Тезисы / НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОСВІД СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЯПОНІЇ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОСВІД СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЯПОНІЇ

Гуменюк Володимир Андрійович

Студент

Одеський національний економічний університет

м. Одеса, Україна

dir.vladimir@gmail.com

Анотація: у статті розглядаються планові та бюджетні засади стратегічного управління Японії. Автором визначено специфіку стратегічного планування у зв'язку бюджетних процесів та адміністративної структури. Автором також проведено порівняльний аналіз Японської та Американської моделі стратегічного управління.

Ключові слова: стратегічне управління, стратегічне бюджетування, стратегічне планування, стратегічна тріада, Японія.

Стратегічне управління Японії будується з урахуванням концепції «трьох стріл»:

• зменшення дефляційних очікувань;

• прискорення темпів економічного зростання;

• відновлення економічної впевненості.

Кожна з цих концепцій є затвердженим урядом Японії планом (табл. 1).

Таблиця 1

Стратегічні плани Японії

План відродження японської промисловості	Стратегічний план створення нових ринків	Стратегія глобальної експансії
Прискорення технічного переоснащення промислових підприємств; реформа трудових відносин; форсування інноваційного розвитку; посилення позицій Японії у міжнародній конкуренції	Збільшення тривалості життя; перехід на відновлювані джерела електроенергії; будівництво нової інфраструктури	Cтворення нових зовнішніх партнерських зв'язків; вихід на нові ринки; сприяння внутрішній глобалізації.

Джерело: складено автором.

Розглядаючи японську систему стратегічного управління та бюджетування, слід зазначити, що вона практично не має національних особливостей, властивих суто Японії. У розрізі бюджетного процесу у кожному міністерстві сформовано свій власний фінансовий відділ, який займається збиранням та обробкою бюджетних заявок. За фактом збору всіх фінансових заявок проводяться спільні пленарні слухання, за результатами яких готується єдина генеральна заявка до Міністерства фінансів. Перед відправкою заявки до Міністерства фінансів проект заявки проходить останній раунд оцінки та обговорень, в рамках яких можливе внесення змін. Останнім кроком є ратифікація заявки на конференції міністерства та її подальше відправлення до Міністерства фінансів.

Ключову роль у синхронізації стратегічного планування та бюджетування відіграють дорадчі комісії та консультаційні підрозділи міністерств та апарату прем'єр-міністра. Саме ці підрозділи відповідають за розробку концепцій та планів розвитку. Більшість членів – представники ділових кіл та аналітики великих корпорацій.

Разом з цим, крім консультаційних органів, у кожного приймаючого рішення посадової особи є низка індивідуальних радників. Таке становище неминуче дублює функціонал консультаційних структур, але з цим посилює аналітичні потужності всієї системи.

Наступний раунд синхронізації стратегічних планів та бюджетних процесів проходить у Раді з економічної та фіскальної політики Японії, Раді з промислової структури Міністерства економіки, торгівлі та промисловості, Раді з інвестицій Японії. Ці структури виносять рішення про відповідність та доцільність стратегічних планів та розписаних статей бюджету. Без проходження експертизи зазначених органів проект бюджету може бути прийнятий кабінетом міністрів [1].

Додатковий етап узгодження з бізнесом проводиться на економічних майданчиках Японської федерації бізнесу – некомерційної організації, що об'єднує 1281 компанію та 129 галузевих асоціацій.

На відміну від США, де Конгрес має конституційні повноваження щодо складання бюджету, у Японії ці повноваження належать кабінету прем'єр-міністра. Таким чином, коли бюджетний документ подається до парламенту наприкінці січня, це не початок формування бюджету, як у США, а скоріше остаточний результат обговорення бюджету після завершення переговорів між більшістю політичних партій та міністерств.

Робота над бюджетом наступного фінансового року починається кілька місяців. Після виконання бюджету врегулювання рахунків відбувається упродовж наступного фінансового року. Таким чином, на один повний бюджетний цикл потрібно приблизно три роки.

Процес формулювання зазвичай починається у червні попереднього року; подання попередніх кошторисів різними міністерствами здійснюється наприкінці серпня цього року. Щоб бюджет був ухвалений парламентом протягом цього фінансового року, бюджет має бути схвалений Палатою представників не менш як за 30 днів до початку нового фінансового року (тобто до початку березня). Щоб забезпечити достатнє обговорення, кабінет має подати пропозицію щодо бюджету до Сейму в січні.

Бюджетне бюро Міністерства фінансів має основні повноваження щодо складання бюджету, роль, приблизно еквівалентна ролі Адміністративно-бюджетного управління США (OMB) та бюджетних комітетів Конгресу. Його основний обов'язок полягає в тому, щоб включити бюджетні запити різних міністерств та відомств до остаточних бюджетних рамок.

Під час виконання цієї функції Міністерство фінансів встановлює основні принципи, які потім використовуються різними міністерствами та відомствами для оцінки своїх бюджетів. Потім ці оцінки переглядаються, щоб визначити, чи їх фінансові наслідки будуть нейтральними або стимулюючими для ділового клімату, а також для розрахунку доходів і податків.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Economic Currents, No.28, January 2021, Japan Institute for Social and Economic Affairs, Washington, D.C. [Електронний ресурс]. URL: https://www.rieti.go.jp/en/papers/contribution/nakabayashi/01.html