Університетська освіта

«Університетська освіта» проходять студенти першого курсу фінансового факультету напряму підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит» (спеціалізація «оподаткування»).  КВАЛІФІКАЦІЙНІ ВИМОГИ ДО СТУДЕНТІВ Основні знання, якими повинний опанувати студент, здійснивши проходження навчальної практики: - основні підходи та етапи формування європейської вищої освіти; - зміст документів Болонського процесу;  - сучасні принципи побудови та завдання вищої освіти у розвинених країнах; - організація навчання, методи і засоби навчання в університеті; - послідовність дій для досягнення шести цілей Болонського процесу; - характерні особливості ЕCTS, використання кредитів ECTS (визначення навчального навантаження студентів); - основні документи ECTS: інформаційний пакет, навчальний контракт, перелік оцінок дисциплін; - загальні умови користування ECTS; - підходи до кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) у ВНЗ України; - історія виникнення податків і процесу оподаткування; - роботу органів державної податкової служби щодо здійснення своїх функцій; - історія оподаткування;  - податкова система та податкова політика держави;  - принципи оподаткування;  - функції податків; - класифікація податків. - взаємозв'язок оподаткування з макроекономічними процесами в ринкової економіці. Перелік умінь і навичок, якими повинні опанувати студенти в процесі проходження навчальної практики: - розробляти структурно-логічну схему підготовки фахівців зі спеціальності (за вибором); - формувати індивідуальний навчальний план студента; - складати навчальний план підготовки фахівців зі спеціальності (за вибором); - формувати «Інформаційний пакет» спеціальності (за вибором); - знати як порівняти схеми навчальних планів, структур залікових кредитів, змістових модулів, шкал оцінювання за спеціальностями і напрямами у ВНЗ різних країн Європи; - розробляти структури залікового кредиту курсу (за вибором); - аналізувати діючі в Європі механізми визнання еквівалентності документів про освіту; - аналізувати вплив економічних законів на характер фінансових відносин. Тематичний план проходження навчальної практики При проходженні навчальної практики «Університетська освіта» студент має ознайомитися з програмою дисципліни, з її структурою, формами та методами навчання, видами та методами контролю знань. Тематичний план навчальної практики «Університетська освіта» здійснюється у таких формах: лекційні, практичні заняття, самостійна робота студента та проведення тренінгів.  Зміст навчальної практики Блок 1. Освітня євроінтеграція України та адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу ПИТАННЯ 1. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами. Соціально-економічний розвиток держави в умовах євроінтеграції.  Хронологія та коротка характеристика подій з налагодження співробітництва України і ЄС. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС – один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства. Розвиток науково-технічного, економічного, соціального, інтелектуального, інноваційно-технологічного та культурного партнерства в ЄС. Входження освіти і науки України у європейське інформаційне та освітнє поле. ПИТАННЯ 2. Основні завдання, принципи та етапи формування зони європейської вищої освіти.  Основні завдання та принципи створення зони Європейської вищої освіти (шість цілей Болонського процесу): розширення мобільності студентів і викладачів; забезпечення працевлаштування випускників та привабливості європейської системи освіти; запровадження кредитної системи; формування системи контролю якості освіти. Запровадження системи (ECTS) накопичення кредитів Спільна праця вищих навчальних закладів і студентів як компетентних, активних і конструктивних партнерів у формуванні Зони європейської вищої освіти.  