ЗМІСТ

Вступ	5
Змістовний модуль І. Загальні положення господарського права	6
Тема 1. Поняття господарської діяльності	6
Тема 2. Поняття господарського права	12
Тема 3. Господарські правовідносини	26
Тема 4. Загальна характеристика суб'єктів господарювання	40
Тема 5. Правові засади створення суб'єктів господарювання та порядок їх державної реєстрації	49
Тема 6. Правове регулювання ліцензування господарської діяльності	79
Тема 7. Правове регулювання патентування господарської діяльності	99
Тема 8. Правове регулювання стандартизації та сертифікації	111
Тема 9. Правове становище господарських товариств	126
Тема 10. Поняття, ознаки та принципи діяльності виробничого кооперативу	146
Тема 11. Правове становище підприємств та їх об’єднань	157
Тема 12. Загальна характеристика припинення господарської діяльності	170
Тема 13. Особливості ліквідації суб'єкта господарювання у зв’язку з банкрутством	178
Змістовний модуль ІІ. Основні напрями правового регулювання господарської діяльності в Україні	193
Тема 14. Правове регулювання обмеження монополізму та захисту суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції	193
Тема 15. Правове регулювання ціноутворення	218
Тема 16. Правове забезпечення захисту прав споживачів	230
Тема 17. Загальна характеристика господарських зобов’язань	243
Тема 18. Особливості господарських договорів про передачу майна у власність та користування	264
Тема 19. Особливості господарських договорів про виконання робіт	294
Тема 20. Особливості господарських договорів про надання послуг	304
Тема 21. Правове регулювання торговельної діяльності	317
Тема 22. Правове регулювання інвестиційної діяльності	333
Тема 23. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності	353
Тема 24. Правові основи біржової діяльності в Україні	378
Тема 25. Правове регулювання ринку фінансових послуг	397
Тема 26. Контроль за здійсненням господарської діяльності	420
Тема 27. Відповідальність у господарському праві	434
Список рекомендованої літератури	449

Змістовний модуль 1Загальні положення господарського права

Тема 1. Поняття господарської діяльності

1. Поняття, ознаки та види господарської діяльності

Поняття господарської діяльності визначені в Господарському кодексі України (ГКУ) та в інших нормативно-правових актах. Так, згідно із ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність – це діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Закон України від 16 квітня 1991 р. «Про зовнішньоекономічну діяльність» під господарською діяльністю розуміє будь-яку діяльність, у тому числі й підприємницьку, пов’язану з виробництвом та обміном матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у сфері товару. У Законі України від 1 червня 2000 р. „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” під господарською діяльністю мається на увазі будь-яка, в тому числі підприємницька діяльність юридичних осіб, а також фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язана з вироб-ництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, вико-нанням робіт.

Таким чином, Господарський кодекс дає більш повне визначення господарської діяльності та її ознак.

Ознаками господарської діяльності є:

особливий суб’єктний склад (господарську діяльність здійснюють суб’єкти господарювання);

особлива сфера здійснення господарської діяльності – сфера суспільного виробництва;

вартісний характер результатів господарської діяльності, що мають цінову визначеність.

Отже, господарська діяльність розглядається як суспільно-корисна діяльність членів суспільства, їх спілок щодо виготовлення продукції, надання послуг, виконання робіт.

Така суспільно корисна господарська діяльність має наступні ознаки:

1) полягає у виробництві продукції, виконанні робіт, наданні послуг не для власних потреб виробництва, а для задоволення потреб інших осіб;

2) виконується на професійних засадах;

3) результати такої діяльності мають вартісний характер, вони реалізуються за плату, тобто функціонують як товар;

4) поєднує як приватні інтереси виробника, так і публічні інтереси (держави, суспільства тощо).

Залежно від мети і способу організації та здійснення господарської діяльності в ч. 2 ст. 3. Господарського кодексу виділяють два її види – господарську комерційну діяльність і некомерційну господарську діяльність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення еконо-мічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти такої діяльності – підприємцями.

Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Господарська комерційна діяльність (підприємництво) є самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господар-ською діяльністю, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 ГКУ).

Некомерційна господарська діяльність здійснюється з метою задоволення певних суспільних потреб незалежно від прибутковості такої діяльності: отримання прибутку від такої діяльності відіграє другорядну роль (такою є діяльність частини казенних, експериментальних та інших планово-збиткових підприємств, які фінансуються за рахунок держави).

Згідно з ч. 1 ст. 52 ГК некомерційне господарювання – це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

Некомерційна господарська діяльність здійснюється суб’єктами господарювання державного або комунального секторів економіки у галузях (видах діяльності), в яких відповідно до ст. 12 ГК забороняється підприємництво, на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування. Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися також іншими суб'єктами господарювання, яким здійснен-ня господарської діяльності у формі підприємництва забороняється за-коном (ч. 2 ст. 52 ГК).

У разі якщо господарська діяльність громадян або юридичної особи, зареєстрованої як суб’єкт некомерційного господарювання, набуває характеру підприємницької діяльності, до неї застосовуються положення ГК та інших законів, якими регулюється підприємництво (ч. З ст. 53 ГК).

