57472743
.pdf
Тема 17
скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їхні права чи свободи.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Скаргу може бути подано до суду:
–у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи;
–у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний
260
Процесуальні питання, повязані виконанням судових рішень. Судовий контроль...
виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.
Теоретичні питання для самоконтролю
1.У яких випадках допускається негайне виконання судових рішень? Чи має право суд встановити негайне виконання в інших випадках, непередбачених ЦПК України?
2.На підставі якого докумена здійснюється виконання судового рішення? Який порядок видачі такого документа?
3.Які порядок визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню?
4.Чи можна поновити пропущений строк для предявлення виконавчого документа до виконання? Яким чином це можна здійснити?
5.Які підстави враховує суд при вирішенні питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення?
6.Який порядок зупинення виконання судового рішення?
7.Чи має право суд в якості забезпечення виконання судового рішення встаити новтимчасове обмеження у праві виїзду за межі України? Якщо так, то яким чином?
8. Що таке поворот виконання рішення? У яких випадках це можливо?
9. Що таке судовий контроль за виконанням судових рішень? Який порядок його здійснення?
Тестові завдання
1. У яких випадках суд може допустити негайне виконання судових рішень (декілька відповідей):
a)надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку;
b)стягнення аліментів у межах суми платежу за два місяці;
c)відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала;
d)встановлення факту реєстрації шлюбу особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Кабінетом Міністрів України;
261
Тема 17
e)присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за два місяці.
2.Кому подається заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення:
a) безпосередньо до суду;
b) в головне територіальне управління юстиції; c) в департамент державної виконавчої служби; d) державному або приватному виконавцю.
3.Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також може врахувати (декілька відповідей):
a) стихійне лихо;
b) матеріальний стан особи; c) сімейний стан особи;
d) посаду та звання особи.
4.Хто має право порушити питання щодо тимчасового влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу?
a) сам суддя; b) прокурор;
c) орган опіки та піклування; d) державний виконавець.
5.Суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може звернути стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником за заявою:
a) лише стягувача;
b) лише державного виконавця;
c) стягувача або державного чи приватного виконавця; d) лише приватного виконавця.
6.Заява про поворот виконання може бути подана протягом:
a)1 місяця з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи;
262
Процесуальні питання, повязані виконанням судових рішень. Судовий контроль...
b)півроку з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції;
c)1 року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції;
d)1 року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи.
7.У разі скасування за нововиявленими чи виключними обставинами рішень у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, поворот виконання допускається, якщо:
a) скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах;
b) не допускається;
c) скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем лише на неправдивих відомостях;
d) скасоване рішення було обґрунтоване на відомостях, які не стосуються справи.
8.У справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання:
a) не допускається;
b) не допускається, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача;
c) не допускається, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване виключно на підроблених документах;
d) не допускається, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на відомостях, що не стосуються справи.
9.Судові витрати, пов’язані з розглядом скарги на рішення, дію або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця покладаються судом на:
263
Тема 17
a)заявника або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця;
b)лише на орган державної виконавчої служби;
c)лише на приватного виконавця;
d)лише на заявника.
10. У разі встановлення обґрунтованості скарги на рішення, дію або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця суд:
a)визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення;
b)визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця усунути порушення;
c)визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує приватного виконавця усунути порушення;
d)визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними .
Практичні завдання
1.Складіть судове рішення у справі про відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала, і де суд допустив негайне виконання.
2.Складіть скаргу до суду щодо бездіяльності приватного виконавця.
3.Знайдіть у Єдиному державному реєстрі судових рішень випадки повороту виконання судових рішень судом апеляційної інстанції. Проаналізуйте їх.
4.Знайдіть у Єдиному державному реєстрі судових рішень особ ливості повороту виконання судових рішень в окремих категоріях справ (наприклад, скасування за нововиявленими чи виключними обставинами). Проаналізуйте ці рішення.
264
Процесуальні питання, повязані виконанням судових рішень. Судовий контроль...
Задачі
Задача № 1
Суддя Кочетова М.М. Оболонського районного суду міста Києва видала судовий наказ про стягнення з Єрофейцева А.А. 25,000 грн. на користь Савченко М.В. Савченко М.В. звернувся в департамент державної виконавчої служби за місцем свого проживання з вимогою провести примусове виконання судового наказу. Державний виконавець Баталов Д.А. відмовив Савченко М.В. у прийнятті судового наказу до виконання, через те, що він може виконати лише виконавчий лист.
