34

Міністерство освіти і науки України

Уманський державний педагогічний університет

імені Павла Тичини

Інститут соціальної та економічної освіти

Економічний факультет

Кафедра туризму та готельно-ресторанної справи

Звіт

з навчальної практики

«Вступ до фаху»

Виконав: студент І курсу 14-ї групи Косінський Олексій Михайлович

Перевірив: ст. викладач Саквенко Т. М.

Умань-2013р.

ЗМІСТ:

ВСТУП 3

Розділ 1.Ознайомлення з уманською картинною галереєю та краєзнавчим

музеєм 4

1.1. Створення картинної галереї. Її експозиції та виставки 4

1.2. Характеристика уманського краєзнавчого музею. Загальні дані 8

1.3. Фонди, експозиція, відділи та діяльність краєзнавчого музею 9

Розділ 2. Характеристика уманського планетарію та дендрологічного парку «Софіївка» 11

2.1. Відомості про дендрологічний парк «Софіївка» 11

2.2. Об’єкти дендрологічного парку «Софіївка» та враження від них 14

2.3. Планетарій УДПУ. Характеристика та загальні відомості 16

Розділ 3. Підсумки проведенної ознайомчої практики 17

3.1. Позитивні сторони туристичних організацій 18

3.2. Негативи туристичних підприємств Умані 19

3.3. Заходи покращення стану туристичних підприємств 20

Висновок 21

Список використаних джерел 22

Додатки 23

Вступ

Туризм — популярна форма організації відпочинку, проведення дозвілля. Дуже часто туризм розглядається як різновид рекреації, активний відпочинок, під час якого відновлення працездатності поєднується з оздоровчими, пізнавальними, спортивними та культурно-розважальними цілями розширеного відтворення живих сил людини. Це ряд явищ та взаємовідношень, які виникають в результаті подорожування людей до тих пір, поки це не приводить до постійного перебування і отримання будь-якої вигоди. Таке визначення не стосується екскурсій, не пов'язаних з ночівлею, а також ділових подорожей, які передбачають отримання доходу, навіть якщо його отримують не в країні перебування.

Туризм займає важливе місце в навчально-виховній роботі, у вихованні підростаючого покоління. А особливо — для таких, як ми — студентів напрямку “Туризм”. Тому, при проходженні практики ми повністю занурились у “туризморозвідувальний” процес, тобто — ознайомчу практику. Предметом практики є ознайомлення з діяльністю туристичних підприємств. Мета практики: — оволодіння сучасними методами та формами організації туристичної діяльності; — виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати; —виховання у студентів інтелектуальних, моральних, естетичних та інших якостей, інтересу і любові до обраної професії, потреби до самоосвіти, вироблення творчого потенціалу. Завдання практики: — ознайомлення з діяльністю туристичних підприємств; — вироблення власного творчого підходу на основі оглянутих туристичних підприємств. — підвищення рівня загальної культури.

