- •Кочерган м.П.
- •Місце мовознавства в системі наук
- •Методи дослідження мови
- •1.2. Природа, сутність, функції та будова мови Природа і сутність мови
- •Функції мови
- •Мова і суспільство
- •Мова і мислення
- •Мова як знакова система
- •Мова і мовлення
- •Структура мови
- •Синхронія і діахронія
- •1.3. Походження і розвиток мови Проблема походження мови
- •Закономірності розвитку мов
- •Специфіка розвитку різних рівнів мовної структури
- •Розвиток і функціонування мов у різні історичні епохи
- •1.4. Мови світу, їх вивчення та генеалогічна класифікація Загальна характеристика мов світу
- •Порівняльне вивчення мов
- •Генеалогічна класифікація мов
- •Родовідне дерево а. Шлейхера
- •Індоєвропейські мови
- •Індійська група
- •Іранська група
- •Слов'янська група
- •Балтійська група
- •Германська група
- •Романська група
- •Кельтська група
- •Грецька група
- •Албанська група
- •Вірменська група
- •Анатолійська (хето-лувійська) група
- •Тохарська група
- •Семіто-хамітські мови
- •Семітська група
- •Хамітська група
- •Кавказькі мови
- •Фіно-угорські мови
- •Угорська група
- •Фінська група
- •Самодійські мови
- •Тюркські мови
- •Булгарська група
- •Кипчацька група
- •Огузька група
- •Карлуцька група
- •Уйгурська (східна) група
- •Монгольські мови
- •Тунгусо-маньчжурські мови
- •Сибірська група
- •Амурська група
- •Південна група
- •Китайсько-тибетські мови
- •Тан-китайська група
- •Тибето-бірманська група
- •Тайські мови
- •Аустронезійські мови
- •Аустроазіатські мови
- •Австралійські мови
- •Палеоазіатські мови
- •Папуаські мови
- •Африканські мови
- •Дравідські мови
- •Мови далекого сходу
- •Індіанські (америндські) мови
- •2. Фонетика і графіка
- •2.1. Звуки мови, їх вивчення і класифікація Фонетика як лінгвістична дисципліна. Три аспекти вивчення звуків
- •Фізичний аспект у характеристиці звуків
- •Фізіологічний аспект у вивченні звуків
- •Класифікація звуків
- •Голосні звуки
- •Приголосні звуки
- •2.2. Фонетичні одиниці та засоби Фонетичне членування мовленнєвого потоку
- •Наголос
- •Інтонація
- •2.3. Фонетичні процеси
- •Позиційні зміни
- •Комбінаторні зміни звуків
- •Орфоепія. Транскрипція і транслітерація
- •Живі та історичні фонетичні процеси. Спонтанні зміни звуків
- •Фонетичні закони
- •2.4. Лінгвістичний (функціональний) аспект у вивченні звуків Поняття фонеми
- •Диференційні та інтегральні ознаки фонем
- •Позиції фонем. Варіанти і варіації фонем
- •Фонологічна система
- •2.5. Письмо Значення письма в історії суспільства. Передумови виникнення письма
- •Етапи і форми розвитку графічного письма
- •Графіка
- •Орфографія. Принципи орфографії
- •3. Лексика і фразеологія
- •3.1. Слово та його значення Лексикологія. Розділи лексикології
- •Слово як одиниця мови. Слово і лексема
- •Значення слова
- •3.2. Лексико-семантичні категорії Полісемія
- •Омонімія
- •Синонімія
- •Антонімія
- •Гіперо-гіпонімія і лексична конверсія
- •3.3. Лексико-семантична система мови Поняття лексико-семантичної системи
- •Словниковий склад мови
- •3.4. Історичні зміни словникового складу мови Причини історичних змін у лексиці
