- •Кочерган м.П.
- •Місце мовознавства в системі наук
- •Методи дослідження мови
- •1.2. Природа, сутність, функції та будова мови Природа і сутність мови
- •Функції мови
- •Мова і суспільство
- •Мова і мислення
- •Мова як знакова система
- •Мова і мовлення
- •Структура мови
- •Синхронія і діахронія
- •1.3. Походження і розвиток мови Проблема походження мови
- •Закономірності розвитку мов
- •Специфіка розвитку різних рівнів мовної структури
- •Розвиток і функціонування мов у різні історичні епохи
- •1.4. Мови світу, їх вивчення та генеалогічна класифікація Загальна характеристика мов світу
- •Порівняльне вивчення мов
- •Генеалогічна класифікація мов
- •Родовідне дерево а. Шлейхера
- •Індоєвропейські мови
- •Індійська група
- •Іранська група
- •Слов'янська група
- •Балтійська група
- •Германська група
- •Романська група
- •Кельтська група
- •Грецька група
- •Албанська група
- •Вірменська група
- •Анатолійська (хето-лувійська) група
- •Тохарська група
- •Семіто-хамітські мови
- •Семітська група
- •Хамітська група
- •Кавказькі мови
- •Фіно-угорські мови
- •Угорська група
- •Фінська група
- •Самодійські мови
- •Тюркські мови
- •Булгарська група
- •Кипчацька група
- •Огузька група
- •Карлуцька група
- •Уйгурська (східна) група
- •Монгольські мови
- •Тунгусо-маньчжурські мови
- •Сибірська група
- •Амурська група
- •Південна група
- •Китайсько-тибетські мови
- •Тан-китайська група
- •Тибето-бірманська група
- •Тайські мови
- •Аустронезійські мови
- •Аустроазіатські мови
- •Австралійські мови
- •Палеоазіатські мови
- •Папуаські мови
- •Африканські мови
- •Дравідські мови
- •Мови далекого сходу
- •Індіанські (америндські) мови
- •2. Фонетика і графіка
- •2.1. Звуки мови, їх вивчення і класифікація Фонетика як лінгвістична дисципліна. Три аспекти вивчення звуків
- •Фізичний аспект у характеристиці звуків
- •Фізіологічний аспект у вивченні звуків
- •Класифікація звуків
- •Голосні звуки
- •Приголосні звуки
- •2.2. Фонетичні одиниці та засоби Фонетичне членування мовленнєвого потоку
- •Наголос
- •Інтонація
- •2.3. Фонетичні процеси
- •Позиційні зміни
- •Комбінаторні зміни звуків
- •Орфоепія. Транскрипція і транслітерація
- •Живі та історичні фонетичні процеси. Спонтанні зміни звуків
- •Фонетичні закони
- •2.4. Лінгвістичний (функціональний) аспект у вивченні звуків Поняття фонеми
- •Диференційні та інтегральні ознаки фонем
- •Позиції фонем. Варіанти і варіації фонем
- •Фонологічна система
- •2.5. Письмо Значення письма в історії суспільства. Передумови виникнення письма
- •Етапи і форми розвитку графічного письма
- •Графіка
- •Орфографія. Принципи орфографії
- •3. Лексика і фразеологія
- •3.1. Слово та його значення Лексикологія. Розділи лексикології
- •Слово як одиниця мови. Слово і лексема
- •Значення слова
- •3.2. Лексико-семантичні категорії Полісемія
- •Омонімія
- •Синонімія
- •Антонімія
- •Гіперо-гіпонімія і лексична конверсія
- •3.3. Лексико-семантична система мови Поняття лексико-семантичної системи
- •Словниковий склад мови
- •3.4. Історичні зміни словникового складу мови Причини історичних змін у лексиці
- •Архаїзми
- •Неологізми
- •Запозичення
- •Історична лексикологія та етимологія
- •3.5. Фразеологія Поняття фразеології
- •Класифікація фразеологізмів
- •3.6. Лексикографія Поняття лексикографії
- •Типи словників
- •Одномовні словники
- •Багатомовні словники
- •4. Граматика
- •4.1. Граматика. Граматичне значення. Граматичні категорії Предмет граматики. Розділи граматики. Основні одиниці граматичної будови мови
- •Граматичне значення
- •Граматичні категорії
- •4.2. Морфема і словоформа Поняття морфеми
- •Види морфем
- •Морфеміка
- •Граматична форма слова
- •4.3. Способи вираження граматичних значень
- •Синтетичні способи вираження граматичних значень
- •Аналітичні способи вираження граматичних значень
- •Історична змінність способів і засобів вираження граматичних значень
- •4.4. Частини мови Поняття частин мови. Критерії виділення частин мови
- •4. Граматика
- •4.1. Граматика. Граматичне значення. Граматичні категорії Предмет граматики. Розділи граматики. Основні одиниці граматичної будови мови
- •Граматичне значення
- •Граматичні категорії
- •4.2. Морфема і словоформа Поняття морфеми
- •Види морфем
- •Морфеміка
- •Граматична форма слова
- •4.3. Способи вираження граматичних значень
- •Синтетичні способи вираження граматичних значень
- •Аналітичні способи вираження граматичних значень
- •Історична змінність способів і засобів вираження граматичних значень
- •4.4. Частини мови Поняття частин мови. Критерії виділення частин мови
- •З історії питання про частини мови
- •Частини мови в різних мовах
- •Характеристика основних частин мови
- •4.5. Словосполучення і речення Поняття словосполучення. Типи словосполучень
- •Синтаксичні зв'язки слів
- •Речення та його ознаки
- •Актуальне членування речення
- •5. Мовна типологія
- •5.1. Типологічна класифікація мов Поняття типологічної класифікації мов
- •Ізолятивні (кореневі) мови
- •Аглютинативні мови
- •Інкорпоративні (полісинтетичні) мови
- •Флективні мови
- •Інші спроби типологічної класифікації мов
- •5. Мовна типологія
- •5.1. Типологічна класифікація мов Поняття типологічної класифікації мов
- •Ізолятивні (кореневі) мови
- •Аглютинативні мови
- •Інкорпоративні (полісинтетичні) мови
- •Флективні мови
- •Інші спроби типологічної класифікації мов
Самодійські мови
До живих самодійських (самоїдських) мов належать ненецька, нганасанська, енецька і селькупська. Користуються ними 35 тис. осіб. Функціонують в північноєвразійській тундрі від півострова Канін і ріки Мезень на Заході до півострова Таймир на Сході, а також у Тюменській і Томській областях та Красноярському краї (Росія).
