Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Інститут природничо – математичної та технологічної освіти

Природничо – географічний факультет

Кафедра географії та методики її навчання

Розробка уроку на тему:

«Природні зони Австралії. Своєрідність органічного світу.»

Підготувала:

студентка 4 курсу 3 групи

Миколайчук М.О

Перевірила:

вчитель географії

Латуринська Н. Й.

Умань - 2013

Тема: Своєрідність органічного світу Австралії. Природні зони материка.

Мета уроку:

Освітня: З’ясувати причини унікальності органічного світу Австралії як результат формування материка в минулі геологічні ери. Дослідити закономірності поширення природних зон на рівнинах Австралії та з’ясувати їх причини. Виявити чинники, що визначають переважання пустель на території материка, актуалізувати поняття «ендемік», «природний комплекс», «природна зона», «широтна зональність», «екологічні проблеми».

Виховна: Сприяти екологічному вихованню школярів на основі матеріалу про зміну унікальних природних комплексів Австралії людиною та необхідністю для всієї планети їх охорони.

Розвиваюча: Розвивати у школярів інтерес до вивчення географії, Розвивати логічне мислення учнів, вміння обґрунтовувати свої погляди, робити висновки та порівняння. Розвивати вміння учнів вільно користуватися різними джерелами географічних знань (підручником, картами атласу, малюнками, схемами), аналізувати та зіставляти їх.

Обладнання: фізична карта , карта природних зон Австралії, атласи, роздатковий матеріал, карта «Географічні пояси та природні зони світу»;

Тип уроку:комбінований.

Методи: словесний , наочний, дослідницько –пошуковий.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

Доброго дня! Сьогодні у нас цікава тема, надіюсь вона вас зацікавить, дасть вам нові знання, та відкриє для вас щось нове та захоплююче.

II. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

На попередньому уроці ви вже розглядали материк Австралія, тож давайте пригадаємо вивчене у вигляді гри «Чи вірите ви, що…»

Завдання: учням швидко потрібно дати відповіді на запитання. Перевірити знання по попередній темі у вигляді гри “Чи вірите ви, що…”:

1. Австралія найсухіший материк світу? (40 % займають пустелі).

2. Австралію іноді називають «материк навпаки» (коли в Україні зима, то в Австралії літо, коли в Україні ранок, в Австралії надвечір’я.)

3. В Австралії багато річок? (ні, лише річка Муррей з притокою Дарлінг)

4. Чи вірите ви, що на території Австралії немає жодного діючого вулкану? (діючих вулканів немає).

5. Австралія на сході омивається водами Індійського океану ( ні, Тихого).

6. Чи вірите ви, що найвища гора Австралії г. Костюшко, 2 228м (так)

7. Чи вірите ви, що територія Австралії розташована в 2 кліматичних поясах? (ні, в 3-субекваторіальному на півночі, тропічному в центрі, та субтропічному на півдні)

Ш. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

     Австралія відокремилася від стародавнього материка Гондвани раніше, ніж інші материки. Тривалий час вона майже не мала зв'язку зі світом. Цим пояснюється унікальність її рослинності і тваринного світу.

Під час уроку ви отримаєте додаткові знання про своєрідність органічного світу Австралії. Коротко запишемо ці дані у таблицю. Крім того на протязі уроку ми зрозуміємо: в чому причина такої унікальності світу Австралії? Які природні зони виділяють в Австралії, яку площу вони займають? А також поговоримо про екологічні проблеми материка.

План:

1. Унікальність органічного світу Австралії.

2. Природні зони материка.

3. Екологічні проблеми.

IV. Вивчення нового матеріалу. Унікальність органічного світу Австралії

На території материку збереглася велика кількість представників органічного світу, які існували на Землі 50 млн. років тому. Тут виникло багато ендеміків – своєрідних видів рослин та тварин, які не зустрічаються в інших куточках земної кулі. Перші європейці ніби потрапили у величезний заповідник з незвичайними видами рослин і тварин. Хоча за видовим складом органічний світ Австралії набагато поступається іншим материкам, за винятком Антарктиди, але 75 % рослин материка зустрічаються тільки на території Австралії, тобто є ендемічними видами.

Панівною рослиною є евкаліпт. З кожних чотирьох австралійських дерев три — евкаліпти.

Евкаліпт (Eucalyptus, від грец. ευκάλυπτος — «добре вкритий») — рід дерев і деяких кущів родини Миртові, представники якого домінують у деревній фауні Австралії. (Додаток 1.)

