Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Грузоведение_Конспект_лекций_укр

.pdf
Скачиваний:
86
Добавлен:
02.04.2021
Размер:
2.13 Mб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ МОРСЬКОГО БІЗНЕСУ Кафедра «Експлуатація портів і технологія вантажних робіт»

з дисципліні «Вантажознавство»

Спеціальність: 275.01 «Транспортні технології (на морському та річковому транспорті)»

Одеса – 2017

2

Конспект лекцій з дисципліни «Вантажознавство» розроблений Тихоніним Володимиром Івановичем – доцентом ОНМУ кафедри«Експлуатація портів і технологія вантажних робіт» Навчально-наукового інституту морського бізнесу Одеського національного морського університету.

Конспект лекцій схвалений кафедрою«Експлуатація морських портів» ОНМУ 05 грудня 2016 р. (протокол № 14).

Рецензенти:

Раскевіч І. В., к.т.н., доц. кафедри «Експлуатація морських портів» ОНМУ; Шурін Б. В., ст. викл. кафедри «Експлуатація морських портів» ОНМУ.

 

Зміст

 

Вступ...............................................................................................................

4

1 Транспортний стан вантажів ......................................................................

6

1.1

Класифікація вантажів .............................................................................

6

1.2

Транспортна й споживча тара .................................................................

7

1.3

Упаковка вантажів .................................................................................

10

1.4

Маркування вантажів.............................................................................

11

1.5

Методи дослідження властивостей вантажів .......................................

15

1.6

Об'ємно-масові характеристики вантажів ............................................

17

2 Генеральні вантажі....................................................................................

18

2.1

Ящикові вантажі.....................................................................................

18

2.2

Катно-бочкові вантажі ...........................................................................

20

2.3

Вантажі в мішках ...................................................................................

23

2.4

Кипові вантажі .......................................................................................

25

2.5

Метали й металоконструкції .................................................................

26

2.6

Великовагові вантажі .............................................................................

29

3 Укрупнення вантажних місць...................................................................

32

3.1

Укрупнені вантажні місця. Піддони .....................................................

32

3.2

Контейнери. Великотоннажні контейнери ...........................................

36

3.3

Спеціалізовані контейнери. Контейнер-цистерна ................................

40

3.4

Ізотермічні контейнери ..........................................................................

42

3.5

М'які контейнери....................................................................................

44

3.6

Маркування контейнерів .......................................................................

46

3.7

Укрупнення вантажних місць на транспортних засобах .....................

50

4 Лісові вантажі............................................................................................

52

4.1

Класифікація лісових вантажів..............................................................

52

4.2

Властивості лісових вантажів................................................................

54

4.3

Сортоутворюючі фактори лісових вантажів.........................................

56

4.4

Круглі лісоматеріали..............................................................................

58

4.5

Пиломатеріали........................................................................................

60

4.6

Вироби з деревини .................................................................................

62

4.7

Технологічна тріска ...............................................................................

66

4.8

Маркування лісу.....................................................................................

67

4.9

Об'ємно-масові характеристики лісу. Одиниці виміру лісу ................

70

5 Наливні вантажі ........................................................................................

72

 

3

 

5.1

Транспортні характеристики наливних вантажів.................................

72

5.2

Нафта й нафтопродукти .........................................................................

74

5.3

Рідкі хімічні вантажі ..............................................................................

76

5.4

Харчові наливні вантажі ........................................................................

77

5.5

Зріджені гази ..........................................................................................

81

5.6

Класифікація зріджених газів................................................................

82

6 Навалочні вантажі .....................................................................................

83

6.1

Властивості навалочних вантажів .........................................................

83

6.2

Насипні вантажі......................................................................................

89

6.3

Зберігання навалочних вантажів у порту..............................................

93

6.4

Особливості перевезення навалочних вантажів ...................................

94

7 Небезпечні вантажі ...................................................................................

96

7.1

Небезпечні вантажів 1 класу .................................................................

97

7.2

Небезпечні вантажів 2 класу .................................................................

99

7.3

Небезпечні вантажів 3 класу ...............................................................

101

7.4

Небезпечні вантажів 4 класу ...............................................................

102

7.5

Небезпечні вантажів 5 класу ...............................................................

103

7.6

Небезпечні вантажів 6 класу ...............................................................

104

7.7

Небезпечні вантажів 7 класу ...............................................................

105

7.8

Небезпечні вантажів 8 класу ...............................................................