ПИТАННЯ 3. Документи Болонського процесу. Інтеграція і демократизація вищої освіти країн Європи. Змістовність вищої освіти у країнах Європи і Америки. Основні документи Болонського процесу. Залучення європейських держав у Болонський процес. Євроінтеграція вищої освіти. Формування системи вищої освіти Європейських країн. Сучасні принципи побудови та завдання вищої освіти у розвинених країнах. Доступ громадян до освіти. Заклади освіти. Ступневість освіти. Кваліфікації. Організація навчання, академічний рік і екзамени. Методи і засоби навчання. Навчання студентів-іноземців. ПИТАННЯ 4. Європейська кредитно-трансферна та система накопичення – ECTS. Принципи, шляхи і засоби адаптації вищої освіти України до європейської системи перезарахування кредитів (ECTS). Запровадження у систему вищої освіти Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ЕСТS), проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ – IV рівнів акредитації. Тенденції розвитку вищої освіти України на сучасному етапі. Відмінність та подібність систем вищої освіти України і Європейських держав. Передумови входження вищої освіти України до Болонського процесу: адаптація законодавства, структурні зміни освіти. Основні документи та характерні особливості ЕCTS. Базові елементи системи. Зміст та структура інформаційного пакету навчальної дисципліни. Використання кредитів ECTS (визначення навчального навантаження студентів): інформаційний пакет, навчальний контракт, перелік оцінок дисциплін. Структурна схема, навчальний план. Опис предмета, дисципліни курсу. Шкала оцінювання ECTS. Сумісність різних систем оцінювання зі шкалою ECTS.  ПИТАННЯ 5. Запровадження у ВНЗ України кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП). Форми організації навчання в умовах КМСОНП. Організаційно-методичне забезпечення КМСОНП. Контроль успішності студента та шкала оцінювання навчальних досягнень студента. Державна атестація студентів. Нормування навчального навантаження студента і викладача. Основні заходи з підготовки та програма проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Поняття про кредитно-модульну систему організації навчального процесу, заліковий кредит як одиниця виміру навчального навантаження; модуль як задокументована завершена частина освітньо-професійної програми; змістовий модуль як система поєднаних навчальних елементів. ПИТАННЯ 6. Історія і традиції Харківського національного економічного університету, вищої освіти в Україні в контексті освітньої інтеграції. Державні стандарти вищої освіти в Україні. Студентське самоврядування. Концептуальні основи щодо реалізації компетентнісного підходу в умовах формування глобального інноваційного суспільства із збереженням досягнень та традицій національної вищої освіти, врахуванням державного стандарту і складових галузевої компоненти державних стандартів вищої освіти, регіональних особливостей при підготовці фахівців із впровадженням ступеневої у перспективі – три-, двоциклової структури освіти. Розвиток студентського самоврядування як чинник забезпечення якості вищої освіти. Блок 2. Організація навчального процесу в Університеті відповідно до вимог Болонського процесу. Особливості сучасного етапу розвитку податкової системи України. ПИТАННЯ 7. Основні складові компетентністного підходу до організації вищої освіти за спеціальністю «оподаткування». Формування компетентностей у студентів з урахуванням того, що вирішальну роль відіграє не тільки зміст освіти, але також і освітнє середовище вищого навчального закладу, організація освітнього процесу, освітні технології, включаючи самостійну роботу студентів тощо. Формування переліку компетентностей. Формування індивідуального навчального плану студента за спеціальністю «оподаткування». ПИТАННЯ 8. Організація навчального процесу на фінансовому факультеті (спеціалізація «оподаткування»). Історичні передумови відкриття факультету. Вступ

до фаху. Кваліфікаційні характеристики економіста з оподаткування. Робота з літературою, написання доповідей, рефератів, науково-дослідних робіт. Форми проведення модульного контролю, заліків і іспитів. ПИТАННЯ 9. Історія оподаткування. Сутність та види податків. Податкова система України: становище та проблеми розвитку. Поняття податку. Початкові форми оподаткування. Періоди оподаткування: Давній Світ, середньовікове суспільство, Давня Русь, монархічні системи 16-17 віків. Індівидуалистичні теорії податків (А.