тести модулі 1,2

Питання 90. Розставити у відповідності до приналежності терміни до їх визначення

А. Ліквор	1.	Цереброспінальна рідина
В. Гіперпротеїнрахія	2.	Підвищення концентрації білка у лікворі
С. Гіпотиреоз	3.	Недостатню секреція тиреоїднихгормонів
D. Ендемічний зоб	4.	Захворювання щитовидної залози
Е. Інфантилізм	5.	Хвороба, зумовлена недостатньою кількістю
	секреції статевих гормонів

Правильна відповідь: А-1, В-2, С-3, D-4, Е-5

Питання 91. Для біохімічних досліджень у тварин кров береться із.....

А. велика рогата худоба	1. судини вуха
Б. коні	2.	краніальна порожниста вена
В.свині	3.	серце
	4.	судини хвоста
	5.	яремна вена

Правильна відповідь: А,Б-5; В-1,2,4

Питання 92. При надмірному розпаді глікогену виникає:

А. Гіперглікемія	1.	Аліментарна.
Б. Гіпоглікемія	2. Симпатична
	3.	Діабетична

Правильна відповідь: А-2

Питання 93. Перетравлення жирів відбувається під дією якого ферменту і де він знаходиться.

А. Лігази	1.	шлунковий сік
Б. Трансферази	2.	підшлунковий сік
В. Лактатдегідрогенази	3.	кишковий сік
Г. Ліпази
Правильна відповідь: Г-1,2,3

Питання 94. В якому відділі шлунково-кишкового тракту здійснюється основний гідроліз жирів і якими ферментами.

А. шлунок	1.	лігаза
Б. тонкий кишечник	2.	ліпаза
В. товстий кишечник	3.	трансфераза
	4.	лактатдегідрогеназа

Правильна відповідь: Б-2

Питання 95. При недостатній секреції інсуліну виникає:

А. Гіпоглікемія	1.	Аліментарна
Б. Гіперглікемія	2.	Симпатична
	3.	Діабетична

Правильна відповідь: Б-3

Питання 96. До якої групи глобулінів відносяться нижче перераховані білки

А. α- глобуліни	1.	С-реактивний білок
Б. β-глобуліни	2.	Церулоплазмін
	3.	Гаптоглобін
		21

4. Трансферин

Правильна відповідь: А-1,2,3, Б-4

Питання 97. Які неспецифічні ферменти є показовими для діагностики дистрофії печінки у різних тварин?

А. велика рогата худоба	1.	ЛДГ
Б. коні	2.	ЛФ
В. свині	3.	АСТ
Г. собаки	4.	ХЕ
Д. коти	5.	АЛТ

Правильна відповідь: А, Б, В – 3; Г, Д – 3, 5.

Питання 98. Вкажіть відсоток розміщення креатинкінази в тканинах організму тварин:

А. М’язи скелету	1.	2 %
Б. Серце	2.	90%
В. Мозок	3.	8 %

Правильна відповідь. А-2; Б-1; В-3.

Питання 99. Для біохімічних досліджень кров у тварин береться із.....

А. Собак	1.	підшкірної вени передпліччя
Б. Птиці	2.	краніальної порожнистої вени
В. Коней	3.	підкльцевої вени
	4.	яремної вени

Правильна відповідь: А-1, Б-3, В-4

Питання 100. За нестачі кисню в клітині піровиноградна кислота на який продукт перетворюється і, який фермент в цій реакції бере участь:

А. АЛаТ	1.	масляна кислота
Б. АСаТ	2.	молочна кислота
В. СДГ	3.	оцтова кислота
Г. ЛДГ	4.	пропіонова кислота
Д. ГЛДГ	5.	лимонна кислота

Правильна відповідь. Г-2

Індивідуальні завдання

Орієнтовний зміст курсової роботи

Титульний аркуш. Зміст.

Перелік умовних позначень (у разі потреби).

Вступ (розкриття актуальності вибраної теми, об’єкта і предмета дослідження, мети й основних завдань, застосованих методів).

Перший розділ – теоретична частина (огляд літературних джерел з вибраної теми, аналіз відповідних темі понять, наукових положень, ступеня поставленої проблеми).

Другий розділ – практична частина (практичний аспект теми, що досліджується).

22

Третій розділ – проектна частина (інновації та шляхи удосконалення питання, що досліджувалося).

Висновки.

Список використаних джерел. Додатки (у разі потреби).