Які помилки допущені в пред’явленні і в прийнятті виконавчого документа до виконання? Які документи є виконавчими? Вирішіть справу.
Задача № 2
Боржник Андронов А.А. звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця Наумовича С.А. щодо незаконного стягнення з нього виконавчого збору. Свою скаргу Андронов А.А. мотивував тим, що виконав виконавчий лист добровільно після закінчення десяти днів з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Суд задовольнив скаргу Андронова А.А. і визнав дії приватного виконавця про стягнення виконавчого збору незаконними.
Чи правильне рішення ухвалив суд? Який передбачений термін для добровільного виконання?
Задача № 3
Боржник Лимонов Н.Б. оскаржив постанову приватного виконавця Вардянова О.І. про накладення арешту на акції, яким Лимонов Н.Б. був обмежений в правах голосування даними акціями на загальних зборах ВАТ «ННН» і отримання дивідендів.
Суд задовольнив скаргу Лимонова Н.Б. і визнав постанову при ватного виконавця незаконним.
Чи правильне рішення ухвалив суд? Вирішіть справу.
265
Тема 17
Список літератури
1.Закон України «Про виконавче провадження» [Електронний ресурс] // Офіційний веб-портал Верховної Ради України – Режим доступу до ресурсу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1404-19.
2.Цивільний процесуальний кодекс України [Електронний ресурс] // Офіційний веб-портал Верховної Ради України – Режим доступу до ресурсу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ print1511157323473235.
3. Крушельницька Г.Л. Проблеми застосування інституту повороту виконання судового рішення в цивільних справах / Крушельницька Г.Л. // Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. – 2017. – С. 49–54.
266
Тема 18 ПРОВАДЖЕННЯ У СПАВАХ ПРО ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ
ТРЕТЕЙСЬКИХ СУДІВ, МІЖНАРОДНИХ КОМЕРЦІЙНИХ АРБІТРАЖІВ
План
1.Поняття, мета та завдання провадження у справах про оскарження рішення третейського суду, оспорювання рішень міжнародного комерційного арбітражу.
2.Форма і зміст заяв про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу.
3.Підготовка, судовий розгляд справи про скасування рішень третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу.
4.Підстави скасування рішення третейського суду.
5.Підстави скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу.
Короткий зміст теми
Провадження у справах про оскарження рішення третейського суду та оспорювання рішень міжнародного комерційного арбітражу
– це окремий вид цивільного судочинства, який здійснюється в визначених законодавством порядку та обсягах, регулюється нормами
267
Тема 18
ст. 454–461ЦПК України, ст.51 Закону України «Про третейські суди», ст. 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та полягає у визнанні державою результатів третейського судочинства або міжнародного комерційного арбітражу.
Оскарження рішень третейського суду та міжнародного комерційного арбітражу допускається у виключному випадку, оскільки арбітражне рішення та рішення третейського суду вважається остаточним і не підлягає оскарженню по суті.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 51 ЗУ «Про третейські суди» рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ЗУ «Про третейські суди». Більше того, ч. 2 ст. 21 ЦПК передбачає, що будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду та (або) сумніви щодо її дійс ності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.
Аналогічні правила встановлені ст. 5 ЗУ «Про міжнародний комер ційний арбітраж» відповідно до положень якої з питань, які регулюються ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж», ніяке судове втручання не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачене в ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж».
Конкретизація таких випадків міститься у ч. 2 ст. 6 згаданого закону, яка визначає, що апеляційні загальні суди за місце знаходженням арбітражу здійснюють функції сприяння та контролю арбітражу у випадках, передбачених ч. 3 ст. 16 та ч. 2 ст. 34 цитованого закону.
Частина 2 ст. 16 врегульовує порядок винесення третейським судом (арбітражем) постанови щодо заяви про відсутність у третейського суду компетенції та передбачає, що така постанова може бути винесена як з питання попереднього характеру, або в рішенні щодо суті спору.
Стаття 34 ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж» визначає клопотання про скасування арбітражного рішення винятковим засобом оспорювання. Передбачається, що оспорювання в суді арбітражного рішення може бути здійснене тільки шляхом подання клопотання про скасування. Частина 2 ст. 34 даного закону встановлює підстави скасування судом арбітражного рішення.