106

7.9

Небезпечні вантажів 9 класу ...............................................................

107

8 Режимні вантажі......................................................................................

107

8.1

Визначення й система класифікація режимних вантажів ..................

107

8.2

Біохімічні процеси режимних вантажів..............................................

108

8.3

Швидкопсувні вантажі.........................................................................

110

8.4

Швидкопсувні в умовах рефрижерації ...............................................

111

8.5

Живі вантажі.........................................................................................

111

8.6

Особливості перевезення тварин і птахів ...........................................

113

9 Властивості вантажів ..............................................................................

114

9.1

Гігроскопічні властивості вантажів ....................................................

114

9.2

Теплофізичні властивості вантажів.....................................................

116

9.3

Токсична й інфекційна небезпека .......................................................

117

9.4

Пожежонебезпека.................................................................................

118

9.5

Небезпека статичної електрики...........................................................

119

9.6

Вибухонебезпечність і детонація ........................................................

120

10 Несхоронність вантажів........................................................................

122

10.1 Види несхоронності вантажів............................................................

122

10.2 Природний збиток вантажів і його нормування...............................

123

10.3 Причини недостачі вантажів .............................................................

124

11 Вплив і регулювання параметрів повітря ............................................

125

11.1 Властивості повітря, що впливають на стан вантажу ......................

125

11.2 Прилади для виміру параметрів повітря ...........................................

126

12 Заходи щодо забезпечення схоронності вантажів...............................

128

12.1 Температурно-воложностні умови перевезення..............................

128

12.2 Склади. Класифікація й умови забезпечення схоронності ..............

129

 

4

 

12.3

Суднові засоби регулювання мікроклімату ......................................

131

12.4

Системи технічного кондиціювання .................................................

132

12.5

Взаємовплив і сумісність вантажів ...................................................

133

12.6

Режими транспортування вантажу....................................................

134

Список рекомендованої літератури ..........................................................

135

Вступ

З того моменту коли товар пред'явлений до перевезення, він переходить у новий стан – стає вантажем. При перетворенні товару в категорію вантажу, для процесу транспортування втрачає значення ряд його товарних характеристик (споживчих властивостей), але з'являється необхідність вивчення й врахування транспортних характеристик вантажу.

Основна функція транспорту – збережена (схоронна) доставка вантажів, у певний термін з певною швидкістю, без шкоди для навколишнього середовища. Під час перевезення вантаж повинен постачатися без псування й ушкоджень.

Вантаж є носієм небезпеки, що обумовлено: üвпливом стихійних сил;

üконцентрацією в обмеженому об'ємі(вантажному приміщенні) різних видів небезпеки;

üнедостатньою вивченістю взаємодії вантажів з навколишнім середовищем і між собою;

üвпливом при аваріях.

Предметом вивчення Вантажознавства є:

üтранспортні характеристики й транспортний стан вантажу; üвзаємодія вантажу та навколишнього середовища;

üвзаємозв'язок транспортного стану вантажу з технологією та організацією транспортного процесу;

üоптимальні режими зберігання й перевезення.

Транспортні характеристики вантажу взаємно пов'язані з технікою перевезення. Форма пред'явлення вантажів до перевезення в значній мірі вплинула на спеціалізацію флоту. З'явилися такі судна як: танкери, лісовози, бавовно-вози, рефрижераторні судна й судна для перевезення генеральних вантажів; ціла серія принципово нових спеціалізованих суден– автомобілевозів, контейнеровозів, ліхтеровозів, суден для перевезення деревної тріски, пульпи рудних концентратів, газів і хімічних вантажів, суден-худобовозів та ін.

Аналогічна різноманітність типів транспортних засобів існує й на суміжних з морським наземних видах транспорту – залізничному та автомобільному.

У зв'язку із цим відповідно пред'являються нові вимоги до конструкції портового встаткування й перевантажувальної техніки.

Мета вивчення Вантажознавства– одержання знань, необхідних для збереженого і безпечного транспортування вантажів.

Об'єктом дослідження Вантажознавства є вантаж як сукупність властивостей, які піддаються впливу внутрішніх і зовнішніх сил.

Учасниками виробничого процесу при транспортуванні морем є вантажовласник і перевізник (судновласник).