Сміт, Д. Рікардо та ін.). Податкові теорії першої половини 19 віку. Росія 17-19 віків та початок 20-го віку Поняття податку і збору (обов’язкового платежу) та класифікація податків за ознаками. Функції податків: фіскальна, регулююча. Елементи податку. Становлення, сучасний стан та розвиток податкової системи. Особливості становлення та розвитку сучасних податкових систем. Податкове законодавство. Визначення податкової системи і вимоги до неї. Зміст податкової системи. Принципи побудови податкової системи. Структура податкової системи. Особливості податкової системі і поняття податкового тиску. Принцип розподілу податкового тягарю. Основні податки в Україні. ПИТАННЯ 10. Державна фіскальна служба України. Органи Державної фіскальної служби України. Структура податкових органів України. Організаційна структура Державної фіскальної служби України. Функції контролюючих податкових органів України та їх завдання. Права органів Державної фіскальної служби України. Обов’язки та відповідальність посадових осіб податкових органів. Податкова міліція: склад, функції, завдання, повноваження, права. Підстави та порядок проведення контролюючими органами планових і позапланових виїзних перевірок. Скасування рішень органів Державної фіскальної служби України. Оскарження дій службових осіб державних податкових інспекцій. ПИТАННЯ 11. Податкова політика в системі державного регулювання економіки. Поняття податкової політики. Місце та роль податкової політики в державному регулюванні економіки. Мета, принципи та ієрархія задач податкової політики. Фактори, які визначають напрямки та характер податкової політики. Особливості податкової політики в період формування ринкових відносин. ІНДИВІДУАЛЬНО НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА Індивідуально навчально-дослідницька робота (ІНДР) виконується самостійно при консультуванні викладачем на протязі періоду до першого модульного контролю у відповідності до графіку навчального процесу. Широке залучення студентів до науково-дослідної роботи, збагачення їхніх знань новими науковими даними, розвиток здібностей до творчого мислення, наукового аналізу явищ, процесів є принципово важливим.  ІНДР виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, щодо вивчених питань, а також придбання необхідних вмінь та навичок використання сучасної методології наукових досліджень, управління науково-пошуковими процесами в Україні та оптимального вибору та вирішення соціально-економічних питань, зокрема в сфері оподаткування. Індивідуально навчально-дослідницька робота припускає наявність наступних елементів наукового дослідження: практичної значущості; комплексного системного підходу до вирішення завдань дослідження; теоретичного використання передової сучасної методології і наукових розробок; наявність елементів творчості.  Комплексний системний підхід до розкриття теми роботи полягає в тому, що предмет дослідження розглядається під різними точками зору – з позицій теоретичних основ, концепцій та методології оподаткування, підходів і критеріїв обґрунтування системи оподаткування України, як теоретичної бази і практичних напрацювань, аналізу, обґрунтовування шляхів удосконалення процесів оподаткування з відповідною логікою викладу. В процесі виконання ІНДР, разом з теоретичними знаннями і практичними навиками за фахом, студент повинен продемонструвати здібності до науково-дослідної роботи і уміння творчо мислити.  ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ІНДР повинні

мати наступний вид: титульна сторінка; зміст; вступ; основна частина; висновок; перелік використаної літератури; додатки. Титульна сторінка. Повинна містити назву університету; назву кафедри; назву навчальної дисципліни; тему ІНДР; прізвище, ініціали студента, навчальна дисципліна, номер академічної групи; дату подання ІНДР викладачеві на перевірку (день, місяць, рік). Зміст. Повинен відтворювати назви розділів, параграфів тощо, які розкривають тему ІНДР, з зазначенням номерів сторінок, на яких вони розміщені. Вступ. У вступі студентом розкривається сутність і стан наукової задачі та її значущість.  Основна частина. В основній частині роботи викладаються теоретичні та методологічні положення, проблемні питання, дискусійні і невирішені аспекти теми, науково-обґрунтовані, соціально-економічні, професійно-орієнтовані рішення (див. Додаток Б). Наприкінці кожного розділу автором робляться висновки. Висновки. У висновках викладають перелік пропозицій і рекомендацій та практичні результати одержані в ІНДР. Також у висновку повинні знайти відображення: теоретичні пропозиції щодо тенденції розвитку об’єкта дослідження; результати експериментальних досліджень і моделювання, їх відповідність первісній гіпотезі; вплив різних факторів на зміну об’єкта і предмета дослідження. У висновку також наводиться визначення позитивних і негативних сторін питань, що розглядаються.  