Евкаліптів в Австралії близько 600 видів. Окремі з них дуже великі (до 100 м заввишки і 10 м завтовшки), інші низькорослі, у вигляді чагарників. В одних видів евкаліптів кора звисає лахміттям, в інших, навпаки, гладенька, а є евкаліпти із «залізною» жорсткою корою. Голубувато-сіре листя евкаліптів надає лісам трохи сумного вигляду, в них майже немає яскравої соковитої зелені. Навіть у найсухіші періоди ці дерева не скидають свого листя, а повертають його ребром до сонця.

Значні простори Австралії вкриті пустелями. Але місцеві пустелі незвичайні. Вони вкриті густими заростями з колючих акацій і евкаліптів, крізь які треба продиратися з сокирою. Ці зарості називають скребом. Поширений він переважно на південному заході і півдні Австралії, в основному на вододілах. Земля під скребом покрита ріденькими пучками посухостійких трав.

Тваринний світ зовсім не схожий на тваринний світ інших материків. Це — країна сумчастих тварин, яких тут 600 видів. Малята сумчастих народжуються дуже маленькими і мати доношує їх у сумці — шкіряній складці на череві. Характерною сумчастою твариною є кенгуру. Тут можна натрапити на великих кенгуру (до 3 м заввишки), а можна побачити і карликових тварин, розміром до 30 см. (Додаток 2).

У ХVІІ ст. голландські моряки, що висадилися на берег невідомого материка, побачили дивних істот. Повернувшись на батьківщину, вони розповідали, що ці істоти мають зріст, як у людини, пересуваються стрибками, як жаби, є двоногими, як птахи, а голова у них, як у оленя. Лише у 1770 р Джеймс Кук та його супутники підстрелили і детально описали кількох таких тварин. Коли мандрівники питали у аборигенів про назву цих істот, ті, не розуміючи іноземних мов, говорили “кенгуру”, тобто “вас не розумію”. Ці слова й сприйняли як назву тварини.

Кук не помітив найдивовижнішої ознаки кенгуру – сумки на череві, у якій тварини виношують своїх недорозвинених малят, які є занадто маленькими і безпомічними. Наприклад, у велетенського кенгуру, що має зріст 2 м, дитинча народжується довжиною 3 см. Воно саме не може навіть смоктати молоко. Самиця садить дитину у сумка, в яку відкриваються отвори молочних залоз, і вприскує їй в рот молоко. У сумці немовля розвивається 8 місяців. Пізніше дитина може інколи залазити до сумки матері, захищаючись від небезпеки.

Цікаві також примітивні ссавці, що виводять малят з яйця, як птахи, а вигодовують їх молоком, як ссавці-це єхидна і качкодзьоб. Ст. 132. (Додаток 3). В евкаліптових лісах на деревах живе сумчастий ведмідь коала, на Тасманії живе лютий хижак – сумчастий диявол, якого же називають “лісовим драконом”. Він має гострі зуби і міцні кігті.

Справжнім лихом стали кролі, яких завезли у 1859 р. До кінця століття вони заполонили материк, спустошуючи посіви, фруктові сади, а головне — пасовища для овець. Кролів почали знищувати. Війна з кролями триває і досі, тому його і називають «найстрашніший звір».

Природні зони материка

Природна зона є великими природним комплексом зі своїми, притаманними лише їй компонентами природи: кліматом, ґрунтами, рослинністю та тваринним світом.

Отже, в Австралії розташовані такі природні зони: тропічні пустелі та напівпустелі, савани та рідколісся, вологі тропічні вічнозелені ліси, мусонні і субекваторіальні ліси.

Пустелі та напівпустелі. Природна зона тропічних пустель та напівпустель займає 65 % площі Австралії й розміщена в основному на заході, центрі і півдні материка в умовах тропічного та субтропічного континентального клімату. Ґрунти тропічні пустельні дуже засолені і мають червоний колір, який надає їм окис заліза. Значні простори природної зони вкриті густими заростями з колючих скребом.

Життя в пустелях і напівпустелях прокидається під час тимчасових дощів. Тут водяться сумчастий кріт, земляний заєць, миші, великі червоні кенгуру, ящірки, терміти, а також собака динго. Динго, вірогідно, потрапив до Австралії разом з людьми 40 тис. років тому. Це найбільший хижак на материку. У пустелі прилітає багато птахів.