Варто звернути увагу на те, що процедура оскарження таких рішень суттєво відрізняється від процедури оскарження інших рішень в розумінні ЦПК.
268
Провадження у спавах про оскарження рішень третейських судів, міжнародних...
Орган судової влади, здійснюючи правосуддя, лише контролює дотримання вимог, передбачених законом. Оскарження зводиться до перевірки рішення лише за обмеженим, вузьким колом питань щодо встановлення наявності або відсутності процесуальних порушень.
Процедура оспорювання арбітражних рішень є імперативною – сторони не можуть виключити відповідну можливість своєю угодою.
Процедура оспорювання поширюється як на оскарження рішень інституційних (постійних) третейських судів та міжнародного комерційного арбітражу, так і на оскарження рішень таких установ ad hoc (або ізольованих третейських судів та міжнародного комерційного арбітражу), утворених для розгляду конкретної справи.
Третейський суд – це недержавний незалежний орган, що утво рюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, та має своїм завданням захист майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних чи юридичних осіб шляхом всебічного розгляду та вирішення спорів відповідно до закону.
Терміном міжнародний комерційний арбітраж позначають три поняття: по-перше, під міжнародним комерційним арбітражем розуміють орган, який розглядає міжнародні комерційні спори; по-друге, процедуру вирішення спорів; по-третє, конкретний склад арбітрів, які вирішують спір.
Метою провадження у справах про оскарження рішень третейських судів та оспорювання рішень міжнародного комерційного арбітражу є перевірка рішення третейського суду (арбітражу) на предмет наявності у третейського суду (арбітражу) повноважень (компетенції) на вирішення конкретної справи, наявності істотних порушень проце суального характеру під час розгляду справи та винесення рішення, до яких належать відповідність складу третейського суду вимогам закону, дотримання процедури третейського розгляду, забезпечення рівних можливостей сторонам щодо захисту своїх прав.
Для досягнення зазначеної мети під час провадження у справах про оскарження рішень третейських судів вирішуються наступні зав дання, які можна поділити на дві групи: 1) підготовка справи до розгляду; 2) з’ясування питання про наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду,міжнародного комерційного
269
Тема 18
арбітражу. З’ясування цього питання пов’язане з перевіркою наявності компетенції третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу на розгляд спору та полягає у встановленні компетентним державним судом того – чи підвідомча справа, рішення з якої оскаржується, третейському суду, міжнародного комерційного арбітражу, чи рішенням третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу не вирішені питання, які виходять за межі третейської (арбітражної) угоди та чи не визнано третейську (арбітражну) угоду судом недійсною. Крім того, суд встановлює наявність процесуальних порушень в процесі третейського (арбітражного) розгляду.
Об’єкти оскарження, тобто коло третейських (арбітражних) рішень, які можуть бути оскаржені до суду.
ЗУ «Про третейські суди» передбачає наступні види рішень: рішення про затвердження мирової угоди (ст. 33); рішення третейського суду по суті спору (ст. 45); додаткове рішення (ст. 47). Оскарженню до суду підлягають рішення третейського суду по суті спору та рішення третейського суду про затвердження мирової угоди.
ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж» передбачає такі види арбітражних рішень: постанова про компетенцію третейського суду (арбітражу) (ст. 16); арбітражне рішення на узгоджених умовах (аналог затвердження мирової угоди) (ст. 30); арбітражне рішення по суті спору (ст. 31); виправлення і роз’яснення рішення, додаткове рішення (ст. 33).
Аналогічно із наведеними вище нормами ЗУ «Про третейські суди», врегульовані ст. 33 ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж» рішення, стають складовою частиною арбітражного рішення.
Відповідно до ст. ст. 454 та 461 ЦПК оскарженню підлягають рішення міжнародного комерційного арбітражу по суті та постанова міжнародного комерційного арбітражу щодо наявності у нього компетенції, якщо вона винесена в порядку розгляду питань попереднього характеру (тобто, об’єктивована в окремий документ). Якщо така постанова додається до рішення міжнародного комерційного арбітражу, оскарженню в порядку, передбаченому ЦПК, вона не підлягає.
Залежно від інституції, рішення якої оскаржується, змінюється коло суб’єктів оскарження відповідних рішень. Так, з метою оскарження рішення міжнародного комерційного арбітражу до суду можуть звернутися сторони відповідного провадження.