Список літератури. Джерела розміщувати в списку в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Відомості про джерела, які включені до списку, необхідно давати згідно з вимогами державного стандарту з обов’язковим наведенням праць. Додатки. У додатки можуть бути включені матеріали, що є копією документів, звітів, або розрахункові таблиці, узагальнюючі схеми чи діаграми. При наявності кількох додатків оформлюється окрема сторінка «ДОДАТКИ», номер якої є останнім, що відноситься до обсягу ІНДР. ІНДР слід оформляти у відповідності з «Методичними вказівками про вимоги щодо оформлення рефератів, курсових, ІНДР, дипломних та магістерських робіт», розроблених і затверджених кафедрою оподаткування. Обсяг ІНДР повинен становити 20 – 25 сторінок А4.  САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ Для опанування змістом навчальної практики «Університетська освіта» значну увагу необхідно приділяти самостійній роботі. Основні види самостійної роботи студента: 1. Вивчення додаткової літератури. 2. Робота з законодавчими, нормативними та інструктивними матеріалами. МЕТОДИКИ АКТИВІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ При проходженні навчальної практики «Університетська освіта» для активізації навчального процесу передбачено застосування сучасних навчальних технологій, таких, як: проблемні лекції (майстер-клас) за участю провідних фахівців – практиків, керівників банків і їх функціональних підрозділів, тренінги на базі реальних банківських технологій продуктів. Ділові та рольові ігри – форма активізації студентів, за якої вони задіяні в процесі інсценізації певної виробничої ситуації у ролі безпосередніх учасників подій. Кейс-метод – метод аналізу конкретних ситуацій, який дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів і передбачає розгляд виробничих, управлінських та інших ситуацій, складних конфліктних випадків, проблемних ситуацій, інцидентів у процесі вивчення навчального матеріалу. СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ТА РІВНЯ СФОРМОВАНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ Система оцінювання знань, вмінь та навичок студентів передбачає виставлення оцінок за усіма формами проведення занять. Перевірка та оцінювання знань студентів може проводитись в наступних формах: 1. Оцінювання роботи студентів в процесі проведення тренінгів. 2. Проведення письмових тест-контрольних. 3. Оцінювання виконання індивідуально-дослідницької роботи. 4. Оцінювання результатів написання студентами есе (див. Додаток). Загальна оцінка з дисципліни визначається як середнє арифметичне оцінок . КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНО

НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ Індивідуальне навчально-дослідницька робота оцінюється за такими критеріями: 1) самостійність виконання; 2) логічність та послідовність викладення матеріалу; 3) повнота розкриття теми (проблемної ситуації чи практичного завдання); 4) обґрунтованість висновків; 5) використання статистичної інформації та додаткових літературних джерел; 6) наявність конкретних пропозицій; 7) якість оформлення. Підсумкова оцінка з дисципліни згідно з Методикою переведення показників успішності знань студентів Університету в систему оцінювання за шкалою ECTS конвертується в підсумкову оцінку за шкалою ECTS (табл.1). ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ 1. Європейський вибір України – невід’ємна складова її подальшого розвитку. 2. Входження освіти й науки України в Європейське інформаційне та освітнє поле як вагомий чинник економічного, соціального, інтелектуального, інноваційно-технологічного та культурного розвитку. 3. Загальні принципи формування систем вищої освіти в Європейських і інших країнах. 4. Система вищої освіти деяких країн. 5. Вища освіта України. 6. Принципи формування змісту кваліфікацій і структур ступенів. Компетентнісний підхід. 7. Європейська кредитно-трансферна система та системне накопичення ECTS. 8. Сфера професійної діяльності. 9. Предмет професійної діяльності. 10. Рівні підготовки фахівців. 11. Компетентності. Формування переліку компетентностей. 