Завдання 1

Ймовірність банкрутства підприємства за моделлю Е. Альтмана визначається наступним чином:

де Х1 - відношення чистого об. капіталу до суми активів;

Х2 - частка форм-я активів за рахунок нерозп. прибутку;

Х3 - рентабельність активів, розрахована виходячи з прибутку до виплати відсотків та податків;

Х4 - коефіцієнт співвідношення акц. кап. та зобов’язань;

Х5 - коефіцієнт оборотності активів.

Оцінка ймовірності банкрутства:

1) якщо Z<1,23, то ймовірність банкрутства дуже висока, підприємство є практично неспроможним (банкрутом);

2) 1,23<Z<2,89 (зона невизначеності) – ймов-ть банк-ва досить висока;

3) Z>2,89 – ймовірність банкрутства дуже низька.

Порядок розрахунку показників моделі е.Альтмана

Пок	Формула розрахунку
Х1	(р. 1195 – р. 1695) ф.1 / р. 1300 ф.1
Х2	р. 1420 ф.1 / р. 1300 ф.1
Х3	(р. 2290 + р.2250) ф.2 / р. 1300 ф.1
Х4	р. 1495 ф.1 / (р. 1595 + р.1695 + р.1700) ф.1
Х5	р. 2000 ф.2 / ф. 1300 ф.1

Висновки: таким чином, за результатами розрахунків ймовірність банкрутства підприємства за моделлю Е.Альтмана у 2011-2012 рр. дуже висока, підприємство є практично неспроможним (банкрутом). Варто зазначити, що протягом досліджуваного періоду спостерігається негативна динаміка всіх розрахованих показників, окрім коефіцієнта оборотності активів, значення якого у 2012 р. зросло до 1,3.

Варто відмітити, що попередній фінансовий аналіз ТОВ «Українсько-словенське підприємство «Хлібопекарський комплекс «Кулиничівський» теж показав, що підприємство має низький рівень ліквідності, а також воно є неплатоспроможним та фінансово нестійким в майбутньому. Щодо аналізу рентабельності, слід зазначити, що господарська діяльність підприємства, в тому числі фінансова, була неприбутковою та неефективною; простежується негативна тенденція до зменшення усіх показників рентабельності протягом аналізованого періоду, яка викликана спадом економічної активності економічних агентів та зменшенням попиту на продукцію підприємства.

Висновки: Отже, підпр-ву слід розробити та втілити в реальність результати тактичної політики, а саме: підвищити мобільність активів шляхом реалізації нефункціональних активів, що призведе до підвищення ліквідності підпр-ва та збільшення вл. обігових коштів; трансформувати структуру позикового капіталу на користь довгострок. зобов’язань, що призведе до підвищення ліквідності та ефект-ті діяльності підпр-ва; знизити соб-ть продукції, шляхом більш ефект-го використання ресурсів та модернізації вироб-ва, що дасть змогу отримувати ЧП, а, отже, підвищить ефект-ть фін. діяльності підпр-ва; отриманий ЧП спрямувати на самофінансування, що дасть можливість розширити масштаби діяльності підпр-ва, призведе до збільшення вл. капіталу, величини вл. обігових коштів, а, отже, до підвищення ліквідності, фін. стійкості та ефект-ті діяльності підпр-ва.

Завдання 2.

Модель Романа Ліса для оцінки фін. стану підпр-ва з точки зору ймовірності його банк-ва виглядає:

де Х₁ – відношення обігового капіталу до суми активів;

Х₂ – відношення прибутку від продажів до суми активів;

Х₃ – відношення нерозпод. прибутку до суми активів;

Х₄ – відношення власного капіталу до позикового.

Граничне значення складає 0,037. Чим більшим є значення Z, тим вища платоспроможність підприємства