270
Провадження у спавах про оскарження рішень третейських судів, міжнародних...
Коло ж суб’єктів звернення до суду для скасування рішення третейського суду є ширшим, оскільки окрім сторін, таким правом наді лені треті особи, а також особи, які не брали участь у справі, у разі, якщо третейський суд вирішив питання про їх права та обов’язки.
Заява про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу подається у письмовій формі і підписується особою, яка його оскаржує.
У заяві мають бути зазначені:
–найменування суду, до якого подається заява;
–повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта заявника для фізичних осіб – громадян України, номери засобів зв’язку, офіційні електронні адреси та адреси електронної пошти, якщо такі є;
–прізвища,іменатапобатькові(дляфізичнихосіб),повненайменування (для юридичних осіб) учасників третейського розгляду, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження;
–найменування (за наявності) та склад третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, який прийняв рішення;
–відомості про рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, яке оскаржується (оспорюється), а саме: номер справи (за наявності), дата і місце прийняття рішення, предмет спору, зміст резолютивної частини рішення, арбітражні правила (регламент), згідно з якими було вирішено справу;
–дата отримання особою, яка звертається із заявою, рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, яке оскаржується (оспорюється);
–підстава для оскарження (оспорювання) і скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу;
–зміст вимоги особи, яка подає заяву;
–перелік документів та інших матеріалів, що додаються до заяви.
271
Тема 18
До заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу додаються:
1)оригінал рішення третейського суду, оригінал належним чином засвідченого рішення міжнародного комерційного арбітражу або належним чином завірені їх копії. Копія рішення постійно діючого третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, який знаходиться на території України, може також посвідчуватися головою постійно дію чого третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, а копія рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу для вирішення конкретного спору має бути нотаріально завірена;
2)оригінал третейської або арбітражної угоди, або належним чином завірена її копія;
3)документи, що подані на обґрунтування підстав для скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу;
4)документ, що підтверджує сплату судового збору;
5)довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження особи на подання заяви;
6)копії заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та доданих до неї документів відповідно до кількості учасників судового розгляду;
7)засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених
упунктах 1-3 цієї частини документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародним договором України, якщо вони викладені іншою мовою.
Судовий розгляд справи про оскарження рішення третейського суду або рішення міжнародного комерційного арбітражу здійснюється протягом тридцяти днів суддею одноособово. Водночас, тридцять днів – це загальний строк розгляду такої справи, який обчислюється з моменту надходження справи до компетентного суду та включає в себе і підготовку справи до судового розгляду, врегульованого ст. 456 ЦПК. Таким чином, п’ятиденний строк на постановлення ухвали про відкриття провадження у справі або відмову у відкритті такого провадження охоплюється загальним тридцяти денним строком судового розгляду справи про оскарження рішення третейського суду чи рішення міжнародного комерційного арбітражу.
При розгляді справ за заявою про скасування рішення третейського суду або рішення міжнародного комерційного арбітражу суддя
272
Провадження у спавах про оскарження рішень третейських судів, міжнародних...
компетентного апеляційного суду уповноважений встановити лише наявність або відсутність підстав для скасування такого рішення, вичерпний перелік яких встановлено ст. 458 та ч. 2 ст. 459 ЦПК, які дублюють положення ч. 3 ст. 51 ЗУ «Про третейські суди» та ч. 2 ст. 34 ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж». Зазначена норма є важливою з огляду на те, що позбавляє компетентний суд можливості виходити за встановлені наведеними нормами межі та переглядати оскаржуване рішення по суті. Враховуючи, що вирішення справи по суті лише третейським судом або міжнародним комерційним арбітражем є наріжним каменем існування зазначених інституцій в принципі, це положення має дійсно вагоме значення.
Важливо додати, що суд може постановити ухвалу про скасування повністю або частково рішення третейського суду чи рішення міжнародного комерційного арбітражу не лише з підстав, які зазначаються у відповідній заяві, але і з інших підстав, які встановлені ст. 458, ч. 2 ст. 459 ЦПК, ч. 3 ст. 51 ЗУ «Про третейські суди» та ч. 2 ст. 34 ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж». Таким чином, компетентний суд не обмежений доводами відповідної заяви, але обмежений вичерп ним переліком підстав скасування рішення третейського суду чи рішення міжнародного комерційного арбітражу, встановленим наве деними нормами.
