Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Новая папка / Лабораторно-практична робота № 3

.pdf
Скачиваний:
28
Добавлен:
07.02.2015
Размер:
369.47 Кб
Скачать

1

Лабораторно-практична робота № 3 АТРИБУТИ ТЕКСТОВОГО ДОКУМЕНТА

Мета: ознайомити з основними поняттями та елементами текстового документа, з основними перевагами електронних документів, історією створення та призначенням текстових документів.

ХІД РОБОТИ

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ ТА ВКАЗІВКИ Текст – це послідовність речень, слів, знаків, побудована за правилами

певної мови, що являє собою деяке повідомлення.

Призначення тексту – бути засобом знакової комунікації людей, для якого характерна максимальна однозначність передачі певного повідомлення, щоб у спілкуванні не виникало непорозуміння та неоднозначних тлумачень. Текст також акумулює пам’ять культури етносу, є своєрідним містком між минулим та майбутнім.

Що таке текстовий документ? Це може бути не тільки розміщений на паперових (а нині ще й на електронних) носіях текст, а також додані до нього об’єкти (малюнки, діаграми, таблиці тощо). Порівнюючи різні текстові документи (наприклад, заяви, довідки, брошури, книжки, реферати), можна помітити, що розміщений у них текст неоднорідний. Зазвичай текстовий документ має такі елементи: заголовок, основний текст, вбудовані об’єкти (малюнки, таблиці, схеми тощо) й службові відомості про документ.

Кожний елемент у текстовому документі займає певне місце відповідно до правил:

елементи документа слід розміщувати у тій послідовності, як це прийнято за стандартами оформлення текстових документів;

об’єкти (малюнки, таблиці, схеми, діаграми) зазвичай розмішують у тому місці документа, де це необхідно за змістом;

зазвичай об’єкту надають того розміру, який відповідає значеннєвому навантаженню, а другорядні об’єкти роблять меншими;

у всьому документі слід дотримуватися певного ритму чергування різних об’єктів;

тексту слід надати виразності, для цього його структурують. Текстовий документ – створений у прикладному середовищі документ,

що складається з різнотипних об’єктів: текстів, малюнків, таблиць тощо. Відомо, що книги складаються з окремих розділів, підручники – з

параграфів, брошури – з текстових блоків. Тобто текст має структуру (від цього слова утворене слово структурування).

Структуруванням тексту називають процес розбивки його на дрібні значеннєві фрагменти (заголовки, підзаголовки, основний текст, коментарі тощо).

Для цього заголовки виділяють розміром і/або кольором. Крім заголовків, у тексті виділяють підзаголовки та інші структурні елементи (коментарі, підписи під малюнками, службові відомості). Отже, дотримуючись наведених правил, можна створити макет документа.

Макет текстового документа – це сукупність упорядкованих за певними

правилами тексту та об’єктів, розміщених на сторінці.

Переваги електронних документів над паперовими:

текст редагованого документа виводиться на екран монітора, і користувач може у зручному режимі вносити зміни;

під час друку текст виводиться без виправлень;

можна легко опрацьовувати фрагменти тексту (переносити, вилучати, копіювати, вставляти тощо);

можна друкувати велику кількість копій документа за постійної однакової якості кожної копії.

Використання шрифтів

Нині кожний сучасний текстовий редактор містить десятки, а то й сотні наборів шрифтів. Створення шрифтів – це складна та копітка робота: кожний шрифт створюється дизайнерами-програмістами для певних завдань, причому створюється кожний символ шрифту окремо, тому іноді може статися так, що коли користувач обирає для тексту якийсь «екзотичний» шрифт, то для деяких літер (наприклад, таких як ї, Є) може не бути відповідних символів, замість них на екрані користувач побачить порожні квадратики. До того ж набори шрифтів на різних комп’ютерах не тотожні. Але, незважаючи на таке розмаїття, є кілька типів шрифтів, які обов’язково є на кожному комп’ютері. Такими шрифтами зазвичай є Times New Roman, Arial та деякі інші. Зазвичай більшість прикладних програм містять певні набори необхідних шрифтів. Але користувач може додатково придбати потрібні йому набори шрифтів у спеціалізованих магазинах з продажу програмних продуктів або через Інтернет.

Щоб переглянути, які шрифти встановлені на конкретному комп’ютері, слід виконати команду Пуск / Панель управления (у класичному вигляді) /

Шрифты.

У вікні, що з’явилося, можна переглянути, які саме шрифти встановлено на цьому комп’ютері, якого вони типу, розмір файла, що містить цей шрифт. А відкривши файл конкретного шрифту, можна дізнатися, хто є розробником шрифту, який вигляд мають символи шрифту, які символи і яких базових розмірів містить конкретний шрифт.

3

Рис. 1. Вигляд вікна з файлом шрифту Arial

Зверніть увагу, що для того, щоб програми коректно працювали зі шрифтами, всі шрифти слід встановлювати (і вилучати) тільки з використаниям команди Пуск / Панель управления / Шрифты / Установка и

удаление шрифтов.

Всі шрифти поділяють на дві великі групи:

засічні шрифти (такі, як показано на рис. 2. а);

рублені шрифти (такі, як показано на рис. 2. б).

