НАТО
Північноатлантичний
альянс
Заснований у 1949 році
Діяльність
Розвиток міжнародного співробітництва, захист цінностей демократії, запобігання конфліктів, розширення блоку
Завдання
Гарантування геополітичної стабільності у світі
НАТО, Організація Північноатлантичного договору (North Atlantic Treaty Organisation, NATO) — військово-політичний
союз. Відповідно до статуту НАТО, він відкритий для вступу нових членів, здатних розвивати принципи договору і робити свій внесок у колективну безпеку.
Створений 4 квітня 1949 р. на основі Північноатлантичного договору, у Вашингтоні.
Початковою метою була протидія загрозі нападу з боку СРСР. До НАТО ввійшли дванадцять держав: США, Великобританія, Франція, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Канада, Італія, Португалія, Норвегія, Данія, Ісландія. Пізніше до НАТО приєдналися й інші європейські держави.
Пошук емблеми
"Роза вітрів" - емблема НАТО від 1953 року.
Через три роки після заснування НАТО почали думати над емблемою альянсу. Пропозицій було багато. Одна з них – сріблястий щит із 14 зірочками (стільки тоді було членів) і двома синіми смужками. Але ідею відкинули, бо зі вступом нових членів довелося б домальовувати зірочки.
У жовтні 1953 емблему НАТО затвердили. Нею став синьо-білий компас на темно- синьому тлі. Як сказав тодішній генсек НАТО лорд Ісмей, «роза вітрів» має символізувати, що НАТО на правильному шляху, біле коло – єдність, а темно-синій колір – це Атлантичний океан.
Діяльність:
розвиток міжнародного співробітництва
запобігання конфліктів між членами НАТО і членами-партнерами
захист цінностей демократії, економіки вільного підприємництва і верховенства закону.
Завдання:
забезпечення колективної безпеки своїх членів у європейсько- атлантичному регіоні (напад на один із членів організації розглядається як напад на союз загалом)
гарантування геополітичної стабільності у світі.
Структура:
Північноатлантична рада — вищий орган НАТО, що складається з представників усіх держав-членів у ранзі послів і проводить свої засідання не рідше одного разу в тиждень під головуванням Генерального секретаря НАТО. Рішення ради приймаються одноголосно.
Комітет військового планування — вищий орган військової організації блоку з грудня 1966 р., що збирається двічі у рік на свої сесії на рівні міністрів оборони, хоча формально і складається з постійних представників.