Розділ 1.Ознайомлення з уманською картиною галереєю та краєзнавчим музеєм

1. Створення картинної галереї. Її експозиції та виставки

Уманська картинна галерея — художній музей-галерея, відділ Уманського краєзнавчого музею. Вона міститься в історичній будівлі — приміщенні костелу, що є пам'яткою архітектури 1-ї половини XIX століття державного значення. Часом заснування художнього зібрання в Умані вважається 1934 рік, коли тут вперше була виставлена колекція мистецьких творів Державного і соціально-історичного музею Уманської округи. Сам же костел 1827 р. Фондова колекція Уманської картинної галереї нараховує понад 10 тисяч експонатів. Серед експонатів демонструвалась фондова колекція з творів європейських художників: картини Строцці, Я.Матейка, Х.Рібейри, офорти Рембранта, а також колекція порцеляни, меблів, скульптурні роботи відомих європейських майстрів. В роки Другої світової війни картинну галерею було пограбовано. В 1964 році на прохання громадськості міста та видатних діячів культури: Миколи Бажана, Юрія Cмолича, Надії Суровцової приміщення костьолу було відреставровано і в 1974 р. була відкрита перша в Черкаській області картинна галерея в якій проводиться значна експозиційна, збиральницька та науково-просвітницька робота. Велику художню цінність має колекція робіт народного художника України скульптора Г. Л. Петрашевича. Значний інтерес представляють вироби з кераміки члена Міжнародної Академії кераміки народного художника Д. Головка, а також колекція творів декоративно-прикладного мистецтва країн Сходу. Щорічно в картинній галереї експонується біля 10 виставок. Найбільш цікавими були виставки: “Постери художників С. і М. Реріхів”, “Декоративно-прикладне мистецтво країн Сходу” (Індія, Китай, Японія, Індонезія), “Кольори рідної землі” (пейзажі українських художників), “Земно вклоняймось” (картини українських художників), “Радуйся земле”. Експозиція Художнього музею має 2 відділи: “Західноєвропейського та українського мистецтва XIX початку XX ст.” та ”Сучасного українського мистецтва”. В першому відділі експонуються картини західноєвропейських художників XIX початку XX ст. : Д. Беццуолі, Ж. Б. Грьоза, Я. Сімона. Серія портретів, виконаних польськими авторами кінця XIX ст. — С. Рейханом, К. Мардзевичем, Р. Крижанівським, картини німецького художника А. Буша, російського художника І. Соколова та інші. Тут представлена колекція декоративно-прикладного мистецтва ХIХ-XX ст.: порцеляновий посуд західноєвропейських, українських та російських заводів, меблі. У відділі “Сучасного українського мистецтва” експонуються твори українських професійних та самодіяльних художників, майстрів декоративно-прикладного мистецтва. В галереї налічується 4 тис. зібрань: скульптурне, художньо-прикладне мистецтво, відчизняне і зарубіжне мистецтво ХХ ст., художні твори, на релігійну тематику [1]. Одна з таких — картина італійського художника Д. Беццуолі “Ісус і самарянка”. Це єдинє полотно ХХ ст., в основі якого лежить біблійний сюжет. Дивлячись на цю картину, враз відчуваєш, як тане грань між тим далеким і сьогоденним. Здається, зараз Ісус поверне голову і заговорить до тебе тією давньою мовою. Можливо, ти не почуєш слів, та обов'язково зрозумієш все і без них. Адже навіть один погляд такої особи, як Ісус — вартий значного і заслуговує його не кожен. Та завдяки старанням і таланту художника ми можемо побачити і навіть уявити собі розмову віч-на-віч з Ісусом. Також присутня в галереї міфічна картина “Амур і Психея”. Розповідь про те, як Амур закохався у смертну дівчину Психею. Картина насичена красою простої дівчини Психеї (автор змальовує її напів оголене тіло, аби підкреслити її незайману вроду) і величністю правителя золотих і срібних стріл — Амура. Єдина копія серед надзвичайно різноманітного і талановитого складу картинної галереї — це “Мадонна зі щигликом” Рафаеля Санті. З першого погляду може здатися, що в ній нічого особливого, та це лише здається. Варто придивитись до неї, запевняю. Незважаючи на те, що це копія — енергія, аура художника, його творчий задум змусить вас сповна відчути всі тонкощі цієї картини. Прикладне мистецтво галереї не залишить байдужим нікого! Ці чудові витвори вражають навіть тих, хто у мистецтві не надто добре розбирається. Столик, інхрустований