12. Освітньо-професійні програми. Модульний принцип побудови освітньої діяльності. 13. Формування індивідуального навчального плану студента за спеціальністю. 14. Розвиток студентського самоврядування – важливий чинник забезпечення якості вищої освіти. 15. Поняття податку.  16. Початкові форми оподаткування.  17. Періоди оподаткування.  18. Сучасні теорії податкових відносин. 19. Економічна сутність податків, його еволюція.  20. Основні терміни і поняття податків.  21. Принципи оподаткування. 22. Функції податків 23. Класифікація податків за ознаками. 24. Поняття податкової системи і вимоги до неї.  25. Принцип розподілу податкового тягарю.  26. Пріоритетні особливості податкового менеджменту.  27. Податки в структурі ринкового механізму.  28. Відповідальність платників податків за порушення податкового законодавства. 29. Обов’язки та відповідальність посадових осіб податкових органів. 30. Структура податкової служби України. 31. Функції Державної податкової адміністрації України та їх завдання. Таблиця 1 Переведення показників успішності знань студентів у систему оцінювання за шкалою ECTS Відсоток студентів, які зазвичай успішно досягають відповідної оцінки Оцінка за шкалою ECTS  Оцінка за 12- бальною шкалою ХНЕУ Оцінка за національною шкалою 1 2 3 4 5 10 Відмінне виконання А 91-100 відмінно 25 вище середнього рівня В 82-89 відмінне 30 взагалі робота правильна, але з певною кількістю помилок С 74-81 добре 25 Непогано, але зі значною кількістю недоліків D 64-73 задовільно 10 виконання задовольняє мінімальні критерії E 60-63 - потрібне повторне перескладання FX 35-59 незадовільно - Повторне вивчення дисципліни F 1-34 РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА  1. Конституція України. Затверджена ВРУ 28.06.1996 №254/96 – ВР // Відомості ВРУ – 1996 – № 30.  2. Болонський процес у фактах і документах / Упорядники Степко М.Ф., Болюбаш Я. Я., Шинкарук В. Д., Грубінко В. В., Бабин І. І. Київ – Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2003. – 52 с. (www.tspu.edu.ua). 3. Долженко О. В. Сорбонская и Болонская декларации: Информация к размышлению // Вестник высшей школы: Alma mater. – 2000. – № 6. 4. Журавський В. С. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти / В. С. Журавський, М. З. Згуровський. – К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка», 2003. – 200 с. 5. Інтеграція вищої економічної освіти у Європейський освітній

простір. Тематичний збірник нормативно-правових документів / Укл. М. В. Афанасьєв; [За заг. редакцією докт. екон. наук., професора В. С. Пономаренка] – Харків: Вид. ХНЕУ, 2005. – 144 с. 6. Кодекс професійної етики та організаційної культури працівників і студентів Харківського національного економічного університету / Укл. М.С. Дороніна, О. М. Кузь, Г. В. Назарова, К. Г. Наумік, Л. М.Сєдова; [За заг. редакцією докт. екон. наук., професора В. С. Пономаренка] – Харків: Вид. ХНЕУ, 2008. – 32 с. 7. Кремень В. Г. Болонский процесс: сближение, а не унификация // Зеркало недели. – 2003.– № 48(473). 8. Національний освітній глосарій: вища освіта / авт.-уклад.: І. І. Бабин, Я. Я. Болюбаш, А. А. Гармаш й ін.; за ред. Д. В. Табачника і В. Г. Кременя. – К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2011. – 100 с.  9. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу (документи і матеріали 2003 – 2004 рр.) / За ред. В. Г. Кременя, авт. кол.: Степко М. Ф., Болюбаш Я. Я., Шинкарук В. Д., Грубінко В. В., Бабин І. І. – Київ –Тернопіль: Вид-во ТДПУ, 2004. – 147 с. www.tspu.edu.ua. 10. Пономаренко В. Економічний університет – концептуальні засади розвитку. Новий колегіум. – 2006. – №3. – С. 3-16. МАТЕРІАЛИ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (www.mon.gov.ua) 1. Про проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації/ Рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04. 2003 р. Протокол № 5/5 – 4.  2. Перелік необхідних умов для запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у навчальних закладах III–IV рівнів акредитації/ Додаток до Рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04.2003 р. Протокол № 5/5-4. 3. План заходів з підготовки до проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІI-IV рівнів акредитації / Додаток до Рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04.2003 р. Протокол № 5/5-4.  