Орієнтовна тематика курсових робіт

1.Біологічна роль вітаміну А та методи діагностики його порушень.

2.Біохімічний обмін у організмі тварин при зміні балансу електролітів.

3.Біохімія та патобіохімія системи згортання крові.

4.Вільно-радикальні процеси в організмі тварин.

5.Вплив порушення обміну ліпопротеїнів в організмі на загальний фізіологічний стан тварини.

6.Гормони щитовидної залози та причини порушення їх виділення при тироїдній патології.

7.Залежність рівня біохімічних показників від віку тварин.

8.Ішемічна хвороба серця та її лабораторна діагностика.

9.Метаболізм амінокислот та спадкові порушення їх обміну.

10.Метаболізм кісткової тканини при порушенні функцій ендокринної системи.

11.Місцевий та загальний вплив пухлин на біохімічні показники організму тварини.

12.Ниркова недостатність та її наслідки у тварин.

13.Обмін речовин у тварин за панкреатиту.

14.Обмінні процеси в організмі тварин при гіпертеріозі.

15.Обмінні процеси в організмі тварин при гіпотеріозі.

16.Обмінні процеси при порушенні мінерального обміну в організмі тварин.

17.Особливості розвитку жовтяниці у котів та собак.

18.Порушення жовчоутворювальної та жовчовидільної функцій печінки та їх діагностика.

19.Порушення метаболічно-респіраторного алкалозу: причини та наслідки.

20.Порушення метаболічно-респіраторного ацидозу: причини та наслідки.

21.Порушення обміну кальцію в організмі та його лабораторна діагностика.

22.Причини виникнення гіпокаліємії та її лабораторна оцінка.

23.Причини виникнення гіпонатріємії та її лабораторна оцінка.

24.Причини виникнення гострої ниркової недостатності у собак і котів.

25.Роль небілкових азотистих компонентів у крові та їх клініко-діагностичне значення при захворюванні.

26.Цукровий діабет: причини та наслідки.

8. Методи навчання

Організація навчання у НУБіП України забезпечується засобами поєднання аудиторної і позааудиторної форм навчання, а саме:

-лекції;

-семінари;

23

-практичні заняття (лабораторні роботи, лабораторний практикум);

-самостійна аудиторна робота студентів;

-самостійна позааудиторна робота студентів;

-консультації;

-курсове проектування (курсові роботи);

-дипломне проектування (дипломні роботи);

-усі види практик.

Для здійснення контролю за якістю знань та вмінь студентів використовуються:

-контрольні роботи;

-індивідуальні співбесіди;

-колоквіуми;

-заліки;

-іспити;

-захист курсових і дипломних робіт;

-державні іспити;

-комплексний іспит за фахом.

Під час вивчення дисципліни «Клінічна біохімія» використовують наступні методи навчання:

-лекції;

-лабораторні заняття;

-самостійна аудиторна робота студентів;

-самостійна позааудиторна робота студентів;

-курсові роботи

9. Форми контролю

Контроль та оцінювання навчальних досягнень студентів є важливою складовою навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі.

Контроль (від фр. control) у дидактиці вищої школи слід розуміти як педагогічний супровід, спостереження і перевірку успішності навчальнопізнавальної діяльності студентів.

Процес контролю, здійснюваний викладачем, передбачає декілька етапів:

1)перевірку (виявлення рівня отриманих студентами знань, умінь та навичок);

2)оцінювання (вимірювання рівня знань, умінь і навичок та порівняння їх з певними стандартами, окресленими вимогами навчальних програм);

3)облік (фіксація результатів у вигляді оцінок, балів, рейтингу в журналі, заліковій книжці, залікових чи екзаменаційних відомостях).

Контролюючи навчально-пізнавальну діяльність студентів, викладач спрямовує свої зусилля на вирішення наступних завдань:

- виявлення якості засвоєння навчального матеріалу, ступеня відповідності отриманих умінь і навичок цілям і завданням навчальної дисципліни;

- виявлення труднощів у засвоєнні студентами навчальної інформації та типових помилок з метою їх корекції та усунення;

- визначення ефективності організаційних форм, методів і засобів навчання;

24

-діагностування рівня готовності студентів до сприйняття нового матеріалу. Педагогічний контроль виконує наступні функції:

-навчальну (освітню), яка полягає у тому, щоб контрольні заходи сприяли поглибленню, розширенню, удосконаленню та систематизації знань, вмінь та навичок студентів, забезпечували зворотній зв'язок у навчанні;