слоновою кісткою, столик з арабом, фарфорові чаші з Англії ХІХ ст., вітчизняні вироби з фарфору заводу Міклашевського, фарфорові вази та чаші з величної Франції... Цей перелік можна продовжувати довго. Але це — лише перелік. Аби відчути, проникнутись незабутніми враженнями, потрібно там побувати. У 2001 р. німецький посол передав картинній галереї відреставровану картину Пітера Брейгеля Молодшого “Весільна хода нареченого”, написана оліями на дубовій дошці ХVІІ ст., Нідерланди. Те, що вона в такому виконанні — це вже одна з ЇЇ родзинок. Ще цінне те, що вона ХVІІ ст., тобто давня. Ну і, звичайно, цінне те, що вона описує передвесільні обряди. Багато картин у галереї заслуговують уваги. Це “Дівчина з муфтою” Рейхан С. Польща, 5 портретів Л. Горовіца, два портрета військових Ж. В. Шевченка, один з яких реставровано 2005 р., “Дівчина в червоному” Хруцького І. Т., “Гадання на вінках” І. Соколова, портрет Шевченка, його альбоми, один з яких “Подорож по Україні”, “Зима на Чернігівщині” Бокало Ф. Т., “Тарасова оселя” В. Крижановського, “Дама на прогулянці”, “Дівчина з книгою”, “Циганча” Я. Козловського, родичі якого подарували ці картини Художній галереї, І. Кожем'яка “На гойдалці” ХІХ ст. Всі! Безумовно, всі композиції, і які до цього списку не ввійшли мають право бути поміченими. Також, при ознайомленні з картинною галереєю неприємне враження викликав надгробний пам'ятник ХІХ ст. — меморіальний горельєф К. Косовській-Іванській 1880 рр. з мармура, створений Годебським С. Ц. Він, звісно, вражає своїми розмірами, професіональним виконанням, але, на мою думку, йому не місце у картинній галереї, тому що псується загальний настрій, загальна об'єктивна дійсність побаченого. Можливо, це лише моя думка, тому не затримуватимемось на цьому, а підемо далі — до дечого настільки величного і вражаючого, що розповідь не зможе навіть в найменшому аспекті зобразити ту частинку неземного, що присутня, ніби там була завжди — іконописний відділ картинної галереї. Побувши присутнім біля тих золотавих див, відчуваєш, ніби перенісся в незнану даль, місце спокою і добра, безмежного добра, яке не приховають жодні двері, жодні замки, але яке так легко стерти... навіть простим дотиком. Тому екскурсовод — Тамара Іванівна просила, аби ми утримались від бажання взяти ікону в руки, ба чи навіть просто — торкатись їх. Щоб мати право писати ікони — потрібно було довго причащатись. Писали їх на липових дошках. Ось деякі з них: “Різдво Христове”, “Різдво Богородиці”, “Воскресіння”, “Зішестя Святого Духа”, “Святий Микола Чудотворець”, “Свята мучениця Параскева”. В рік, приблизно, 90 богослужінь пероводиться католицької церкви у приміщені Картинної галереї. Тому, цей дух надзвичайного стоїть у костелі круглий рік. І коли б ви не прийшли — ви завжди його відчуєте. У виставковій частині картинної галереї проходить виставка картин Марата Школьника. Дуже цікава людина, і головне — талановита. А з талановитими людьми завжди цікаво. Як поспостерігати за роботою, так і просто провести бесіду, що нам і пощастило здійснити. Ця людина живе своєю працею. Не закопала того таланту, яким наділена. І не просто його використовує, а творчо підходить до всього, що стосується його покликання. Скільки картин у нього було на виставці, сказати важко. Але вони зайняли усю виставкову частину. Складалося враження, ніби картини заносили на виставку не всі, а лише стільки, скільки міг вмістити в себе виставковий зал. Картини М. Школьника написані як в різному настрої, так і в різних жанрах. Десь використовував він лише олівець, десь змальовував усі кольори веселки, а десь робив настільки оригінальні, що звичайній людині таке не прийде в голову. Одразу відчувається, одразу видно творчу натуру. Що до тих неперевершених картин торкалася рука не просто майстра своєї справи — справи життя, а людини, місце якої, мабуть, належить біля імен світового значення. Деякі з його картин: “Жінка з Кутаїсі”, “Останній сніг”, “Сріблястий день”, “Долина суму і печалі”, “Героїчний пейзаж”, “Зосередженість”, “Наснилося”, “Пам'ять”, “Сократ”, “Стара верба біля третього ставу”, “Сріблясті тополі”, “Підростають ялинки”, “Біле вітрило”, “Старий ліхтар”. Перечислювати всі його картини немає смислу, тому що скільки б я не розповідав би — це треба бачити!