5

Близькою до Вантажознавства є Товарознавство, але воно вивчає споживчі властивості (вартість) товару, які часто-густо не співпадають з метою вивчення Вантажознавства. Так Товарознавство визначається як наукова дисципліна, яка вивчає товари на всіх етапах їх життєвого циклу, методи пізнання їхньої споживчої вартості (цінності), закономірності формування асортименту та вимог до якості для забезпечення ефективності їх виробництва, обігу та споживання.

Концепція «Вантажознавства» як наукової дисципліни базується на наступних положеннях:

üвантаж, як об'єкт прикладення праці, є основою роботи всіх видів транспорту;

üоднієї з основних причин несхоронності вантажів і значних аварій з людськими жертвами є незнання або ігнорування властивостей вантажу, особливостей протікання теплофізичних, біохімічних, гігроскопічних та інших процесів у вантажах і в системі «вантаж – судно (склад) – середовище»;

üна транспорті вантажі повинні піддаватися тільки просторовій зміні(переміщенню), а фізико-хімічні й інші властивості не повинні змінюватися.

Тому Вантажознавство використовує результати, методи й досягнення точних і прикладних наук.

Транспортні характеристики вантажу– це властивості товару, які проявляються при транспортуванні і визначають цей процес. До них відносяться: фі- зико-хімічні властивості, об'ємно-масові характеристики, тара, упакування, режими зберігання, перевезення й перевантаження та ін.

Сукупність конкретних кількісних і якісних показників транспортних -ха рактеристик – транспортний стан.

Вантажі повинні пред'являтися до перевезення в транспортабельному стані, тобто в такому виді, щоб забезпечувалося збережене (схоронне) перевезення, зберігання й перевантаження, безпека руху транспортних засобів і ведення перевантажувальних робіт, створювалися умови для ефективного використання рухомого складу й застосування механізованої високопродуктивної технології перевантаження. Ознаки транспортабельного стану:

üвантаж перебуває в кондиційному стані; üвідповідає стандартам і умовам морського транспортування;

üмає справну тару, упакування, замки, пломби, контрольні стрічки; üтара відповідає нормативним документам; üмає на тарі маркування, у тому числі попереджувальні написи;

üнадійно захищений від впливу вологи, запахів, пилу й т. п.; üвідсутні витоки рідких вантажів у тарі; üвідсутнє підмокання вантажів, які бояться вологи;

üвідсутні запахи й інші ознаки, що свідчать про псування вантажу. Під час перевезення більшості вантажів також необхідно враховувати: üможливість їхнього зсуву під впливом хитавиці й вібрації;

üнебезпеку, пов'язану з можливістю їхнього загоряння, вибуху й несприятливого впливу на людину та навколишнє середовище(токсичність, радіаційне випромінювання й ін.);

üвтрату ними якості або їх псування від впливу вологи, пилу, забруднень,

6

тепла, корозії, випарів і різних видів бактерій й ін.; üвиділення ними вологи, пилу, тепла й різних запахів;

üнеобхідність забезпечення певних температурних, вентиляційних і воложностних режимів перевезення.

1 Транспортний стан вантажів

1.1 Класифікація вантажів

Ознаки спільності, за якими можна об'єднати різні групи вантажів, дуже різноманітні, тому існує декілька видів класифікації вантажів. Це також обумовлено метою створення класифікації, тобто вибирається визначальна ознака, за якою здійснюється класифікація.

ДСТ установлені основні види вантажів: наливні, сухі; навалювальні (навалочні); насипні; поштучні; генеральні.

©Наливні – рідкі вантажі, які перевозяться наливом (без тари). ©Сухі – будь-які вантажі, крім наливних.

©Навалювальні – сухі вантажі, які перевозяться без тари – навалом. ©Насипні – зернові вантажі, які перевозяться без тари.

©Поштучні – сухі вантажі, які складаються з окремих вантажних місць. ©Генеральні – різні поштучні вантажі.

Вантажне місце – це одиниця тари або декілька одиниць із умістом, що становлять (складають) одне ціле при транспортуванні.

Для систематизації властивостей вантажів і рішення питань спільного перевезення їх прийнято розділяти за наступними ознаками: способу перевезення, фізико-хімічним властивостям, режиму перевезення й сумісності різних за своїми властивостями вантажів й ін.

Всі вантажі за способом перевезення діляться на поштучні, навалювальні, наливні й вантажі, що перевезені в укрупнених одиницях.

До поштучних вантажів відноситься широка номенклатура вантажів у ящиках, мішках, бочках, барабанах, тюках, лантухах й ін., автомобілі, трактори, будівельна техніка, металоконструкції, технічне встаткування й інші численні за найменуванням вантажі, які перевозяться окремими місцями. Особливістю цих вантажів є те, що на судні одночасно може перевозитися як однорідний вантаж, так і безліч різних партій різнорідного вантажу.