4. Про проведення науково-практичного семінару з питань запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу / Наказ МОН України № 740 від 06. 11.2003 р. 5. Резолюція науково-практичного семінару “Кредитно-модульна система підготовки фахівців у контексті Болонської декларації”, що відбувся 21-22 листопада 2003 року у м. Львові на базі Національного університету “Львівська політехніка”. 6. Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу / Наказ МОН України № 48 від 23.01.2004 р..  7. Програма проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації / Додаток до Наказу МОН України № 48 від 23.01.2004 р. 8. Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців/ Додаток до Наказу МОН України № 48 від 23.01.2004 р. 9. Перелік вищих навчальних закладів, що заявили про участь в педагогічному експерименті щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу/ Додаток до Наказу МОН України № 48 від 23.01.2004 р. 10. Перелік регіональних базових вищих навчальних закладів / Додаток до Наказу МОН України № 48 від 23.01.2004 р. 11. Склад координаційної ради для супроводу та узагальнення результатів педагогічного експерименту / Додаток до Наказу МОН України № 48 від 23.01.2004 р. 12. Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки / Наказ МОН України № 49 від 23.01.2004 р. 13. Програма дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки / Додаток до Наказу МОН України № 49 від 23.01.2004 р. 14. Заходи щодо реалізації положень

Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки / Додаток до Наказу МОН України № 49 від 23.01.2004 р. Д О Д А Т К И Додаток А МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  ІМ. СЕМЕНА КУЗНЕЦЯ Кафедра оподаткування індивідуально  Навчально-дослідницька робота з навчальної практики «університетська освіта» на тему «УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ОСВІТИ НА ОСНОВІ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ» Виконав: студент (ка) 1 курсу 10 групи фінансового факультету напряму підготовки «Фінанси і кредит» (спеціалізація «оподаткування») /підпис/ М. І. Петрова Перевірив: К.е.н., доцент /підпис/ О. Г. Зима Харків, 2014 Додаток Б Приклад структури індивідуально навчально-дослідницької роботи ЗМІСТ ВСТУП (1-1,5 стор., актуальність теми, об’єкт, предмет, мета дослідження) 1. РОЛЬ ОСВІТИ В РОЗВИТКУ ПАРТНЕРСТВА УКРАЇНИ З ІНШИМИ ДЕРЖАВАМИ 1.1. Європейський вибір України – невід’ємна складова її подальшого розвитку. 1.2. Входження освіти й науки України в Європейське інформаційне та освітнє поле як вагомий чинник економічного, соціального, інтелектуального, інноваційно-технологічного та культурного розвитку. 2. СИСТЕМА ВИЩОЇ ОСВІТИ В КРАЇНАХ ЄВРОПИ ТА АМЕРИКИ 2.1. Загальні принципи формування системи вищої освіти в Європейських і інших країнах світу. 2.2. Принципи формування системи вищої освіти в Україні. 3. ОСНОВНІ СКЛАДОВІ КОМПЕТЕНТІСНОГО ПІДХОДУ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ «ОПОДАТКУВАННЯ» 3.1. Сфера та предмет професійної діяльності.  3.2. Рівні підготовки фахівців. Формування переліку компетентностей. 3.3. Освітньо-професійні програми. Модульний принцип побудови освітньої діяльності. 3.4. Формування індивідуального навчального плану студента за спеціальністю «оподаткування». 3.5. Розвиток студентського самоврядування – важливий чинник забезпечення якості вищої освіти. ВИСНОВКИ ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА Додаток В Що таке есе ?  Есе студента – це самостійна письмова робота на тему, запропоновану викладачем. Ціль есе складається в розвитку навичок самостійного творчого мислення й письмового викладу власних думок. Написання есе дозволяє авторові навчитися чітко й грамотно формулювати думки, структурувати інформацію, використовувати основні категорії аналізу, виділяти причинно-наслідкові зв'язки, ілюструвати поняття відповідними прикладами, аргументувати свої висновки; опанувати науковим стилем мови. Есе повинне містити: чіткий виклад суті поставленої проблеми, включати самостійно проведений аналіз цієї проблеми з використанням концепцій і аналітичного інструментарію, розглянутого в рамках дисципліни, висновки, що узагальнюють авторську позицію по поставленій проблемі. Залежно від специфіки дисципліни форми есе можуть значно диференціюватися. У деяких випадках це може бути аналіз наявних статистичних даних по досліджуваній проблемі, аналіз матеріалів із засобів масової інформації й використанням досліджуваних моделей, докладний розбір запропонованого завдання з розгорнутими думками, підбор і детальний аналіз прикладів, що ілюструють проблему й т.