Кипчацька група

До неї належать кримсько-татарська, карачаєво-балкарська, караїмська, казахська, ногайська, каракалпацька, киргизька, кумицька, алтайська та половецька мови.

Кримсько-татарська мова функціонує в Автономній Республіці Крим (Україна), а також в Узбекистані та інших країнах Середньої Азії. Кількість носіїв цієї мови досягає 700 тис. Писемні пам'ятки збереглися з XIII ст. Сучасна літературна мова сформувалася в першій половині XX ст. Писемність до 1929 р. - на основі арабської графіки, потім - на основі латиниці, а з 1938 р. - кирилиці.

Карачаєво-балкарська мова поширена в Кабардино-Балкарській Автономній Республіці та Карачаєво-Черкеській автономній області Росії. Нею розмовляють понад 190 тис. карачаївців і балкарців. Літературна мова сформувалася на початку XX ст. Писемність у 1924- 1926 рр. - на основі арабської графіки, в 1926 - 1937 рр. - на основі латиниці, а з 1937 р. - кирилиці.

Караїмською мовою в 1979 р. розмовляло всього 535 осіб у Криму, Галицькому районі Івано-Франківської області, Литві та Польщі. Має три діалекти: кримський, тракайський і галицький. Єдиної літературної мови немає. Караїми користуються давньоєврейським, латинським і кириличним алфавітами. Збереглися рукописні переклади Біблії з XIV ст.

Казахська мова - офіційна мова Казахстану. Поширена також на сусідніх територіях Росії, Узбекистану, Туркменії та Киргизії, частково в Китаї, Монголії, Ірані, Афганістані, Пакистані та Туреччині. Користуються нею 8 млн. осіб. Літературна мова сформувалася в XIX ст. Писемність до 1930 р. - на основі арабської графіки, потім - на латиниці, а з 1940 р. - кирилиці.

Ногайська мова поширена в Чечні, Ставропольському і Краснодарському краях Росії. Налічує 60 тис. носіїв. Дуже близька до казахської і каракалпацької. Літературна мова склалася в першій половині XX ст. Писемність сформована на основі кириличної графіки.

Каракалпацька мова функціонує в Каракалпацькій Автономній Республіці Росії, а також в окремих районах Узбекистану та Казахстану. Кількість її носіїв становить 350 тис. Писемність нині - на основі кирилиці.

Киргизька мова - офіційна мова Киргизії. Поширена також у сусідніх державах Середньої Азії, в Китаї, Монголії, Афганістані та Пакистані. Загальна чисельність ЇЇ носіїв - майже 2,4 млн. Писемність створена в 1924 р. на основі арабського алфавіту, у 1926 р. переведена на латиницю, а в 1940 р. - на кирилицю.

Кумицькою мовою розмовляють 224 тис. осіб у Дагестані, Чечні, Інгушетії та Північній Осетії (Росія). Літературна мова сформувалася в першій половині XX ст. на основі хасав'юртівського і буйнацького діалектів. Писемність нині - на основі кирилиці.

Алтайська (ойротська) мова локалізована в Алтайському краї Росії. Розмовляють нею приблизно 60 тис. осіб. Дуже близька до киргизької. Писемність - на основі кирилиці з 1939 р.

Половецька (куманська) мова - мертва мова кипчаків-половців, які жили в південно-руських степах у XI-XIV ст. Збереглися писемні пам'ятки з XIII ст. (латинсько-персько-половецький словник, переклад уривків із Нового заповіту, молитви, загадки). Вважають, що на її основі утворилися карачаєво-балкарська, караїмська, кримсько-татарська й кумицька мови.