Навалочні (навалювальні) вантажі складаються з великої кількості однорідних часток, наприклад, зерно, або часток вантажу різної величини – наприклад, кам'яне вугілля, руда й ін. Ці вантажі перевозять великими партіями. Для їх перевезення використовують ціле судно або окремі вантажні приміщення.

Транспортна класифікація: які зміщаються – не зернові навалювальні; зернові; генеральні; лісові; режимні – швидкопсувні й нешвидкопсувні; небезпечні

– 9 класів за МОПНВ; наливні – нафта й нафтопродукти; хімічні; харчові; зріджені гази. У практиці морських перевезень є розподіл на класи: масові, генеральні, особливо-режимні.

Сухі можна класифікувати:

üза фізико-хімічними властивостями: гігроскопічні; що самонагріваються й самозаймаються; які виділяють отруйні й шкідливі гази; вогненебезпечні; ви-

7

бухові; які злежуються, які змерзаються й спікаються; які видають специфічні запахи; які сприймають сторонні запахи; які порошать й ін.;

üза режимом перевезення й сумісністю: агресивні, піддані впливу, нейтральні;

üза способом зберігання – критого та відкритого; тощо.

Для нормування завантажно-розвантажувальних робіт(ЗРР): мішки; кипи (стоси) й тюки: катно-бочкові; у ящиках (шухлядах) і без упакування; великовагові; метали й металоконструкції; лісоматеріали; навалювальні; контейнери.

Генеральні вантажі класифікуються за питомим навантажувальним '- об ємом (ПНО) на дедвейтні (deadweight cargo) – до 1,1 м3/т (40 куб. фут/т) і об'ємні

(measurement cargo) – більше.

За транспортними характеристиками: металоконструкції; рухома техніка; залізобетонні вироби (ЗБВ) й конструкції; контейнери; вантажі в транспортних пакетах; поштучні в упакуванні; катно-бочкові; великовагові й великогабаритні; лісові.

В основу єдиної тарифної номенклатури вантажів покладений розподіл вантажів за:

üпоходженням – продукти сільського господарства й промисловості; üфізико-хімічним властивостям – швидкопсувні й які стійко зберігаються; üтехнікою (технологією) перевезення – сухі й наливні; üформі пред'явлення до перевезення – тарно-поштучні, навалювальні, на-

ливні; й так далі.

Загальні правила перевезення розробляються для видів вантажів; правила перевезень – для класів; для окремих вантажів– карти технологічних режимів (КТР).

1.2 Транспортна й споживча тара

Для надання вантажу транспортабельного стану його впаковують у тару. Тарою називається промисловий виріб, у який поміщають продукцію для її збереження й транспортування. Основні вимоги, які висувають до тари: міцність, легкість, дешевина й портативність. Для вантажів, призначених до морського транспортування, потрібна тара підвищеної якості й міцності, здатна витримати великі динамічні навантаження в трюмах судна, що виникають під час перевезення через хитавицю й вантажні роботи.

©Зовнішня транспортна тара (упакування) призначена, в основному, для зручності переміщення вантажу (товару), захисту його від пошкодження й втрат під час транспортування. Транспортна тара повинна забезпечувати повну схоронність споживчої тари й її вмісту. Тип транспортної тари вибирають відповідно до фізико-хімічних властивостей вантажу, характеристик споживчої тари й умов транспортування. Транспортна тара утворює самостійну транспортну одиницю або частину укрупненої транспортної одиниці(УТО), застосовується для впаковування товарів і виробів, попередньо покладених у споживчу, групову тару або без первинного впакування.

©Внутрішня тара переходить разом з вантажем у власність споживача, тому вона називається споживчою. Споживче впакування призначене для порів-

8

няно невеликих розфасовок і зберігання товару у споживача. Воно передбачає попереднє фасування товару виробником і відпустку(передачу) його споживачеві в розфасованому виді, із заздалегідь обумовленими кількісними характеристиками (маса, об'єм, довжина й ін.). Часто-густо для різних товарів використовують споживче впакування, що є обов'язковим упакуванням при роздрібній реалізації (пляшки, банки, коробки, тетрапаки, сулії й ін.).

