Міністерство освіти і науки України Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Інститут природничо-математичної та технічної освіти
Природничо-географічний факультет
Кафедра географії та методики її навчання
ІНДЗ на тему:
«Грязьові вулкани України»
Виконала:студентка 3групи III курсу
Миколайчук М.О
Перевірив викладач:
Кравцова І.В
Умань – 2013
Зміст
Вступ
1.Грязьові вулкани.
2.Походження грязьових вулканів.
3.Карпатський грязьовий вулкан.
4.Грязьові вулкани Криму.
5.Буковинський грязьовий вулкан.
6.Коротка характеристика грязьових вулканів світу.
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Грязьові вулкани – це різні за формою природні конусоподібні утворення з яких постійно або періодично викидаються на поверхню грязьові маси, горючі гази та тверді уламки, зовні вони нагадують звичайні вулкани. Виникнення їх зумовлено особливостями геологічної будови нафтогазоносністю Керченського півострова.
Грязьові вулкани в Криму розташовані тільки на Керченському півострові. На Керченському півострові їх відомо близько 50 видів з відносними висотами до 50м.
Правда не всі ці вулкани діючі. Серед діючих, в свою чергу, є такі, які діють постійно, а є такі, які дають про себе знати з невеликими переривами, періодичні грязьові вулкани. Один із них – Джау-Тепе – розташований на південному заході півострова, біля села Вулканівка, другий – Восходівський – недалеко від Керчі. Більша частина їх є згаслими.
В складі сопкових грязей – кремнезем, глинозем, червоний жилізняк, іони кальцію, магнію. Ці грязі використовуються для виготовлення керамзиту у лікувальних цілях. Найбільш цікаві грязьові сопки Керченського півострова необхідно зберегти недорогими як приклади сучасного розвитку рельєфу. З грязьовими так і з залізорудними відкладами Керченського півострова, пов’язано багато рідкісних мінералів. Із більше двохсот мінеральних видів, відомих в Криму, з десяти вперше були знайдені саме тут, на кримській землі. В їх складі альфа-, бета-, гемакерченіти, камишбуруніти, митридатити, фосфорити…
Грязьові вулкани мають важливе інженерно-геологічне значення. Багато грязьових вулканів є па’ятниками природи, які можна застосувати у туристичній діяльності.
1. Грязьові вулкани.
Грязьови́й
вулкáн —
геологічні утворення над тріщинами
в осадових
відкладах,
що вміщають поклади газу з
високим тиском.
З
ними пов'язане постійне або періодичне
виверження грязьових мас, горючих газів
тощо.
Мал.1 Розташування активних зон грязьових вулканів на Земній кулі.(1996)
Грязьовий вулкани переважно приурочені до регіонів, де у розрізі присутні глинисті породи, галечники, відклади підводних зсувів, глини, піски та неконсолідовані осади, тобто породи, що є характерними для молодих, наприклад, теригенних відкладів. На поверхні Г.в. виражені у вигляді грязьових конусів, що мають кратери, через які періодично або безперервно викидається газ. Окремі конуси або групи конусів можуть займати територію у десятки км², а їх висота може сягати 300–400 м, хоча, як правило, вона не перевищує перших десятків або кількох метрів. Діаметр основи Грязьових вулканів — до 5-6 км.
Більшість Грязьових вулканів, особливо, найбільші з них, утворюються у місцях розвитку антикліналей, тектонічних розривів або діапірових складок. Найчастіше Грязьові вулкани виникають над антиклінальними структурами, у верхній частині розрізу яких залягає потужна пачка спресованих глин. У суху погоду глини зневоджуються і розтріскуються. Якщо тріщини досить глибокі, через них починає виділятися газ. У процесі підйому з надр він змішується з глиною і пластовою водою, що призводить до утворення грязі, яка викидається на поверхню. У діяльності Г.в. виділяють 2 стадії: експлозивну (короткочасна з досить сильними виверженнями) і грифонну (більш тривала і спокійніша в проміжках між виверженнями). Виверження Г.в. супроводжується потужними викидами газів (головним чином метану та його гомологів), твердих уламків та грязюки, які іноді підіймаються на висоту до дек. км. У грифонну стадію з Г.в. повільно витікає рідкий бруд, іноді густа маса перем'ятої породи — сопкова брекчія. Наявність йоду і брому у водах Г.в. та сірководню в газах надає грязям цілющих властивостей.
Мал. 2 Грязьові вулкани
Грязьові вулкани є в Азербайджані (понад 200), Туркменії, на Тамані (Кубань), в Румунії, Італії, Ірані, Бірмі, Венесуелі, Новій Зеландії та інш. Найбільші і найефективніші Грязьові вулкани земної кулі відомі у районі Баку на Апшеронському п-ові (висотою до 400 м над рівнем моря), у Бірмі (узбережжя Аракан), на о-ві Тринідад. На території України є на Керченському півострові та прилеглій акваторії Азовського моря. В останні роки виявлені Г.в. на захід та південь Севастополя в акваторії Чорного моря. Серед діючих Г.в. виділяються з постійно спокійним режимом виверження та з активними викидами протягом кількох діб, що супроводжується вибухами та локальними землетрусами. Діючі Г.в. пов'язані з зонами активного Південно-Азовського розлому. Активні вулкани виділяють пари ртуті, вміст якої в атмосферному повітрі під час виверження зростає на 1-2 порядки. Активізація Г.в. у зоні Південно-Азовського розлому сприяє виникненню нових островів та мілин в акваторії Азовського моря та Керченської протоки.