Справа про оскарження рішення третейського суду чи рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається за загальними правилами спрощеного провадження, встановленими для суду першої інстанції. Такі правила застосовуються із особливостями, властивими справам про оскарження рішень третейського суду чи рішень міжнародного комерційного арбітражу. До таких особливостей відносяться, зокрема, звужені повноваження з ухвалення процесуального рішення у справі.
Рішення, які може прийняти компетентний суд у даних справах встановлені ч. 6 коментованої статті. Так, суд може постановити:
(1) ухвалу про відмову у задоволенні заяви та залишення оскаржуваного рішення без змін; (2) ухвалу про повне скасування оскаржуваного рішення;
(3)ухвалу про часткове скасування оскаржуваного рішення.
Підставами для скасування рішення третейського суду є:
–справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
273
Тема 18
–рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
–третейську угоду визнано судом недійсною;
–склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
–третейський суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участі у справі.
Рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасо вано у разі, якщо:
–сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що:
–одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки – за законом України; або
–її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або
–рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або
–склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону; або
суд визначить, що:
– відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може
274
Провадження у спавах про оскарження рішень третейських судів, міжнародних...
бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або
– арбітражне рішення суперечить публічному порядку України. Скасування судом рішення третейського суду та рішення міжнародного комерційного арбітражу не позбавляє сторони права повторно звернутися третейського суду або до міжнародного комерційного
арбітражу, крім випадків, передбачених законом.
Теоретичні питання для самоконтролю
1.Надайте характеристику провадженню у справах про оскар ження рішення третейського суду, оспорювання рішень міжнародного комерційного арбітражу.
2.Визначте основні відмінності оскарження рішення третейського суду та оспорювання рішень міжнародного комерційного арбітражу.
3.Визначить об’єкти оскарження у справах про оскарження рішення третейського суду, оспорювання рішень міжнародного комерційного арбітражу.
4.Визначить суб’єктів звернення з заявами про скасування рішення третейського суду, рішення міжнародного комерційного арбітражу
5.Які вимоги, встановлені ЦПК України до заяви про скасування рішення третейського суду, рішення міжнародного комерційного арбітражу.
6.Які особливості судового розгляду справ про оскарження рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу.
7.Охарактеризуйте підстави для скасування рішення третейського суду, рішення міжнародного комерційного арбітражу
8.Охарактеризуйте підстави для скасування рішення міжнарод ного комерційного арбітражу.
9.Які повноваження має суд у провадженні провадженню у справах про оскарження рішення третейського суду, оспорювання рішень міжнародного комерційного арбітражу?
10.Який порядок оскарження постанов міжнародного комерційного арбітражу щодо наявності у нього компетенції?
275
Тема 18
Тестові завдання
1.З заявою про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу можуть звернутися до суду:
a) виключно сторони; b) сторони, треті особи;
c) сторони, треті особи, особи, які не брали участь у справі, у разі якщо арбітраж вирішив питання про їх права та обов’язки;
d) всі заінтересовані особи.
2.Заява про скасування рішення третейського суду подається до:
a)місцевого суду за місцем розгляду справи третейським судом;
b)місцевого суду за місцем знаходження третейського суду;
c)апеляційного суду за місцем розгляду справи третейським судом;
d)апеляційного загального суду за місцем знаходженням третейського суду.
3.Заява про скасування рішення третейського суду подається стороною, третьою особою до суду протягом:
a) тридцяти днів одного місяця з дня прийняття рішення третейським судом;
b) дев’яноста днів з дня коли сторони чи треті особи дізналися, або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейським судом;
c) дев’яноста днів з дня прийняття рішення третейським судом; d) тридцяти днів з дня прийняття рішення третейським судом або
здня коли сторони чи треті особи дізналися, або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейським.
4.Яка з наведених підстав НЕ є підставою для скасування рішення третейського суду:
a) справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підві домча третейському суду відповідно до закону;
b) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди;
276
Провадження у спавах про оскарження рішень третейських судів, міжнародних...
c)сторону не було належним чином повідомлено про призначення третейського судді чи про третейський розгляд;
d)склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
e)третейський суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участі у справі.
5. Яка з наведених підстав НЕ є підставою для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу:
a)одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки – за законом України;
b)склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали законупоказання нового свідка-очевидця події;
c)арбітражне рішення суперечить публічному порядку України встановлена вироком суду завідомо неправильна консультація представника сторони, що потягла за собою ухвалення необ гурнтованого рішення;
d)арбітражний суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участі у справі.