Транспортне впакування включає транспортну тару, пакувальні й перев'я- зні матеріали, а також різні пристосування для попередження зсуву товарів на транспортних засобах.

ØТранспортна тара класифікується за умовами експлуатації, формі, матеріалу, особливостям конструкції й т. п.

Тару шифрують цифровим і буквеним кодом. Кодове число визначає вид тари й упакування (табл. 1). Кодова буква визначає рід матеріалу(табл. 2). Перша група шифру визначає зовнішню, транспортну тару, остання – внутрішнє впакування. Наприклад: 20П-05С – скляні пляшки в полімерних ящиках.

Таблиця 1

Кодо-

 

Вид тари й упа-

 

Кодо-

Вид тари й упакуван-

 

Кодо-

Вид тари й упаку-

ве чи-

 

 

кування

 

 

ве чи-

 

ня

 

 

ве чи-

вання

сло

 

 

 

 

сло

 

 

 

сло

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

00

Відсутність

тари

 

07

Вкладиші

 

 

14

Решетування

01

Балони

 

 

08

Каністри

 

 

15

Пакет на піддоні

02

Барабани

 

 

09

Коробки

 

 

16

Пакет в обв'язці

03

Бочки

 

 

10

Кошики

 

 

17

Пачки, зв'язування

04

Банки

 

 

11

Контейнери

 

 

18

Рулони

05

Сулії (пляшки)

 

12

Мішки

 

 

19

Фляги

06

Бідони

 

 

13

Обгортка (кіпи, тюки)

 

20

Ящики

 

Таблиця 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кодова

 

Рід матеріалу

 

Кодова

 

 

Рід матеріалу

буква

 

 

 

буква

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А

 

 

Алюміній

 

 

П

Пластмаса, полімери

Б

 

 

Папір, пергамент

 

Р

Гума

 

 

Д

 

 

Дерево

дощате

 

С

Стекло

 

Ж

 

 

Жерсть(бляха) біла

 

Ц

Целофан

 

К

 

 

Картон(фібра)

 

 

Т

Тканина

пакувальна

Л

 

 

Льон, джут, кенаф

 

Ф

Фанера, плити

деревностружечні

М

 

 

Метали

різні

 

X

Полотнина (рос. холщевина)

Н

 

 

Нітролаки(просочення)

Э

Ебоніт

 

©За умовами експлуатації розрізняють разову, поворотну й багатообігну (багатооборотну) тару. Разова (одноразова) тара призначена для однократного переміщення продукції. Поворотна тара – разова тара, яка використовувана повторно після незначного ремонту або без нього. Багатообігна (багаторазова) тара призначається для багаторазового використання. У порівнянні з разовою, конструкція багатообігної тари вимагає значного її посилення для сприйняття повторюваних механічних навантажень.

©Залежно від форми існують різні види транспортної тари(см. п. 1.3), ко-

9

жний з яких підрозділяється на типи залежно від матеріалу й конструкції. Матеріал тари визначає здатність конструкції тари витримувати механічні навантаження й вибирається залежно від властивостей вантажу.

©Найважливішою ознакою транспортної тари є її жорсткість, яка обумовлює ступінь збереження товарів. Вона визначається залежно від використаних матеріалів, їхній механічній стійкості й міцності. За здатністю витримувати механічні навантаження й деформуватися розрізняють: м'яку, напівжорстку (крихку) і жорстку транспортну тару.

üжорстка тара не змінює форму при транспортуванні й зберіганні, має велику механічну міцність та зберігає форму в порожньому стані при наявності навантажень. До неї відносяться: металева – банки, туби, контейнери, цистерни, стрічка для перев'язування; скляна – банки, пляшки, балони (сулії); дерев'яна – ящики, контейнери, лотки, кошики, бочки, діжки; полімерна – ящики, бочки, барабани. Володіючи цілим рядом переваг, жорстка тара має й певні недоліки: порівняно висока питома вага й об'єм тари; більші вартість, витрати на ремонт, доставку порожньої тари;

üкрихка (напівжорстка) тара зберігає свою первісну форму при невеликих механічних навантаженнях або без них, коли частина навантаження сприймається самим вантажем. До неї відносяться: картонна – коробки; комбінована – тетрапаки, пюрпаки й т. п. У крихку тару поміщають товари, які досить стійкі до механічного впливу. Разом з тим вона повинна бути механічно стійкою. Крихка тара відрізняється від жорсткої меншою масою й об'ємом. Порожнє впакування легко складається або вкладається одне в одне, що полегшує й робить дешевим її перевезення та зберігання;

