4

Економіка виробництва соняшнику

 

• 1. Народногосподарське значення виробництва соняшнику

• 2. Розвиток виробництва соняшнику

• 3. Економічна ефективність виробництва соняшнику

• 4. Шляхи підвищення ефективності виробництва соняшнику

 

1. Народногосподарське значення виробництва соняшнику

            Соняшник - основна олійна культура в нашій країні. У складі всіх олійних культур він займає 70% посівної площі і 85% валового збору. Із насіння соняшнику виробляється приблизно дві третини всієї рослинної олії.  Досвід багатьох країн свідчить, що споживання рослинних жирів збільшується, а споживання тваринних зменшується. Це пояснюється тим, що рослинні жири порівняно з тваринними більш корисні для здоров'я людини. Соняшникова олія містить 55% необхідної для людини ліноленової кислоти. Олія широко використовується в харчовій, текстильній, лакофарбовій, авіаційній та інших галузях промисловості, а також медицині. В процесі олійного виробництва одержують цінні відходи - макуху і шрот, що є високопоживним кормом для продуктивної худоби.  Кілограм соняшникової макухи містить 115 корм. од. і 357 г перетравного протеїну.

         Соняшник є добрим медоносом. Так  медопродуктивність одного гектара посіву соняшнику становить 40 кг. Від реалізації насіння соняшника, олії Україна має значні валютні надходження. Соняшник - високорентабельна культура саме завдяки його посівам значна кількість підприємств утримують свою економіку в задовільному стані.

 

2. Розвиток виробництва соняшнику

Соняшник в Україні займає найбільшу посівну площу серед технічних і олійних культур. У 2002 р. посіви соняшнику становили 2 834 тис. га, або 69,6% загальної площі технічних культур. Україна не втратила свої позиції на світовому ринку і залишається в першій десятці країн  - виробників соняшнику. (табл.22.1)

22.1. Виробництво соняшнику в окремих країнах світу у 1999р.

Країна	Площа посіву, тис. га	Урожайність, ц/га	Валовий збір, тис. т
Аргентина	3786	17,2	6500
Росія	5500	6,4	3500
Україна	2780	9,8	2720
Індія	2200	6,8	1500
США	1454	15,7	2287
Іспанія	1020	6	570
Румунія	1000	17	1700
Китай	860	18	1550
Франція	795	24,3	1930
Угорщина	530	15,5	820

 

Третє місце за площею посіву і обсягом виробництва забезпечує її  відповідну конкурентоспроможність на світовому ринку.

         У межах України найбільш сприятливі ґрунтово-кліматичні умови для вирощування цієї культури мають підприємства Степової зони, в яких зосереджено понад 80-85% посівної площі, решта розташовані в Лісостеповій зоні. Найбільші посівні площі цієї культури мають Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Одеська - від 256 до 300 тис. га; Донецька, Кіровоградська  - 210-220 тис. га.  Повністю відсутні товарні посіви соняшнику в північній частині України - у Житомирській, Волинській, Івано-Франківській, Львівській, Рівненській та Тернопільській областях.

Динаміка врожайності та валового збору соняшнику в Україні наведена              у  (табл. 22.2).

22.2. Динаміка виробництва насіння соняшнику та олії

Показник	1990р.	1995р.	1999р.	2000р.	2001р.	2002р.	2003р.
Площа, тис. га	1626	2007	2800	2841	2396	2719	3801
Урожайність, ц/га	15,8	14,2	10,0	12,2	9,4	12,0	11,2
Валовий збір, тис.т	2570,8	2859,9	2794,4	3457,4	2250,6	3270,5	4200
Виробництво олії, тис. т	1070	696	577	973	935	980	1200

 

Виробництво соняшнику в 2003 р. в порівнянні до 1990 р. зросло             на 63,4%. Збільшення валового збору соняшнику відбулося за рахунок розширення посівних площ. Найбільші валові збори соняшнику в 2002 р. були в Дніпропетровській (491 тис.т), Донецькій (460,5 тис.т), Запорізькій (449 тис.т), Кіровоградській (325,8 тис.т), Харківській (311,2 тис.т) та інших областях України. Врожайність соняшнику за останні роки не зростає. Посівні площі розширюються при низькій врожайності. У даний час соняшник є економічно вигідною культурою, тому змусити українського аграрія зменшити посівні площі неможливо, хоч вони  не  завжди враховують чергування культур у полях сівозміни, що для соняшника є винятково важливим з огляду на високий рівень винесення його рослинами поживних речовин з ґрунту, а також їх сприятливістю до хвороб при частому вживанні на одній і  тій самій площі. Врешті-решт, це призводить до низької продуктивності власне цієї культури.

         Виробництво соняшникової олії в Україні в 1990 р. становило 1070 тис.т, в 1998 р. - 511 тис. т, в 1999 р. - 577 тис. т. Зменшення виробництва соняшникової олії за 1998-1999 роки пояснюється тим, що експортне мито на соняшник було низьке в результаті в сезоні 1998-1999 років експорт соняшнику становив близько 830 тис. т. Українські олійні комбінати зазнали нестачі сировини. З 2000 р. ситуація поліпшилась. У 2000 р. вивезено лише 284 тис.т соняшника. Відповідно зросла забезпеченість сировиною вітчизняних олієжирокомбінатів  - збільшилось виробництво соняшникової олії.

         За 2002-2003 маркетинговий рік виробництво соняшникової олії на великих і середніх переробних підприємствах країни становить 1,2 млн. т.           В Україні споживання олії на душу населення за рік в 1990 р. - 11,6 кг, 2001 р. - 10, 7 кг при науково-обгрунтованій нормі 13 кг.

         Україна в 2000-2001 роках продала за кордон близько 970 тис. т соняшнику.