-діагностично-коригуючу, спрямовану на визначення рівня знань, вмінь і навичок, а також типових помилок, прогалин та утруднень у навчанні, причин неуспішності та забезпечення заходів по їх усуненню;

-оцінювальну, яка полягає у з'ясуванні стану знань, умінь і навичок як окремих студентів так і академічної групи в цілому, а також забезпечує облік і відкритість результатів контролю, що сприяє об'єктивному оцінюванню та кращому навчанню;

-стимулюючу, що передбачає схвалення досягнутих студентами успіхів та формування позитивної мотивації до навчання, систематичної навчальнопізнавальної діяльності, розвитку почуття відповідальності за її результативність;

-розвивальну, яка полягає у тому, що за умов систематичного, педагогічно доцільного контролю розвиваються пам'ять, увага, мислення, усне та письмове мовлення, здібності, пізнавальні інтереси, активність та самостійність студентів;

-виховну, спрямовану на формування дисциплінованості, організованості, вмінь самодисципліни, позитивного ставлення до навчання, формування потреби

впостійній самоосвіті та самовдосконаленні;

-прогностично-методичну, яка стосується як викладача (який отримує досить точну інформацію щодо ефективності своєї діяльності), так і студентів, оскільки вибір оптимальної методики викладання, вдосконалення методів навчання, може суттєво вплинути на кінцевий результат - якість професійної підготовки випускника ВНЗ.

Використовуються такі види контролю: попередній, поточний, тематичний, підсумковий.

Попередній контроль здійснюється з метою виявлення рівня підготовленості студента до сприйняття нового матеріалу. Така перевірка може проводитися у вигляді тестових завдань, письмових контрольних робот, фронтального усного опитування на практичних заняттях, індивідуальних чи групових консультаціях.

Тематична перевірка знань спрямована на визначення рівня засвоєння студентами певної теми чи декількох взаємопов'язаних тем (модулів). Одним з основних завдань тематичної перевірки є створення передумов для осмислення та узагальнення достатньо великої за обсягом навчальної інформації. Для проведення тематичного контролю, який може здійснюватися на підсумковому семінарі, колоквіумі чи в процесі модульної або тематичної контрольної роботи, завдання добираються та конструюються таким чином, щоб усунути елементи випадковості та об'єктивно оцінити навчальні досягнення студентів за усіма розділами теми.

Підсумковий контроль має на меті перевірку рівня засвоєння знань, практичних умінь та навичок студентів за тривалий проміжок часу навчання семестр, за весь період навчання у ВНЗ. Мета підсумкового контролю знань полягає у виявленні структури і системи знань студентів. Складові такого

25

контролю - семестровий контроль і державна атестація. Студента допускають до підсумкового контролю за умови виконання ним усіх видів робіт, передбачених навчальним планом на семестр з цієї дисципліни.

Залік - спеціальні засоби здійснення підсумкової перевірки та оцінювання академічних досягнень студентів.

Семестровий залік - форма підсумкового контролю з окремої навчальної дисципліни за семестр, що спрямована на перевірку засвоєння теоретичного та практичного матеріалу.

Заліки складають за екзаменаційними білетами, затвердженими кафедрою. Викладач в обов'язковому порядку ознайомлює студентів зі змістом екзаменаційних питань.

Для здійснення контролю за якістю знань та вмінь студентів з дисципліни «Клінічна біохімія» використовуються наступні методи контролю:

-модульні тестові завдання;

-індивідуальні завдання;

-індивідуальні співбесіди;

-захист курсових робіт;

-залік.

10. Розподіл балів, які отримують студенти. Орієнтування студента відбувається згідно положенням «Про екзамени та заліки у НУБіП України» від 20.02.2015 р. протокол №6 з табл. 1

	Оцінка	Оцінка	Визначення оцінки ЄКTС	Рейтинг студента,
	національна	ЄКTС		бали
			ВІДМІННО – відмінне виконання лише	90	100
	Відмінно	А	з незначною кількістю помилок
		В	ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня	82	89
			з кількома помилками
	Добре
			ДОБРЕ – в загальному правильна
		С	робота з певною кількістю грубих	74 – 81
			помилок
		D	ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі	64	73
			значною кількістю недоліків
	Задовільно
		Е	ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє	60 – 63
			мінімальні критерії
			НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно
		FX	працювати перед тим, як отримати залік	35 59
	Незадовільно		(позитивну оцінку)
		F	НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна	01	34
			серйозна подальша робота

26

Для визначення рейтингу студента (слухача) із засвоєння дисципліни RДИС (до 100 балів) одержаний рейтинг з атестації (до 30 балів) додається до рейтингу студента (слухача) з навчальної роботи RНР (до 70 балів): R ДИС = R НР + R АТ .