üм'яка тара приймає різну форму у відповідності зі ступеня наповнення вантажем, тобто без вантажу приймає первісну форму. Основне призначення м'- якої тари – зберігання й транспортування переважно сипучих і волокнистих матеріалів. М'яка тара займає мало місця, має незначну власну масу, зручна в обігу. До неї відноситься: полімерна – кіпи (стоси), мішки, пакети, шпагат; паперова – мішки, пакети, обгортковий та інший папір; текстильна – мішки, перев'язні матеріали. М'яке впакування призначене для товарів з порівняно високою механічною стійкістю й має потребу в додатковому застосуванні жорсткої або крихкої споживчої тари, через недостатню захищеність товару від зовнішніх механічних ушкоджень.

©Необхідність максимального використання місткості й вантажопідйомності (в/п) рухомого складу під час перевезення порожньої транспортної тари, особливо багатообігної, і зниження витрат на перевезення привела до створення спеціальних конструкцій тари: нерозбірної, розбірної й яка складається.

Особливістю розбірної конструкції є можливість легко розбирати й укладати окремі щити й деталі такої тари в компактні пачки для повернення постачальникові.

Конструкція тари яка складається передбачає шарнірне з’єднання всіх стінок, що дозволяє легко складати тару, забезпечувати схоронність комплекту деталей у процесі транспортування й знижувати до мінімуму витрати на складання (збирання) й розбирання.

10

Існує 3 види укупорки (закупорки, закриття) тари: герметична – не пропускає пари; ефективна – не пропускає воду; надійна – сухий вміст не висипається.

1.3 Упаковка вантажів

Одним з надійних, найбільш ефективних способів захисту вантажу від шкідливого (агресивного) впливу навколишнього середовища, є його впакування. Основне призначення упаковки – захист від несприятливих зовнішніх умов, а також від можливого попадання часточок товарів або окремих одиниць у навколишнє середовище. Отже, зменшуються втрати самих товарів, а головне – не забруднюється навколишнє середовище.

Сучасне впакування, крім основної своєї функції– забезпечувати схоронність товару – сприяє прискоренню просуванню продукту від виробника до споживача, поліпшує облік і збут продукції, підвищує ефективність використання транспортних засобів і складських приміщень. Барвисте оформлення впакування рекламує продукцію, доводить до споживача відомості про якість товару й правила поводження з ним, впливаючи тим самим на купівельний попит.

Упаковка, яка є невід'ємною частиною товару, зветься внутрішньою або споживчою. Вона входить у безпосередню ціну(вартість) товару, як правило, є одноразовою й призначена для зручності споживання(використання) і зберігання товару (продукту).

Матеріал упакування буває 5 видів: üвологонепроникний – не пропускає вологу повітря; üводонепроникний; üміцний – міцний на розрив у нормальних умовах;

üщільний – запобігає розсипу; üінертний – не вступає в реакції.

Крім зовнішнього впакування, для обгортки й прокладки між розміщеними усередині тари продуктами або виробами, найчастіше застосовуються різні пакувальні матеріали: сіно, солома, тирса, стружка, картон, папір та ін. До пакувальних матеріалів відносяться також сталеві й синтетичні стрічки, дріт, шпагат і т. п., які використовують для обв'язки й оббивки вантажних місць або укрупнення дрібних вантажних місць у більші (у пакет).

Залежно від призначення пакувальні матеріали розділяють на ізолюючі, поглинаючі й амортизаційні.

©Ізолюючі матеріали служать для захисту вантажів від впливу зовнішніх агресивних факторів. До таких матеріалів відносяться різноманітні види паперу, фольги, полімерних плівок, а також різне їх поєднання. Паперові ізолюючі матеріали використовуються в основному для запобігання проникнення жирів(пергамент, підпергамент, пергамін) і вологи (парафінований, водонепроникний, бітумний й дьогтьовий). Бітумний й дьогтьовий папір мають обмежене застосування, тому що викликають корозію металів. Застосовуються спеціальні сорти паперу, такі, як біостійкий й антикорозійний. Антикорозійний папір містить у своєму складі особливі речовини (інгібітори), які зв'язують кисень і викликають утворення на поверхні металу запобіжного шару.

Для ізоляції продукції від проникнення сторонніх запахів, жирів і вологи застосовується фольга з міді, свинцю, алюмінію, олова, нержавіючої сталі. Фо-