Історично склалося так, що вся термінологія й розмірність щодо шрифтів та інших поліграфічних визначень пов’язані зі створенням та розвитком типографій ще з часів Гутенберга, тому й донині тут використовуються такі специфічні еталони міри, як пункт, шпація, лінія. Далі розглянемо деякі з них докладніше.

 

Word

Word

Word

Word

а

пряме

напівжирне

курсивне

підкреслене

 

Word

Word

Word

Word

б

пряме

напівжирне

курсивне

підкреслене

Рис. 2. Вигляд шрифтів: а – шрифти засічні; б – шрифти рублені.

Будь-який шрифт характеризується такими параметрами:

тип шрифту, або гарнітура, тобто сам малюнок символів шрифту певного набору (стандартним для офіційних текстових документів в Україні є шрифт Times New Roman). Змінювати тип шрифту можна за допомогою списку Шрифт на панелі форматування;

розмір, який визначається для кожного шрифту у пунктах (1 пункт дорівнює 1/72 дюйма). За чинними нині в Україні нормативами на оформлення текстових документів стандартним для текстових документів є шрифт розміром

у12 пунктів. Змінювати розмір шрифту можна за допомогою списку Размер шрифта на панелі форматування;

накреслення це кілька різновидів зображення для певного шрифту. Розрізняють пряме, накреслення, курсивне, напівжирне, підкреслене (див. рис. 3. а, б.) та їх комбінації. Змінювати накреслення шрифту можна за допомогою кнопок Ж, К, Ч на панелі форматування.

Всі вищезазначені параметри шрифту також можна встановити за допомогою команди Формат / Шрифт.

Перевагою використання цього вікна є те, що тут можна регулювати такі параметри: встановлення верхніх та нижніх індексів, тип підкреслення, інтервали між символами у словах, а також такі додаткові «художні» параметри, як встановлення різноманітних контурів навколо літер та встановлення ефектів анімації (рис. 3.).

Рис. 3. Вікно встановлення параметрів шрифту

Зверніть увагу, що для документів, призначених для використання у друкованому вигляді, встановлення ефектів анімації та інших ефектів, що ускладнюють читання, є недоречним.

Зверніть увагу, що встановлювати параметри шрифту можна як під час введення тексту, так і після, але тоді потрібно спочатку виділити ті фрагменти, для яких встановлюватимете параметри.

5

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Завдання.

Прочитайте нижченаведений текст, дайте відповіді на запитання, використовуючи вищенаведені теоретичні відомості та вказівки:

1.Які особливості ви побачили в даному текстовому документі? Перелічіть елементи, з яких складається наведений текстовий документ.

2.Якими правилами слід керуватися, створюючи макет текстового документа? Опишіть макет цього документа.

Запитання для самоконтролю

1.Що таке текстовий документ?

2.Що таке макет текстового документа?

3.Які функції виконує текстовий документ?

4.Що розуміють під структуруванням тексту?

5.З яких елементів складається текстовий документ?

З ІСТОРІЇ КНИГИ

Найдавніші книги

Найдавніші книги, що дійшли до наших часів, – це книги давньої Ассирії. Вони написані очеретяними паличками на глиняних плитках, які потім обпалювали в печах, як горщики. Бібліотека ассирійського царя називалася «Дім настанов і порад». У Древньому Єгипті книги робили з папірусу – річкового очерету з високим товстим стовбуром, середину якого розрізали на смужки, сушили й переплітали, щоб утворився аркуш. На них писали, потім окремі аркуші склеювали – і утворювалася книга у вигляді довгого сувою. Після читання таку книгу згортали в трубку й ховали в особливий футляр. Бібліотека єгипетського фараона Рамзеса II називалася «Аптека для душі». У Давньому Китаї книги писали на дощечках, які потім нанизували на мотузку.

Ера пергаменту

Глиняні плітки, папірусні сувої та китайські книжки були мало схожі на книги, до яких ми звикли. Сучасного вигляду книга набула після того, як у стародавньому місті Пергамі навчилися виробляти зі шкіри тварин особливий матеріал – пергамент. Аркуш пергаменту згинали навпіл – і виходило чотири сторінки. Кожна сторінка такого аркуша грецькою називалася «тетрадос», а разом такі аркуші утворювали зошит. Кілька таких зошитів зшивали, і виходила книга, на аркушах якої писали й малювали.

Ера паперу

Папір винайшов у Китаї Цай Лунь. Через багато років пергамент стали виготовляти з дешевшого матеріалу – паперу, але книгу, як і раніше, зшивали з окремих зошитів і «одягали» в обкладинку. Так роблять і дотепер. Винахідником першого верстата для друку був німець Йоганн Гутенберг. Він придумав і літери – металеві бруски з опуклим зображенням букв або цифр, а також матриці – особливі форми для виливання цих самих літер. Набрані слова вкладали на спеціальну дощечку з бортиками – верстат, де порядково набирали текст майбутньої сторінки. Після цього готову друковану форму вкривали фарбою, зверху клали аркуш паперу, міцно притискали до форми – й

аркуш видрукувано. Люди одразу ж оцінили новий винахід. Одна за одною сталі відкриватися численні друкарні. Творець першої друкованої староруської книги

– Іван Федоров зі Львова.