Мистецтво балетмейстера

Міністерство культури і туризму України Харківська державна академія культури

Факультет хореографічного мистецтва

МИСТЕЦТВО БАЛЕТМЕЙСТЕРА

Навчально-методичні матеріали з курсу для відділення магістрів хореографії

Харків, ХДАК, 2007

УДК 793.3(07.1) І.І.К 85.120 я 73 М65

Друкується за рішенням ради факультету хореографічного мистецтва

(протокол № 4 від 4.12.2006 р.)

Рекомендовано кафедрою народної хореографії (протокол № 4 від 28.11.2006 р.)

Укладач

Б.М. Колногузенко, професор, академік, народний артист України

Рецензент М.М. Вантух, Герой України, народний артист України

та Росії, лауреат Національної Премії ім. Т. Г. Шевченка, професор, академік

Мистецтво балетмейстера: Навч.-метод, матеріали з М65 курсу /Харк. держ. акад. культури; Уклад. Б.М. Колногу­

зенко. - X.: ХДАК, 2007. - 86 с.

Навчальний курс «Мистецтво балетмейстера» є базовим для підго­ товки магістрів зі спеціальності 8.020202 «Хореографія».

Зміст курсу висвітлює особливості вищого ступеня хореографічної освіти в Україні, яка є однією з найдосконаліших у світі, специфіку створення хореографічних творів, які потребують великого обсягу ба­ летмейстерських знань та навичок (сольний танець, хореографічна сюїта).

Оволодіння цим курсом відповідає кваліфікації: балетмейстер-по- становник, викладач фаховихдисциплін ВНЗ І-ІУ рівня акредитації (ба­ летмейстер професійного колективу).

УДК 793.3(073) ББК 85.320 я 73

© Харківська державна академія культури, 2007

© Б.М.Колногузенко, 2007

.. ———

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇДИСЦИПЛІНИ «МИСТЕЦТВО БАЛЕТМЕЙСТЕРА»

І. Опис предмета навчальної дисципліни

Предмет: Мистецтво балетмейстера

	Курс:	Напрям,
		спеціальність,	Характеристика
	Підготовка	освітньо-
			навчальної дисципліни
	магістрів	кваліфікаційний
		рівень
	Кількість кредитів	Шифр та назва	Обов'язкова
	відповідних	напряму:	Рік підготовки - п'ятий
	ЕСТ8- 8	0202, мистецтво	Семестр - 1,2
	Змістовних		Лекції (теоретична
	модулів- 8		підготовка) 36 год.
	Загальна кількість	Шифр та назва	Практичні - 78 год.
	годин - 288	спеціальності:	Самостійна робота
	Тижневих годин:	8.020202, хореографія	174 год.
	1 семестр - 2;		Вид контролю: іспит
	2 семестр - 6	магістр 8.020202	2 семестр.

II. Мета і завдання навчальної дисципліни

«Мистецтво балетмейстера» — навчальна дисципліна, яка є од­ нією з головних для виховання фахівців вищої кваліфікації, тобто для підготовки магістрів зі спеціальності «Хореографія» до роботи: балетмейстером-постановником, викладачем фахових дисциплін ВНЗ І-IV рівня акредитації.

Мета навчальної дисципліни — сформувати у магістрів знання про особливості роботи балетмейстера-постановника, балетмейсте­ ра-керівника професійного колективу, специфіку методики вик­ ладання хореографічних дисциплін (в першу чергу « Мистецтво ба­ летмейстера») у ВНЗ І-ІУ рівня акредитації зі спеціальності 8.020202 «Хореографія»

ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇДИСЦИПЛІНИ:

•Теоретичні та практичні навички, які студенти отримали з цієї дисципліни у попередні роки;

•Сформувати у магістрів знання щодо системи неперервної ба­ летмейстерської освіти в Україні;

З

•Поглибити знання з композиції та драматургії танцю;

•Вивчити особливості такого виду мистецтва, як пантоміма та її значення в створенні хореографічних творів і балетних вистав;

•Проаналізувати ідейно-тематичну та структурну єдність танцю - вального твору, а також конструктивну цілісність композиції ук­ раїнського народно-сценічного танцю;

•Зробити аналіз творчої діяльності видатних хореографів XX століття в різних видах хореографічного мистецтва: Павла Вірського, Юрія Григоровича, Бориса Ейфмана;