Савани та рідколісся. Поступово на північ на схід напівпустелі переходять у савани – величезні країни трав. За площею савани в Австралії поступаються тільки пустелям. Вони розміщуються у північній частині материка в умовах субекваторіального клімату, а також у більш зволожених районах тропічного та субтропічного поясів на сході та південному-заході. Дощі тут ідуть нечасто, в сухий період трава випалюється сонцем, ґрунт висихає. Та тільки випаде дощ, савана перетворюється в океан трав, які хвилюються під подихом вітру, як наші хлібні поля. Червоно-жовті ґрунти саван дуже родючі.

Рослинність пристосована до високих температур та малої кількості опадів. Так, деякі види евкаліптів мають білу кору та світле листя, що відбивають сонячні промені. Серед цих трав високо піднімаються кенгурова трава, голуба трава та інші злаки. Поміж трав трапляються поодинокі дерева із сіро-зеленим листям. До евкаліптів домішуються акації, ароматичне персикове дерево, а на півночі — пляшкові дерева, які накопичують у своїх товстих стовбурах воду. Замість баобабів у савані Австралії ростуть поодинокі евкаліпти.

Із появою європейців в Австралію поряд з хлібними злаками були завезені їх супутники — бур'яни. Наприклад, кактус-опунція. Він так розмножився, що витісняє кормові трави. Савани поступово переходять в евкаліптове рідколісся. Серед тварин саван і рідколісь вирізняється велетенський кенгуру. Численними у савані мурашками та термітами живиться єхидна. Біля річок селиться качкодзьоб, який полює на риб, молюсків та червів.

Лісові масиви займають в Австралії дуже невеликі площі: трохи більше 5,5% території. Типи ґрунтів, а також видовий склад рослин та тварин лісу міняється залежно від кліматичних умов.

Мусонні і субекваторіальні ліси займають окремі ділянки на півночі Австралії. Тут на червоних фералітних ґрунтах ростуть пальми, фікуси, евкаліпти, деревовидні папороті. У місцях, де опади бувають у певний сезон (на півночі материка — влітку, на півдні — взимку), і кількість їх не перевищує 1000 мм, поширені евкаліптові ліси. Це світлі ліси, оскільки дерева не дають тіні — листочки їх повернуті паралельно променям сонця. На південному заході евкаліптові ліси досить густі і складаються з високостовбурних евкаліптів і чагарникових, а також трав'яного дерева.

В евкаліптових лісах трапляється сумчастий ведмедик коала. Багато птахів надзвичайної краси: райські птахи, лірохвіст, папуги. Тут водяться казуари. З хижих птахів тропічних широт — широкоротий коршак.

Вологі тропічні вічнозелені ліси розміщені вузькою смугою вздовж північно-східного узбережжя Австралії. Вони займають близько 2 % території материка.

Одна з характерних рис тропічних лісів Австралії — багатство їх видового складу. На півгектарі лісу може рости 150 різних видів рослин. Це багатство видів стосується і епіфітів — рослин, що живуть на інших деревах, використовуючи їх як місце прикріплення. Лише на одному стовбурі дерева, що впало, можна нарахувати до 50 видів квітів і ліан, які живуть на ньому.

У тропічному лісі Австралії ростуть хвойні — сосна каурі, араукарія, червоний кедр. Трапляються також клен, австралійський горіх, баньян. Багато пальм, деревовидних папоротей, пляшкове і трав'яне дерева.

Квіти, що ростуть просто на стовбурах і гілках, переходять із дерева на дерево пишними гірляндами — з фікуса на залізне дерево, з нього на евкаліпт, лаврове дерево, пальму.

Серед тварин трапляється деревний кенгуру валлабі. Серед дерев риє глибокі нори вомбат – сумчаста тварина розміром з борсука. У гниюче вологе листя та вогкий пісок відкладають, як в інкубатор яйця сміттєві кури. У повітрі літає безліч яскравих метеликів.

Невелику територію на південному сході та південному заході у субтропіках Австралії займають вічнозелені твердолисті ліси і чагарники та мішані ліси. Ця територія практично повністю змінена діяльністю людини. У лісах Тасманії водиться сумчастий диявол, якого називають його “лісовим драконом”. Він має гострі зуби та кігті. Живиться переважно мертвечиною. Вночі полює на дрібних тварин. Здобич жадібно з'їдає, не залишаючи навіть шматочка.