /.

На бруцельоз важко хворіють люди, які заражаються від тварин або через інфіковані продукти тваринництва.

Найбільш небезпечним для людей є збудник бруцельозу овець і кіз - Вг. melitensis.

В залежності від епізоотичного стану поголів'я тварин ферми, гурти, господарства, населені пункти, райони, області вважають благополучними або неблагополучними щодо бруцельозу.

Благополучними на бруцельоз визначають ферми, гурти, гос­подарства, населені пункти, райони, області, в яких при дос­лідженнях на бруцельоз не виявляють хворих тварин.

У разі виникнення захворювання неблагополучним на бру­цельоз оголошують господарство /ферму, гурт/ і на період оздо­ровлення визначають загрозливу зону можливої міграції збудника.

Заходи профілактики та ліквідації спалахів бруцельозу в республіці виходять з того, що Україна вільна від бруцельозу всіх видів сільськогосподарських тварин. Стійке благополуччя щодо бруцельозу забезпечується без застосування протибруцельозних вакцин.

1. Обов'язки і відповідальність керівників господарств, власників тварин, спеціалістів ветеринарної медицини, органів охорони здоров'я за організацію та виконання протибруцельозних заходів.

1.1. Керівники господарств, незалежно від їх підлеглості, та власники тварин забезпечують організацію і проведення ка­рантинних, організаційно-господарчих та санітарних заходів по охороні тварин від зараження бруцельозом, а також як найшвидшу ліквідацію вогнища інфекції в разі його виникнення.

1.2. Головні лікарі ветеринарної медицини районів /міст/, агропромислових об'єднань та комбінатів, а також ветеринарні фахівці, що обслуговують колективні, фермерські і підсобні господарства, відповідають за організацію своєчасної діагностики бруцельозу та проведення спеціальних заходів.

1.3. Ветеринарні органи районів, областей повинні здійс­нювати постійне керівництво і контроль за виконанням заходів щодо профілактики та ліквідації бруцельозу тварин у господарс­твах і населених пунктах. Інформувати про стан виконання цієї роботи місцеві адміністративні органи і Державний департамент ветеринарної медицини.

1.4. За невиконання профілактичних і оздоровчих проти бруцельозних заходів винні особи підлягають штрафу, а в окремих випадках можуть бути притягнуті до кримінальної відповідаль­ності за розповсюдження бруцельозу згідно з чинним законодавс­твом.

1.5. Установи і організації ветеринарної медицини, орга­нів охорони здоров'я повинні своєчасно обмінюватися інформаці­єю про випадки захворювання на бруцельоз тварин і людей, які обслуговують худобу.

Проводити спільні медико-ветеринарні обстеження в разі виникнення спалаху бруцельозу тварин, визначати джерела та шляхи проникнення збудника хвороби, організовувати спільні за­ходи по швидкому вкоріненню бруцельозної інфекції серед тва­рин.

1.6. Медичні працівники беруть участь у розробці заходів боротьби з бруцельозом і профілактики зараження людей у небла­гополучних господарствах, населених пунктах.

Організовують та впроваджують па тваринницькіх фермах, підприємствах, що переробляють продукти і сировину тваринного походження, медико-санітарні заходи, а також здійснюють дер­жавний санітарний нагляд за додержанням протиепідемічного ре­жиму .

1.7. Місцеві органи охорони здоров'я разом з державною інспекцією ветеринарної медицини організовують комісійні пере­вірки на повноту і якість проведення профілактичних та оздо­ровчих заходів на тваринницьких фермах і переробних підприємс­твах, видають офіційні розпорядження про невідкладні організа­ційно-господарчі та медичні профілактичні заходи.