•Освітити теоретичні та методичні питання, які обумовлюють практичний успіх під час народження хореографічного твору;

•Розкрити важливість у створенні нового хореографічного тво­ ру, принципів, що лежать в основі творчого досвіду не тільки балет­ мейстерів, а й композиторів, художників, виконавців;

•Досконало вивчити особливості створення складних танцю­ вальних форм: сольний танець, хореографічна сюїта;

•Придбати практичні навички до створення хореографічних сюїт, сольних танців;

•Висвітлити питання специфіки самостійної роботи по ство­ ренню хореографічних номерів;

•Сформувати власну педагогічно-балетмейстерську позицію щодо постановки танцювального твору на виконавців.

НІ. Вимоги до знань, умінь та навичок

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен: Знати:

•систему неперервної балетмейстерської освіти в Україні;

•структуру створення хореографічного твору;

•принцип композиційного та драматургічного єднання та роз­ витку хореографічного твору;

•особливості ідейно-тематичноїта структурної єдності танцю­ вального твору;

•конструктивну цілісність композиції українського народносценічного танцю;

•методологічне значення аналізу творчої діяльності видатних хореографів XX століття в різних видах хореографічного мистецтва;

•принципи, що лежать в основі творчого досвіду не тільки ба­ летмейстерів, а й композиторів, художників, виконавців.

•особливості створення та виконання складних танцювальних форм: сольний танець, хореографічна сюїта;

4

• правила самостійної роботи по створенню хореографічних но­ мерів.

Уміти:

•вільно орієнтуватися в структурі вищої хореографічної освіти України: а) освітніх рівнях—неповна вища освіта, базова вища осві­ та, повна вища освіта; б) освітньо-кваліфікаційних рівнях - молод­ ший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр.

•обґрунтувати власну думку, власний підхід до проведення пе­ дагогічно-балетмейстерської роботи;

•визначити специфіку хореографічної освіти та змісту магіс­ терського навчання зі спеціальності «Хореографія»;

•обґрунтувати базове значення спеціальних дисциплін хорео­ графічного циклу в підготовці бакалаврів і магістрів;

•застосувати набуті знання з курсу «Мистецтво балетмейстера»;

•підготувати композиційно-постановчий план хореографічно­ го номеру;

•проаналізувати свій та чужий танцювальний номер;

•проаналізувати та дати об'єктивну оцінку самостійній роботі по створенню нового танцю або композиції;

•провести поточне та підсумкове оцінювання результатів на­ вчальної діяльності студентів з дисципліни «Мистецтво балетмей­ стера».

Мати навички:

•застосування теоретичних і методичних знань, які обумовлю­ ють практичний успіх під час народження хореографічного твору;

•розробки композиційного та постановчого планів до створен­ ня хореографічного номеру;

•створення, постановки та виконання сольних танців;

•створення та постановки хореоірафічних сюїт;

•самостійної роботи по створенню хореографічних творів;

•проведення постановчої та репетиційної роботи з виконавця -

ми;

•проведення поточного та підсумкового контролю знань сту­ дентів з курсу «Мистецтво балетмейстера».

Урезультаті засвоєння змісту даного курсу магістр має бути підго­ товленим до створення самих малих і великих хореографічних форм, до проведення постановчої та репетиційної роботи з виконавцями, до створення репертуару хореографічного колективу.

5

IV. Зміст і структура дисципліни

Навчальна дисципліна складається з 7-ми кредитів, 8 модулів, які містять 24 теми, зв'язаних між собою змістовними складовими.

1 модуль містить 2 теми: Мета і завдання курсу «Мистецтво балет­ мейстера»; Хореограф і постановник. Специфіка діяльності.

2 модуль містить 4теми: Стародавнє мистецтво. Характерні особ­ ливості; Жест і рух; Дійовий танець; Балетна пантоміма.

3 модуль містить 2 теми: Композиція та її структура; Хореогра­ фічна імпровізація.

4 модуль містить 3 теми: Єдність ідейно-тематична; Композиція та архітектоніка народно-сценічного танцю; Відповідність музики та хореографії.

5модуль містить 5 тем: Основний композиційний центр. Напря­ мок руху. Принципи розширення сценічного простору; Принципи пропорційності та контрастності; Образність хореографічного тек­ сту та підтексту; Використання в народно-сценічній хореографії персоніфікації, символіки, алегорії, гіперболи, літоти; Прийоми побудови хореографічної композиції.