Найпоширенішою самодійською мовою є ненецька (юрако-самоїдська). Нею спілкуються 24 тис. осіб у зоні тундри від Кольського півострова до правобережжя Єнісею. Писемність із 1932 р. - на основі латинської, а з 1937 р. - на основі кириличної графіки.
Нганасанська (тавгійська, тавгійсько-самоїдська) мова локалізована на півострові Таймир. У 1979 р. нею спілкувалося приблизно 800 осіб. Писемності не має.
Енецька (єнісейсько-самоїдська) мова використовується приблизно 200 особами на правобережжі нижньої течії Єнісею. Писемності не має.
Селькупською (остяко-самоїдською) мовою розмовляють приблизно 2 тис. осіб, на північному сході та на сході Західного Сибіру. Писемність створена в 30-х роках XX ст. на основі латиниці, а пізніше - кирилиці, однак із 50-х років XX ст. не використовується.
В останні роки в мовознавстві панує думка, що самодійські мови споріднені з фіно-угорськими, тому їх стали об'єднувати в одну велику уральську сім'ю.
Тюркські мови
Тюркська сім'я мов (109 млн. 965 тис. носіїв) функціонує в середньоазіатських державах, Закавказзі, Росії, Ірані, Афганістані, Монголії, Китаї, Румунії, Болгарії, Югославії, Албанії та Україні. Існує думка, що тюркські мови генетично пов'язані з алтайськими. Є також гіпотеза, згідно з якою тюркські та інші алтайські мови (монгольські, тунгусо-маньчжурські) разом із фінно-угорськими мовами утворюють урало-алтайську макросім'ю.
Серед тюркських мов виділяють п'ять груп: булгарську, кипчацьку, огузьку, карлукську й уйгурську (східну).
Булгарська група
До неї належать татарська, башкирська, чуваська й мертві булгарська, хазарська та печенізька мови.
Татарська мова поширена у Татарській Автономній Республіці та суміжних територіях Росії. Нею розмовляють приблизно 8 млн. осіб. Пам'ятки писемності належать до XIII ст. Писемність до 1927 р. - на основі арабської графіки, з 1927 р. до 1939 р. - на основі латиниці, а з 1939 р. - кирилиці.
Башкирською мовою користуються 920 тис. башкирів, які проживають у Башкирській Автономній Республіці та Оренбурзькій, Челябінській, Самарській, Курганській, Єкатеринбурзькій областях Росії. Літературна мова сформувалася на початку XX ст. Писемність до 1928 р. - на основі арабської графіки, з 1929 р. - латиниці, а з 1939 р. - на основі кирилиці.
Татарська й башкирська мови мають багато спільного з кипчацькими мовами.
Чуваська мова поширена в Чуваській Автономній Республіці і на суміжних територіях Росії. Розмовляють нею приблизно 1,5 млн. осіб. Перша граматика чуваської мови видана в 1769 р. Старочуваська писемність використовувала кирилицю, а новочуваська була створена в 1871 р. І.Я. Яковлевим та існувала до 1933 р.; 1933 р. замінена кирилицею.
Булгарська мова існувала у Великій Булгарії до ст. Відомостей про цю мову дуже мало. Вважають, що вона покладена в основу чуваської мови. У УП ст. частина булгар перейшла за Дунай, асимілювалася із слов'янським населенням, а їх мова увійшла як субстрат до болгарської мови.
Хазарська мова була близькою до булгарської і функціонувала з VII до середини X ст. у Хазарській державі (територія сучасних Дагестану, Прикубання, Приазов'я і Північного Причорномор'я). Відомості про цю мову збереглися в арабських, візантійських та єврейських джерелах.