- •Архаїзми
- •Неологізми
- •Запозичення
- •Історична лексикологія та етимологія
- •3.5. Фразеологія Поняття фразеології
- •Класифікація фразеологізмів
- •3.6. Лексикографія Поняття лексикографії
- •Типи словників
- •Одномовні словники
- •Багатомовні словники
- •4. Граматика
- •4.1. Граматика. Граматичне значення. Граматичні категорії Предмет граматики. Розділи граматики. Основні одиниці граматичної будови мови
- •Граматичне значення
- •Граматичні категорії
- •4.2. Морфема і словоформа Поняття морфеми
- •Види морфем
- •Морфеміка
- •Граматична форма слова
- •4.3. Способи вираження граматичних значень
- •Синтетичні способи вираження граматичних значень
- •Аналітичні способи вираження граматичних значень
- •Історична змінність способів і засобів вираження граматичних значень
- •4.4. Частини мови Поняття частин мови. Критерії виділення частин мови
- •4. Граматика
- •4.1. Граматика. Граматичне значення. Граматичні категорії Предмет граматики. Розділи граматики. Основні одиниці граматичної будови мови
- •Граматичне значення
- •Граматичні категорії
- •4.2. Морфема і словоформа Поняття морфеми
- •Види морфем
- •Морфеміка
- •Граматична форма слова
- •4.3. Способи вираження граматичних значень
- •Синтетичні способи вираження граматичних значень
- •Аналітичні способи вираження граматичних значень
- •Історична змінність способів і засобів вираження граматичних значень
- •4.4. Частини мови Поняття частин мови. Критерії виділення частин мови
- •З історії питання про частини мови
- •Частини мови в різних мовах
- •Характеристика основних частин мови
- •4.5. Словосполучення і речення Поняття словосполучення. Типи словосполучень
- •Синтаксичні зв'язки слів
- •Речення та його ознаки
- •Актуальне членування речення
- •5. Мовна типологія
- •5.1. Типологічна класифікація мов Поняття типологічної класифікації мов
- •Ізолятивні (кореневі) мови
- •Аглютинативні мови
- •Інкорпоративні (полісинтетичні) мови
- •Флективні мови
- •Інші спроби типологічної класифікації мов
- •5. Мовна типологія
- •5.1. Типологічна класифікація мов Поняття типологічної класифікації мов
- •Ізолятивні (кореневі) мови
- •Аглютинативні мови
- •Інкорпоративні (полісинтетичні) мови
- •Флективні мови
- •Інші спроби типологічної класифікації мов
Омонімія
Омоніми (від гр. homos "однаковий" і onyma "ім'я") - слова, які звучать однаково, але мають різні значення.
Наприклад: ключ1 "знаряддя для замикання і відмикання замка" і ключ2 "джерело", точити1 "обробляти на токарному верстаті" і точити2 "наливати, цідити", топити1 "палити", топити2 "нагріваючи, робити рідким" і топити3 "силою занурюючи у воду, змушувати опускатися на дно"; рос. выдержка' "стійкість" і выдержка2 "цитата"; польськ. zawôd' "розчарування" і zawôd2 "професія"; болг. копие1 "спис" і копие2 "копія"; англ. match1 "матч, змагання" і match2 "сірник", spring1 "весна" і spring2 "пружина"; нім. Strauß1 "букет", Strauß2 "поєдинок" і Strauß3 "страус", Bauer1 "селянин", Bauer2 "будівник" і Bauer3 "клітка"; фр. ferme' "твердий" і ferme2 "форма", louer1 "наймати" і louer2 "хвалити".