11. Методичне забезпечення

1.Методичні вказівки для викладання лабораторних занять з дисципліни “Ветеринарна клінічна біохімія” / Томчук В.А., Грищенко В.А., Цвіліховський В.І. // К., ВЦ НУБіП України, 2015. – 74 с.

2.Методичні вказівки для занять з дисципліни “Ветеринарна клінічна біохімія” / Томчук В.А., Грищенко В.А., Цвіліховський В.І. // К., ВЦ НУБіП України,

2015. – 110 с.

3.Методичні вказівки для самостійної роботи з дисципліни “Ветеринарна клінічна біохімія” / Томчук В.А., Грищенко В.А., Цвіліховський В.І. // К., ВЦ НУБіП України, 2015. – 101 с.

4.Методичні вказівки для дисципліни “Ветеринарна клінічна біохімія” спеціальність 8.11010101 / Томчук В.А., Грищенко В.А., Цвіліховський В.І. // К., ВЦ НУБіП України, 2015. – 116 с.

5.Методичні рекомендації до підготовки курсових робіт з дисципліни "Ветеринарна клінічна біохімія" спеціальність 6.110101 – ветеринарна медицина / Томчук В.А., Цвіліховський В.І. // К., ВЦ НУБіП України, 2015.

– 21 с.

13. Рекомендована література Основна

1. Ветеринарна клінічна біохімія: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. зал.] / [Мельничук Д. О., Грищенко В. А., Томчук В. А. та ін.]; за ред. Д. О. Мельничука.– Київ: НУБіП України, 2009. – 310 с.

2.Ветеринарна клінічна біохімія: навч. посіб. / [Мельничук Д. О., Грищенко В. А., Томчук В. А. та ін.]; за ред. Д. О. Мельничука. – 2-е вид. перероб і доп. – Київ: НУБіП України, 2014. – 456 с.

3.Ангельскі С. Клінічна біохімія / Ангельскі С., Якубовскі 3., Домінічак М.; пер. з

пол. – Сопот, 1998. – 451 с

4. Ветеринарна клінічна біохімія / [Левченко В. І., Влізло В. В., Кондрахін І. П. та ін.]; за ред. В. І. Левченка і В. Л. Галяса. – Біла Церква: БДАУ, 2002. – 400 с.

5.Горячковский A. M. Клиническая биохимия / Горячковский A. M. – Одесса: Астропринт, 1998. – 608 с.

Допоміжна

1. Камышников B. C. Справочник по клинико-биохимической лабораторной диагностик / Камышников B. C. – [в 2-х т.]. – Минск: Беларусь, 2000. – Т. 1. – 495 с; Т.

2. – 463 с.

27

2.Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии / [И. П. Кондрахин, Н. В. Курилов, А. Т. Малахов и др.]. – М.: Агропромиздат, 1985. – 286 с.

3.Клінічна біохімія : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. зал.] / [O. П. Тимошенко, JI. M. B. Вороніна, В. М. Кравченко та ін.]; за ред. О. П. Тимошенко. – [2-е вид.]. – Київ: ВД

«Професіонал», 2005. – 288 с.

4.Кононський О. І. Біохімія тварин: підруч. [для студ. вищ. навч. зал.] / О. І. Кононський – [2-е вид.]. – К.: Вища шк., 2006. – 454 с.

5. Куртяк Б. М. Жиророзчинні вітаміни у ветеринарній медицині / Б. М. Куртяк, В. Г. Янович. – Львів: Тріада плюс, 2004. – 426 с.

6.Мазуркевич А. Й. Фізіологія тварин / Мазуркевич А. Й., Карповський В. І., Камбур М. Д. та ін. – Вінниця: Нова книга, 2010. – 418 с.

7.Мейер Д. Ветеринарная лабораторная медицина. Интерпретация и диагностика / Мейер Д., Харви Дж.; [пер. с англ.]. – М.: Софион, 2007. – 456 с.

13. Інформаційні ресурси

1.http://nubip.edu.ua/node/4210

2.http://vetmed.nauu.kiev.ua/

28