6модуль містить 3 теми: Балетмейстерська палітра Павла Вірського; Великий театр Юрія Григоровича; Грані творчості Бориса Ейфмана.

7 модуль містить 2 теми: Сольний танець. Особливості створення та виконання; Хореографічна сюїта. Краса та складність поєднань.

8 модуль містить 3 теми: Розробка композиційного плану; Ство­ рення танцювального номеру; Робота з виконавцями.

Підсумковий контроль засвоєння знань здійснюється у формі іспиту. Передбачено рубіжні етапи контролю у формі усного опиту­ вання, перевірки виконання завдань самостійної роботи, колектив­ ного аналізу композиційних планів та результатів створених і по­ ставлених номерів.

6

V.Тематичний план курсу (денне відділення)

	№	Назва розділів і тем	Всього	Аудиторні	Лекційні	Практичні	Сам. робота	Форми контролю
	п/п
	1	2	3	4	5	6	7	8
	І.	Заліковий модуль 1.
		СПЕЦИФІКА ПРОФЕСІЇ ТА	6	2	2		4
		НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
		1. Мета і завдання курсу		1	1
		2. Хореоавтор і постановник.		1	1
		Специфіка діяльності.
	II.	Заліковий модуль 2.	10	4	4		6
		ПАНТОМІМА
		1. Стародавнє мистецтво.		1	1
		2. Жест і рух.		1	1
		3. Дійовий танець.		1	1
		4. Балетна пантоміма.		1	1
	III.	Заліковий модуль 3.	16	6	2	4	10
		ХОРЕОГРАФІЧНА КОМПОЗИЦІЯ
		1 .Композиція та її структура		1	1
		2.Хореографічна імпровізація		5	1	4
	IV.	Заліковий модуль 4.
		ІДЕЙНО-ТЕМАТИЧНА	15	6	6		9
		ТА СТРУКТУРНА ЄДНІСТЬ
		ХОРЕОГРАФІЧНОГО ТВОРУ
		1. Єдність ідейно-тематична.		2	2
		2. Композиція та архітектоніка		2	2
		народно-сценічного танцю.
		3. Відповідність музики		2	2
		та хореографії.
	V.	Заліковий модуль 5.
		КОНСТРУКТИВНА ЦІЛІСНІСТЬ
		КОМПОЗИЦІЇ	27	12	10	2	15
		УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНО-
		СЦЕНІЧНОГО
		ТАНЦЮ
		1. Основний композиційний центр.
		Напрямок руху. Принципи		2	2
		розширення сценічного простору.

7

1	2			3	4	5	6	7	8
	2.Принципи пропорційності та				2	2
	контрастності.
	3. Образність хореографічного				4	2	2
	тексту та підтексту.
	4. Використання в народно-
	сценічній хореографії				2	2
	персоніфікації, символіки, алегорії,
	гіперболи, літоти.
	5. Прийоми побудови				2	2
	хореографічної композиції.
УГ.	Заліковий модуль 6.			16
	АНАЛІЗ ТВОРІВ ВИДАТНИХ				6	6		10
	ХОРЕОГРАФІВ
	XX СТОЛІТТЯ.
	1 .Балетмейстерська палітра Павла				2	2
	Вірського
	2. Великий театр Юрія				2	2
	Григоровича.
	3. Грані творчості Бориса Ейфмана.				2	2
	Всього:				36	ЗО	6
	ДРУГИЙ СЕМЕСТР
І.	Заліковий модуль 7.
	ФОРМИХОРЕОГРА ФІЧНИХ		12		4	4		8
	ТВОРІВ
	1. Сольний танець. Особливості				2	2
	створення та виконання.
	2. Хореографічна сюїта.				2	2
	Краса та складність поєднань.
II.	Заліковий модуль 8.
	СТВОРЕННЯ		186		74	2	72	112
	ХОРЕОГРАФІЧНОГО ТВОРУ
	1. Розробка композиційного				12	2	10
	плану.
	2.Створення танцювального
	номеру.				32		32
	а)сольного танцю;				14		14
	б) хореографічної сюїти.				18		18
	3. Робота з виконавцями.				ЗО		ЗО
	Всього:				78	6	72		Іспит
	Всього за рік:		288		114	36	78	174

8

ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬ 1

СПЕЦИФІКА ПРОФЕСІЇ ТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Тема 1. Мета і завдання курсу «Мистецтво балетмейстера»

Курс «Мистецтво балетмейстера» взагалі — це предмет, що підсу­ мовує знання, які студенти отримують на заняттях з профілюючих дисциплін та проводить їх в цілісну систему знань, поглядів і про­ фесійних навичок, що дає можливість опанувати сучасною методо­ логією створення творів хореографічного мистецтва.