д. Побудова есе – це відповідь на питання або розкриття теми, що засновано на класичній системі доказів. Структура апарата доказів, необхідних для написання есе  Доказ – це сукупність логічних прийомів обґрунтування істинності якого-небудь судження за допомогою інших щирих і пов'язаних з ним суджень. Доказ або аргументація – це міркування, що використовує факти, щирі судження, наукові дані й переконуюче нас в істинності того, про що мова йде. Структура будь-якого доказу містить у собі три складові: теза, аргументи й висновки або оцінні судження. Теза – це положення (судження), що потрібно довести. Аргументи – це категорії, якими користуються при доказі істинності тези. Висновок – це думка, заснована на аналізі

фактів. Оцінні судження – це думки, засновані на наших переконаннях, віруваннях або поглядах. Якість будь-якого есе залежить від трьох взаємозалежних складових, таких як: - вихідний матеріал, що буде використанийі (конспекти прочитаної літератури, лекцій, запису результатів дискусій, власні міркування й накопичений досвід по даній проблемі); - якість обробки наявного вихідного матеріалу (його організація, аргументація й доводи); - аргументація (наскільки точно вона співвідноситься з піднятими в есе проблемами) Процес написання есе можна розбити на кілька стадій: обмірковування – планування – написання – перевірка – виправлення. Додаток Д Структура есе  1. Введення – суть і обґрунтування вибору даної теми, складається з ряду компонентів, зв'язаних логічно й стилістично. На цьому етапі дуже важливо правильно сформулювати питання, на який ви збираєтеся знайти відповідь у ході свого дослідження. При роботі над введенням можуть допомогти відповіді на наступні питання: «Чому тема є важливою в даний момент?», «Які поняття будуть залучені в ході міркування по темі?» тощо. 2. Основна частина – теоретичні основи обраної проблеми й виклад основного питання. Дана частина припускає розвиток аргументації й аналізу, а також обґрунтування їх, виходячи з наявних даних, інших аргументів і позицій по цьому питанню. У цьому полягає основний зміст есе й це являє собою головні труднощі. Тому важливе значення мають підзаголовки, на основі яких здійснюється структурування аргументації; саме тут необхідно обґрунтувати (логічно, використовуючи дані або строгі міркування) пропоновану аргументацію/аналіз. Там, де це необхідно, як аналітичний інструмент можна використовувати графіки, діаграми й таблиці. Залежно від поставленого питання аналіз проводиться на основі наступних категорій: Причина – наслідок, загальне – особливе, форма – зміст, частина – ціле, сталість – мінливість. У процесі побудови есе необхідно пам'ятати, що один параграф повинен містити тільки одне твердження й відповідний доказ, який може бути підкріплений графічним і ілюстративним матеріалом. Отже, наповнюючи змістом розділи аргументацією (відповідної підзаголовкам), необхідно в межах параграфа обмежити себе розглядом однієї головної думки. Добре перевірений (і для більшості – зроблений необхідний) спосіб побудови будь-якого есе – використання підзаголовків для позначення ключових моментів аргументованого викладу: це допомагає подивитися на те, що передбачається зробити (і відповістити на запитання, чи гарний задум). Такий підхід допоможе випливати точно певної мети в даному дослідженні. Ефективне використання підзаголовків – не тільки позначення основних пунктів, які необхідно освітити. Їхня послідовність може також свідчити про наявність або відсутність логічності у висвітленні теми. 3. Висновок – узагальнення й аргументовані висновки по темі із вказівкою області її застосування й т.д. Підсумовує есе або ще раз вносить пояснення, підкріплює зміст і значення викладеного в основній частині. Методи, що рекомендуються для складання висновки: повторення, ілюстрація, цитата, що вражає твердження. Висновок може містити такий дуже важливий, що доповнює есе елемент, як вказівка на застосування (імплікацію) дослідження, не крім взаємозв'язків з іншими проблемами