На суб’єктів господарювання, які здійснюють некомерційну госпо-дарську діяльність, поширюються загальні вимоги щодо регулювання господарської діяльності з урахуванням особливостей її здійснення різними суб’єктами господарювання, які визначаються ГКУ та іншими законо-давчими актами (ч. 1 ст. 54 ГКУ).

Господарський кодекс вперше закріпив таке поняття, як «господарче забезпечення діяльності негосподарюючих суб’єктів». Відповідно до ч. З ст. З ГКУ, це діяльність негосподарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, наприклад, ремонт гуртожитків університету як за допомогою залучених ремонтно-будівельних організацій, так і власними силами; закупівля обладнання, устаткування, підручників, меблів тощо для їх використання в навчальній та науково-дослідній роботі.

2. Підприємництво: поняття, ознаки та мета

Підприємництво є основним видом господарської діяльності. Основні положення щодо здійснення підприємництва встановлені нормами глави 4 ГКУ (ст. 42 – 51).

Так, згідно з ч. 1 ст. 43 ГКУ «Свобода підприємницької діяльності» підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлю-ються законодавчими актами (ч. 2 ст. 43 ГКУ).

Разом з тим ч. 3 ст. 43 ГКУ встановлює обмеження у здійсненні підприємницької діяльності, що полягають:

а) у забороні здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлює Закон України від 1 червня 2000 р. «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» без спеціального дозволу (ліцензії);

б) у встановленні законом переліку видів діяльності, підприєм-ництво в яких забороняється.

Ч. 4 ст. 43 ГКУ встановлює загальне правило, відповідно до якого здійснення підприємницької діяльності забороняється органам державної влади та органам місцевого самоврядування.

Законом обмежується підприємницька діяльність посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самовряду-вання.

Ознаки підприємницької діяльності (підприємництва):

1. Підприємництвом вважається безпосередня діяльність із вироб-ництва продукції, виконання робіт, надання послуг. Це означає, що суб'єкт підприємницької діяльності активно діє на ринку товарів, робіт та послуг – від свого імені укладає угоди, виробляє продукцію, набуває майнових та немайнових прав тощо.

2 Підприємництво є самостійною діяльністю. Це означає, що, по-перше, підприємництво в Україні може здійснюватися в будь-яких організаційних формах, визначених законами України, на вибір підприємця. Також фізичні особи мають можливість зареєструватись як громадяни – суб'єкти підприємницької діяльності – і провадити таким чином діяльність без створення жодної організаційно-правової форми. По-друге, згідно зі ст. 43 ГКУ підприємці мають право без обмежень ухвалювати рішення і здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству. Тобто вони мають право здійснювати самостійно будь-яку діяльність відповідно до потреб ринку, на власний розсуд ухвалювати відповідні рішення. Ознака самостійності тісно пов'язана із ознакою безпосередності і передбачає провадження незалежної діяльності своїми власними силами і за своєю ініціативою.

3. Підприємництво є систематичною діяльністю. Проте чітких кількісних критеріїв систематичності (тобто скільки разів потрібно зайнятися діяльністю для того, щоб вона вважалася підприємницькою) законодавством не встановлено.

4. Підприємництво є діяльністю на власний ризик. Це означає, що за порушення договірних зобов'язань, кредитно-розрахункової і по-даткової дисципліни, вимог до якості продукції та інших правил здій-снення господарської діяльності підприємство та приватний підприє-мець самостійно несуть відповідальність, передбачену законодавством України. Тобто суб'єкт підприємницької діяльності бере на себе як позитивні, так і негативні наслідки підприємницької діяльності.

5. Метою підприємницької діяльності є отримання прибутку. Якщо метою тієї чи іншої діяльності не є отримання прибутку, вона не може бути віднесена до підприємницької. Ця мета, як правило, знаходить своє відображення в установчих документах суб'єкта підприємницької діяльності і простежується, виходячи з характеру його діяльності. За цією ж ознакою підприємницька діяльність відмежовується від суміжно-го поняття господарської діяльності.

6. підприємницька діяльність провадиться фізичними та юридич-ними особами, зареєстрованими як суб’єкти підприємницької діяльності в порядку, встановленому законодавством. Це означає, що підприєм-ницькою діяльністю можуть займатися як юридичні, так і фізичні особи, які набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності за правилами ст. 42 – 51 ГКУ та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Принципи підприємницької діяльності, тобто основні засади, на яких базується підприємництво, законодавчо закріплені в статті 44 ГКУ. До них належать:

а) вільний вибір підприємцем видів підприємницької діяльності;

б) самостійне формування підприємцем програми діяльності, вибір постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежене законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;

в) вільне наймання підприємцем працівників;

г) комерційний розрахунок та власний комерційний ризик;

д) вільне розпорядження прибутком, що залишається в підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом;

е) самостійне здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяль-ності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Важливим чинником активізації підприємництва в умовах побудови ринкової економіки є державна підтримка підприємництва.