Курс « Мистецтво балетмейстера» для магістерського відділення — це продовження опануванням методами та прийомами втілення, розкриття драматургії мовою хореографії, це поглиблення знань, що студенти отримали на попередніх курсах, придбання нових та більш поширених знань, що необхідні для формування професійної зрілості майбутніх магістрів хореографічного мистецтва.

Заняття слід будувати на міцному підґрунті методичних знань та конкретних прикладах творів відомих хореографів.

Треба враховувати, що викладання курсу « Мистецтво балетмей­ стера» на магістерському відділенні має три мети:

1) поглиблення попередніх та придбання нових методико-теоре- тичнихзнань;

2)удосконалення практичного досвіду створення хореографіч­ ного номера та придбання знань і навичок для створення складних форм сценічного хореографічного мистецтва;

3)вміння розбиратися у складних явищах сучасного мистецтва, відокремлювати прогресивні тенденції від помилкових та хибних.

Мета може стати реальністю, якщо бути наполегливим в опану­ ванні всього матеріалу даного курсу.

На першому занятті є сенс дати стислу анотацію всіх розділів, тем і практичних завдань всього курсу.

Тема 2. Хореоавтор і постановник. Специфіка діяльності

Діяльність балетмейстера (балетного майстра) багатогранна, тому фахівців цієї професії можна поділити на чотири типи: створювач, постановник, репетитор і педагог. Першого з них, балетмейстерастворювача нових хореографічних номерів, можна порівняти з ком­ позитором, тобто автором музичних творів, тому його доречно на­ зивати хореоавтором.

9

Аналізуючи специфіку діяльності хореоавтора, слід виділяти його здібність мислити хореофафічними образами, що відрізняє його від режисера драми чи опери. Він теж має справу з драматургією, яку потрібно втілити у своїй хореографії, у розвитку пластичної лінії всього твору, тому він як і режисер, повинен бути мислителем, філо­ софом, психологом, педагогом.

Однак, вважати, що професія режисера та балетмейстера-ство- рювача подібні—помилка. Автор хореографічного твору сам народ­ жує свій твір, в той час як режисер вишукує переконливе сценічне втілення ідеї автора-драматурга.

Буде корисним звернути увагу студентів на теоретичну спадщи­ ну Ж.Ж. Новера, який писав: «Широко розповсюджена помилкова думка, нібито балетмейстер може створювати балети сидячі, і пись­ мово або усно створювати па, фігури, групи, дію, вираження та же­ сти. Немає більш втомливої у фізичному та розумовому відношенні професії, ніж професія балетмейстера: він повинен і ставити, і ство­ рювати па, і показувати їх; якщо артисти їх не сприймають відразу, то він зобов'язаний починати спочатку і декілька разів підряд...»

Треба звертати увагу нате, що часто говорять «балетмейстер-по- становник», а мають на увазі балетмейстера-створювача, тобто хо­ реоавтора. Балетмейстер-постановник - це той, хто ставить артис­ там вже створений твір. Балетмейстер-створювач — це хореоавтор балету або танцю. Частіше за все, цідва типи балетмейстера об'єдну­ ються в одному обличчі.

Роль та місце хореоавтора в процесі створення нового танцю або спектаклю стануть прозорими, якщо прослідкувати сам процес, що складається з ланок єдиного ланцюга. Кожна ланка — самостійний та складний творчий процес, в той же час, всі вони знаходяться в органічному зв'язку один з одним.

Спочатку — це виникнення теми та ідеї, розробка змісту, потім повна розробка композиційного плану, робота над музичним мате­ ріалом, після чого починається період створення танцювального номеру або спектаклю. Остання ланка - це постановка всього тво­ ру: розучування з солістами їх партій, постановка загальних сцен та фрагментів, поєднання всіх виконавців та мізансцен в єдиному творі. Завершальний етап - репетиція на сцені.

Результат всього творчого процесу — зустріч з глядачами.

10