Омоніми потрібно відрізняти від багатозначних слів. У випадку багатозначності одне слово має декілька пов'язаних між собою значень, у випадку омонімії маємо декілька різних слів, значення яких між собою не пов'язані: вони не мають спільних елементів смислу (сем) і асоціативних зв'язків. Порівняємо багатозначне слово земля і омоніми билина1 та билина2. Слово земля має значення: 1) "планета, яка обертається навколо Сонця"; 2) "верхній шар земної кори"; 3) "речовина темно-бурого кольору, що входить до складу земної кори"; 4) "суша (на відміну від водяного простору)"; 5) "ґрунт"; 6) "країна, край". Між усіма цими значеннями є щось спільне: вони пов'язані семою простору, і неважко пояснити, як кожне похідне значення розвивалося на основі іншого. Між значеннями омонімів билина1 "стебло трав'янистої рослини" і билина9 "російська народна епічна пісня про богатирів та їх подвиги" нічого спільного немає, так як немає нічого спільного між німецькими омонімами Acht1 "вісімка" і Acht2 "вигнання".
Розрізняють повні й неповні омоніми.
Повні омоніми мають абсолютний збіг форм при їх змінюванні (див. вищенаведені омоніми ключ1 і ключ2, топити1, топити2 і топити3).
Неповні омоніми збігаються не в усіх формах. Так, скажімо, омоніми образ' "ікона" й образ2 "обличчя, художній засіб, тип" мають розбіжність у формах родового відмінка однини (образа й образу); рос. выдержка' і выдержка2 різняться тим, що выдержка' "стійкість, витримка" не має форми множини.
За походженням омоніми поділяють на гомогенні й гетерогенні.
Гомогенні омоніми (від гр. homogenes "однорідний") - омоніми, які виникли внаслідок розпаду одного слова на два. Такий розпад зумовлений втратою (розірванням) зв'язків між окремими значеннями колись багатозначного слова. Так, слово порох колись було багатозначним. Тепер значення цього слова "пил" і "вибухова речовина, яку застосовують для стрільби" настільки розійшлися, що між ними навіть не виникає асоціацій. Ці значення сформували два омонімічні слова - порох' і порох2. Гомогенними омонімами є рос. свет1 "світло" і свет2 "всесвіт", англ. nail' "ніготь" і nail2 "цвях", air' "повітря" й air2 "зовнішній вигляд", нім. Lauf1 "біг" і Lauf2 "дуло вогнепальної зброї", Zug1 "течія" і Zug2 "поїзд", фр. train1 "хід" і train2 "поїзд" тощо. Гомогенні омоніми називають ще етимологічними.
Перехід від полісемії до омонімії є тривалим і поступовим, через що словники такі факти трактують неоднаково. Так, скажімо, слова журавель "колодязь" і журавель "птах" одні словники подають як омоніми, а інші - як одне багатозначне слово.
Гетерогенні омоніми (від гр. heterogenes "неоднорідний") - омоніми, які виникли внаслідок збігу етимологічно різних слів.
Гетерогенними є українські омоніми ключ' "знаряддя, яким відмикають двері" (Пов'язаний зі словом клюка "костур") і ключ2 "джерело" (пов'язаний зі словом клюкати), балка1 "яр" (тюркського походження) і балка2 "Дерев'яна колода" (запозичення з німецької мови), російські Лун1 "цибуля" (із давнього лоукъ) і лук2 "ручна зброя для метання стріл" (із давнього лжкь). До гетерогенних належать англ. ear1 "вухо" й ear8 "колос" f нім. Weide1 "верба" (із wide) і Weide2 "вигін, пасовисько" (із weida).
Крім власне омонімів існують суміжні з омонімією явища, До яких відносять омоформи, омофони й омографи.
Омоформи (від гр. homos "однаковий" і лат. forma "форма"-слова, в яких збігаються тільки окремі форми.
Так, наприклад, числівник три збігається з дієсловом терти лише в одній формі Другої особи наказового способу (три олівці, три йому руки). Пор. ще мати (іменник) і мати (дієслово), рос. стих (іменник) і стих (дієслово), анг. saw "пила" і saw (форма дієслова to see "бачити"), нім. ich trüge (кон'юнктив від дієслова tragen "носити") і ick trüge (теперішній час від дієслова trügen "обдурювати").
Омофони (від гр. homos "однаковий" і phone "звук") - слова, які вимовляються однаково, але різняться написанням.