Практичні завдання
1.Знайдіть і проаналізуйте підстави для скасування рішення третейського суду, передбачені законодавством інших країн.
2.Знайдіть і проаналізуйте підстави для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу, передбачені Європейською конвенцією ООН про зовнішньоторговий арбітраж 1961 року та законодавством інших країн.
3.Проаналізуйте Регламент Міжнародного комерційного арбіт ражного суду при ТПП України та його арбітражну практику щодо вирішення питань про власну компетенцію.
277
Тема 18
4.Знайдіть у Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали судів про скасування рішення третейського суду та про відмову у його скасуванні.
5.Знайдіть у Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали судів про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу та про відмову у його скасуванні.
6.Знайдіть у Єдиному державному реєстрі судових рішень постанови Верховного суду, які винесені за наслідками перегляду ухвал судів про скасування рішення третейського суду та міжнародного комерційного арбітражу.
Задачі
Задача № 1
ТОВ «Промінь» уклало договір поставки устаткування з німецькою фірмою. Ст. 10 цього договору передбачала, що усі спори, що виникають із цього договору будуть вирішуватися Міжнародним комерційним арбітражним судом при ТПП України. Через два місяці з моменту укладення договору німецька фірма уклала договір уступки права вимоги із зазначеного договору, за яким право вимоги поставки устаткування переуступила швейцарській фірмі. Українська фірма не виконала своїх зобов’язань за договором, а саме не поставила в обумовлений строк устаткування. Швейцарська фірма звернулася до Міжнародного комерційного суду при ТПП України з позовом про відшкодування збитків, заподіяних невиконанням договору.
ТОВ «Промінь» заперечило компетенцію Міжнародного комерційного арбітражу вирішувати даний спір, оскільки воно не укладало з швейцарською фірмою арбітражної угоди.
Чи можна стверджувати, що арбітражне застереження зберігає чинність при заміні сторони у основному договорі?
Задача № 2
Укладений сторонами в Австрії контракт містив наступну умову, яка мала назву « Арбітраж» : «… продавець та покупець вирішують
278
Провадження у спавах про оскарження рішень третейських судів, міжнародних...
усі спори, що виникають з контракту, шляхом переговорів. У випадку неможливості вирішення конфлікту шляхом переговорів, вирішення спору переноситься до арбітражів країн сторін договору, рішення яких є остаточним для обох сторін».
Щодо змісту арбітражного застереження, представник позивача в засіданні арбітражного суду, пославшись на доповнення до позовної заяви пояснив, що в контракті сторони мали на увазі, що спори, які можуть виникнути із контракту, будуть вирішуватися постійно діючим арбітражем , який створено і існує в країні місцеперебування продавця і покупця. Сторони розуміли, що таким арбітражем може бути лише арбітраж, створений в цих країнах для розгляду спорів, які випливають із договірних та інших цивільно-правових відносин при здійсненні зовнішньоекономічних зв’язків. На день підписання контракту в Україні існував лише один арбітраж, створений для розгляду зазначених спорів – МКАС при ТПП України. Враховуючи, що спершу право вибору арбітражу при подібних арбітражних застереженнях належить позивачу, останній обирає звернення до МКАС при ТПП України. Повідомлення позивачем відповідача листом про свій вибір арбітражу заперечень не викликало.
Чи є компетентним Міжнародний комерційний арбітражний суд при ТПП України розглядати спір, що виникнув із згаданого контракту?
Задача № 3
Особа 1 звернулась до суду із заявою про скасування рішення третейського суду при Асоціації «Південноукраїнська спілка юристів, Адвокатів та Правозахисників України» із підстав відсутності його компетенції щодо розгляду цивільної справи N Ц-22 за позовом Кредитної спілки «Морське кредитне товариство» до неї про стягнення заборгованості за кредитом та відсотками за користування ним, вважаючи дане рішення, постановлене із порушенням норм матеріального та процесуального законодавства. В своєї заяві заявник указував, що він не був ознайомлений з Положенням і з Регламентом третейського суду, якій розглядав даний спір. Як юридично неосвічена людина, він не розумів положення кредитного договору про передачу розгляду спорів, які витикають із виконання договору на розгляд третейського суду, вважаючи, що існують суди тільки загальної
279