Китайсько-тибетські мови

Китайсько-тибетські мови поділяють на дві групи: тан-китайську і тибето-бірманську.

Тан-китайська група

До цієї групи належать китайська і дунганська мови.

Китайська мова - офіційна мова Китайської Народної Республіки. Поширена також в Індонезії, Камбоджі, Лаосі, В'єтнамі та інших країнах. Одна із шести міжнародних мов, офіційна й робоча мова ООН. Кількість її носіїв 1 млрд. 223 млн. 307 тис. Писемність ієрогліфічна. Найдавніші пам'ятки сягають другої половини П тисячоліття до н.е.

Дунганська мова функціонує в окремих районах Киргизстану, Казахстану й Узбекистану. Спілкуються нею майже 50 тис. осіб. Дунгани, які проживають у Китаї (7 млн.), розмовляють китайською мовою. Писемність із 1926 р. - на основі арабської графіки, тепер - на основі кирилиці.

Тибето-бірманська група

До цієї групи належать тибетська та бірманська мови.

Тибетська мова поширена в Китаї, а також у Монголії та Росії (Бурятія й Тува). Користуються нею понад 4 млн. осіб. Виконує функції мови міжнаціонального спілкування й діловодства на всій території Тибетського автономного району КНР. Найдавніші пам'ятки відносять до VII ст. Створена багата література, в тому числі вірші VI Далай-лами (XVII ст.). Тибетське письмо походить від письма брахмі (V ст.).

Бірманська мова - офіційна мова Союзу М'янма (колишня Бірма). Розмовляють нею 22 млн. осіб. Виконує функцію мови міжнаціонального спілкування на території Союзу. Літературна мова помітно відрізняється від розмовної. Письмо силабічне (складове) і походить від давньоіндійського алфавіту брахмі. Найдавніші писемні пам'ятки належать до початку ХП ст.

Тайські мови

Тайські мови - сім'я мов, що поширена на півострові Індокитай і в прилеглих до нього районах. Розмовляють тайськими мовами 66 млн. 510 тис. осіб. До них належать тайська, лаоська, шанська та інші мови. Деякі вчені відносять ці мови до китайсько-тибетської сім'ї. Однак останнім часом знайдено чимало аргументів на користь того, щоб розглядати ці мови як окрему сім'ю.

Тайська (сіамська) мова функціонує в Таїланді. Має 27 млн. носіїв. Є офіційною мовою Королівства Таїланд і мовою міжнаціонального спілкування. Збереглися писемні пам'ятки з XIII ст. Писемність оригінальна, створена в 1283 р. на основі давньокхмерського письма.

Лаоська (лаотянська) мова - офіційна мова та мова міжнаціонального спілкування Лаоської Народно-Демократичної Республіки. Поширена також у Таїланді. Розмовляють нею 3,5 млн. осіб. Найдавніші пам'ятки писемності належать до XV ст. Алфавіт південно-індійського походження, споріднений із тайським. Є два види лаоського письма: світське та духовне.

Шанська мова поширена на північному сході М'янми (колишньої Бірми), в китайській провінції Юньнань, в деяких районах Таїланду і Лаосу. Користується нею 3 млн. осіб. Писемність із XI ст. - у двох різновидах: кругле (палійське) письмо і кутасте, що нагадує деванагарі. Перші пам'ятки писемності належать до XVIII ст.

Аустронезійські мови

Аустронезійські (малайсько-полінезійські) мови - одна з найбільших сімей мов (розмовляють ними 237 млн. 105 тис. осіб), яка поширена на Малайському архіпелазі (Індонезія, Філіппіни), в південних районах Індокитаю, в Океанії, на островах Мадагаскар і Тайвань. До них належать індонезійська, яванська, малайзійська, сунданська, мадурська, гаванська та ін.

Індонезійська мова - офіційна мова й мова міжетнічного спілкування Республіки Індонезії, якою володіють 150 млн. осіб, у тому числі 17 млн. 50 тис. використовують її в побутовому спілкуванні. Назва індонезійська мова була прийнята в 1928 р. й поступово витіснила стару назву малайська мова. Писемність уведена на початку XX ст. на основі латинського алфавіту.

Яванська мова локалізована на острові Ява. Спілкуються нею 75 млн. 500 тис. осіб. Має давню літературну історію. Широко відомою (значною мірою завдяки працям В. Гумбольдта) була літературна мова каві (від давньояванського kavi "поетичний"), яка функціонувала в IX-XIII ст. Сучасна яванська мова користується латинською графікою. Література яванською мовою є найдавнішою і найбагатшою в Індонезії.

Малайзійська мова поширена на островах Суматра і Сінгапур, на півострові Малакка, архіпелагах Ріау й Лінга. Розмовляють нею приблизно 26 млн. осіб. Є офіційною мовою Федерації Малайзії та Брунею Даруссаламу, а також Республіки Сінгапур. Найдавніші пам'ятки сягають VII ст. Письмо складове, яке бере свій початок від давньоіндійського письма каранга. В Індонезії, Малайзії та Сінгапурі тепер використовують латинську графіку.

Сунданська мова функціонує в Індонезії (Західна Ява, острів Суматра). Спілкуються нею 21 млн. осіб. Найдавніші написи, які були зроблені санскритською мовою, але мали елементи сунданської мови, належать до VIII-IX ст. Нині - писемність на основі латинського алфавіту.

Мадурська мова поширена на острові Мадур та на сході острова Ява. Спілкуються нею 9,2 млн. осіб. Є близькою до малайзійської та яванської. З другої половини XIX ст. використовує складове яванське письмо, а нині - латиницю.

Гавайською мовою розмовляють 20 тис. осіб на Гавайських островах. Із середини XIX ст. вона стала мовою школи, церкви, юриспруденції, преси, художньої літератури. З втратою незалежності Гавайським королівством (1895 р.) гавайська мова поступово витісняється англійською мовою. Писемність із 1822 р. - на основі латинської графіки.