Наприклад: клинок [клиснок] і кленок [кли'нок], роман і Роман, рос. пруд [прут] і прут [прут], Луг [лук] і лук [лук], нім. Saite [zaetd] "струна" і Seite [zaeta] "6ifc*, фр. cher "дорогий" і chair "кафедра", champ "поле" і chant "снів", тег "море", mère "мама" і maire "міський голова", boulot "праця" і bouleau "береза", pot "горщик" і peau "ПГКІра".
Дуже багато омофонів в англійській мові, оскільки вимова слів з часом змінюється, а англійське письмо її не відображає, бо там панує традиційний принцип орфографії: to sew [souj "шити" і to sow (sou) "сіяти", dear [dis] "дорогий" і deer [did] "олень", night [naît] "йіч" і knight [naît] "рицар", sea [si:J"море" і see [si:] "бачити", right [rait] "правий" і write [rait] "писати", week [wi:k] "тиждень" і weak [wi:k] "слабкий", two [tU:] "два" і too [tu:J "також", hair [hea] "волосся" і hare [пеэ] "заєць", hear [hiaj "чути" і hen (Joe] "тут" і багата ін.
Омографи (від гр. homos "однаковий" і grapho "пишу") - слова, які пишуться однаково, а вимовляються по-різному.
Наприклад: мука і мука, замок і замок; рос. пропасть і пропасть, трусить і трусить, парить і парить; англ. row [rou] "ряд" і row [rau] "скандал", lead[led] "свинець" і lead [li:d] "вести", tear [tea] "рвати" і tear [tie] "сльоза", wind [wind] "вітер" і wind [waind] "виток, поворот" та ін.
Омоніми в деяких випадках призводять до непорозуміння. Саме на цій їх властивості будуються каламбури (гра слів) і анекдоти. Мова іноді намагається усунути омонімію. Так, скажімо, замість лічити "застосовувати ліки для припинення захворювання" стали використовувати форму лікувати, бо лічити має омонімічне лічити "рахувати"; замість засипати (від спати) - форму засинати, щоб диференціювати це слово від омонімічного засипати (від сипати). Коли в українській мові збіглися за звучанням колишні дієслівні форми бы ти і бити, то в першому слові стали вимовляти замість [и] звук [у] - бути під впливом форми буду. Слово весь "село" зовсім вийшло з ужитку, бо воно мало омонімічний займенник весь (у польській мові слово wies уживається в значенні "село").
Крім внутрішньомовної, існує міжмовна омонімія.
Міжмовні омоніми - слова двох мов, які мають однакову чи майже однакову форму, але різняться значенням.
Наприклад: укр. уродливий "гарний" - рос. уродливый "потворний", укр. луна "відгомін, відлуння" - рос. луна "місяць", укр. булка "хліб із білого пшеничного борошна" - болг. булка "молода, наречена", укр. черствий "який став твердим, несвіжим (про хліб)" - чеськ. cerstvy "свіжий", укр. диван "рід великих меблів для лежання і сидіння" - польськ. dywan "килим", укр. магазин "крамниця" - англ. magazine "журнал", укр. комплекція "будова тіла, статура" - ангд. complexion "колір обличчя", укр. геніальний "винятково талановитий" - англ. genial "добрий, сердечний, веселий", укр. академік "член академії наук" - польськ. akademik "студентський гуртожиток", нім. - Akademiker "людина з вищою освітою", укр. артист "актор, музикант, співак" - фр. artiste, англ. artist "художник".
Міжмовні омоніми ще називають "фальшивими друзями перекладача", бо нерідко перекладач, довірившись звучанню слова, опиняється в смішному становищі. Так, Шевченкове "Пішла луна гаєм" один із відомих російських поетів переклав "Пошла луна лесом", а інший Сосюрине
"Нарозі дзвенів трамвай" передав як "По розам звенел трамвай". Саме тому вивчення міжмовної омонімії є важливим для перекладознавства і практики викладання іноземних мов.